Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №520/6858/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №520/6858/26

Суддя: Спаскін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 р. Справа № 520/6858/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 02.06.26 по справі № 520/6858/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківської області № 20001-113152330-2026-1 від 27.01.2026 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги члену сім`ї загиблого ОСОБА_2 - працівника об`єкту критичної інфраструктури ТОВ «РДС»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу члену сім`ї загиблого працівника об`єкта критичної інфраструктури у розмірі 1.000 000( один мільйон) гривень відповідно до статті 1 Закону України «Про Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 № 2980-ІХ та виплатити.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 20001-113152330-2026-1 від 27.01.2026 їй відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого працівника об`єкта критичної інфраструктури. На думку позивачки, зазначене рішення є протиправним, оскільки прийняте без належного врахування всіх обставин, що мають значення для вирішення питання щодо її права на отримання відповідної виплати. Позивачка зазначила, що є членом сім`ї (один з подружжя) загиблого ОСОБА_2 , який був працівником об`єкта критичної інфраструктури, а тому має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 1 000 000 грн відповідно до положень Закону України від 20.03.2023 № 2980-ІХ «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України». Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 позов частково задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.01.2026 № 20001-113152330-2026-1 про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого (померлого) працівника об`єкту критичної інфраструктури.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.01.2026 про призначення одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду в даній справі.

Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Так, в апеляційній скарзі скаржник зазначив, що відповідно до відповіді уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ" до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури не внесений, а тому, на підставі отриманої відповіді, відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю.

Позивачка подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , як член сім`ї (один з подружжя) загиблого ОСОБА_2 , 23.01.2026 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення їй одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого (померлого) працівника об`єкту критичної інфраструктури.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.01.2026 № 20001-113152330-2026-1 відмовлено позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги члену сім`ї загиблого (померлого) працівника об`єкту критичної інфраструктури.

Підставою для відмови вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСТДОРСТРОЙ", на якому працювала особа, внаслідок загибелі якої позивач просить виплатити їй одноразову грошову допомогу, до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури не внесений.

Позивачка, не погоджуючись із відмовою відповідача у призначенні одноразової грошової допомоги, звернулася до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.01.2026 № 20001-113152330-2026-1 про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого (померлого) працівника об`єкту критичної інфраструктури.

З метою належного та повного захисту порушених прав позивача, суд першої інстанції зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.01.2026 про призначення одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду в даній справі.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, шкоду працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України" від 20.03.2023 №2980-ІХ (далі - Закон №2980-ІХ) визначено, що право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю мають особи з числа працівників об`єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2980-ІХ право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, передбаченої цим Законом, мають також особи, визначені частиною першою статті 1 цього Закону, визнані особами з інвалідністю у період з 24 лютого 2022 року до набрання чинності цим Законом (тобто до 01.05.2023).

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 2980-ІХ одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю призначається і виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України. Визначений Кабінетом Міністрів України орган безоплатно в порядку електронної взаємодії отримує необхідну інформацію від державних органів, які є власниками (розпорядниками, держателями, володільцями, адміністраторами тощо) інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, у тому числі з Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім`ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів тощо, про осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги. Порядок отримання інформації з реєстрів та інформаційних баз даних визначається розпорядником персональних даних, що містяться у відповідних реєстрах або базах даних.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі - одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю), передбаченої Законом № 2980-ІХ, визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1396, відповідно до абзацу 2 пункту 11 якого визначено, що для підтвердження факту віднесення об`єкта інфраструктури, на якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, до об`єкта критичної інфраструктури працівник уповноваженого органу надсилає до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури письмовий запит щодо надання інформації про включення об`єкта до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та набуття ним правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови позивачці в призначенні одноразової грошової допомоги члену сім`ї загиблого (померлого) працівника об`єкту критичної інфраструктури стало те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСТДОРСТРОЙ", на якому працювала особа, внаслідок загибелі якої позивач просить виплатити їй одноразову грошову допомогу, до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури не внесений.

Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТДОРСТРОЙ" (код ЄДРПОУ 33658865) згідно КВЕД є 42.11 Будівництво доріг і автострад.

З цього приводу колегія суддів зазначає таке.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру» від 16 листопада 2021 року № 1882-IX об`єкти критичної інфраструктури - об`єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру» реєстр об`єктів критичної інфраструктури - автоматизована система, що містить перелік найбільш важливої для життєдіяльності суспільства та держави критичної інфраструктури, щодо якої встановлюються особливі вимоги із забезпечення її безпеки та стійкості і здійснюється моніторинг їх дотримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про критичну інфраструктуру» віднесення об`єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 9 Закону № 1882-ІХ, для організації ефективного забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури з урахуванням специфіки забезпечення окремих життєво важливих функцій та/або послуг визначаються сектори критичної інфраструктури. Для секторів критичної інфраструктури визначаються особливості реалізації державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури. Формування та реалізацію державної політики у відповідних секторах здійснюють секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури.

Секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури складають та ведуть секторальні переліки об`єктів критичної інфраструктури. Перелік секторів критичної інфраструктури та суб`єктів, відповідальних за формування та реалізацію державної політики у відповідних секторах національної системи захисту критичної інфраструктури (далі - Перелік), визначається Кабінетом Міністрів України. У разі необхідності внесення змін до Переліку Кабінет Міністрів України переглядає та змінює його виходячи з критеріїв критичності, визначених цим Законом.

Пунктом 7 Порядку "Віднесення об`єктів до критичної інфраструктури", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109, передбачається, що секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури складають переліки об`єктів критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури, що віднесені до I, II, III і IV категорії критичності.

Поряд з цим, в силу ч.4 ст.6 Закону №2980-IX, до завершення формування реєстру об`єктів критичної інфраструктури відповідно до Закону України «Про критичну інфраструктуру» перелік об`єктів критичної інфраструктури, на працівників яких поширюється дія цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади створення та функціювання національної системи захисту критичної інфраструктури і є складовою законодавства у сфері національної безпеки закріплені Законом України від 16.11.2021р. №1882-IX «Про критичну інфраструктуру» (далі - Закон №1882-IX).

Відповідно до ст.1 Закону №1882-IX об`єкти критичної інфраструктури - об`єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам; оператор критичної інфраструктури - юридична особа будь-якої форми власності та/або фізична особа - підприємець, що на правах власності, оренди або на інших законних підставах здійснює управління об`єктом критичної інфраструктури та відповідає за його поточне функціонування; сектор критичної інфраструктури - сукупність об`єктів критичної інфраструктури, які належать до одного сектору (галузі) економіки та/або мають спільну функціональну спрямованість; секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури - державний орган, визначений законодавством відповідальним за забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури в окремому секторі критичної інфраструктури.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону №1882-IX віднесення об`єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону №1882-IX віднесення об`єктів до критичної інфраструктури здійснюється за сукупністю критеріїв, що визначають їх соціальну, політичну, економічну, екологічну значущість для забезпечення оборони країни, безпеки громадян, суспільства, держави і правопорядку, зокрема для реалізації життєво важливих функцій та надання життєво важливих послуг, свідчать про існування загроз для них, можливість виникнення кризових ситуацій через несанкціоноване втручання в їх функціонування, припинення функціонування, людський фактор чи природні лиха, тривалість робіт для усунення таких наслідків до повного відновлення штатного режиму.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №1882-IX для організації ефективного забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури з урахуванням специфіки забезпечення окремих життєво важливих функцій та/або послуг визначаються сектори критичної інфраструктури.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020р. №1109 було затверджено Порядок віднесення об`єктів до критичної інфраструктури та Перелік секторів критичної інфраструктури.

Відповідно до постанови КМУ №1109 від 09.10.2020 до переліку секторів критичної інфраструктури віднесено сектор транспорту і пошти, зокрема, нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, послуги з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг та штучних споруд, що на них розміщені.

Крім того, колегія суддів зазначає, що частиною 4 статті 6 Закону №2980-ІХ установлює, що до завершення формування реєстру об`єктів критичної інфраструктури відповідно до Закону України "Про критичну інфраструктуру" перелік об`єктів критичної інфраструктури, на працівників яких поширюється дія цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, враховуючи, що основним видом діяльність ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ" є будівництво доріг та автострад, можна дійти висновку, що вказане підприємство віднесено до об`єктів критичної інфраструктури.

Також, матеріали справи містять наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України № 663 від 04.08.2023, згідно якого визначеного ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ" (ЄДРПОУ 33658865) критично важливим для функціонування економіки у галузі будівництва та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Досліджені судом матеріали справи підтверджують належність ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ" до критичної інфраструктури, що є підставою для призначення позивачу ОГД згідно із Законом № 2980-IX.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.01.2026 № 20001-113152330-2026-1 про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого (померлого) працівника об`єкту критичної інфраструктури та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.01.2026 про призначення одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду в даній справі.

Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 по справі № 520/6858/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua