Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №357/3700/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3700/26

Провадження № 2/357/4320/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( ЗАОЧНЕ )

21 вересня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Сомок О. А. ,

при секретарі – Пугач В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Біла Церква Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням

В С Т А Н О В И В :

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від представника позивача – адвоката Єфремової Ірини Іванівни надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, в якій позивач просить суд:

- визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 , що є підставою для зняття її з реєстраційного обліку в органах державної реєстрації фізичних осіб.

Короткий зміст позовних вимог

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є квартиронаймачем житлового приміщення у Житлово-будівельному кооперативі «Молодість», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Позивач користується квартирою на підставі Ордеру на житлове приміщення № 53-К виданого Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради народних депутатів 28 квітня 1992 р. Ордер надано на ім`я позивача та його сім`ї, яка на той час складалась з ОСОБА_3 , дружини Позивача та їх сина - ОСОБА_4 .

На даний час, у квартирі за вищевказаною адресою, окрім Позивача, зареєстровані:

ОСОБА_3 дружина Позивача; ОСОБА_4 - син Позивача; ОСОБА_2 - дружина сина Позивача; ОСОБА_5 - онука Позивача. Вказане підтверджується Відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб.

3 2021 року син із дружиною припинили фактичне спільне проживання, та невістка ОСОБА_2 виїхала до росії на постійне місце проживання, де і проживає на даний час у м. москва, про що відомо із соціальних мереж. Зв`язок із нею у Позивача та його сина втрачений. З повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України відомості взагалі про неї будь-які відсутні.

Також про не проживання за місцем реєстрації Відповідачки з 15.12.2025 року засвідчено у Акті про не проживання особи за місцем проживання засвідченого Головою правління ОСББ «Молодість 22» Верещака Л. М..

Реєстрація Відповідачки у квартирі створює для Позивача перешкоди у користуванні та розпорядженні житлом, оскільки позивач несе усі витрати по сплаті комунальних платежів та всі витрати з утримання квартири з урахуванням реєстрації у ній Відповідачки.

За час відсутності Відповідачки за місцем реєстрації у спірній квартирі Позивач жодних перешкод у користуванні жилим приміщенням не чинив.

Позивач проживає із дружиною у вказаній квартирі, виконує всі обов`язки зі сплати комунальних послуг та з утримання квартири в належному санітарно-технічному стані.

Таким чином, жодних підстав для реєстрації Відповідачки у вказаній квартирі немає, оскільки фактично вона там не мешкає, комунальні послуги не сплачує, особисті речі Відповідачки у зазначеній квартирі відсутні.

Добровільно вирішити це питання не вбачається можливим, оскільки Відповідачка вже не один рік мешкає за кордоном, а саме в країні-окупанта - російській федерації, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав щодо користування жилим приміщенням та вважає, що на сьогоднішній день є підстави для визнання відповідачки такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.

Ухвалою судді від 24 квітня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

07 липня 2026 року ухвалою судді закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

21 вересня 2026 року в судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача – адвокат Єфремова Ірина Іванівна подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та не заперечувала проти винесення заочного рішення.

21 вересня 2026 року в судове засідання відповідач не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи вважається повідомленою належним чином, про причини неявки не повідомила, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від неї не надходило.

Зважаючи на відсутність заперечень сторони позивача проти заочного розгляду справи є підстави для проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі даних та доказів, що відповідає положенням статей 223, 280 - 282 ЦПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 28 квітня 1992 року Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради народних депутатів на ім`я ОСОБА_1 було видано Ордер на житлове приміщення № 53-К. Відповідно до вказаного Ордеру ОСОБА_1 є квартиронаймачем житлового приміщення у Житлово-будівельному кооперативі «Молодість», що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Ордер надано на ім`я позивача та його сім`ї, яка на той час складалась з ОСОБА_3 , дружини Позивача та їх сина - ОСОБА_4 .

Згідно Відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб наданих Білоцерківською міською радою від 06 лютого 2026 року, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

З Акту про не проживання особи за місцем реєстрації від 06 лютого 2026 року складеного головою правління ОСББ «Молодість 22» Верещакою Л.М. вбачається, що ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 15 грудня 2021 року не проживає за місцем реєстрації.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, що регулюють дані правовідносини та висновки суду

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачами, врегульовані нормами ЦК України та ЖК України.

Відповідно до Закону України «Про основні засади житлової політики» від 13.01.2026 (який набрав законної сили 15.02.2026) Житловий кодекс України втратив чинність, крім статей 31-42, 43-46, 47-49, 51-53, 57-60, 71, 72, 127-132-2, що продовжують діяти до дня початку функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи.

Згідно ст. 34 Закону України «Про основні засади житлової політики» (далі Закон № 4751-IX) держава забезпечує особам належні та рівні умови для захисту права на житло в порядку і спосіб, визначені законом. Власник або користувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на житло відповідно до закону. Захист права на житло здійснюється особами у спосіб, визначений законодавством.

За ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно зі ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

В п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.04.1985 року /зі змінами/ «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз`яснено, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Аналізуючи обставини та докази даної справи, суд не встановив поважної причини відсутності відповідача за місцем її реєстрації. Тобто, судом не встановлено випадків, передбачених ст. 71 ЖК України, за якими жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців. Зокрема, в даному спорі відсутні дані, що відповідач призвана на строкову військову службу або направлена на альтернативну (невійськову) службу, чи тимчасово виїхала з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням, чи виїхала на лікування, чи перебуває в місцях позбавлення волі, під арештом.

Натомість встановленим є те, що відповідач більше 4 років не проживає в даній квартирі, не підтримує відносин з мешканцями цієї квартири, не утримує житлове приміщення.

Отже, відповідач не проживає в даному помешканні більше 6 місяців без поважних причин, що дає підстави зробити висновок про втрату інтересу відповідачем до вказаного житла. Доказів того, що відповідачу чинилися перешкоди в користуванні спірним житловим приміщенням, чи мала місце домовленість між сторонами щодо користування квартирою, - суду не надано, а тому, суд вважає за можливе визнати відповідача такою, що втратила право на користування зазначеним житлом.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 158, 258- 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП матеріали справи не містять, місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повне рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя О. А. Сомок