Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №440/5377/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №440/5377/25

Суддя: Любчич Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 р. Справа № 440/5377/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2026, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/5377/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року по справі № 440/5377/25 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №440/5377/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі №440/5377/25 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у строк протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №440/5377/25.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, просив скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 по справі № 440/5377/25, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву позивача від 15.08.2026 в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що 15.08.2026 засобами поштового зв`язку направив до Полтавського окружного адміністративного суду заяву, в якій просив відмовити у прийнятті звіту ГУ ПФУ в Полтавській області, накласти на начальника цього органу штраф у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб та встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання рішення суду. Вказана заява отримана судом 17.08.2026, що, за твердженням апелянта, підтверджується відомостями з особистого кабінету «Нова пошта». Однак ухвалою від 19.08.2026 суд першої інстанції прийняв звіт відповідача та встановив новий строк для його подання, не розглянувши подану позивачем заяву і не надавши оцінки викладеним у ній доводам щодо неповного виконання судового рішення, недостовірності зазначених у звіті відомостей та наявності підстав для накладення штрафу на керівника органу Пенсійного фонду.

З приводу наведених відповідачем у звіті обставин щодо проведення перерахунку його пенсії та визначення її розміру з 01.03.2026 у сумі 28 995,80 грн, а також про нарахування доплати за період із 01.03.2025 до 28.02.2026 у сумі 15 636,94 грн, апелянт вказує, що відповідно до виписки з його банківського рахунку фактичний розмір щомісячно виплачуваної пенсії є меншим за визначений за результатами перерахунку. Зокрема, у грудні 2025 року йому виплачено 25 400,42 грн, у січні 2026 року — 26 722,90 грн, а в наступні місяці виплати також не досягали суми 28 995,80 грн.

Апелянт не погоджується і з наведеним відповідачем розрахунком заборгованості. За його твердженням, за грудень 2025 року недоплата становила 3 595,38 грн, а за січень 2026 року — 2 272,90 грн, тобто загалом 5 868,28 грн, тоді як у звіті за період із 03.11.2025 до 31.01.2026 зазначено заборгованість у сумі 3 604,92 грн. Так само визначена відповідачем щомісячна заборгованість у сумі 704,92 грн не відповідає різниці між належним і фактично виплаченим розміром пенсії. За розрахунками позивача, недоплата становила: за лютий 2026 року - 1 272,90 грн, за березень - 1 290,90 грн, за квітень - 1 395,90 грн, за травень - 1 492,90 грн, за червень - 1 336,90 грн, а за липень і серпень - по 2 272,90 грн.

На переконання позивача, наведені обставини підтверджують, що перерахунок пенсії здійснено лише формально, тоді як фактична виплата пенсії у розмірі 28 995,80 грн не проводиться, а нарахована заборгованість залишається непогашеною. Крім того, зазначення у звіті відомостей, які не відповідають фактичним банківським виплатам, апелянт розцінює як введення суду в оману щодо стану виконання судового рішення.

Позивач вказує, що у звіті відповідач не навів обґрунтованих обставин, які ускладнювали б виконання судового рішення або перешкоджали формуванню в інформаційній системі Пенсійного фонду належного розміру пенсії та спрямуванню відповідних коштів на її виплату. Також не зазначено належних причин, з яких після набрання рішенням законної сили пенсія продовжує виплачуватися в меншому розмірі. Вважає необґрунтованими посилання відповідача на Порядок №821, черговість виплат і необхідність відповідного бюджетного фінансування, оскільки підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати порядок виконання судового рішення, обмежувати присуджені особі виплати чи виправдовувати невиконання обов`язкового судового рішення. Відсутність бюджетних коштів також не може бути підставою для невиконання державним органом своїх зобов`язань. Крім того, позивач вказує, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2026 рік передбачено 2 млрд грн на виконання судових рішень, з яких 1 млрд грн на погашення відповідної заборгованості, що підтверджується листом Міністерства фінансів України від 08.07.2026 №09030-11-05/19187.

Також апелянт вважає, що тривале свідоме невиконання судового рішення та наведення у звіті неправдивих відомостей свідчать про наявність підстав для накладення на начальника ГУ ПФУ в Полтавській області Молодцову Ю.С. штрафу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн, із стягненням половини цієї суми на користь позивача, а іншої половини - до Державного бюджету України.

З огляду на викладене позивач просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у прийнятті звіту, накласти на керівника відповідача штраф і встановити ГУ ПФУ в Полтавській області новий строк для подання звіту про повне виконання рішення суду.

Відповідач у заяві від 18.09.2026 просив апеляційну скаргу залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №440/5377/25, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.03.2025.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2025 без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням індексації, запровадженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.

Вказане рішення суду набрало законної сили 03.11.2025.

20.01.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №440/5377/25.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області подати протягом трьох місяців з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №440/5377/25.

01.05.2026 до суду від ГУ ПФУ в Полтавській області надійшов звіт про виконання рішення суду у справі №440/5377/25.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 прийнято звіт ГУ ПФУ в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №440/5377/25 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Встановлено ГУ ПФУ в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі №440/5377/25 та зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області у строк протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №440/5377/25.

11.08.2026 до суду від ГУ ПФУ в Полтавській області надійшов звіт про виконання рішення суду у справі №440/5377/25, в якому зазначено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2025, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025, позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.03.2025 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням індексації, запровадженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209, та без застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1. Розмір пенсії з 01.03.2026 становить 28 995,80 грн, нарахована доплата за період з 01.03.2025 по 28.02.2026 — 15 636,94 грн.

Рішення суду обліковано в Головному управлінні за номером справи та датою набрання ним законної сили за порядковим №821-47029 у підсистемі «Реєстр судових рішень» системи ІКІС ПФУ. Відкладена заборгованість за пенсійною справою позивача за період з 01.03.2025 по 02.11.2025 становить 12 100,00 грн, поточна заборгованість за період з 03.11.2025 по 31.01.2026 — 3 604,92 грн, а за періоди з 01.03.2026 по 31.03.2026, з 01.04.2026 по 30.04.2026, з 01.05.2026 по 31.05.2026, з 01.06.2026 по 30.06.2026 та з 01.07.2026 по 31.07.2026 — по 704,92 грн за кожний місяць. У поточному році позивачу проведено виплату поточної заборгованості державного бюджету за Порядком №821 у загальному розмірі 1 076,72 грн.

ГУ ПФУ в Полтавській області вказувало, що виплата нарахованих на виконання судових рішень сум пенсій за минулий час здійснюється відповідно до Порядку №821 щомісяця в межах бюджетних асигнувань, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, та в порядку черговості за датою набрання судовими рішеннями законної сили. Фінансування пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, з 01.04.2021 здійснюється Пенсійним фондом України централізовано, без перерахування відповідних коштів на рахунок Головного управління.

Також зазначено, що Головне управління не має можливості самостійно формувати бюджет та виділяти кошти з державного бюджету на фінансування пенсій, а виплата решти належних позивачу сум буде проведена в межах затверджених бюджетних призначень, виділених на відповідну мету.

Крім того, Головне управління зазначило, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 №127 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік. Відповідно до плану доходів і видатків Головного управління на 2026 рік за рахунок власних доходів заплановано 29 898,00 тис. грн на виплату пенсій, перерахованих на виконання судових рішень, та 22 669,90 тис. грн на погашення заборгованості за такими рішеннями, а за рахунок коштів державного бюджету — 22 509,30 тис. грн та 14 262,60 тис. грн відповідно. Виплата належних позивачу сум здійснюватиметься в межах зазначених бюджетних призначень у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на проведення перерахунку пенсії, облік нарахованої заборгованості та часткову її виплату Головне управління просило прийняти звіт про виконання рішення суду.

Приймаючи звіт ГУ ПФУ в Полтавській області та встановлюючи відповідачу новий строк для подання звіту, суд першої інстанції виходив з того, що поданий звіт відповідає вимогам статті 382-2 КАС України, містить відомості про вжиті відповідачем заходи та обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, зокрема відсутність відповідного фінансування, однак рішення суду залишається виконаним не в повному обсязі. Тому, відповідно до частини одинадцятої статті 382-3 КАС України, суд прийняв звіт та встановив відповідачу новий тримісячний строк для його подання.

Надаючи оцінку вказаним висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1 ст.372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 – 382-3 КАС України.

За приписами ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.

Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і судовим рішенням такого суб`єкта владних повноважень зобов`язано вчинити певні дії, суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення кожного з членів такого колегіального органу, до чиїх повноважень, завдань чи функцій належить забезпечення виконання такого судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

За приписами ч.ч. 1-3, 10, 11 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити, чи досягнуто мети, задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права позивача.

При цьому оцінка поданого звіту не може зводитися виключно до констатації факту вчинення суб`єктом владних повноважень певних дій, а має передбачати перевірку їх відповідності змісту судового рішення, яке підлягає виконанню, та встановлення того, чи виконано покладений на відповідача обов`язок саме у спосіб, визначений судовим рішенням.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2026 ГУ ПФУ в Полтавській області подало звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №440/5377/25, у якому зазначило про проведення перерахунку пенсії позивача, нарахування заборгованості, часткову її виплату та відсутність належного бюджетного фінансування для повного виконання судового рішення.

Водночас даними системи «Діловодство спеціалізованого суду» підтверджується, що 17.08.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він просив відмовити у прийнятті звіту, накласти на керівника ГУ ПФУ в Полтавській області штраф та встановити відповідачу новий строк для подання звіту.

У зазначеній заяві позивач заперечував достовірність наведених відповідачем відомостей щодо розміру заборгованості, посилався на невідповідність фактично виплачених сум визначеному за результатами перерахунку розміру пенсії та наголошував на відсутності обґрунтованих причин неповного виконання судового рішення.

Однак, постановляючи 19.08.2026 оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не зазначив про надходження цієї заяви, не розглянув її та не надав жодної оцінки викладеним у ній доводам і поданим на їх підтвердження доказам.

Приймаючи звіт, суд обмежився констатацією його відповідності вимогам статті 382-2 КАС України та наявності обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, не перевіривши заперечень позивача щодо фактичного розміру виплаченої пенсії, правильності визначення заборгованості та достатності вжитих відповідачем заходів.

Отже, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для прийняття звіту та встановлення відповідачу нового строку для його подання зроблено без повного і всебічного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення питання судового контролю, а також без розгляду поданої позивачем заяви про відмову у прийнятті звіту та накладення штрафу.

Колегія суддів відхиляє вимоги про накладення штрафу безпосередньо судом апеляційної інстанції, оскільки застосування такого заходу має здійснюватися за результатами розгляду звіту з урахуванням усіх установлених обставин та прийнятого судом рішення про його прийняття або відмову у прийнятті. Належної оцінки звіту суд першої інстанції не здійснив.

Крім того, судовий контроль у порядку статей 382–382-3 КАС України здійснюється судом, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції та ухвалив судове рішення. Отже, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості вперше вирішити питання про прийняття або відмову у прийнятті поданого відповідачем звіту та застосувати передбачені законом наслідки такого рішення.

Відповідно до статті 320 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Приписами статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи вищевикладене, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 по справі № 440/5377/25 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Колегія суддів не вбачає підстав, передбачених статтею 382-3 КАС України для накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, оскільки встановлення факту невиконання судового рішення без поважних причин потребує належної оцінки всіх доказів та обставин, яка судом першої інстанції не була здійснена. З огляду на це, питання про застосування до керівника суб`єкта владних повноважень відповідних заходів має бути вирішено судом першої інстанції під час нового розгляду звіту.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 326-329, 353, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року по справі № 440/5377/25 - скасувати.

Справу № 440/5377/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Любчич

Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua