Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №280/1149/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 280/1149/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі №280/1149/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 30.01.2026 № 083850028705 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 із зменшенням пенсійного віку.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 із зменшенням пенсійного віку з дня звернення за пенсією.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 30.01.2026 № 083850028705 про відмову в призначенні пенсії, прийняте за результатами розгляду зави ОСОБА_1 від 23.01.2026.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоди роботи з 14.03.2005 по 31.03.2013 у ПрАТ «Укрграфіт», згідно з довідкою від 19.09.2025 № 13/189.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 19.09.1990 по 29.08.1994 відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 19.09.1990.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 23.01.2026, подану ОСОБА_1 , та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивача період роботи з 14.03.2005 по 31.03.2013 у ПрАТ «Укрграфіт», адже позивач надавав до органу ПФУ уточнюючу довідку про пільговий характер роботи у ПрАТ «Укрграфіт» у період з 14.03.2005 по 31.03.2013, яка підтверджує наявність у нього пільгового стажу за Списком №2 та безпідставно не зарахував до страхового стажу позивача період роботи з 19.09.1990 по 29.08.1994 відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 19.09.1990, адже обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на роботодавця. Зробив висновок суд першої інстанції і про те, що відмова відповідача у призначенні позивачці, яка на момент звернення досягла 50-річного віку, пенсії за віком на пільгових умовах, із посиланням на недосягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст. 114 Закону №1058-ІV, є протиправною, оскільки застосуванню підлягають норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржило його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивач не має права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 адже, вік позивача на момент звернення до органу ПФУ - 53 роки 07 місяців 28 днів(необхідний 55 років), страховий стаж позивача становить - 23 роки 01 місяць 13 днів (необхідний не менше 25 років), пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 – відсутній (необхідний 10 років). За доданими документами до страхового стажу підстав для зарахування періоду отримання допомоги в центрі зайнятості з 25.01.1999 по 23.07.1999 згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 19.09.1990, немає, оскільки наявне виправлення в даті припинення виплати; період трудової діяльності з 19.09.1990 по 29.08.1994 згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 19.09.1990, оскільки наявне виправлення в даті наказу при звільненні. До пільгового стажу роботи за Списком №2 не можливо зарахувати пільгові періоди роботи з 14.03.2005 по 31.03.2013 згідно уточнюючої довідки від 19.09.2025 № 13/189 виданої ПАТ «Український графіт», оскільки в переліку до наказів відсутній код найменування професії та в цеху механічної обробки електродної продукції № 5 відсутня професія контролер продукції кольорової металургії.

Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 23 січня 2026 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою управління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (із подальшими змінами та доповненнями) (далі - Порядок №22-1) передбачено, що з 01 квітня 2021 року органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.

Враховуючи наведене, заява позивача від 23 січня 2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 в порядку екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, за результатом чого прийнято рішення №083850028705 від 30 січня 2026 року (а.с. 27).

Рішенням №083850028705 від 30 січня 2026 року позивачу відмовлено в призначенні пільгової пенсії за віком та зазначено, що вік заявниці - 53 роки 07 місяців 28 днів. Згідно з документами, доданими до заяви про призначення пенсії та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивача становить - 23 роки 01 місяць 13 днів. Пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 - відсутній. За доданими документами до страхового стажу підстав для зарахування періоду отримання допомоги в центрі зайнятості з 25.01.1999 по 23.07.1999 згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 19.09.1990, немає, оскільки наявне виправлення в даті припинення виплати; період трудової діяльності з 19.09.1990 по 29.08.1994 згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 19.09.1990, оскільки наявне виправлення в даті наказу при звільненні. До пільгового стажу роботи за Списком №2 не можливо зарахувати пільгові періоди роботи з 14.03.2005 по 31.03.2013 згідно уточнюючої довідки від 19.09.2025 № 13/189 виданої ПАТ «Український графіт», оскільки в переліку до наказів відсутній код найменування професії та в цеху механічної обробки електродної продукції № 5 відсутня професія контролер продукції кольорової металургії. В призначенні пенсії на пільгових умовах згідно п. 2 ч. 2 статті 114 Закону №1058-ІV відмовлено, у зв`язку з ненастанням пенсійного віку та через відсутність необхідного пільгового стажу. ОСОБА_1 не погодившись з таким рішенням відповідача звернулася до суду з цим позовом.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також зайнятості на такій посаді повний робочий день і наявність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Як вбачається з рішення №083850028705 від 30 січня 2026 року, відповідачем не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №2 період роботи позивача з 14.03.2005 по 31.03.2013 згідно уточнюючої довідки від 19.09.2025 № 13/189 виданої ПАТ «Український графіт», оскільки в переліку до наказів відсутній код найменування професії та в цеху механічної обробки електродної продукції № 5 відсутня професія контролер продукції кольорової металургії.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Згідно з п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі№ 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.

З матеріалів справи вбачається, що у записах серії БТ-ІІ №6243455 від 19.09.1990, міститься інформація про те, що позивач у період з 14.03.2005 по 10.03.2021 працювала у ПАТ «Український графіт» (а.с. 19-22).

На підтвердження пільгового стажу роботи, позивачем було надано довідку від 19.05.2025 №13/189 видану Приватним акціонерним товариство «Український графіт» (а.с.25).

У вищезазначеній довідці вказано, що у період з 14.03.2005 по 31.03.2013 ОСОБА_1 працювала повний робочий день в ПрАТ «Укрграфіт» в виробництві вуглецевих матеріалів, мас і виробів із них за посадою «….контролер продукції кольорової металургії (термічна обробка) група контролю цеху механічної обробки електродної продукції №5, що передбачена Списком №2 постанови КМУ №36 від 16.01.2003 (розділ VІІІ підрозділ 8а позиція 8.8а)…». В графі додаткові відомості зазначено, зокрема міститься посилання на накази про результати атестації робочих місць №363 від 26.07.2000, №302 від 25.07.2005. Також в зазначеній довідці вказано про те, що «…Згідно наказу про результати атестації робочих місць №76 від 01.04.2013 робітнику даної професії не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2. За період з 14.03.2005 по 31.03.2013…».

Постановою КМУ №36 від 16.01.2003 затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Як вбачається із розділу VІІІ «Виробництво кольорових металів» підрозділу 8 «Виробництво вуглецевих матеріалів, мас і виробів з них» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають робітники визначені позицією 8.8а «контролери продукції кольорової металургії».

Зважаючи на те, що посада позивача, яку вона обіймала у спірний період передбачена постановою КМУ №36 від 16.01.2003, та в довідці від 19.05.2025 №13/189 міститься посилання на відповідний розділ, підрозділ, позицію цієї постанови, а також посилання на накази про результати атестації робочих місць та зазначено про роботу позивача повний робочий день та такі посаді, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірний період роботи позивача з 14.03.2005 по 31.03.2013 у ПрАТ «Укрграфіт» підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №2, а відмова в його врахуванні є протиправною.

Доводи відповідача про те, що в переліку до наказів відсутній код найменування професії та в цеху механічної обробки електродної продукції № 5 відсутня професія контролер продукції кольорової металургії є безпідставними, оскільки не підтверджуються доказами, в той час як позивач в підтвердження свої позиції надав до суду довідку від 19.05.2025 №13/189.

У разі незгоди з відомостями, зазначеними в документах позивача, пенсійний орган мав право на реалізацію повноважень, наданих йому частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV, а саме: вимагати відповідні документи від підприємства, перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Втім, до матеріалів справи не надано доказів того, що відповідачем вчинялись будь-які дії, спрямовані на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити або спростувати пільговий стаж позивача.

Як вбачається з рішення №083850028705 від 30 січня 2026 року, відповідачем не зараховано до страхового стажу підстав для зарахування періоду отримання допомоги в центрі зайнятості з 25.01.1999 по 23.07.1999 згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 19.09.1990, оскільки наявне виправлення в даті припинення виплати; період трудової діяльності з 19.09.1990 по 29.08.1994 згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 19.09.1990, оскільки наявне виправлення в даті наказу при звільненні.

Статтею 24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

На момент заповнення трудової книжки позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (далі – Інструкція № 162).

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1 Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Згідно з п. 2.3. Інструкції № 162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільнені - в день звільнення та повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 162, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з п.2.6 Інструкції № 162, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції №162, при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження і заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи в даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

В подальшому аналогічні вимоги закріплені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.

Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

На підставі пункту 4.1 Інструкції № 58 передбачено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 № 656 «Про трудові книжки робітників та службовців» трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

При цьому відповідно до пункту 18 Порядку № 656 відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, що призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Аналогічні норми містяться й у постанові Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 «Про трудові книжки працівників» № 301, якою передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Таким чином, законодавцем покладено обов`язок правильного ведення трудової книжки на адміністрацію підприємства, у зв`язку з чим недотримання відповідного порядку останньою не може позбавити позивача права на включення періодів роботи до страхового (пільгового) стажу.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 09.08.2019 року по справі № 654/890/17 та від 21.02.2018 у справі №687/975/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Враховуючи те, що обов`язок правильного ведення трудової книжки на адміністрацію підприємства, а також те, що працівник не може відповідати за правильність та повноту її оформлення, колегія суддів вважає, що не засвідчення належним чином виправлення у даті наказу при звільненні не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірних періодів роботи до страхового стажу позивача.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 11.05.2022 у справі №120/1089/19-а.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що записи в трудовій книжці позивача виконані послідовно, не місять суперечливих відомостей про періоди роботи, узгоджуються між собою та відповідачем не надано доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивачу періоду роботи з 19.09.1990 по 29.08.1994 відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 19.09.1990.

При цьому, вирішуючи питання щодо досягнення позивачем пенсійного віку для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд першої інстанції правильно врахував висновки Великої Палати Верховного Суду зроблені у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Враховуючи зазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненські області від 30.01.2026 № 083850028705 та як наслідок необхідності його скасування.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

В частині відмови в задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржується, судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Згідно з частиною першою статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі №280/1149/26 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі №280/1149/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Сафронова

суддя В.А. Шальєва