Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №370/1184/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №370/1184/26 Суддя І інстанції - Косенко А.В.

Провадження № 33/824/3913/2026 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Гасанова І.Д.о. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Макарівського районного суду Київської області від 29 червня 2026 року щодо

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Макарівського районного суду Київської області від 29 червня 2026 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито за закінченням строків накладення адміністративного стягнення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

Згідно постанови, 10.04.2026 о 20 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 в магазині «Своє смачненьке» ОСОБА_2 висловлював погрози, образи, нецензурну лайку в сторону своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , чим завдав шкоду психологічному здоров`ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник потерпілої ОСОБА_1 адвокат Гасанов І.Д.о. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Макарівського районного суду Київської області від 29 червня 2026 року скасувати.

Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Макарівського районного суду Київської області від 29 червня 2026 року, мотивуючи клопотання тим, що повний текст постанови він отримав лише 06 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд».

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт вказує, що суд неправильно застосував п. 7 ст. 247 та ч. 2 ст. 38 КУпАП, оскільки адміністративне правопорушення вчинено 10 квітня 2026 року, а отже тримісячний строк у даній справі спливав 10 липня 2026 року. Отже, як зазначає апелянт, за відсутності помилкового висновку про закінчення строків накладення адміністративного стягнення, суд був зобов`язаний вирішити справу відповідно до вимог матеріального закону.

Апелянт вказує, що судом фактично встановлено як подію адміністративного правопорушення, так і винуватість особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, та єдиною підставою для закриття провадження суд визначив нібито закінчення строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, однак такий висновок є помилковим, оскільки на день постановлення рішення тримісячний строк ще не сплив.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції апелянт уточнив апеляційні вимоги, просив постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та закрити справу за ст. 38 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника потерпілої Гасанова І.Д.о., який підтримав уточнені вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити, думку захисника Мірводи А.М. та самого ОСОБА_2 , які заперечували проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо питання про поновлення строку на оскарження постанови, то слід зазначити, що як вбачається з матеріалів провадження, постанова суду була надіслана представнику ОСОБА_3 о. до електронного кабінету лише 07.07.2026 1:14:04. У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення реалізації права на апеляційний перегляд судового рішення, вважаю, що строк апеляційного оскарження постанови судді Макарівського районного суду Київської області від 29.06.2026 слід поновити.

По суті апеляційної скарги слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, суд першої інстанції вказаних вимог закону не дотримався та передчаснозакривши провадження у справі щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, не прийняв рішення про наявність або відсутність вини особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

При цьому, з мотивувальної частини постанови вбачається, що суд першої інстанції визнав доведеними фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, дослідив надані сторонами докази, не погодився з доводами сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та дійшов висновку про правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Отже, судом фактично встановлено як подію адміністративного правопорушення, так і винуватість особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, однак це не знайшло свого відображення у резолютивній частині постанови.

Крім того, судом безпідставно було закрито провадження у справі щодо ОСОБА_2 у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, адміністративне правопорушення вчинено ОСОБА_2 10.04.2026, а постанова суду винесена 29.06.2026, тобто три місяці з дня вчинення правопорушення на момент винесення судом першої інстанції постанови не минули.

Отже, будь - яких підстав для прийняття рішення про закінчення строків накладення адміністративного стягнення у суду не було, суд був зобов`язаний вирішити справу, відповідно до вимог матеріального закону та встановити наявність винуватості ОСОБА_2 у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, чого не зробив.

Встановлені судомпершої інстанції фактичні обставини справи та наявність у справі доказів на доведення винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисником не оскаржувалися в апеляційному порядку.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що є законні підстави скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою визнатиОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

При цьому, оскільки на момент розгляду справи в апеляційному суді спливли передбачені ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення, провадження підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и л а:

Клопотання захисника Гасанова І.Д.о. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Макарівського районного суду Київської області від 29 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Гасанова І.Д.о. в інтересах ОСОБА_1 з уточненням - задовольнити.

Постанову судді Макарівського районного суду Київської області від 29 червня 2026 року, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито за закінченням строків накладення адміністративного стягнення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та провадження у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, а саме у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І. Кепкал