Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №520/25282/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 р. Справа № 520/25282/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 13.07.26 по справі № 520/25282/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту – відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просив суд:

- визнати дії суб`єкта владних повноважень – Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022 м. Харків майдан Свободи, 5 Держпром, 3 під`їзд 2 поверх ЄДРПОУ 14099344) щодо перегляду поза межами судочинства рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 р. у адміністративній справі № 520/8465/19, яким встановлено стаж роботи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) на посаді судді, що дає йому право на відставку, і, одночасно на призначення та отримання щомісячного довічного грошовою утримання судді у відставці - 25 років 08 місяців 03 дні, і, протиправного зменшення суб`єктом владних повноважень цього стажу – протиправними.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022 м. Харків майдан Свободи, 5 Держпром, 3 під`їзд 2 поверх ЄДРПОУ 14099344) утриматися, з дня набрання чинності рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 р. у адміністративній справі № 520/8465/19, від вчинення дій щодо невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (місце знаходження пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 14099344) рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 р. у адміністративній справі № 520/8465/19 щодо зарахування ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення та отримання щомісячного довічного грошовою утримання судді у відставці - 25 років 08 місяців 03 дні, і, здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за весь час невиконання цього рішення суду, з урахуванням фактично виплачених сум, - виходячи із стажу роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді судді – 25 років 08 місяців 03 дні.

- зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області негайно виконати рішення суду про виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді Харківського районного суду Харківської області у відставці – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у межах суми стягнення щомісячного довічного грошового утримання судді за один місяць.

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання в місячний строк з дня отримання постанови подати звіт про виконання рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 по справі №520/25282/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення з 19.02.2020 року перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно з довідкою про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці від 28 лютого 2020 року № 04-52/257, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області, із урахуванням стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення та отримання щомісячного довічного грошовою утримання судді у відставці - 25 років 08 місяців 03 дні.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести з 19.02.2020 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно з довідкою про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці від 28 лютого 2020 року № 04-52/257, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області, із урахуванням стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення та отримання щомісячного довічного грошовою утримання судді у відставці - 25 років 08 місяців 03 дні та з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2025 по справі № 520/25282/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 по справі № 520/25282/24 змінено шляхом викладення абзаців другого та третього резолютивної частини у такій редакції:

«Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо непроведення з 19.02.2020 перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення та отримання щомісячного довічного грошовою утримання судді у відставці, 25 років 08 місяців 03 дні, встановленого рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року по справі № 520/8465/19.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , ураховуючи стаж роботи на посаді судді, який дає право на призначення та отримання щомісячного довічного грошовою утримання судді у відставці, 25 років 08 місяців 03 дні, встановлений рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року по справі № 520/8465/19, та з урахуванням раніше виплачених сум.».

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 по справі № 520/25282/24 залишено без змін.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 по справі № 520/25282/24 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 по справі № 520/25282/24 в порядку ст. 382 КАС України - задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом 90 (дев`яносто) днів, з дня постановлення ухвали про встановлення судового контролю, звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 по справі № 520/25282/24, з урахуванням Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2025 р. щодо виплати суми заборгованості у розмірі 107808, 34 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 по справі № 520/25282/24 змінено спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 по справі № 520/25282/24, з урахуванням Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2025 р., за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати заборгованості перерахованого щомісячного довічного грошового утримання, а саме: "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.12.2020 року у загальному розмірі 107808,34 грн. (сто сім тисяч вісімсот вісім гривень 34 копійки)».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 по справі № 520/25282/24 у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 по справі № 520/25282/24 в порядку ст. 382 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2026 по справі № 520/25282/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 по справі № 520/25282/24 - залишено без змін.

23.06.2026 позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 520/25282/24, в якій просив суд першої інстанції:

- змінити на підставі статті 378 КАС України спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 520/25282/24, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2025 року, усунувши неефективний спосіб виконання, встановлений ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року, який на практиці призвів до перекладення фактичного виконання на органи Державної казначейської служби України та унеможливлення ефективного судового контролю щодо Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

- встановити на підставі статті 378 КАС України спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 520/25282/24, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2025 року, у такій редакції:

«зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ 14099344, провести фактичну виплату ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , залишку заборгованості щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, нарахованої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 520/25282/24, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2025 року, за період з 19 лютого 2020 року по 31 грудня 2020 року, з урахуванням раніше фактично виплачених сум, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок ОСОБА_1 »;

- встановити, що передача документів до органів Державної казначейської служби України, включення суми до будь-якого переліку, реєстру, черги або інформаційної підсистеми не є повним та фактичним виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 520/25282/24, оскільки судове рішення зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести не лише перерахунок, а й виплату;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у строк, визначений судом, подати до Харківського окружного адміністративного суду належний звіт про виконання рішення суду у справі № 520/25282/24, який має містити:

- докази фактичної виплати залишку заборгованості на користь ОСОБА_1 ;

- копії платіжних документів, які підтверджують перерахування коштів;

- точний розрахунок заборгованості з урахуванням раніше фактично виплачених сум;

- докази вчинення керівником Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області всіх необхідних дій для забезпечення бюджетного фінансування фактичної виплати;

- копії звернень, бюджетних запитів, службового листування та інших документів, направлених до Пенсійного фонду України, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України та інших органів з метою забезпечення фактичної виплати;

- витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області докази того, що після набрання законної сили рішенням у справі № 320/51895/25, яким визнано постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 протиправною та нечинною, відповідач вжив дії для фактичної виплати заборгованості без подальшого посилання та зазначену постанову;

- у разі подання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області неналежного звіту або неподання доказів фактичної виплати застосувати передбачені статтею 382-3 КАС України наслідки, включаючи встановлення нового строку для подання звіту та вирішення питання про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

В обґрунтування вимог вказаної заяви повідомив, що спосіб виконання, встановлений ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року є неефективним та не забезпечив виконання судового рішення, а лише створив для позивача нову, додаткову та не пропорційну перешкоду у вигляді перенесення фактичного виконання з ГУ ПФУ на казначейське виконання з багаторічною чергою та невизначеним строком реального отримання коштів. Наведене зумовило необхідність зміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі шляхом усунення неефективного способу виконання.

Серед іншого, повідомив, що не був належним чином повідомлений, що суд буде розглядати питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду, що унеможливило надати пояснення та заперечення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 по справі №520/25282/24 заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просив суд апеляційної інстанції :

- скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року у справі № 520/25282/24 про відмову у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву ОСОБА_1 від 23 червня 2026 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 520/25282/24;

- змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 520/25282/24, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2025 року, таким чином, щоб виконання судового рішення здійснювалося з покладенням на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області як боржника обов`язку забезпечити фактичну виплату ОСОБА_1 заборгованості перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19 лютого 2020 року по 31 грудня 2020 року у сумі 107 808 грн 34 коп. з урахуванням раніше фактично виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до суду належні докази фактичного виконання судового рішення, включаючи платіжні документи, банківські реєстри, інформацію про дату, суму, призначення платежу та рахунок, на який перераховано кошти;

- у разі якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про неможливість постановлення нової ухвали по суті заяви, скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року у справі № 520/25282/24 і направити матеріали до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви від 23 червня 2026 року з обов`язковим урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що набрання законної сили ухвалою від 01 квітня 2026 року не позбавляє позивача права подання нової заяви у порядку статті 378 КАС України, адже якщо після попередньої ухвали виникли нові фактичні наслідки, які істотно ускладнюють реальне виконання, стягувач не може бути позбавлений права звернутися із новою заявою. Інше тлумачення перетворює статтю 378 КАС України на одноразовий інструмент і створює процесуальну пастку: якщо перша зміна способу виконання виявилася неефективною, стягувач назавжди позбавляється можливості просити суд про інший ефективний порядок виконання.

Так само, апеляційне оскарження ухвали від 01 квітня 2026 року не замінює і не виключає реалізації права подання заяви у порядку статті 378 КАС України, оскільки предмет апеляційного оскарження ухвали від 01 квітня 2026 року і предмет заяви від 23 червня 2026 року не є тотожними. Так, предметом апеляційного оскарження ухвали від 01 квітня 2026 року була перевірка її законності на момент постановлення. У свою чергу, предметом заяви від 23 червня 2026 року є зміна способу і порядку виконання з урахуванням нових фактичних наслідків: невиплати коштів, позиції відповідача про перенесення виконання на Казначейство, відсутності належного звіту, продовження невиконання рішення та фактичного блокування судового контролю. Отже, доводи ОСОБА_1 є обставинами, які підтверджують необхідність нової зміни способу і порядку виконання в межах статті 378 КАС України.

На переконання позивача, основним порушенням у даній справі є не встановлення судом першої інстанції під час прийняття ухвали від 01 квітня 2026 року нового строку для подання звіту, не накладення штрафу на керівника відповідача, не витребування належного звіту та не зазначення у резолютивній частині рішення висновку про продовження судового контролю. Замість цього, суд застосував статтю 378 КАС України і змінив спосіб виконання судового рішення без дотримання встановленої процедури (попереднього повідомлення стягувача і боржника про розгляд питання зміни способу виконання, надання позивачу можливості висловити позицію щодо наслідків такої зміни, здійснення перевірки того, чи не погіршить така зміна становище ОСОБА_1 , як стягувача).

Звернув увагу, що стаття 378 КАС України не встановлює обов`язкової передумови у вигляді попереднього пред`явлення виконавчого документа до Казначейства, отримання відмови Казначейства або повернення виконавчого документа без виконання. Підставою для зміни способу або порядку виконання є ширша категорія: обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Отже, суд першої інстанції не мав права відмовляти у задоволенні заяви, поданої у порядку статті 378 КАС України, з підстав відсутності доказів пред`явлення виконавчого документа Казначейству, оскільки КАС України не покладає на стягувача обов`язок довести відмову Казначейства виконати судове рішення, як умову доступу до інституту зміни способу і порядку виконання.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача, поданої у порядку статті 378 КАС України, суд першої інстанції виходив з її безпідставності, оскільки спосіб та порядок виконання рішення у даній справі вже було змінено ухвалою від 01.04.2026, яка набрала законної сили, а наведені позивачем доводи зводяться до незгоди із процесуальним рішенням суду від 01.04.2026, порядком його виконання та тривалістю фактичного отримання коштів, проте не становлять передбачених частиною третьою статті 378 КАС України підстав для повторної зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В силу приписів статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ Про виконавче провадження (далі Закон - 1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень від 05 червня 2012 року № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI), виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

За приписами статті 7 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.

Водночас, з 19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень (далі - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 378 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.

При цьому, згідно із пунктом 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4094-IX, справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Так, відповідно до частини 1 статті 378 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (абзац 1 частини 3 статті 378 КАС України).

Аналіз вищевказаної норми законодавства вказує, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

При цьому зміна способу виконання не може використовуватися як спосіб перегляду законності судового рішення, яке набрало законної сили, його фактичного скасування або повторного вирішення вже вирішеного судом процесуального питання.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 по справі № 520/25282/24 вже змінено спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 по справі № 520/25282/24, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2025 року, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати заборгованості перерахованого щомісячного довічного грошового утримання, а саме: "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.12.2020 року у загальному розмірі 107808,34 грн. (сто сім тисяч вісімсот вісім гривень 34 копійки)».

Водночас, обґрунтовуючи подання заяви у порядку статті 378 КАС України після зміни судом способу і порядку виконання судового рішення позивач стверджує, що спосіб виконання, встановлений ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року є неефективним, так як не забезпечує виконання судового рішення, а лише створює для позивача нову, додаткову та не пропорційну перешкоду у вигляді перенесення фактичного виконання з ГУ ПФУ на казначейське виконання з багаторічною чергою та невизначеним строком реального отримання коштів.

А відтак, ОСОБА_1 просить змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 по справі № 520/25282/24, встановлений ухвалою суду від 01.04.2026.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що позивач фактично не пропонує нового способу виконання судового рішення, а просить усунути правові наслідки ухвали від 01.04.2026 та повернутися до первісного зобов`язального способу виконання рішення, за якого Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зобов`язане провести виплату нарахованої заборгованості. Так, запропоноване позивачем формулювання про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести фактичну виплату залишку заборгованості за своєю суттю відтворює зміст резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024, спосіб виконання якого вже було змінено ухвалою від 01.04.2026.

Таким чином, вимоги заявника спрямовані не на застосування механізму виконання судового рішення у зв`язку з виникненням нових об`єктивних обставин, а на повторну оцінку правомірності та доцільності способу виконання, вже встановленого судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Доводи позивача про те, що під час постановлення ухвали від 01.04.2026 його не було належним чином повідомлено про розгляд питання щодо зміни способу виконання, не можуть бути враховані судом апеляційної інстанції, оскільки вказана ухвала не є предметом апеляційного перегляду, а тому колегія суддів не надає оцінку дотримання судом першої інстанції при її прийнятті.

Посилання апелянта на рішення у справі № 320/51895/25 та втрату чинності окремими положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 наведених висновків не спростовують, адже після зміни способу порядку виконання рішення суду у даній справі орган Казначейства здійснює передбачені законодавством виконавчі дії з безспірного списання коштів відповідно до Закону № 4901-VI та у Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, а не на підставі Порядку № 821.

Виконання рішення про стягнення коштів через органи Казначейства є законодавчо встановленим механізмом реалізації судового рішення, а не перекладенням матеріального обов`язку з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на інший орган, як на тому наполягає позивач.

Сам по собі факт неотримання позивачем усієї присудженої суми станом на час звернення із заявою свідчить про незавершеність виконання судового рішення, однак без установлення конкретних перешкод виконанню не доводить неможливості чи об`єктивної неефективності способу виконання шляхом стягнення коштів. Водночас установлення нового зобов`язального способу виконання поряд із чинною ухвалою про стягнення тієї самої заборгованості призвело б до одночасного існування двох різних способів виконання одного й того самого майнового обов`язку, створило б правову невизначеність щодо порядку виконання та ризик подвійного стягнення відповідних сум.

Крім того, додані до заяви матеріали не містять доказів того, що виданий на підставі ухвали від 01.04.2026 виконавчий документ пред`явлений у встановленому порядку до виконання відповідному органу Казначейства, а орган Казначейства відмовив у його прийнятті або повернув виконавчий документ без виконання, а також що існують інші обставини, які унеможливлюють виконання рішення суду від 11.12.2024 у спосіб, встановлений ухвалою суду від 01.04.2026.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями визнавати встановлений законодавством казначейський механізм виконання судового рішення про стягнення коштів неналежним, вимоги позивача про встановлення обставин того, що передача документів до органів Казначейства, включення суми до переліків, реєстрів або черги не є повним виконанням рішення суду, є такими, що задоволенню не підлягають.

Вимоги заявника про зобов`язання відповідача подати звіт із визначеним заявником переліком документів, витребування додаткових доказів, а також застосування в майбутньому наслідків, передбачених статтею 382-3 КАС України, задоволенню не підлягають, оскільки у даній справі заходи судового контролю, які встановлені ухвалою суду від 26.11.2025, прийнятою в порядку статті 382 КАС України, припинені ухвалою суду від 01.04.2026 внаслідок зміни порядку та способу виконання судового рішення.

З огляду на викладене, незгода позивача із встановленим ухвалою суду від 01.04.2026 способом виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 та припущення в частині можливої тривалості виконання рішення суду Казначейством не зумовлюють передбачених частиною третьою статті 378 КАС України підстав для повторної зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Беручи до уваги зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України", суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 по справі № 520/25282/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді О.А. Спаскін Я.М. Макаренко