Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №160/1755/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/1755/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Олійник В.М.) в адміністративній справі №160/1755/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 18.11.2025 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 18.11.2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. 18.11.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII без застосування частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули). Листом від 17.12.2025 № 75022-56664/О-01/8-0400/25 відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку, пославшись на вимоги Закону № 1058-IV щодо порядку обчислення пенсії. Вважаючи зазначену відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги пенсійний орган зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Вказує, що пенсія позивача призначена відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Натомість положення частини другої статті 56 та статті 57 Закону України № 796-XII передбачають збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж лише у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV (за двоскладовою формулою). Скаржник зазначає, що позивач не виявив бажання перейти на обчислення пенсії за правилами частини другої статті 27 Закону № 1058-IV, а продовжує отримувати пенсію, призначену відповідно до частини першої цієї статті. На думку апелянта, у разі застосування до позивача положень частини другої статті 56 Закону № 796-XII пенсія мала б бути обчислена за двоскладовою формулою відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV, що могло б призвести до зменшення її розміру. У зв`язку з цим відповідач вважає відмову у проведенні перерахунку правомірною.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії відповідно до Закону №796.

18.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без застосування норми частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (двоскладову формулу).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №75022-56664/О-01/8-0400/25 від 17.12.2025 позивачеві повідомлено, що чинним механізмом нарахування пенсій відповідно до Закону №1058 передбачено, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально, залежно від набутого стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувались страхові внески.

Стаття 28 Закону №1058 визначає, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком (прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

Тобто, якщо розмір пенсії, обчисленої за формулою (стаття 27 Закону №1058) з урахуванням набутого стажу та заробітку вище прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (з січня 2024 року 2361 грн.), то доплата обчислюється виходячи з величини прожиткового мінімуму. Додатково надані складові пенсії станом на дату звернення до відповідача.

Позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови йому в проведенні з 18.11.2025 перерахунку та виплаті пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без застосування частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов до висновку про їх обґрунтованість.

Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить наступного висновку.

Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 (далі - Закон №796-ХІІ).

На час призначення позивачу пенсії діяла редакція п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ, згідно із якою право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

У подальшому Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який набрав чинності 11.10.2017, зокрема до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Отже правове регулювання щодо права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж змінилось і у зв`язку із цими змінами Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пов`язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений п. 2 ст. 56 цього Закону з призначенням пенсії на умовах, визначених ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на конституційному принципі незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, який сформульований, зокрема, у рішеннях Конституційного Суду України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними, зокрема у рішенні від 12.02.2019 № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України підтримав раніше сформовану ним юридичну позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Окрім того, у рішенні від 26.01.2011 № 1-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що, положення частини першої статті 58 Основного Закону України передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме: принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (абзац другий пункту 5 мотивувальної частини).

До того ж, Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.1997 № 1-зп висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Таким чином, враховуючи положення статей 22, 58 Конституції України, можна стверджувати про те, що у разі, якщо в подальшому у чинному законодавстві відбуваються зміни щодо правового регулювання умов призначення пенсії в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж відповідно до п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ, які запроваджують нові правила виплати такої надбавки в залежності від призначення пенсії на умовах визначення її розміру згідно із ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV, тобто за інших умов її призначення ніж ті, що діяли на час призначення, то такі зміни є такими, що звужують зміст та обсяг існуючих прав зазначеної категорії осіб (в яких таке право раніше виникло).

Колегія суддів наголошує на тому, що держава гарантувала, зокрема учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.

У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або запроваджені рівноцінні чи більш сприятливі умови соціального захисту.

Тож, щодо осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-ХІІ її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, визнана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи) та ця норма права зберігає юридичну силу як для пенсіонера так і для органу, який призначає пенсію. Поширення на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормативний стаж залежно від призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV, запроваджених у зв`язку із внесенням до цієї норми змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2024 у справі №300/3435/21 відступила від висновків, викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду, зокрема від 23.10.2019 у справі № 809/627/18, від 29.08.2022 у справі № 300/1390/19, від 06.09.2023 у справі № 300/2091/21, у яких викладено правовий висновок про розповсюдження пункту 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ в редакції змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, та відповідно про те, що згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ (у редакції, що діяла на час її реалізації за заявою пенсіонера) умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV; пенсіонер, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормовий стаж та сформувала наступні висновки:

(1) держава гарантувала зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.

У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або шляхом запровадження рівноцінних чи більш сприятливих умов соціального захисту.

(2) до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи). Розповсюдження на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормовий стаж в залежності від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», запроваджених у зв`язку із внесенням до цієї норми змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, загальний страховий стаж позивача становить 33 роки 6 місяців 1 день.

Згідно із протоколом перерахунку пенсії на підставі рішення №912100806207 від 25.02.2025 розмір пенсії позивача з 01.03.2025 визначено у сумі 6211,32 грн, з яких: 6040,50 грн – пенсія за віком, 170,82 грн – додаткова пенсія як особі, віднесеній до ІІ категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Застосовуючи вищенаведені правові висновки Верховного Суду до спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки пенсію позивачу було призначено до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII, що відповідачем не заперечується, у пенсійного органу були відсутні правові підстави для застосування при її перерахунку порядку, передбаченого абзацом другим частини першої статті 28 Закону № 1058-IV.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок пенсії із збільшенням її розміру на один відсоток заробітку за кожний повний рік роботи понад стаж, визначений пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII, але не більше 75 відсотків заробітку, оскільки це право виникло до внесення Законом № 2148-VIII змін до зазначеної норми.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16.07.2024 у справі №300/5114/23, від 17.07.2024 у справі №460/13084/23, від 26.07.2024 у справі №460/11256/23, від 26.07.2024 у справі №460/16560/23, від 30.07.2024 у справі №460/14636/23, від 12.02.2025 у справі №380/26337/23, від 17.06.2025 у справі №400/7832/23, від 29.09.2025 у справі №460/27800/23 та інших, який було вірно враховано судом першої інстанції відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

З урахуванням наведених норм законодавства, правових висновків Верховного Суду та встановлених обставин справи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновк суду першої інстанції про те, що ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання пенсійного органу здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача починаючи з 18.11.2025 з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без застосування частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні).

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №809/627/18, від 12.12.2022 у справі №280/656/20 та від 07.06.2023 у справі №160/2237/20 як нерелевантні до спірних правовідносин, оскільки як вже зазначалось вище, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2024 у справі №300/3435/21 відступила від правових висновків, викладених у зазначених судових рішеннях.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції Верховного Суду, а тому, враховуючи норми ч. 5 ст. 242 КАС України, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення скасуванню.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року в адміністративній справі №160/1755/26 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак