Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №355/1859/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1859/26

Провадження № 2/355/1494/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Чередніченко Наталії Вікторівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася представник позивача ОСОБА_1 адвокат Чередніченко Н.В. з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якому просила розірвати без надання строку на примирення шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений 17 вересня 2024 року, а також стягнути з відповідача на користь позивачки понесені нею судові витрати у вигляді сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 вересня 2024 року у Київському відділі державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та позивачкою ОСОБА_1 , про що свідчить актовий запис за № 1374.

Від спільного подружнього життя сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка зазначає, що сімейне життя у них з відповідачем не склалося у зв`язку з тим, що вони з чоловіком перестали розуміти один одного, ведуть різні бюджети, спільне господарство не ведуть, фактично припинили шлюбні стосунки. Таким чином, ОСОБА_1 стверджує, що спільні відносини між нею та відповідачем повністю припинені, а їх відновлення є неможливим, відтак, збереження шлюбу вона вважає недоречним, а призначення будь-яких строків для примирення - недоцільним.

Позивачка ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Чередніченко Н.В. до судового засідання не з`явилися, були належно повідомлені про розгляд справи.

Разом з тим, у позовній заяві позивачка просила визнати означену справу малозначною та здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про розгляд справи на 26 серпня 2026 року на 11 годину 30 хвилин. Конверт з судовою повісткою про виклик до суду, копією ухвали про відкриття провадження у справі, копією позовної заяви повернувся до суду з довідкою про причину повернення «адресат відсутній»; конверт із судовою повісткою про виклик до суду на 23 вересня 2026 року на 09 годину 15 хвилин також повернувся до суду з довідкою про причину повернення «адресат відсутній». Крім того, відповідач ОСОБА_2 повідомлявся через оголошення на веб-сайті Судової влади України на 23 вересня 2026 року на 09 годину 15 хвилин. Причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог не надано.

Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п. 3, 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог оскільки:

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як слід з копії паспортів сторін як позивачка, так і відповідач є громадянами України. (а.с. 4-5; 8-11)

З копії свідоцтва про шлюб вбачається, що 17 вересня 2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб у Київському відділі державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що 17 вересня 2024 року складено відповідний актовий запис № 1374. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка: ОСОБА_5 , дружини: ОСОБА_5 . (а.с. 13)

Згідно копії свідоцтва про народження сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 14)

Відповідно до копій Витягів з реєстру територіальної громади № 2024/015255118 від 24 грудня 2024 року та № 2025/013159285 від 09 вересня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мають зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 7; 15)

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України “Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення ”.

Отже, було встановлено, позивачка не бажає знаходитись у шлюбі з відповідачем, вимоги позивачки законні та підлягають задоволенню, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них. З таких підстав позовні вимоги в частині розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст.114, абз. 2 ч. 3 ст.115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже, сплачений судовий збір стороною позивачки повинен бути стягнутий зі сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112-114, 160-161 СК України, ст. 29 ЦК України, ст. ст. 4, 7, 10, 11, 81, 130, 141, 223, 247, 263-266, 274, 280 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву представника ОСОБА_1 адвоката Чередніченко Наталії Вікторівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 17 вересня 2024 року у Київському відділі державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1374 від 17 вересня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок сплаченого нею судового збору під час подачі позовної заяви до суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов