Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №286/837/26 — Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/837/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В. ,

з секретарем Грищенко Н.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в місті Овруч справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів , -

В С Т А Н О В И В:

16.03.2026 ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в якому просить постановити рішення, яким зменшити розмір аліментів, які він сплачує на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частини мого заробітку (доходу) та на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) на 1/8 частину всіх видів його доходів, на кожну дитину, що буде відповідати його фактичним доходам та витратам.

Мотивуючи тим що, рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 03.12.2015 (справа № 286/3927/15-ц) з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 30% встановленого законодавством мінімуму для дитини відповідно віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 17.11.2015 року і до досягнення ними повноліття. Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 07.11.2018 (справа № 286/3316/18) змінено розмір утримуваних з нього аліментів на дітей в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % встановленого законодавством мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення ними повноліття. 23.08.2016 він уклав шлюб із ОСОБА_7 . Від шлюбу є син – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання якого, на підставі судового наказу (справа № 286/4391/25), з нього стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше і не більше встановлених законодавством розмірів для дитини відповідного віку, починаючи з 08.12.2025 і до ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто до досягнення ним повноліття. На даний час він сплачує аліменти у розмірі майже 2/3 частини свого доходу. Крім цього, він утримує та лікує за власний рахунок свого батька – ОСОБА_8 , який є інвалідом I групи Б з ураженням опорно-рухового апарату, який потребує постійного стороннього догляду, оскільки пенсія батька становить 3476,26 грн., що не вистачає навіть на частину ліків. Він також хворіє на цукровий діабет II типу, тому його лікування також потребує значних коштів.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву у встановлений строк не надала, ухвала про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження направлялася останній за адресою місця реєстрації, однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою Укрпошти «адресат відсутній, за кордоном».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлялася також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_3 відзив на позовну заяву у встановлений строк не надала, ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження отримала 26.03.2026, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Суд, перевіривши матеріали справи дійшов наступного висновку.

Встановлено, що позивач та відповідач ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 03.11.2016. Також позивач та відповідач ОСОБА_2 є батьками дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження: серії НОМЕР_2 від 18.03.2011 та серії НОМЕР_3 від 10.04.2012 (а.с.6,7,8).

Відповідно до копії рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 07.11.2018 (справа № 286/3316/18) змінено розмір утримуваних аліментів з ОСОБА_1 , згідно рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 03.12.2015 року (справа №286/3927/15-ц) і стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % встановленого законодавством мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення ними повноліття (а.с.16-17).

Також з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на дитину – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше і не більше встановлених законодавством розмірів для дитини відповідного віку, починаючи з 08.12.2025 і до ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто до досягнення ОСОБА_6 , повноліття, що підтверджується копією судового наказу Овруцького районного суду Житомирської області від 10.12.2025 (справа № 286/4391/25) (а.с.25).

З копії довідки від 09.02.2025 за № 86, виданої ПАТ «Товкачівський ГЗК», слідує, що ОСОБА_1 працює в ПАТ «Товкачівський ГЗК» з 16.05.2018 на посаді помічника машиніста екскаватора вантажного цеху. На даний момент увільнений для проходження військової служби. Дохід за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 склав 208 200,00 грн.,, з якого утримано аліменти в розмірі 53432,64 грн., після утримань всіх податків і зборів, до виплати отримано суму 104 799,36 грн. (а.с.11).

Згідно ст. 16 ЦК України, визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються ст. ст. 180, 192 Сімейного Кодексу України.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і погіршення здоров`я як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

В ч. 4 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника, не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Також, у Постанові ВС України від 05 лютого 2014 року у справі N 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів, а значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У відповідності до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.

У постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19 (провадження №61-9460св20), від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20 (провадження №61-1031св21) викладено такий правовий висновок щодо застосування статті 192 СК України: «Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану».

З аналогічним позовом позивач вже звертався до суду та рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 24.07.2025 в задоволенні позовних вимог останньому було відмовлено, оскільки позивачем не було надано належних допустимих та достатніх доказів, що із моменту постановлення судового рішення про стягнення аліментів суттєво погіршився його матеріальний стан, через що він немає змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 01.12.2025 вказане рішення залишено без змін.

16.03.2026 позивач повторно звернувся до суду із позовом про зменшення розміру аліментів посилаючись на зміну його матеріального та сімейного стану, зокрема на хворобу його самого, лікування якої потребує значних коштів та хворобу його батька, який є інвалідом першої групи, проживає разом з ним та потребує постійного стороннього догляду, на лікування та утримання якого витрачаються великі кошти.

На підтвердження вказаних обставин надав: копію консультативного висновку спеціаліста від 06.01.2026, з якого видно що, у ОСОБА_1 встановлений діагноз – цукровий діабет II типу, вперше виявлений, стадія декомпенсації; копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , НОМЕР_4 від 22.12.1988 з якої видно, що батьком зазначений ОСОБА_8 ; копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 420620, з якої слідує, що ОСОБА_8 є інвалідом першої групи Б з 26.06.2023 (загальне захворювання з ураженням ОРА) та потребує постійної сторонньої допомоги; копію довідки: № 1038 від 13.12.2024, копію довідки ЛКК № 209 та висновку від 11.07.2025 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, з яких видно, що у ОСОБА_8 проведена ампутація культи лівого та правого стегна, по стану здоров`я він потребує постійної сторонньої допомоги; довідку про доходи № 0990 5595 3559 7920 з якої видно, що сума пенсії ОСОБА_8 за період з 01.07.2025 по 31.12.2025 складає 20857,56 грн., (розмір пенсії 3476,26 грн.); копію довідки про доходи № 72 від 30.01.2026, виданої військовою частиною НОМЕР_5 , з якої видно, що загальна сума доходу ОСОБА_1 (позивача) за період з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року за винятком аліментів становить триста одинадцять тисяч вісімнадцять гривень 00 копійок; довідку від 10.02.2026 № 66, видану Гладковицькою сільською радою ОСОБА_8 , згідно якої, останній проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до складу сім`ї входять: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 – син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 – невістка, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 – онук та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - онук (а.с.9,10,12,14,21,23,24,).

В позовній заяві позивач зазначив, що на даний час він сплачує аліменти у розмірі майже 2/3 частини свого доходу.

Проте, у постанові від 25 вересня 2019 року у справі N 755/14148/18 (провадження N 61-11325св19) Верховний Суд зробив висновок про те, що «факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини».

Крім того, у постанові від 22 липня 2024 року по справі N 688/4308/23 (провадження N 61-5168св24) Верховний Суд дійшов до висновку, що зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дитину, яка народилися в іншому шлюбі, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів.

Подібний за змістом висновок також міститься в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року по справі N 565/2071/19 (провадження N 61-9460 св 20) та від 28 травня 2021 року по справі N 715/2073/20 (провадження N 61-1031св21).

Крім того, Верховний Суд наголошував на тому, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою (постанова Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі N 565/2071/19).

Всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивач не надав достовірні, належні та допустимі докази на підтвердження погіршення майнового стану, що унеможливлює сплату ним аліментів у розмірах, визначених рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 07.11.2018 (справа № 286/3316/18) та судовим наказом Овруцького районного суду Житомирської області від 10.12.2025 (справа № 286/4391/25).

Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Той факт, що батько позивача є інвалідом першої групи Б з 26.06.2023 (загальне захворювання з ураженням ОРА), проживає разом із позивачем та потребує постійної сторонньої допомоги є обставиною, яка характеризує сімейний стан позивача та потенційну потребу в матеріальній підтримці останнього, оскільки відповідно до ч.1 ст.202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, проте докази, які підтверджують надання позивачем матеріальної допомоги батьку (витрати на придбання ліків, тощо), також, докази, які витрати понесені на лікування самим позивачем, у зв`язку з виявленням у нього цукрового діабету II типу, суду не надані.

Суд зауважує, що свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо.

Позивачем суду не надано доказів на підтвердження будь-яких негативних змін у його матеріальному становищі, або щодо неможливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

В позовні заяві позивач зазначив, що вимушений утримувати також сина відповідачки ОСОБА_3 від її першого шлюбу – ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , вказаний факт не заслуговує на увагу, оскільки у позивача відсутній обов`язок його утримувати. Тобто, утримувати своїх дітей є пріоритетним обов`язком. Бажання і право платника аліментів допомогти дитині відповідачки від першого шлюбу, не може нівелювати цей обов`язок і впливати на розмір аліментів, отже вказані обставини не вважаються такими згідно закону, що погіршують матеріальне становище позивача.

Крім цього, позивачем надано судовий наказ Овруцького районного суду від 10.12.2025 (справа № 286/4391/250) про стягнення з нього аліментів на сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше і не більше встановлених законодавством розмірів для дитини відповідного віку, починаючи з 08.12.2025 і до ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто до досягнення ним повноліття, однак доказів сплати аліментів за даним судовим наказом позивачем не надано, так як в довідці № 72 про доходи, наданої останнім, щодо загальної суми доходу зазначений період з 1 січня 2025 по 31 грудня 2025 (а.с.9).

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про те, що належних та допустимих доказів того, що змінились обставини, які існували на момент постановлення рішення про стягнення аліментів, визначені ст. 192 Сімейного Кодексу України, що дають підстави для зменшення розміру аліментів, позивачем суду не надано. Також, позивачем не надано і доказів погіршення його майнового стану, внаслідок чого виникла необхідність у зменшенні розміру аліментів через неможливість їх сплачувати у визначеному розмірі.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача про зменшення розміру аліментів, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України; ст.ст.180, 182, 191, 192 СК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Я. В. Кулініч