Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №289/1703/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1703/26

Номер провадження 3/289/617/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Кириленко О.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №736555 від 03 серпня 2026 року, 03.08.2026 о 20:23 год. в с. Лутівка по вул. Чорнобильська, 48, Житомирського району Житомирської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «FORD MONDEO», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) ПДР.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи в Радомишльському районному суді Житомирської області повідомлений належним чином, шляхом направлення SMS-повідомлення на номер мобільного телефону, відповідно до заявки про отримання судової повістки в електронній формі, яка підписана останнім. Причини своєї неявки ОСОБА_1 не повідомив, а тому, відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності останнього, письмові заперечення від якого до суду не надходили.

Водночас суд не бере до уваги подане до суду клопотання адвоката Бойка В.В. про відкладення розгляду справи, оскільки останній всупереч вимогам ст. 271 КУпАП не підтвердив свої повноваження на участь у розгляді даної справи. Зокрема, адвокатом Бойком В.В. разом із вказаним клопотанням до суду надано лише першу сторінку договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 , яка не містить підписів сторін цього договору.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положеннями ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до адміністративної відповідальності.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9. (а) ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

У п. 4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.

А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст. 6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.

У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Аналізуючи матеріали справи, судом встановлено недоліки, допущені уповноваженою посадовою особою під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.

Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі, алкогольного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція) з наступними змінами.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого сп`яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452).

Відповідно до частини 4 статті 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Положеннями частини 5 статті 266 КУпАП визначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Однією з головних умов огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння є не лише наявність достатності підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння, а й встановлення стану сп`яніння в порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно відеозаписів з відеореєстратора патрульного автомобіля та нагрудної камери поліцейського, після зупинки співробітниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування в останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та йому запропоновано пройти відповідний огляд на місці зупинки транспортного засобу, в медичному закладі, останній висловив бажання пройти такий огляд у медичному закладі.

Надалі, прибувши до лікарні ОСОБА_1 пройшов огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера з результатом 2,55 проміле, а після повторного огляду з результатом 2,51 проміле, після чого інспектором патрульної поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до висновку КНП «Радомишльська лікарня» РМР від 03.08.2026, 03 серпня 2026 року о 20 год. 35 хв. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції визначено, що метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хроматомасспектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Пунктом 9 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження.

Відповідно до пункту 11 розділу ІІІ Інструкції, передбачено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Разом з цим, відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Інструкції для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 розділу ІІІ Інструкції.

Зважаючи на викладене, огляд на стан алкогольного сп`яніння, проведений у лікарні лише за допомогою Драгера (газоаналізатора) без лабораторних досліджень крові чи сечі, є недійсним згідно з вимогами чинного законодавства, оскільки процедура вимагає обов`язкового лабораторного підтвердження результату.

На обов`язковості проведення лабораторних досліджень наголошено і у правовому висновку Верховного суду України від 24.04.2020 (справа № 823/1022/16), де зазначено, що разом з вимірюванням вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі за допомогою технічних засобів, з метою уточнення наявних речовин впливу, обов`язково проводиться лабораторна діагностика.

За таких обставин, зважаючи на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного, сп`яніння у медичній установі, на який він погодився, був проведений з порушенням вимог, встановлених КУпАП та Інструкції, суд вважає, що він не може вважатися дійсним, а тому дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25).

Таким чином порушено принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на формально перелічених документах.

Тобто, має місце недотримання уповноваженою особою, яка проводила огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, норм КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 у медичній установі був проведений з порушенням вимог, встановлених КУпАП та Інструкції №1452, а тому вважається недійсним, у зв`язку із чим висновок про керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, є недоведеним.

Таким чином, обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №736555 від 03 серпня 2026 року, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження під час судового розгляду, оскільки лікарем не було дотримано порядок проведення огляду на стан сп`яніння, встановлений Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Житомирського апеляційного суду від 16.07.2026 по справі №289/17/26, провадження №33/4805/1115/26.

Керуючись ст. ст. 247, 266, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 діб з моменту її винесення.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО