Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №285/1868/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер № 285/1868/26

Провадження № 1-кп/0285/534/26

22 вересня 2026 року м. Звягель

Звягельськийміськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 17.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026065530000055,

по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Варварівка Новоград-Волинського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, —

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи обізнаним, що відповідно до п.п. «а» п. 2.1. ч. 2 «Обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, 17 березня 2026 року близько 11 години 38 хвилин, керуючи колісним трактором марки «XINGTAI ХТ-240» з державними номерним знаком НОМЕР_1 , по вул. Баранівській, 72 в с. Кикова Звягельського району, був зупинений працівниками СРПП Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, у зв`язку із порушенням правил дорожнього руху. Під час перевірки документів, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що наявне у нього посвідчення тракториста-машиніста є підробленим, пред`явив його працівнику поліції, використавши таким чином завідомо підроблений документ — посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 видане 09.12.2016 ДІСГ в Житомирській області на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з відкритими категоріями машин «А1», «А2», «В1», «D1», «Е1».

Згідно висновку судової технічної експертизи документів: бланк наданого посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , видане 09.12.2016 ДІСГ в Житомирській області на ім`я ОСОБА_4 , не відповідає аналогічним, що знаходяться в офіційному обігу та виготовлений струменевим способом друку.

В судовому засіданні обвинувачений вину визнав повністю та пояснив, що все вказане в обвинувальному акті відповідає дійсності, не заперечує проти часу, дати, місця, способу вчинення кримінального правопорушення. В скоєному щиро розкаюється.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, у скоєному щиро розкаявся, згоден з кваліфікацією своїх дій, не заперечує з приводу скороченого судового розгляду справи без дослідження доказів, які ним не оспорюються.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин та беручи до уваги, що прокурором також не оспорено фактичні обставини провадження, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою усіх учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів.

При призначенні покарання суд враховує, що у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16.10.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9.06.2005 року) та «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.02.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Крім того, загальні засади призначення покарання визначені в ст. 65 КК України, відповідно до якої покарання призначається 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. А згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття, яке полягає у визнанні своєї вини у вчиненні злочину у повному обсязі, осуду своїх дій, надання розгорнутих свідчень стосовно обставин вчинення кримінальних правопорушень, які сприяли встановленню обставин у кримінальному провадженні його правдиві і послідовні покази, які сприяли встановленню істини у кримінальному проваджені.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, пом`якшуючи покарання обставини, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді штрафу.

Дане покарання, на думку суду, відповідає скоєному та буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано.

Запобіжний захід не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді підлягає скасуванню.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за проведення судової технічної експертизи слід стягнути з обвинуваченого відповідно до вимог ст.124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 302, 337, 349, 370, 371, 374, 381, 382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, та призначити йому покарання за цим законом у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати за проведення судової технічної експертизи №СЕ-19/106-24/4801-ДД від 24.03.2026 в сумі 3565,6 грн.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Звягельського міськрайонного суду №285/1588/26 від 19.03.2026, на посвідчення тракториста-машиніста серії ЕВ № 064534 видане 09 грудня 2016 року ДІСГ в Житомирській області на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Речові докази у кримінальному провадженні: посвідчення тракториста-машиніста серії ЕВ №064534 та оптичний диск з відеозаписами відеореєстраторів поліцейських - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги на нього через Звягельський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча суддя ОСОБА_1