Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №200/387/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року справа №200/387/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Геращенко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі № 200/387/26 (головуючий І інстанції Зінченко О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

Через свого представника - адвоката Дзіся А.Р., звернувся до суду із позовною заявою ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі-відповідач), в якій просив суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження основного розміру пенсії ОСОБА_1 , гарантованого статтею 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 05.12.2025 року у відповідності до вимог статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, без урахуванням обмеження індексації.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є пенсіонером за віком на пільгових умовах та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Донецькій області. На думку позивача, відповідачем під час здійснення масових перерахунків пенсії починаючи з 01.03.2023 року всупереч вимог ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської” невірно розраховано розмір пенсії позивача та зменшено її розмір у 2023 році на 847.49 грн. та у 2025 році на 270.87 грн.

Вважаючи такі дії ГУ ПФУ в Донецькій області протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі № 200/387/26 позов задоволено, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 10 березня 2026 року та додаткового рішення від 10 березня 2026 року.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обгрунтовано відзив на позовну заяву.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі — Закон № 1058) обчислену у розмірі 80% заробітної плати шахтаря відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” від 02.09.2008 року № 345.

З електронної пенсійної справи ОСОБА_1 , судом встановлено, що йому з 01.03.2023 проведено перерахунок “Індивідуально (масовий). Індексація заробітку” за результатами опрацювання перерахунку середню заробітну плату (дохід) в Україні збільшено на коефіцієнт 1,197 — 7405,03 грн. Розмір підвищення склав 2347,49 грн та враховуючи положення абз. 2 п. 10 Постанови №168 застосовано обмеження в індексації – 847,49 грн.

З 01.03.2024 здійснено перерахунок “Індивідуально (масовий). Індексація заробітку” та “У зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму”, за результатами опрацювання перерахунку середню заробітну плату (дохід) в Україні збільшено на коефіцієнт 1,0796 – 7994.47 грн. Розмір підвищення склав 1135,39 грн, положення постанови №185 в частині обмеження індексації не застосовано, оскільки розмір підвищення не досягає 1500 грн.

З 01.03.2025 здійснено перерахунок “Індивідуально (масовий). Індексація заробітку”, за результатами опрацювання перерахунку середню заробітну плату (дохід) в Україні збільшено на коефіцієнт 1,115 – 8913,83 грн. Розмір підвищення склав 1770,87 грн, враховуючи положення пункту 1 та підпунктів 1-7 пункту 2 Постанови №209 застосовано обмеження в індексації – 270,87 грн (перевищує 1500 грн).

Станом на 01.03.2025 середньомісячний заробіток позивача становить 21 462,36 грн., сума пенсії по Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” (80% від 21 462,36 грн) 17169,89 грн, обмеження в індексації з 01.03.2023 ( - 847,49 грн); з 01.03.2025 (-270,87 грн), розмір пенсії з надбавками 16051,53 грн.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції виходив з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно із статтею 1 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Сторонами не заперечується, що позивач, який відноситься до кола осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, отримує пенсію за віком.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків їх заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналогічні гарантії закріплені у статті 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, яка визначає розмір пенсії за віком.

Аналіз норм статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” та статті 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” свідчить про те, що мінімальний розмір пенсії обрахований з розрахунку 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах, зокрема, не менш як 15 років для чоловіків, за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” порядку відповідної пенсії за віком така пенсія буде менша ніж 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря або три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені зазначеним Законом.

Враховуючи положення статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, суд констатує, що позивач має право на пенсію за віком, яка має становити суму не менше 80 відсотків його заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Верховний Суд у своїй постанові від 28 січня 2025 року у справі № 400/4663/24 сформував правовий висновок відповідно до якого під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі - Порядок № 124) підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, у зв`язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення, у зв`язку з чим, індексація пенсій, зокрема у 2023-2024 роках повинна проводитись відповідно до постанови № 168, постанови № 185, Порядку № 124, та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796, відповідно.

Cуд зазначає, що індексація пенсії за віком, зокрема у 2025 році, має здійснюватися із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії. При цьому, особі, на яку поширюються положення статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, така пенсія після здійснення відповідного перерахунку має становити не менше як 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з якої обчислювалась пенсія, або не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, оскільки в межах спірних правовідносин визначальною є обставина, що позивач є отримувачем пенсії на підставі ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.

Мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1.

З матеріалів справи судом встановлено, що при розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення розміру пенсії позивача застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, та яка враховується для обчислення пенсії за 2014-2016, розмір якої становив 3764,40 грн.

Як встановлено судом, станом на 01.03.2025 року середньомісячний заробіток позивача становить 21 462,36 грн., сума пенсії по Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” (80% від 21 462,36 грн) 17169,89 грн, обмеження в індексації з 01.03.2023 ( - 847,49 грн); з 01.03.2025 (-270,87 грн), розмір пенсії з надбавками 16051,53 грн.

Таким чином, відповідачем обмежено саме гарантований статтею 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” основний розмір пенсії, що не є тотожним обмеженню максимального розміру індексації на підставі відповідних постанов Кабінету Міністрів України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі № 200/387/26 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі № 200/387/26 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Геращенко