Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №520/3453/23 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 р. Справа № 520/3453/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Благодійної організації "Благодійний фонд "ЄДИНА УКРАЇНА 2022" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., повний текст складено 28.07.26 по справі № 520/3453/23

за позовом Красноградської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Благодійної організації "Благодійний фонд "ЄДИНА УКРАЇНА 2022", третя особа: Департамент цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

Керівник Красноградської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , третя особа: Департамент цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ФОП ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ФОП ОСОБА_1 привести в належний технічний стан і готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №78425, яке знаходиться за адресою: Харківська область, Красноградський район, смт. Кегичівка, вул. Волошина 28, у придатний стан для використання за цільовим призначенням, а саме: обладнати захисну споруду цивільного захисту первинними засобами пожежогасіння; обладнати захисну споруду цивільного захисту системами пожежної автоматики та сигналізацією; розмістити таблички позначення та покажчика маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту; обладнати захисну споруду цивільного захисту системою опалення, водопостачання і каналізації, а також електроживлення; встановити фільтровентиляційне обладнання, протипилові фільтра та фільтрапоглиначі; встановити захисно-герметичні пристрої, захисно-герметичні та герметичні двері; встановити противибухові пристрої; встановити дизельну електростанцію.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2023, яке набрало законної сили 02.06.2023, позовну заяву керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №78425, що розміщене за адресою: Харківська область, Красноградський район, смт. Кегичівка, вул. Волошина 28.

Зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 привести в належний технічний стан і готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №78425, яке знаходиться за адресою: Харківська область, Красноградський район, смт. Кегичівка, вул. Волошина 28, у придатний стан для використання за цільовим призначенням, а саме: обладнати захисну споруду цивільного захисту первинними засобами пожежогасіння; обладнати захисну споруду цивільного захисту системами пожежної автоматики та сигналізацією; розмістити таблички позначення та покажчика маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту; обладнати захисну споруду цивільного захисту системою опалення, водопостачання і каналізації, а також електроживлення; встановити фільтровентиляційне обладнання, протипилові фільтра та фільтрапоглиначі; встановити захисно-герметичні пристрої, захисно-герметичні та герметичні двері; встановити противибухові пристрої; встановити дизельну електростанцію.

До Харківського окружного адміністративного суду 07.05.2024 надійшла заява начальника Кегичівського відділу державної виконавчої служби у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Віталія Парамонова про заміну сторони виконавчого провадження у справі №520/3453/23, в якій на підставі ст.379 КАС України просив суд замінити боржника по справі №520/3453/23 із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на його правонаступника - Благодійну організацію "Благодійний фонд "Єдина країни 2022".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 у задоволенні заяви Кегичівського відділу державної виконавчої служби у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.05.2024 вх. № 01-43614/24 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №520/3453/23 відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Благодійна організація "Благодійний фонд "Єдина країни 2022" подали апеляційні скарги.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Благодійної організації "Благодійний фонд "Єдина країни 2022" задоволено.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 по справі № 520/3453/23 скасовано.

Прийнято нову постанову, якою заяву начальника Кегичівського ВДВС у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.

Замінено боржника по справі №72325033 щодо примусового виконання виконавчого листа №520/3453/23, виданого 19.07.2023 Харківським окружним адміністративним судом ФОП ОСОБА_1 на Благодійну організацію "Благодійний фонд "Єдина країни 2022".

До Харківського окружного адміністративного суду подано заяву Благодійної організації "Благодійний фонд "Єдина країни 2022" про надання відстрочки з примусового виконання рішення, в якій просить суд:

- надати відстрочку по виконавчому провадженню №72325033 з примусового виконання виконавчого листа №520/3453/23, виданого 19 липня 2023 року на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 року у справі №520/3453/23, який перебуває на примусовому виконанні у Кегичівському відділу державної виконавчої служби у Берестинському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, строком на один рік з дня постановлення ухвали суду;

- до вирішення заяви про відстрочення виконання судового рішення по суті, на підставі частини шостої статті 378 та статті 151 КАС України, заборонити державному виконавцю вчиняти дії, спрямовані на примусове виконання виконавчого листа у виконавчому провадженні №72325033, зокрема виносити постанови про накладення штрафів, приймати рішення про застосування заходів примусового виконання, а також вчиняти інші виконавчі дії, пов`язані з примусовим виконанням зазначеного судового рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 заяву представника Благодійної організації "Благодійний фонд "Єдина країни 2022" про надання відстрочки з примусового виконання рішення по справі призначено до розгляду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 заяву представника Благодійної організації "Благодійний фонд "Єдина країни 2022" про невідкладне вирішення вимоги про забезпечення заяви про надання відстрочки, яка залишилась поза увагою суду в ухвалі від 23 липня 2026 року (вх.№01-26/94968/26 від 27.07.2026) - повернуто заявнику без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Благодійна організація "Благодійний фонд "Єдина країни 2022" подала апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням доповнень до апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 та постановити нове судове рішення по суті заяви Благодійної організації «Благодійний фонд «Єдина країна 2022» про невідкладне вирішення вимоги про забезпечення заяви про надання відстрочки, яка залишилася поза увагою суду в ухвалі від 23.07.2026.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що процесуальна стадія розгляду заяви розпочинається з моменту її прийняття судом до розгляду та триває до постановлення судового рішення за результатами її розгляду по суті. Натомість вирішення заяви по суті є завершальним процесуальним актом цієї стадії, а не моментом її початку. Вказує, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 заяву Благодійної організації «Благодійний фонд «Єдина країна 2022» про надання відстрочки виконання судового рішення було прийнято до розгляду, чим було відкрито процесуальну стадію її судового розгляду. Цією ж ухвалою суд зазначив, що питання застосування заходів, передбачених ч.6 ст.378 КАС України, вирішуватиметься під час розгляду заяви про надання відстрочки. Отже, вже з 23.07.2026 розгляд заяви був розпочатий у процесуальному розумінні, а період від її прийняття до постановлення ухвали за результатами розгляду є саме тим проміжком часу, який закон визначає як «під час розгляду заяви». Звертає увагу, що ч.6 ст.378 КАС України встановлено, що при відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу. При цьому законодавець не використовує формулювання «після надання відстрочки», «одночасно з постановленням ухвали» або «після вирішення заяви по суті». Натомість закон пов`язує можливість застосування таких заходів саме з процедурою розгляду питання про відстрочення виконання судового рішення. Зауважує, що подана апелянтом заява відповідала вимогам: у ній було зазначено суд, номер адміністративної справи, найменування заявника, зміст невирішеного процесуального питання, правове обґрунтування з посиланням на ч.6 ст.378 та ст.151 КАС України, а також чітко сформульовану вимогу про її невідкладне вирішення. Наголошує, що відповідно до ч.2 ст.167 КАС України письмова заява, клопотання чи заперечення може бути повернута заявнику без розгляду лише у разі, якщо: її подано без додержання вимог ч.1 ст.167 КАС України і такі недоліки не дають можливості її розглянути; вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою; або наявна окремо передбачена законом підстава, пов`язана з відсутністю зареєстрованого електронного кабінету в особи, яка зобов`язана його мати. Жодної із зазначених законом обставин у цьому випадку не існувало.

Учасники справи не скористались правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308, ст.312 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи без розгляду заяву представника Благодійної організації "Благодійний фонд "Єдина країни 2022" про невідкладне вирішення вимоги про забезпечення заяви про надання відстрочки виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що частиною шостою статті 378 КАС України передбачено можливість застосування заходів, визначених статтею 151 цього Кодексу, саме при відстроченні чи розстроченні виконання судового рішення, тобто у разі задоволення відповідної заяви, а не вжиття заходів забезпечення такої заяви на час її розгляду.

У зв`язку з вищенаведеним, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява підлягає поверненню заявнику без розгляду як очевидно безпідставна, оскільки КАС України не передбачено можливості застосування заходів забезпечення позову на час розгляду заяви про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для повернення заяви як очевидно безпідставної, виходячи з такого.

За змістом ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Колегія суддів зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Із вищезазначеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». При цьому виконання судового рішення є складовою доступу до правосуддя, яке передбачено статтею 6 Конвенції.

Питання порядку та підстав для відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення врегульовані статтею 378 КАС України.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч.2 ст.378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Абзацом 1 ч.3 ст.378 КАС України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Згідно з ч.6 ст.378 КАС України при відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.

Статтею 151 КАС України визначено види забезпечення позову.

Так, частинами 1, 2 ст.151 КАС України встановлено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Представник Благодійної організації "Благодійний фонд "Єдина країни 2022" у поданій заяві просив суд заборонити державному виконавцю вчиняти дії, спрямовані на примусове виконання виконавчого листа у виконавчому провадженні №72325033 на час розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що частиною шостою статті 378 КАС України передбачено можливість застосування заходів, визначених статтею 151 цього Кодексу, саме при відстроченні чи розстроченні виконання судового рішення, тобто у разі задоволення відповідної заяви, а не вжиття заходів забезпечення такої заяви на час її розгляду.

Отже, питання застосування заходів, визначених статтею 151 КАС України, повинно вирішуватись судами саме при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, і такі заходи можливо застосувати лише при задоволенні відповідної заяви про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

До того ж, вжиття заходів, передбачених статтею 151 КАС України при відстроченні або розстроченні виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком, яке реалізується з урахуванням судового розсуду при наданні оцінки обґрунтованості наявності підстав для застосування таких заходів, з огляду на критерії, встановлені статтею 151 КАС України.

За цим, доводи апеляційної скарги Благодійної організації «Благодійний фонд «Єдина країни 2022» про те, що саме до вирішення заяви про відстрочення виконання судового рішення по суті, на підставі частини шостої статті 378 та статті 151 КАС України, суд першої інстанції повинен був заборонити державному виконавцю вчиняти дії, спрямовані на примусове виконання виконавчого листа у виконавчому провадженні №72325033, зокрема виносити постанови про накладення штрафів, приймати рішення про застосування заходів примусового виконання, а також вчиняти інші виконавчі дії, пов`язані з примусовим виконанням зазначеного судового рішення, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки частиною шостою статті 378 КАС України передбачено можливість застосування заходів, визначених статтею 151 цього Кодексу, саме при відстроченні чи розстроченні виконання судового рішення, тобто у разі задоволення відповідної заяви.

У зв`язку з вищенаведеним, заява представника Благодійної організації «Благодійний фонд «Єдина країни 2022» про невідкладне вирішення вимоги про забезпечення заяви про надання відстрочки, яка залишилась поза увагою суду в ухвалі від 23 липня 2026 (вх.№01-26/94968/26 від 27.07.2026), не підлягає задоволенню.

Водночас, судом першої інстанції не враховано того, що питання застосування заходів, визначених статтею 151 КАС України, повинно вирішуватись саме при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, а за відсутності правових підстав для застосування таких заходів на час розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення, суд мав відмовити у її задоволенні. Адже, відповідно до частини 5 статті 154 КАС України за наслідками розгляду заяви про забезпечення позову суд постановляє ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, і лише у випадку якщо суд встановить, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 КАС України або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, суд повноважений повернути таку заяву заявнику без розгляду, що передбачено ч.7 ст.154 КАС України.

При цьому, застосування судом першої інстанції положень ч.2 ст.167 КАС України колегія суддів вважає помилковим, оскільки питання застосування заходів, передбачених ст.151 КАС України, має спеціальне нормативне регулювання.

Разом із тим, суд першої інстанці не розглянув по суті заяву представника Благодійної організації «Благодійний фонд «Єдина країни 2022» про забезпечення заяви про надання відстрочки, та безпідставно повернув таку заяву заявнику без розгляду.

За цим, доводи апеляційної скарги Благодійної організації «Благодійний фонд «Єдина країни 2022» про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є частково обґрунтованими.

Разом із тим, як зазначалось вище, підстави для задоволення заяви Благодійної організації «Благодійний фонд «Єдина країни 2022» про вжиття заходів, передбачених статтею 151 КАС України на час вирішення заяви про відстрочення виконання судового рішення у цій справі відсутні, оскільки питання застосування заходів, визначених статтею 151 КАС України, повинно вирішуватись саме при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, і такі заходи можливо застосувати лише при задоволенні відповідної заяви про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Інші доводи і заперечення сторін, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Також колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу, неповно з`ясувавши обставини, що мають значення для справи та неправильно застосувавши норми процесуального права, а тому наявні підстави для її скасування та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви представника Благодійної організації «Благодійний фонд «Єдина країни 2022» про застосування заходів, передбачених статтею 151 КАС України, до вирішення по суті заяви про відстрочення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 року у справі №520/3453/23.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Благодійної організації "Благодійний фонд "ЄДИНА УКРАЇНА 2022" задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 по справі № 520/3453/23 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви представника Благодійної організації «Благодійний фонд «Єдина країни 2022» про застосування заходів, передбачених статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, до вирішення по суті заяви про відстрочення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 року у справі №520/3453/23 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий