Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №160/27263/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/27263/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Головко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року (суддя В.В. Ільков)

у справі № 160/27263/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування часу перебування на інвалідності від професійного захворювання з 20.11.2003 по 08.01.2008 до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах позивачу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах позивачу час перебування на інвалідності від професійного захворювання з 20.11.2003 по 08.01.2008;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме: у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, з 25.06.2025 з урахуванням часу перебування на інвалідності від професійного захворювання з 20.11.2003 по 08.01.2008.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу протиправно обчислена пенсія без застосування ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування часу перебування на інвалідності від професійного захворювання з 20.11.2003 по 08.01.2008 до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах позивачу;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах позивачу час перебування на інвалідності від професійного захворювання з 20.11.2003 по 08.01.2008.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» № 345-VI передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію шахтарям.

Суд першої інстанції врахував, що 02.08.2008 Законом № 345-VI внесені зміни до Закону № 1058-IV шляхом доповнення частини першої статті 24 вказаного Закону абзацом четвертим такого змісту: "Час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах".

Суд першої інстанції з`ясував, що час перебування позивача на інвалідності у зв`язку професійним захворюванням підтверджується випискою з актами огляду МСЕК, актом про нещасний випадок. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував час перебування позивача на інвалідності у зв`язку професійним захворюванням.

За встановлених у справі обставин суд визнав, що порушене право позивача належить захистити шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування часу перебування на інвалідності від професійного захворювання з 20.11.2003 по 08.01.2008 до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах позивачу та шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах позивачу час перебування на інвалідності від професійного захворювання з 20.11.2003 по 08.01.2008. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив через їх передчасність, оскільки зарахуванням спірного стажу наразі Пенсійним органом не здійснено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вказує, що ним правомірно на час реалізації права на призначення пенсії за віком позивачу з 08.01.2008 зараховано до пільгового стажу за Списком №1 період перебування на інвалідності з 21.11.2003 по 31.12.2003. Зауважує, що пільговий стаж позивача за Списком №1 на підземних роботах складає 14 років з урахуванням періоду перебування на інвалідності з 20.11.2003 по 31.12.2003, що недостатньо для перерахунку пенсії згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції змінити та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач вказує, що вимоги щодо зобов`язання здійснити перерахунок пенсії не є передчасними, адже у спірному випадку наявні всі умови для перерахунку. Вважає, що суд першої інстанції не обрав ефективний спосіб захисту порушеного права.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, з 20.11.2003 по 07.01.2008 позивач отримував пенсію по інвалідності (трудове каліцтво) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З 08.01.2008 позивача, на підставі особової заяви, переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», розрахованої на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно довідки МСЕК серії ДНА 01 № 383281 позивачу з 20.11.2003 первинно встановлено інвалідність за професійним захворюванням.

Згідно довідки МСЕК серії МСЕ-ДНА-01 № 612073 позивачу з 01.12.2007 повторно встановлено третю групу інвалідності за професійним захворюванням безстроково.

Згідно трудової книжки позивача він працював на шахті Тернівська Виробничого об`єднання по видобуду вугілля «Павлоградвугілля»:

10.07.1989 – 18.08.1989 – учень гірника підземного з повним робочим днем у шахті;

18.08.1989 – 13.01.1991– гірник підземний 3 розряду з повним робочим днем в шахті;

13.01.1991 – 04.12.1993 – гірник з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем в шахті;

04.12.1993 – 20.11.2003 – гірник очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті;

20.11.2003 - звільнений за станом здоров`я.

Згідно протоколу призначення пенсії, розрахунку стажу, пільговий стаж роботи по Списку №1 становить 14 років 04 місяців 22 днів + 04 роки 01 місяців 18 днів - час перебування на інвалідності = 18 років 06 місяці 10 днів.

Позивач не погоджуючись з розміром пенсії, звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо врахування до пільгового стажу роботи періоду знаходження на інвалідності за професійним захворюванням відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та здійснити обрахування пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 24.07.2025 № 33063-23921/М-01/8-0400/25 Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повідомило, що період перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням по 31.12.2003 зараховується відповідно до статті 56 Закону № 1788-XII як до страхового, так і пільгового стажу при призначенні пенсії за віком.

Оскільки Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» набув чинності з 16.08.2008, а заява на перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком подана 08.01.2008, для зарахування часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 28 Закону № 1058-IV та статті 8 Закону № 345-VI відсутні підстави.

Вважаючи дії пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно приписів п.1 ч.2 ст. 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Частиною 5 статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» визначено, що час перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Згідно ч.1 ст. 24 Закону №1058-IV час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Суд апеляційної інстанції враховує висновок Верховного Суду в постанові від 18 квітня 2019 року у справі № 392/17/17, підтриманий Верховним Судом у постанові від 31 березня 2020 року у справі № 459/245/17, що законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». До пільгового стажу зараховується період до того часу, коли особа вийшла на пенсію за віком на пільгових умовах.

Позивач у спірний період з 20.11.2003 по 08.01.2008 отримував пенсію по інвалідності (через професійне захворювання), з 08.01.2008 позивача переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII.

Також, пенсійним органом не заперечується, що до перебування позивача на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням, позивач працював на посаді за Списком №1 на підземних роботах.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що період з 20.11.2003 по 08.01.2008 підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №1 на підземних роботах. Однак, докази такого зарахування в матеріалах справи відсутні.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними дії відповідача та зобов`язав його зарахувати до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах позивачу час перебування на інвалідності від професійного захворювання з 20.11.2003 по 08.01.2008. Доводи апеляційної відповідача цей висновок суду не спростовують.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції помилково вказав, що є передчасними позовні вимоги щодо зобов`язання пенсійного органу здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, з 25.06.2025.

Так, позивач 25.06.2025 звернувся до пенсійного органу стосовно перерахунку його пенсії, а листом від 24.07.2025 пенсійний орган відмовив позивачу у перерахунку пенсії згідно ст.28 Закону №1058-IV та ст.8 Закону №345-VI.

Отже, спірні правовідносини щодо порахунку пенсії вже виникли, а висновок суду першої інстанції про передчасність позовних вимог є помилковим.

Згідно статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 1 Закону України від 02.09.2008 №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно ст. 8 Закону №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Отже, мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1.

З матеріалів справи вбачається та пенсійним органом не спростовано, що пільговий стаж позивача за Списком №1 на підземних роботах з урахуванням періоду з 20.11.2003 по 08.01.2008 складає більше 15 років.

Відтак, висновок пенсійного органу, що позивач не має права згідно ст. 8 Закону №345-VI та ст. 28 Закону № 1058-IV на додаткову гарантію щодо розміру пенсії, є помилковим.

Згідно ст.45 Закону № 1058-IV перерахунок пенсії проводиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

За цих обставин, керуючись приписами ч.2 ст.9 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне з метою належного захисту прав позивача визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зобов`язати відповідача здійснити з 01.07.2025 перерахунок пенсії позивача відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, що у відповідності до статті 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалення нового рішення про часткове задоволення цих вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Таким чином, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року у справі № 160/27263/25 в частині відмови у задоволені позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, з 25.06.2025 з урахуванням часу перебування на інвалідності від професійного захворювання з 20.11.2003 по 08.01.2008.

Ухвалити нове рішенні у цій частині про часткове задоволення позовних вимог.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно ст.8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч.1 ст.28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.07.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року у справі № 160/27263/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя О.В. Головко

суддя Я.В. Семененко