Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №160/35648/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/35648/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Рищенко А.Ю.) в адміністративній справі №160/35648/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

15.12.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах від 22.10.2025 року №045750034682;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.05.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням наявного у позивача страхового стажу 31 рік 5 місяців 15 днів та пільгового стажу 10 років 8 місяців 18 днів, для призначення пільгової пенсії.

Означені позовні вимоги вмотивовані спірністю та протиправністю рішення Головного управління ПФУ в Полтавській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах від 22.10.2025 №045750034682.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі пенсійний орган зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про наявність у позивачки права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах як водію міського пасажирського транспорту, оскільки надані нею документи не підтверджують необхідного спеціального стажу. Скаржник вказує, що відповідно до Закону №1058-IV та Порядку №22-1 право на таку пенсію залежить від наявності необхідного страхового та спеціального стажу, підтвердженого належними документами, зокрема уточнюючими довідками та документами щодо характеру і умов праці. За результатами розгляду заяви позивачки спеціальний стаж, необхідний для призначення пільгової пенсії, не підтверджено, у зв`язку з чим пенсійний орган вважає рішення про відмову у призначенні пенсії правомірним.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.05.2025 позивач звернулась через систему вебпортал електронних послуг Пенсійного Фонду України із заявою щодо призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, як водію міського пасажирського транспорту відповідно до п. 8 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003.

До заяви позивачем було додано копії документів, що підтверджують пільговий стаж роботи.

Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 22.10.2025 №045750034682, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з неврахуванням до пільгового стажу роботи:

- періоду роботи з 22.04.1993 по 30.09.2003 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 04.09.1989, оскільки підприємство ліквідоване.

На думку відповідача, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 не набула та її пільговий стаж складає 4 місяці.

Позивач зверталась до ліквідатора підприємства, в якому працювала водієм комунального пасажирського транспорту, однак останній не зміг надати документів, що б підтверджували факт роботи на підприємстві, через втрату таких документів.

Вважаючи спірне рішення протиправним та безпідставним, позивач звернулася до суду із даною позовною заявою.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість.

Переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає таке.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на час спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За змістом частини першої статті 4 цього Закону законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Приписами частини першої статті 10 Закону № 1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацами другим - третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту і абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті, страхового стажу, встановленого абзацами п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 2 частини другої цієї статті.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті.

Відповідно до частини 5 статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV №1058-IV визначено, що страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є правомірність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 22.10.2025 №045750034682 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно із записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 остання, зокрема, у період з 22.04.1993 по 30.09.2003 працювала водієм тролейбуса у Міському державному комунальному експлуатаційному підприємстві «Дніпроміськелектротранс», а у період з 01.02.2004 по 30.06.2004 - на цій же посаді у ПП ОСОБА_2 . Вказані записи внесені на підставі відповідних наказів, засвідчені підписами уповноважених осіб та печатками підприємств.

Як на підставу для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідач у рішенні від 22.10.2025 №045750034682 та в апеляційній скарзі зазначає відсутність у позивача необхідного пільгового стажу. Зокрема, відповідач не зарахував до пільгового стажу періоди роботи:

- з 22.04.1993 по 30.09.2003 у ДЕПО №2 «Дніпроміськелектротранс» згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 , оскільки підприємство ліквідоване;

- з 01.02.2004 по 30.06.2004 у ПП ОСОБА_2 , оскільки відсутня довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Колегія суддів критично оцінює наведені доводи скаржника, оскільки ним не обґрунтовано причин неврахування відомостей трудової книжки позивача, яка відповідно до законодавства є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Щодо доводів скаржника про необхідність надання рішення комісії Пенсійного фонду у зв`язку з ліквідацією Міського державного комунального експлуатаційного підприємства «Дніпроміськелектротранс» колегія суддів зазначає, що позивачем вживалися заходи для отримання документів, необхідних для підтвердження спірного пільгового стажу. Зокрема, представник позивача звертався до КП «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради, яке повідомило, що не є правонаступником МДКЕП «Дніпроміськелектротранс» та з об`єктивних причин не має можливості надати відповідну довідку.

Водночас із відповіді арбітражного керуючого Зибіна А.О. вбачається, що МДКЕП «Дніпроміськелектротранс» визнано банкрутом, введено процедуру ліквідації, а документи підприємства, що підлягають тривалому зберіганню, фактично перебувають у процесі передачі до міського архіву. Арбітражний керуючий зазначив, що у зв`язку з відмовою Управління архівної справи прийняти документи на зберігання він був змушений звернутися до суду, після чого відповідну ухвалу направлено на примусове виконання; на час надання відповіді документи впорядковуються та обробляються.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відсутність у позивача уточнюючої довідки зумовлена об`єктивними обставинами, пов`язаними з ліквідацією підприємства та неможливістю отримання відповідних документів у звичайному порядку. За таких обставин сама по собі відсутність зазначеної довідки або рішення комісії Пенсійного фонду не може бути достатньою підставою для неврахування відомостей трудової книжки позивача, достовірність яких відповідачем не спростована. Негативні наслідки обставин, які не залежать від позивача, не можуть покладатися на неї.

В контексті обставин цієї справи, суд апеляційної інстанції враховує й те, що за частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області дій, спрямованих на проведення перевірки відомостей у поданих позивачем документах, як і не доведено відсутності у трудовій книжці позивача, яка у даному випадку є основним документом, що підтверджує стаж відповідних записів чи неточностей.

З огляду на викладене, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 22.10.2025 №045750034682 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з цим належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути її заяву від 20.05.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Розподіл судового збору не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року в адміністративній справі №160/35648/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак