Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №520/3453/23 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 р. Справа № 520/3453/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Благодійної організації "Благодійний фонд "ЄДИНА УКРАЇНА 2022" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., повний текст складено 29.07.26 по справі № 520/3453/23

за позовом Красноградської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Благодійної організації "Благодійний фонд "ЄДИНА УКРАЇНА 2022", третя особа: Департамент цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

Керівник Красноградської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , третя особа: Департамент цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ФОП ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ФОП ОСОБА_1 привести в належний технічний стан і готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №78425, яке знаходиться за адресою: Харківська область, Красноградський район, смт. Кегичівка, вул. Волошина 28, у придатний стан для використання за цільовим призначенням, а саме: обладнати захисну споруду цивільного захисту первинними засобами пожежогасіння; обладнати захисну споруду цивільного захисту системами пожежної автоматики та сигналізацією; розмістити таблички позначення та покажчика маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту; обладнати захисну споруду цивільного захисту системою опалення, водопостачання і каналізації, а також електроживлення; встановити фільтровентиляційне обладнання, протипилові фільтра та фільтрапоглиначі; встановити захисно-герметичні пристрої, захисно-герметичні та герметичні двері; встановити противибухові пристрої; встановити дизельну електростанцію.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2023, яке набрало законної сили 02.06.2023, позовну заяву керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №78425, що розміщене за адресою: Харківська область, Красноградський район, смт. Кегичівка, вул. Волошина 28.

Зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 привести в належний технічний стан і готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №78425, яке знаходиться за адресою: Харківська область, Красноградський район, смт. Кегичівка, вул. Волошина 28, у придатний стан для використання за цільовим призначенням, а саме: обладнати захисну споруду цивільного захисту первинними засобами пожежогасіння; обладнати захисну споруду цивільного захисту системами пожежної автоматики та сигналізацією; розмістити таблички позначення та покажчика маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту; обладнати захисну споруду цивільного захисту системою опалення, водопостачання і каналізації, а також електроживлення; встановити фільтровентиляційне обладнання, протипилові фільтра та фільтрапоглиначі; встановити захисно-герметичні пристрої, захисно-герметичні та герметичні двері; встановити противибухові пристрої; встановити дизельну електростанцію.

До Харківського окружного адміністративного суду 07.05.2024 надійшла заява начальника Кегичівського відділу державної виконавчої служби у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Віталія Парамонова про заміну сторони виконавчого провадження у справі №520/3453/23, в якій на підставі ст.379 КАС України просив суд замінити боржника по справі №520/3453/23 із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на його правонаступника - Благодійну організацію "Благодійний фонд "Єдина країни 2022".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 у задоволенні заяви Кегичівського відділу державної виконавчої служби у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.05.2024 вх. № 01-43614/24 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №520/3453/23 відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Благодійна організація "Благодійний фонд "Єдина країни 2022" подали апеляційні скарги.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Благодійної організації "Благодійний фонд "Єдина країни 2022" задоволено.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 по справі № 520/3453/23 скасовано.

Прийнято нову постанову, якою заяву начальника Кегичівського ВДВС у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.

Замінено боржника по справі №72325033 щодо примусового виконання виконавчого листа №520/3453/23, виданого 19.07.2023 Харківським окружним адміністративним судом ФОП ОСОБА_1 на Благодійну організацію "Благодійний фонд "Єдина країни 2022".

До Харківського окружного адміністративного суду подано заяву Благодійної організації "Благодійний фонд "Єдина країни 2022" про надання відстрочки з примусового виконання рішення, в якій просить суд:

- надати відстрочку по виконавчому провадженню №72325033 з примусового виконання виконавчого листа №520/3453/23, виданого 19 липня 2023 року на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 року у справі №520/3453/23, який перебуває на примусовому виконанні у Кегичівському відділу державної виконавчої служби у Берестинському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, строком на один рік з дня постановлення ухвали суду;

- до вирішення заяви про відстрочення виконання судового рішення по суті, на підставі частини шостої статті 378 та статті 151 КАС України, заборонити державному виконавцю вчиняти дії, спрямовані на примусове виконання виконавчого листа у виконавчому провадженні №72325033, зокрема виносити постанови про накладення штрафів, приймати рішення про застосування заходів примусового виконання, а також вчиняти інші виконавчі дії, пов`язані з примусовим виконанням зазначеного судового рішення.

В обґрунтування поданої заяви Благодійна організація «Благодійний фонд «Єдина країна 2022» зазначає, що з дня державної реєстрації вона включена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, що підтверджується відповідним Витягом. У зв`язку з цим Фонд не здійснює підприємницьку діяльність як джерело отримання прибутку та не має власних комерційних доходів, за рахунок яких можливо самостійно профінансувати виконання капітального ремонту захисної споруди. Реалізація проекту здійснюється виключно за рахунок благодійних внесків, надходження яких залежить від волевиявлення благодійників і не може бути гарантоване у визначений строк. Після набуття статусу боржника у виконавчому провадженні БО «БФ «ЄДИНА КРАЇНА 2022» невідкладно приступила до виконання судового рішення. Разом із тим, виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 у справі №520/3453/23 має об`єктивні особливості, що істотно відрізняють його від виконання більшості судових рішень. Виконання такого рішення є складним багатоступеневим процесом, який неможливий без послідовного проходження всіх передбачених законодавством етапів, а саме: отримання вихідних даних для проектування, отримання містобудівних умов та обмежень, розроблення проектно-кошторисної документації, проходження експертизи проекту, отримання необхідних погоджень, забезпечення фінансування, проведення процедури закупівлі матеріалів, виконання будівельно-монтажних робіт та введення в експлуатацію. Такий організаційний процес дій виконання судового рішення обумовлений не власним розсудом Благодійної організації, а фактичним технічним станом захисної споруди цивільного захисту та вимогами спеціального законодавства.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 заяву представника Благодійної організації "Благодійний фонд "Єдина країни 2022" про надання відстрочки з примусового виконання рішення по справі призначено до розгляду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 заяву представника Благодійної організації "Благодійний фонд "Єдина країни 2022" про невідкладне вирішення вимоги про забезпечення заяви про надання відстрочки, яка залишилась поза увагою суду в ухвалі від 23 липня 2026 року (вх.№01-26/94968/26 від 27.07.2026) - повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 заяву представника Благодійної організації "Благодійний фонд "Єдина країни 2022" про надання відстрочки з примусового виконання рішення по справі залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Благодійна організація "Благодійний фонд "Єдина країни 2022" подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 та постановити нову ухвалу, якою заяву Благодійної організації «Благодійний фонд "Єдина країни 2022" про надання відстрочки виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 у справі №520/3453/23 задовольнити та надати відстрочку виконання зазначеного судового рішення строком на один рік з дня постановлення судом апеляційної інстанції відповідної ухвали у виконавчому провадженні №72325033 з примусового виконання виконавчого листа №520/3453/23, виданого Харківським окружним адміністративним судом 19.07.2023; у разі якщо за результатами апеляційного перегляду суд дійде висновку про відсутність правових підстав для зміни кінцевого результату розгляду заяви про надання відстрочки виконання судового рішення, - змінити ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 у справі №520/3453/23 у мотивувальній частині відповідно до встановлених судом апеляційної інстанції обставин та наданої їм правової оцінки, виключивши з мотивів судового рішення висновки, спростовані доводами цієї апеляційної скарги, а в іншій частині ухвалу залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що Фонд обґрунтовував необхідність надання відстрочки не однією окремою обставиною, а їх сукупністю, до якої відносив незавершеність нормативно та технічно необхідних етапів виконання рішення, відсутність остаточно визначених проектною документацією обсягів робіт і специфікації обладнання, недостатність фактично залученого фінансування та незавершеність процедур щодо залучення додаткових, у тому числі бюджетних, коштів. Вказує, що період від набуття Фондом статусу боржника до звернення із заявою про надання відстрочки не може оцінюватися виключно як єдиний період невиконання судового рішення. Він складався з послідовних етапів, кожен із яких був спрямований на отримання результату, необхідного для переходу до наступної стадії виконання. Натомість, в оскаржуваній ухвалі наведені Фондом обставини були оцінені судом першої інстанції переважно окремо одна від одної, без встановлення їх взаємозв`язку та сукупного впливу на фактичну можливість виконання рішення станом на момент розгляду заяви. Вважає, що за такого підходу поза належною судовою оцінкою залишилося основне питання, яке відповідно до частини третьої статті 378 КАС України підлягало вирішенню: чи утворювала встановлена сукупність технічних, організаційних та фінансових обставин істотне ускладнення виконання судового рішення та чи обумовлювала вона об`єктивну необхідність додаткового часу для завершення його виконання. Стверджує, що відомості про конкретний обсяг необхідних робіт, кількість і характеристики обладнання та матеріалів, а відповідно і про фактичний обсяг необхідного фінансування не могли випливати лише з факту набуття Фондом підвальних приміщень або ознайомлення зі змістом рішення від 02.05.2023, а підлягали визначенню в процесі технічного обстеження та подальшого проектування. Звертає увагу, що суд фактично переніс на момент прийняття Фондом у пожертву підвальних приміщень обізнаність не лише про призначення приміщень, непридатність ПРУ №78425 та загальний перелік визначених рішенням суду заходів, а й про їх конкретний технічний, кількісний та фінансовий обсяг, інформація про який на той момент об`єктивно була відсутня та формувалася вже у процесі виконання судового рішення. Зауважує, що при вирішенні питання про наявність обставин, передбачених ч.3 ст.378 КАС України, суд першої інстанції мав оцінити не лише тривалість виконання рішення та суспільну необхідність якнайшвидшого приведення ПРУ №78425 у готовність, а й фактичний обсяг інформації, якою Фонд володів на відповідних етапах, послідовність її отримання, характер уже вчинених дій та об`єктивну необхідність завершення технічних і проектних заходів, від яких безпосередньо залежить можливість подальшого виконання судового рішення. Наголошує, що суд першої інстанції мав оцінити фінансовий стан Фонду не ізольовано, а у взаємозв`язку з його правовим статусом, фактично залученим обсягом благодійних коштів, значним розрахунковим обсягом необхідного фінансування, вже вчиненими діями щодо його залучення та об`єктивною залежністю подальшого фінансування від рішень уповноважених органів. Зазначає, що можливість застосування заходу, передбаченого ч.6 ст.378 КАС України у взаємозв`язку зі статтею 151 КАС України, не могла ставитися у залежність від майбутнього результату вирішення заяви про відстрочку, оскільки заявлений захід був спрямований саме на збереження існуючого становища у виконавчому провадженні до моменту такого вирішення. Вказує, що висновок суду першої інстанції про сплив 02.05.2024 строку, який унеможливлює надання Фонду відстрочки незалежно від установлених обставин виконання рішення, не може ґрунтуватися лише на ототожненні, передбаченого ч.5 ст.378 КАС України, граничного періоду відстрочення зі строком реалізації стороною виконавчого провадження права на звернення із відповідною заявою.

Берестинська окружна прокуратура (до перейменування - Красноградська окружна прокуратура Харківської області) подала до суду відзив на апеляційну скаргу Благодійної організації "Благодійний фонд "Єдина країни 2022", вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, ухвалу суду першої інстанції вважає законною та обґрунтованою, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 без змін.

Зазначає, що частиною 5 статті 378 КАС України установлено імперативне обмеження: відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. Зміст цієї норми однозначно пов`язує граничний період відстрочення саме з днем ухвалення судового рішення, виконання якого відстрочується, а не з днем звернення боржника із заявою, днем набуття ним статусу сторони виконавчого провадження чи днем постановлення ухвали про відстрочення. Оскільки рішення у справі №520/3453/23 ухвалено 02.05.2023, передбачений ч.5 ст.378 КАС України граничний строк закінчився 02.05.2024. Отже, станом на день звернення Фонду із заявою 22.07.2026 процесуальна можливість надати відстрочення виконання цього рішення була відсутня. Вказує, що наведені апелянтом технічні, проєктні та організаційні етапи є складовими процесу виконання рішення, а не надзвичайними обставинами, які виникли незалежно від волі боржника. Фонд набув підвальні приміщення 27.12.2023, тобто після ухвалення рішення від 02.05.2023, видачі виконавчого листа та відкриття виконавчого провадження. Звертає увагу, що в апеляційній скарзі Фонд прямо визнає, що на момент набуття майна був обізнаний про подвійне призначення приміщень, наявність у них ПРУ №78425, непридатність захисної споруди до використання за призначенням та зміст рішення суду від 02.05.2023. Тому доводи про відсутність на момент укладення договору пожертви відомостей щодо конкретної вартості робіт не усувають обов`язку Фонду належно оцінити технічний стан об`єкта, можливі витрати на його утримання та правові наслідки набуття у власність приміщень, у яких розташована захисна споруда цивільного захисту. Стверджує, що не має правового значення і посилання на те, що предметом договору пожертви були частки у праві власності на будівлю та підвальні приміщення, а не ПРУ №78425 як окремий об`єкт. Верховний Суд у 29.05.2025 у справі №918/938/23 зазначив, що коли приміщення відповідає ознакам захисної споруди, його володілець несе встановлені законом обов`язки щодо такої споруди незалежно від особливостей оформлення права власності. При цьому, статус неприбуткової благодійної організації сам по собі не звільняє Фонд від виконання обов`язків власника майна і боржника у виконавчому провадженні.

Благодійна організація "Благодійний фонд "Єдина країни 2022" подала до суду додаткові пояснення по справі, в яких просить суд: доводи Красноградської окружної прокуратури Харківської області, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, оцінити з урахуванням наведених у цих додаткових поясненнях обставин та правових аргументів; апеляційну скаргу БО «БФ «ЄДИНА КРАЇНА 2022» задовольнити з підстав та в межах вимог, викладених в апеляційній скарзі.

Зазначає, що станом на 02.05.2024 – дату, яку прокуратура визначає як момент спливу річного строку, передбаченого ч.5 ст.378 КАС України, Благодійна організація "Благодійний фонд "Єдина країни 2022" ще не мала статусу боржника за відповідним судовим рішенням. Лише після набуття такого статусу для Фонду виникла необхідність організувати фактичне виконання рішення: визначити технічний обсяг необхідних робіт, отримати вихідні дані для проектування, організувати розроблення проектно-кошторисної документації, визначити вартість робіт та забезпечити джерела їх фінансування. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27.02.2019 у справі №796/43/2018, вказує, що застосування аналогічного річного обмеження у взаємозв`язку зі ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» не завжди зводилося Верховним Судом виключно до автоматичного висновку про втрату судом самого повноваження застосувати механізм відстрочення чи розстрочення внаслідок календарного спливу одного року.

Учасники по справі не скористались правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308, ст.312 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви представника Благодійної організації "Благодійний фонд "Єдина країни 2022" про надання відстрочки з примусового виконання рішення по справі, суд першої інстанції виходив з недоведеності заявником обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Також суд першої інстанції звернув увагу, що граничний строк відстрочення рішення суду сплив 02.05.2024, тоді як заява подана 22.07.2026. Після спливу граничного строку, встановленого частиною п`ятою статті 378 КАС України, суд позбавлений права відстрочувати чи розстрочувати виконання рішення суду незалежно від наявності поважних причин.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

За змістом ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Колегія суддів зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Із вищезазначеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». При цьому виконання судового рішення є складовою доступу до правосуддя, яке передбачено статтею 6 Конвенції.

Питання порядку та підстав для відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення врегульовані статтею 378 КАС України.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч.2 ст.378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Абзацом 1 ч.3 ст.378 КАС України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Згідно з ч.6 ст.378 КАС України при відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст.151 КАС України встановлено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст.378 КАС України у разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання рішення в адміністративній справі суд змінює строк подання суб`єктом владних повноважень звіту про виконання такого рішення.

Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Підставою для встановлення чи зміни способу чи порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що відстрочення/розстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення/розстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим (відсутність коштів або присудженого майна в натурі та інше).

Вказана норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.

Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу).

При цьому, питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права.

У частині правової оцінки наведених заявником доводів, суд повинен дослідити питання про те, чи достатньо таких для прийняття рішення про відстрочення/розстрочення виконання судового рішення.

При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків розтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.

Верховний Суд у постанові від 06.12.2019 по справі № 2а/0570/6531/2011 дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст.ст.72-77 КАС України. При цьому, обов`язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30.01.2020 у справі №819/150/17).

Як зазначено вище, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2023, яке набрало законної сили 02.06.2023, зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 привести в належний технічний стан і готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №78425, яке знаходиться за адресою: Харківська область, Красноградський район, смт. Кегичівка, вул. Волошина 28, у придатний стан для використання за цільовим призначенням, а саме: обладнати захисну споруду цивільного захисту первинними засобами пожежогасіння; обладнати захисну споруду цивільного захисту системами пожежної автоматики та сигналізацією; розмістити таблички позначення та покажчика маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту; обладнати захисну споруду цивільного захисту системою опалення, водопостачання і каналізації, а також електроживлення; встановити фільтровентиляційне обладнання, протипилові фільтра та фільтрапоглиначі; встановити захисно-герметичні пристрої, захисно-герметичні та герметичні двері; встановити противибухові пристрої; встановити дизельну електростанцію.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 замінено боржника по справі №72325033 щодо примусового виконання виконавчого листа №520/3453/23, виданого 19.07.2023 Харківським окружним адміністративним судом, ФОП ОСОБА_1 на Благодійну організацію "Благодійний фонд "Єдина країни 2022".

Суд звертає увагу на те, що зазначений у рішенні від 02.05.2023 у справі №520/3453/23 судовий розсуд має спонукальний характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері цивільного захисту. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Судом встановлено, що заявником отримано Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, видані Сектором з питань містобудування та архітектури Кегичівської селищної ради, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:4140-4199-1774-4074, реєстраційний номер документа А3414140419892578248 від 17.07.2024, на об`єкт: «Капітальний ремонт захисної споруди протирадіаційного укриття №78425, розташованого за адресою: Харківська область, Красноградський район, селище Кегичівка, вулиця Волошина, будинок 28».

Листом Головного управління ДСНС України у Харківській області від 24.09.2024 №65020-9024/65111 Фонду надано інформацію, необхідну для розроблення проектної документації капітального ремонту протирадіаційного укриття №78425. Цим ГУ ДСНС фактично підтвердило правильність обраної Фондом процедури виконання судового рішення, яка передбачає розроблення проектної документації та подальше виконання будівельних робіт відповідно до вимог законодавства.

Красноградське районне управління Головного управління ДСНС України у Харківській області надано посилання на вихідні данні для включення до складу проекту Розділу пристосування об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту для потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, які викладені в інформаційному листі №65280-1-4777/65282 від 12.12.2024.

Після отримання зазначених вихідних документів 15.12.2024 Благодійною організацією «Благодійний фонд «ЄДИНА КРАЇНА 2022» укладено договір №15122024-ПД з Приватним підприємством виробнича фірма «БУДПРОЕКТ» на виконання проектно-вишукувальних робіт та розроблення проектно-кошторисної документації по об`єкту «Капітальний ремонт захисної споруди протирадіаційного укриття №78425».

За повідомлених заявником обставин вбачається, що останнім поступово вживаються заходи задля виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Однак відповідач просить суд відстрочити йому на 1 рік виконання покладеного судом обов`язку щодо вчинення дій задля забезпечення приведення у стан готовності захисної споруди протирадіаційного укриття №78425, розташованої за адресою: Харківська область, Красноградський район, селище Кегичівка, вулиця Волошина, будинок 28, з метою використання її за призначенням, зважаючи на певні ускладення в процесі виконання судового рішення та негативні наслідки в аспекті його примусового виконання.

Однак, після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії проти України та введення на всій території України воєнного стану існують обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення.

У зв`язку з чим, зважаючи на реальну загрозу заподіяння шкоди життю та здоров`ю населення в умовах воєнного стану, приведення захисної споруди протирадіаційного укриття №78425, розташованого за адресою: Харківська область, Красноградський район, селище Кегичівка, вулиця Волошина, будинок 28, у стан готовності з метою використання її за призначенням має бути в пріоритеті, а обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, у спірному випадку, мають бути подолані у найшвидший та найефективніший спосіб, а не покладатися в основу аргументів щодо складності виконання судового рішення, як підстави для його невиконання та / або відкладеного виконання.

Суд критично оцінює доводи заявника щодо відсутності бюджетного фінансування та сплату на день звернення до суду коштів у розмірі 10 000,00 грн, з огляду на наступне.

Суд вважає, що при розгляді заяв або клопотань щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).

Водночас відсутність на рахунках боржника коштів не є тією виключною підставою (непереборною обставиною), з якою законодавець пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення.

Суд вважає, що тяжке фінансове становище не є винятковим випадком, що надавав би суду правові підстави для розстрочення виконання рішення.

З огляду на викладене, посилання заявника на необхідність відстрочення виконання рішення суду із зазначених підстав на момент розгляду вказаної заяви є недоведеними, а тому заява Благодійної організації "Благодійний фонд "Єдина країни 2022" про надання відстрочки з примусового виконання рішення по справі не підлягала задоволенню, що правомірно враховано судом першої інстанції.

Також колегія суддів звертає увагу, що Благодійна організація "Благодійний фонд "Єдина країни 2022" первісно не була відповідачем у справі, проте, заявник мав бути достеменно обізнаний про призначення отриманого у дар від ОСОБА_1 об`єкта нерухомості, про стан протирадіаційного укриття та перелік робіт які необхідно виконати на об`єкті згідно рішення суду від 02.05.2023, однак заявник від дару не відмовився, а наполегливо вживав заходів по заміні сторони виконавчого провадження.

Слід також зазначити, що заявник мав усвідомлювати, що упорядкування протирадіаційного укриття потребує значних фінансових вкладень, а також мав можливість проаналізувати з урахуванням надходжень на його розрахункові рахунки коштів перспективу забезпечення виконання рішення суду.

До того ж суд звертає увагу, що відповідно до частини п`ятої, шостої статті 378 КАС відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.

Отже, процесуальне законодавство визначає підстави та порядок відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного виконання такого. При цьому приписами КАС України не передбачено можливості продовження чи поновлення такого строку, тобто, він є присічним, та не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Юридична природа строків в адміністративному судочинстві полягає у тому, що вони є фундаментальною правовою категорією, оскільки визначають певні моменти, періоди, з настанням та закінченням яких пов`язані конкретні юридичні наслідки; мають вагоме практичне значення, що полягає у забезпеченні реалізації принципів правової визначеності та рівності учасників, їх дисциплінованості; виступають гарантією своєчасного судового захисту прав та інтересів осіб у публічно-правових спорах.

З огляду на викладене, встановлення строків відстрочення виконання судового рішення у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу виконання прийнятого судового рішення не матиме невизначеної дії у часі. Тобто, встановлений строк відстрочення виконання судового рішення сприяє уникненню ситуації правової невизначеності.

Суд наголошує, що граничний строк можливого відстрочення виконання рішення суду у цій справі сплив 02.05.2024, тоді як заява подана 22.07.2026. Після спливу граничного строку, встановленого частиною п`ятою статті 378 КАС України, суд позбавлений процесуальної можливості відстрочувати чи розстрочувати виконання рішення суду незалежно від наявності поважних причин.

Посилання апеляційної скарги на те, що станом на 02.05.2024 Благодійна організація "Благодійний фонд "Єдина країни 2022" ще не мала статусу боржника за відповідним судовим рішенням, колегія суддів вважає такими, що не спростовують вищенаведених висновків суду про те, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Більше того, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 замінено боржника по справі №72325033 щодо примусового виконання виконавчого листа №520/3453/23, виданого 19.07.2023 Харківським окружним адміністративним судом, ФОП ОСОБА_1 на Благодійну організацію "Благодійний фонд "Єдина країни 2022", а з відповідною заявою про надання відстрочки з примусового виконання рішення по справі заявник звернувся до суду 17.07.2026.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що можливість застосування заходу, передбаченого ч.6 ст.378 КАС України у взаємозв`язку зі статтею 151 КАС України, не могла ставитися у залежність від майбутнього результату вирішення заяви про відстрочку, оскільки заявлений захід був спрямований саме на збереження існуючого становища у виконавчому провадженні до моменту такого вирішення, колегія суддів зазначає, що частиною шостою статті 378 КАС України передбачено можливість застосування заходів, визначених статтею 151 цього Кодексу, саме при відстроченні чи розстроченні виконання судового рішення, тобто у разі задоволення відповідної заяви, а не вжиття заходів забезпечення такої заяви на час її розгляду.

Інші доводи і заперечення сторін, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви представника Благодійної організації "Благодійний фонд "Єдина країни 2022" про відстрочення виконання рішення суду у цій справі.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді заяви неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Благодійної організації "Благодійний фонд "ЄДИНА УКРАЇНА 2022" залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 по справі № 520/3453/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло