Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №935/2234/26 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2234/26

Провадження № 2/935/1591/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 вересня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого – судді Василенка Р.О., зі секретарем – Криворучко Я.В., з участю позивача ОСОБА_1 , відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення аліментів на її утримання. В обґрунтування вимог позивач зазначила, що є дочкою відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вказує, що на сьогодні вона є неповнолітньою особою, однак фактично позбавлена батьківського піклування. Відповідачі не виконують покладених на них законом обов`язків щодо її утримання та забезпечення належних умов життя. Між нею та батьками склалися конфліктні відносини, внаслідок чого останні вигнали її з місця спільного проживання, не забезпечують житлом, не надають коштів на харчування, одяг, лікування, навчання та інші необхідні потреби.

Також зазначає, що будь-якої матеріальної допомоги від них не отримує. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що є матір`ю малолітньої дитини, яка перебуває на її утриманні, та наголошує, що народження нею власної дитини не припинило обов`язку її батьків (відповідачів) утримувати її саму до досягнення повноліття. Позивачка зазначила, що самостійно забезпечити себе та свою дитину вона не має можливості, у зв`язку з чим змушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні, позовні вимоги визнали повністю.

Суд, дослідив надані докази, заслухавши сторони, на засадах змагальності в межах позовних вимог та дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Судом встановлено, що батьками позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Коростишів Житомирського району Житомирської області, про що 03 березня 2026 року складено відповідний актовий запис № 44. Батьками дитини є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 4 статті 152 Сімейного кодексу України, дитина, яка досягла чотирнадцяти років, має право на самостійне звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів. Згідно з частиною 2 статті 48 Цивільного процесуального кодексу України, неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років можуть самостійно звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь.

Аналогічна правова позиція висловлена Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 23 серпня 2023 року у справі № 707/1319/22, де суд зазначив, що досягнення дитиною 14 років відкриває їй прямий процесуальний доступ до суду для захисту свого права на матеріальне утримання, зокрема шляхом подання позову одночасно до обох батьків. Таким чином, ОСОБА_1 правомірно реалізувала своє процесуальне право на звернення до суду за захистом власних інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд керується вимогами статті 180 Сімейного кодексу України, яка встановлює імперативний обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За змістом частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину можуть бути стягнуті за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Згідно зі статтею 179 Сімейного кодексу України, аліменти, одержані на дитину, є особистою власністю дитини. Неповнолітна дитина має право на самостійне одержання та розпорядження аліментами відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 141 Сімейного кодексу України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, чи розірвано шлюб, чи проживають вони спільно чи окремо. Таким чином, обов`язок по утриманню ОСОБА_1 покладається на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рівною мірою.

Визначаючи розмір аліментів, суд відповідно до вимог статті 182 Сімейного кодексу України враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, а також те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є працездатними особами, не мають протипоказань до праці чи інших осіб на утриманні, які б перешкоджали наданню матеріальної допомоги дитині. З огляду на рівність обов`язків батьків, суд вважає за необхідне стягнути з кожного з них аліменти на користь неповнолітньої ОСОБА_1 у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частини 1 статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Оскільки Позивач звернулася до суду 30 липня 2026 року, стягнення слід розпочати саме з цієї дати і проводити до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів — у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь держави. Оскільки Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», а позовні вимоги задоволено повністю до обох відповідачів, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 332 грн 80 коп. з кожного.

Враховуючи, що відповідачі позов визнали повністю, визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 142, 152, 179, 180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України, статтями 4, 12, 13, 48, 76–81, 141, 258, 259, 263–265, 268, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, —

УХВАЛИВ:

Позов задовльнити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини з кожного, з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 30 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір в розмірі по 332 грн. 80 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 18.09.2026 року.

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО