Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №520/10826/22 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 р.Справа № 520/10826/22

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., повний текст складено 22.07.26 по справі № 520/10826/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №33/41-4990 від 10.02.2022, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №33/41- 4990 від 10.02.2022, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі №520/10826/22, яке набрало законної сили 14.03.2023, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №33/41-4990 від 10.02.2022 про розмір його грошового забезпечення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №33/41-4990 від 10.02.2022 про розмір його грошового забезпечення.

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Від представника позивача до суду надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 по справі №520/10826/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.12.2019 по день проведення перерахунку в сумі 310395,28 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 по справі №520/10826/22 відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №33/41-4990 від 10.02.2022 про розмір його грошового забезпечення, яка складає 311261,33 грн, та внесено до Реєстру судових рішень. Однак, вказана сума позивачу не виплачена.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 заяву про зміну способу або порядку виконання рішення залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі №520/10826/22 задовольнити та змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Харківський окружний адміністративний суд від 09.02.2023 у справі №520/10826/22, із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №33/41-4990 від 10.02.2022 про розмір його грошового забезпечення, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 310395,28 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у частині 3 статті 378 КАС України законодавець прямо передбачає єдиний варіант зміни способу виконання рішення суду, який був спершу заявлений до суду та відображений в рішенні (в спірному випадку - «зобов`язати здійснити перерахунок та виплату»), виключно на «стягнення». Звертає увагу, що з метою виконання рішення суду у справі №520/10826/22 відповідач самостійно розрахував різницю у розмірі 310395,28 грн та відобразив це у окремому письмовому документі, доданому до матеріалів справи. Тому зазначення саме цієї суми, як предмету стягнення, узгоджується з позицією відповідача. Зауважує, що зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 313587,00 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем. Вважає, що з огляду на положення частини 3 статті 378 КАС України, якими встановлено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат, заява представника позивача про зміну способу виконання судового рішення підлягає задоволенню.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення в порядку статті 378 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ПФУ в Харківській області на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 по справі №520/10826/22 здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 10.02.2022 №33/41-4990 про розмір його грошового забезпечення, тобто, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 по справі №520/10826/22 виконано відповідачем.

При цьому, суд першої інстанції зауважив, що зобов`язань щодо виплати різниці в пенсії з 01.12.2019 по 30.04.2023 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 по справі №520/10826/22 не містить, вказане питання не було предметом судового розгляду.

У зв`язку з викладеним, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 29-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі №420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі №611/26/17, від 07.02.2022 у справі №200/3958/19-а, від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 та від 01.05.2023 у справі №520/926/21.

Частиною 2 статті 6 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404-VIII; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону №1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України від 05.06.2012 №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі – Закон №4901-VI; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Постанова №845).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Колегія суддів зазначає, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення визначені статтею 378 КАС України.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (частина 3 статті 378 КАС України у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024).

Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни «зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплати» за перерахованою пенсією на «стягнення» з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі №520/10826/22, яке набрало законної сили 14.03.2023, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №33/41-4990 від 10.02.2022 про розмір його грошового забезпечення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №33/41-4990 від 10.02.2022 про розмір його грошового забезпечення.

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №33/41-4990 від 10.02.2022 про розмір його грошового забезпечення.

У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №33/41-4990 від 10.02.2022 про розмір його грошового забезпечення.

При цьому, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №33/41-4990 від 10.02.2022, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, суд першої інстанції виходив з їх передчасності.

Тобто, вимоги позову про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №33/41-4990 від 10.02.2022, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, залишено без задоволення.

Отже, у справі, що розглядається, встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача судом обрано зобов`язання відповідача вчинити дії щодо проведення перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 по справі №520/10826/22 пенсійним органом проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №33/41-4990 від 10.02.2022 про розмір його грошового забезпечення, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії станом на 01.12.2019 за пенсійною справою №10022194 – МВС.

За період з 01.12.2019 по 30.04.2023 нараховано різницю в пенсії в розмірі 311261,33 грн та внесено до Реєстру судових рішень, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №10022194 – МВС.

Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.05.2026 № 2000-0203-8/86123 встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 по справі № 520/10826/22 головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 та нараховано різницю в пенсії за період 01.12.2019 по 30.04.2023, яку внесено до Реєстру судових рішень. Суму доплати в розмірі 187,35 грн за рішенням суду включено до виплатної відомості жовтня 2025 року та профінансовано. Суму доплати в розмірі 187,35 грн за рішенням суду включено до виплатної відомості листопада 2025 року та профінансовано. Суму доплати в розмірі 187,35 грн за рішенням суду включено до виплатної відомості грудня 2025 року та профінансовано. Суму доплати в розмірі 103,00 грн за рішенням суду включено до виплатної відомості лютого 2026 року та профінансовано. Суму доплати в розмірі 101,00 грн за рішенням суду включено до виплатної відомості березня 2026 року та профінансовано. Суму доплати в розмірі 100,00 грн за рішенням суду включено до виплатної відомості квітня 2026 року та профінансовано. Залишок невиплачених коштів, які нараховано на виконання рішення суду, виплачуватиметься за умов надходження відповідного фінансування. Станом на травень 2026 року в реєстрі судових рішень обліковується рішення суду, реєстраційний номер 395895.

Таким чином, виходячи з резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі №520/10826/22, яке підлягало виконанню шляхом проведення відповідачем перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки, враховуючи проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №33/41-4990 від 10.02.2022 про розмір його грошового забезпечення, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 по справі №520/10826/22 виконано відповідачем в повному обсязі.

З огляду на наведене правове регулювання та встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява представника позивача про зміну способу та порядку виконання рішення необґрунтована та не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі №520/10826/22, яке набрало законної сили 14.03.2023, не виконується відповідачем у повному обсязі вже більше двох місяців, тому наявні підстави для зміни способу і порядку його виконання шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахованої та не виплаченої пенсії у сумі 310395,28 грн, колегія суддів вважає помилковими, оскільки резолютивна частина рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 по справі №520/10826/22 не містила зобов`язань щодо виплати перерахованої з 01.12.2019 пенсії позивачу.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Також, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 по справі № 520/10826/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий

Повний текст постанови складено 24.09.2026 року