Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №753/17522/24 — Київський апеляційний суд

Справа № 753/17522/24Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Провадження № 3-зв/824/37/2026Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

Категорія ч. 1 ст. 130КУпАП

П О С Т А Н О В А

22 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянувши заяву представника ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Київського апеляційного суду м. Києва ОСОБА_6 від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 22 червня 2026 року , якою провадження по справі про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 22 червня 2026 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.

Представник ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 11.08.2026 року справу призначено судді ОСОБА_6 .

07.09.2026 року адвокат ОСОБА_5 подав до Київського апеляційного суду заяву про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду справи 753/17522/24.

Обгрунтовуючи подану заяву адвокат ОСОБА_5 зазначає, що 31.08.2026 року в судовому засіданні ним було заявлено клопотання про відкладення судового розгляду, проте суддя ОСОБА_6 переривав проголошення цього клопотання, а на зауваження захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про сплив строку на подачу доповнення до апеляційної скарги суддя ОСОБА_6 стверджувально кивнув головою та сказав: «так, строк доповнення закінчився». Вважає , що такі дії судді ОСОБА_6 свідчать про його упередженість.

Чинний КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді у справі про адміністративне правопорушення, відповідно, не визначений і порядок розгляду заяви про відвід.

Однак, Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України», заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Новік проти України», заява № 48068/06), а Конституційний суд України у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11 жовтня 2011 року (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним».

Рада суддів України у пункті 4 рішення від 8 червня 2017 року № 34 зазначила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства можливе застосування чинних процесуальних норм за аналогією.

Таким чином, відвід, заявлений будь-яким учасником судового розгляду судді, підлягає розгляду за правилами кримінального процесуального кодексу.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_8 заперечила проти задоволення відводу, інші учасники у судове засідання не з`явились про час та місце розгляду заяви про відвід були повідомлені.

Вивчивши доводи заяви про відвід, вважаю, що вона задоволенню не підлягає.

Згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до положень статей 8, 9 Конституції України та статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» в Україні визнається і діє принцип верховенства права; чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у пункті 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії", рішення від 24 лютого 1993 року, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява N 33958/96, п. 42).

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" рішення від 10 червня 1996 року).

Заява адвоката ОСОБА_5 про відвід не містить переконливих посилань, які свідчать про необ`єктивність або упередженість судді ОСОБА_6 при розгляді даної справи.

Відповідно до положень ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Зміст заяви адвоката ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 не містить посилань на обґрунтовані обставини, які б викликали сумнів у його неупередженості, та на інші обставини, які виключають участь судді у розгляді апеляційної скарги на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 22 червня 2026 року.

За таких обставин відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_6 від розгляду апеляційної скарги адвоката ОСОБА_5 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 22 червня 2026 року щодо ОСОБА_7 відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_2