Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №288/2049/25 — Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/2049/25

Провадження № 1-кп/288/57/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Попільня Житомирської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060660000170 від 19 листопада 2025 року відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Сквира, Сквирського району, Київської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, не працює, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, раніше не судимого,

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та Указу Президента України № 793/2025 від 20.10.2025 року строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб (тобто до 03 лютого 2026 року).

Під час дії правового режиму воєнного стану, 17.11.2025 року близько 19 години 00 хвилин, ОСОБА_6 разом із своїм знайомим ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по АДРЕСА_2 , де спільно розпивали спирті напої. В ході розпиття спиртних напоїв між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт та ОСОБА_6 вирішив покинути домогосподарство. Під час того як останній виходив, у веранді будинку він помітив бензинову пилу торговельної марки «Stihl», модель «MS 170», з направляючою шиною та пильним ланцюгом, яка лежала на підлозі. В цей час у ОСОБА_6 раптово виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, який діє в Україні з 24 лютого 2022 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_6 вказаного числа у вказаний час та місці впевнився у непомітності своїх дій для інших осіб, виходячи із домоволодіння по АДРЕСА_2 , з веранди будинку викрав бензинову пилу торговельної марки «Stihl», модель «MS 170», з направляючою шиною та пильним ланцюгом, згідно висновку експерта № СЕ-19/106-25/21534-ТВ від 24.11.2025 року, вартістю 5176 гривень 67 копійок, що належить потерпілій ОСОБА_8 .

Після того ОСОБА_6 , з місця скоєння злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 майнової шкоди на вказану суму.

Своїми умисними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України визнав повністю і дав показання, які відповідають змісту обвинувачення та погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів. Щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, в якій просить справу проводити без її участі, щодо міри покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений визнав фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, не оспорював їх, позиція його є добровільною, а тому суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів, що підтверджують ці обставини, роз`яснивши позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку згідно ст. 349 КПК України.

Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує дії ОСОБА_6 за частиною 4 статті 185 КК України, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах цього обвинувачення.

Обираючи обвинуваченому міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, згідно до статті 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне визнання вини та щире каяття.

Обставин, згідно до статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , не встановлено.

Судом досліджувалися дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , при цьому встановлено, що він не працює, раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При визначенні міри покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги положення статей 1, 50 КК України, згідно яких Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, а також запобігання кримінальним правопорушенням. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас, при призначенні покарання, суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно статті 12 КК України, форму вини, а також особливості конкретного злочину.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд призначає покарання обвинуваченому ОСОБА_6 в межах санкції частини 4 статті 185 КК України у виді позбавлення волі. Разом з тим, беручи до уваги вищевикладені обставини та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, особу винного, наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, позицію прокурора, думку потерпілої, суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 не є суспільно-небезпечними, а його виправлення й перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тому на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч. 1 п.п. 1, 2, ч. 3 п. 2 статті 76 КК України, оскільки таке покарання буде законним, справедливим, а також достатнім для забезпечення виконання завдань кримінального судочинства в частині виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Арешт на майно в даному кримінальному провадженні не накладався.

Питання щодо речових доказів суд вирішує, відповідно до статті 100 КПК України.

Судові витрати на проведення експертиз, які документально підтверджені, відповідно до частини 2 статті 124 КПК України, в розмірі 1782 гривні 80 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави.

Підстав для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись статтями 349, 369-371, 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України та призначити ОСОБА_6 покарання за частиною 4 статті 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням протягом 2 (двох) років іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_6 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_6 не обирати.

Речові докази: бензинова пила торговельної марки «Stihl», модель «MS 170», з направляючою шиною та пильним ланцюгом, яку передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_8 – залишити потерпілій ОСОБА_8 .

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (на рахунок: Отримувач: ГУК у Жит. Обл./ТГ м. Житомир/24060300, Банк отримувача: Казначейство України; Код ЄДРПОУ: 37976485; рахунок: UA448999980313010115000006797; Код класифікації доходів: 24060300) витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/106-25/21534-ТВ від 24.11.2025 року в розмірі 1782 гривні 80 копійок.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Попільнянський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення. З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Вступна та резолютивна частина вироку проголошена 23 вересня 2026 року відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України.

Повний текст вироку негайно після проголошення резолютивної частини вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_1