Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №277/1059/26 — Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/1059/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

22 вересня 2026 року селище Ємільчине

Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Т.Г. Корсун, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , фізичної особи підприємця,

за ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення №492 від 29.06.2026 року вбачається, що 29.06.2026 року в барі-магазині, що по АДРЕСА_2 , при проведенні контрольно-розрахункової операції ФОП ОСОБА_1 продала горілку «Хлібний дар» 0,7 л по ціні 155 грн. без зазначення у фіскальному чеку обов`язкового реквізиту, а саме не зазначено суми акцизного податку, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що стверджується матеріалами справи. Причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.

Враховуючи сталу практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в справі матеріалами та за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак не з`явилася в судове засідання, не подавши клопотання про його відкладення.

Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 155-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП підтверджується матеріалами справи, які у відповідності до ст.251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №492 від 29.06.2026, актом фактичної перевірки від 29.06.2026, письмовим поясненням до акта перевірки гр. ОСОБА_1 від 29.06.2026 року, у якому остання підтвердила, що 29.06.2026 року під час проведення контрольно-розрахункової операції продала горілку «Хлібний дар» 0,7 л по ціні 155, у фіскальному чеку помилково не зазначила суму акцизного податку, наказом заступника начальника ГУ ДПС у Житомирській області №1573-п від 24.06.2026 року про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , направленнями на перевірку №№2892, 2893 від 24.06.2026 року.

За таких обставин, вважаю, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Враховуючи дані про особу ОСОБА_1 , зокрема відсутність даних про притягнення її до відповідальності, характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у скоєному, беручи до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст.401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Так, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 27, 401, ч.1 ст.155-1, 283, 284, 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

Штраф перерахувати на рахунок отримувача: UA408999980313030106000006757, отримувач ГУК у Житобл./ТГ смт. Ємільчине 21081100, код отримувача: 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081100 призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, які перерахувати на рахунок №UA518999980313121206000006757, отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ смт Ємільчине/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СуддяТ. Г. Корсун