Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №520/25320/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 р. Справа № 520/25320/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,

Суддів: Фоміної Л.О. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 (головуючий суддя І інстанції: Смагар С.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022) по справі №520/25320/26

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправною бездіяльності, стягнення компенсації втрати частини доходів,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовної заяви та її обґрунтування.

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягала у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з 11.03.2022 по 28.05.2026 у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 11.03.2022 по 16.12.2022, - відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159;

- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 11.03.2022 по 28.05.2026 у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 11.03.2022 по 16.12.2022, - відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, в розмірі 40 492,83 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що несвоєчасне нарахування сум грошового забезпечення у зв`язку з неправомірною невиплатою позивачеві індексації грошового забезпечення, що встановлено судовим рішенням, тобто з вини органу, що призначає і виплачує грошове забезпечення, є підставою для отримання позивачем компенсації втрати частини грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків його виплати.

ІІ. Зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, стягнення компенсації втрати частини доходів.

Постановлячи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що долучений до позовної заяви документ із назвою «довіреність» не є належним доказом підтвердження повноважень ОСОБА_2 , оскільки такий не є нотаріально посвідченим документом та не містить необхідних реквізитів. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що докази права підпису ОСОБА_2 позовної заяви від імені позивача у доданих до позовної заяви матеріалах відсутні, що відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України є підставою для повернення позовної заяви позивачу.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 у справі № 520/25320/26 про повернення позовної заяви; направити справу № 520/25320/26 до Харківського окружного адміністративного суду для продовження її розгляду.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_2 не є адвокатом, а є фізичною особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність відповідно до частини другої статті 43 КАС України. Долучення до позовної заяви копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого на ім`я Берестеня Вадима Валерійовича, не є підтвердженням наявності в Біленка Євгена Леонідовича статусу адвоката та не є документом, що підтверджує його повноваження як адвоката-представника у суді. Зазначене свідоцтво було долучено з метою підтвердження повноважень адвоката, який надавав позивачу правничу допомогу щодо збору необхідних матеріалів для обґрунтування позовної заяви. Для підтвердження повноважень представництва Біленком Євгеном Леонідовичем було додано електронну довіреність, яка оформлена за допомогою системи «Електронний Суд». Тобто, подання до суду заяв по суті справи, підписаних представником позивача, який не є адвокатом, не спростовує залучення адвоката до підготовки таких заяв. Крім того, до позову було долучено Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису позивача та його представника, якими було підписано вищевказану довіреність. Отже, до наведених обставин належить застосовувати частину сьому статті 59 КАС України, що відповідає висновкам, викладеним в постановах Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №300/1329/20, від 04.08.2022 у справі № 300/8766/21.

ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу.

Учасники справи повідомлені про перегляд ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 судом апеляційної інстанції належним чином шляхом отримання ними копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Враховуючи обставини цієї справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.

З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

V. Обставини, встановлені судом.

Позовну заяву в інтересах ОСОБА_1 було подано ОСОБА_2 .

До позовної заяви на підтвердження повноважень Біленка Євгена Леонідовича долучено:

- довіреність від 09.11.2024, відповідно до якої Холомінська Оксана Іванівна уповноважує Біленка Євгена Леонідовича представляти її інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред`являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців) Довіреність видана з правом передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.

- протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису щодо документа «Довіреність». Дата та час перевірки: 15.08.2026 12:43:14. Підписувач: Холомінська Оксана Іванівна.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, стягнення компенсації втрати частини доходів на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України.

VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Так, частиною другою статті 160 КАС України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За змістом частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Статтею 59 КАС України врегульовано питання документів, підтверджують повноваження представників.

Відповідно до частин першої-другої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Відповідно до частини сьомої статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Так, частинами сьомою, восьмою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини десятої статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Пунктом 30 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення передбачено, що користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Згідно з пунктом 31 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення, надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Згідно з пунктом 34 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення, довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що електронна довіреність, яку можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронна довіреність видається лише за умови її підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі така електронна довіреність автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.

Особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та пункті 9 розділу XI Положення про АСДС, зі змісту яких слідує, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично. Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді. При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.

Аналогічні висновки щодо застосування частини сьомої статті 59 КАС України були викладені у постановах Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №560/11791/21, від 28.04.2022 у справі №683/1199/21, від 04.08.2022 у справі №300/8766/21, від 30.03.2023 у справах №580/140/23 та 580/6367/22, від 03.08.2023 у справі №580/142/23, від 28.03.2025 по справі №160/12987/24, від 30.04.2025 у справі №280/8882/24, від 16.10.2025 у справі №600/1029/25-а, від 22.12.2025 у справі №200/30/24.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву підписано та подано особою, яка не підтвердила наявність відповідних повноважень, оскільки долучена до позовної заяви довіреність не є нотаріально посвідченою та не містить необхідних реквізитів відповідно до статті 245 ЦК України.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що правила посвідчення довіреності фізичної особи, передбачені частиною другою статті 59 КАС України, стосуються довіреностей, виданих у паперовій формі, і не застосовуються до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний Суд».

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини другої статті 59 КАС України за подібних обставин висловлена Верховним Судом у постановах від 18.02.2021 у справі № 300/1329/20, від 30.06.2021 у справі № 380/830/21, від 11.11.2021 у справі № 560/10261/21 та від 20.12.2021 у справі № 560/9405/21, від 10.01.2025 у справі № 753/16269/23, від 28.03.2025 у справі № 160/12987/24.

Крім того, у постанові від 08.09.2021 у справі № 486/259/21 Верховний Суд дійшов висновку, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.

Таким чином, частиною сьомою статті 59 КАС України передбачено можливість підтвердження повноважень представника довіреністю в електронній формі, тому висновок суду першої інстанції ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права.

Посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 23.06.2025 у справі №440/555/24, є необґрунтованим, оскільки висновки не є релевантними до справи, що розглядається, та стосуються порядку підтвердження повноважень представника суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що долучену до матеріалів позовної заяви довіреність, якою уповноважено Біленка Євгена Леонідовича представляти інтереси ОСОБА_1 в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, підписано кваліфікованим електронним підписом позивача – Холомінської О.І.

З наведеного вище нормативного регулювання та особливостей функціонування підсистеми «Електронний суд» суд апеляційної інстанції висновує, що вказана довіреність є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є обґрунтованими, а висновки суду про наявність підстав для повернення позову передчасними.

За пунктом 4 частини першої статті 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За встановлених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до передчасного висновку про повернення позовної заяви, що є наслідком задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 по справі №520/25320/26 скасувати.

Справу №520/25320/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, стягнення компенсації втрати частини доходів направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.В. Мінаєва

Судді Л.О. Фоміна І.М. Ральченко