Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №755/7279/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 755/7279/26 Головуючий у суді першої інстанції - Курило А.В.

Номер провадження № 33/824/3385/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Марченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Бортницькою Вітою Вікторівною, на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 27 травня 2026 року щодо притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №651548 від 27 квітня 2026 року, водій ОСОБА_1 27 квітня 2026 року о 20 годині 40 хвилини, керуючи транспортним засобом Peugeot, номерний знак НОМЕР_1 , рухався проспектом Леоніда Каденюка, 22 у місті Києві з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови). Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Alcotest Drager» або в закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога ОСОБА_1 відмовився під час безперервної відеофіксації на нагрудний відеореєстратор «Motorola VB-400» №472086.

Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 був відсторонений шляхом його передачі тверезому водієві.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665, 60 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням захисник ОСОБА_1 - Бортницька В.В. подала апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення у діях останнього.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що із відеозапису нагрудного відеореєстратора ID 472086 вбачається, що процесуальні дії фактично здійснювала особа, яка не представилась, не повідомила своїх даних, спеціального звання, підрозділу та правових підстав участі. Саме вона повідомила про нібито наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, ініціювала проведення огляду, надавала вказівки щодо складання протоколу та фактично його оформлювала, хоча такий протокол складено від імені капрала поліції Габрійчука О.А.

При цьому ознаки сп`яніння, озвучені на відеозаписі, не узгоджуються зі змістом протоколу та об`єктивно не підтверджуються поведінкою ОСОБА_1 на відео. Такі обставини свідчать про істотні порушення процедури оформлення матеріалів, ставлять під сумнів їх допустимість та не дають підстав вважати вину особи доведеною поза розумним сумнівом.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що є обов`язковою ознакою складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На відеозаписі відсутній момент керування, заявлений працівниками поліції відеодоказ до матеріалів справи не долучений, а пояснення неідентифікованих осіб не можуть визнаватися належними доказами. Тому сторона захисту вважає, що факт керування транспортним засобом не доведений.

Із відеозапису вбачається, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП та Конституцією України. Внаслідок цього ОСОБА_1 був позбавлений можливості належним чином реалізувати свої процесуальні права та усвідомити правові наслідки проходження або відмови від огляду, що є істотним порушенням процедури притягнення до адміністративної відповідальності.

Зазначає, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, отриманий з істотними порушеннями вимог щодо використання портативного відеореєстратора. Із запису вбачається, що камера неодноразово передавалась між різними працівниками поліції, а о 21:26:20 відеофіксацію було умисно припинено та відновлено лише о 21:51:36. Такі дії порушують вимоги щодо безперервності та належності відеофіксації, ставлять під сумнів повноту й достовірність запису та свідчать про недопустимість цього відеозапису як доказу.

Вважає, що письмові пояснення ОСОБА_2 не можуть вважатися належним і допустимим доказом, оскільки не містять відомостей про особу, яка їх відібрала, та обставини їх отримання. Із відеозапису також вбачається, що зміст пояснень фактично диктувався невстановленою особою, а ознайомлення свідка з протоколом і його підписання належним чином не зафіксовані, що свідчить про істотне порушення процедури отримання цього доказу.

Разом із апеляційною скаргою стороною захисту було подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що стороною захисту оскаржувану постанову отримано 10 червня 2026 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою.

11 червня 2026 року було подано апеляційну скаргу, яку постановою Київського апеляційного суду від 19 червня 2026 року було повернуто особі, яка її подала. Копію вищевказаної постанови Київського апеляційного суду від 19 червня 2026 року отримано представником ОСОБА_1 - Бортницькою В.В. 26 червня 2026 року. Повторно апеляційну скаргу подано 02 липня 2026 року. На підставі викладеного, сторона захисту вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 27 травня 2026 року пропущено з поважних причин та підлягає поновленню.

Так, доводи апелянта про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 27 травня 2026 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими.

Вперше захисник ОСОБА_1 - адвокат Бортницька В.В. подала апеляційну скаргу 11 червня 2026 року, з пропуском строку на апеляційне оскарження, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що копію оскаржуваної постанови суду було отримано 10 червня 2026 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та його захисник Бортницька В.В. не були присутні в судовому засіданні 27 травня 2026 року в день проголошення постанови.

Відповідно до розписки про отримання копії постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 27 травня 2026 наявної в матеріалах справи, копія оскаржуваної постанови була отримана адвокатом Бортницькою В.В. 10 червня 2026 року (а.с. 30).

Разом з тим, постановою Київського апеляційного суду від 19 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану захисником Бортницькою В.В. повернута особі, яка її подала (а.с. 31- 41).

Повторно апелянт звернулася до суду із апеляційною скаргою 03 липня 2026 року (а.с 50 - 73).

Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 27 травня 2026 року як такий, що пропущений з поважних причин.

При апеляційному розгляді справи в судовому засіданні призначеному 03 серпня 2026 року захисник особи яка притягується до адміністративної відповідальності Бортницька В.В. підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просила її задовольнити.

21 вересня 2026 року захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Бортницька В.В. , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи до суду апеляційної інстанції не з`явилася. Подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з її участю в іншій - кримінальній справі, що розглядається в Дарницькому районному суді міста Києва, де вона приймає участь як як захисник.

Враховуючи, що апеляційний суд 03 серпня 2026 року повністю заслухав пояснення сторони захисту тому підстав для відкладення розгляду справи суд не вбачає.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника особи яка притягується до адміністративної відповідальності Бортницької В.В., дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Крім того, п. 2.9 «А» Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, оформлення результатів такого огляду регулюються «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року № 1452/735, та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року.

Відповідно до пунктів 1, 6, 7 та 9 розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Пунктами 7 і 8 Порядку № 1103 передбачено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Абзацами другим та четвертим частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 вказаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Таким чином, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №651548 від 27 квітня 2026 року, водій ОСОБА_1 27 квітня 2026 року о 20 годині 40 хвилини, керуючи транспортним засобом Peugeot, номерний знак НОМЕР_1 , рухався проспектом Леоніда Каденюка, 22 у місті Києві з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови). Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Alcotest Drager» або в закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога ОСОБА_1 відмовився під час безперервної відеофіксації на нагрудний відеореєстратор «Motorola VB-400» № 472086. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 був відсторонений шляхом його передачі тверезому водієві. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с. 1-2)

У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено, що від підпису відмовився.

В матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд як водія транспортного засобу до КМНКЛ «Соціотерапія» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 червня 2025 року. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. (а.с. 5)

Крім того, до матеріалів справи також долучено пояснення ОСОБА_2 відповідно до який останній зазначив, що 27 квітня 2026 року о 20 год. 35 хв., він керуючи автомобілем BMW н.д.з. НОМЕР_2 , що рухався на буксирі в м. Києві по пр-т. Каденюка зі сторони вул. (Е-95 метро Чернігівська) в сторону бул. Верховної ради був підрізаний водієм Peugeot. Водій Peugeot здійснив різкий та не передбачуваний маневр з крайньої правої в крайню ліву смугу підрізавши мене до повної зупинки в ході якої у нього порвався трос. Вийшовши з авто для того, щоб зачепити трос назад почув нетверезий діалог від водія Peugeot та брань. Підійшовши до водія почули різкий запах алкоголю та перегару після цього був викликаний екіпаж патрульної поліції та намагався самостійно виконати затримання в процесі чого водій Peugeot порвав верхній одяг (курточку). Надалі водій намагався сісти за кермо та продовжити рух, але йому він цьому запобіг та дочекався екіпаж патрульної поліції (а.с. 6).

З довідки «Админпрактика» ІПНП «Армор», наданої співробітниками поліції до суду, вбачається, що за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахується посвідчення водія НОМЕР_3 (а.с. 7-8).

Також в матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП 27 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 (а.с. 9).

На долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано, що працівники патрульної поліції прибули за викликом, звернувшись до ОСОБА_1 останній попросив надати документи для підтвердження, на що останній повідомив, що він не керував автомобілем, а керувала інша особа, яка вже пішла додому. (21:08:40). Працівник поліції знов запитав водія, хто керував транспортним засобом на, що водій почав ухилятись від відповіді та повідомив, що транспортним засобом керував ОСОБА_4 , на що працівники поліції попросили йому зателефонувати для того, щоб він повернувся. (21:09:37). Надалі працівник патрульної поліції зателефонував свідку який викликав наряд поліції на місце (21:12:22) На зв`язку свідок повідомив про події, які трапились на дорозі (21:13:13). Після спілкування зі свідком ОСОБА_2 працівник патрульної поліції повідомляє водію ОСОБА_1 про те, що він вбачає у останнього ознаки алкогольного сп`яніння та пропонує пройти огляд на місці зупинки (21:14:01), на що ОСОБА_1 категорично відмовляється (21:14:14) та пропонує проїхати до лікаря нарколога (21:14:21). Водій ОСОБА_1 відвертається та уходить розмовляти по телефону, на, що працівник поліції повідомляє водію, що його дії будуть розцінені як пасивна відмова (21:14:22). На відео зафіксовано, як повернувся на місце події чоловік на ім`я ОСОБА_4 . Працівники поліції запитали його чи був він водієм транспортного засобу, на що останній відповів, що він не міг керувати автомобілем, оскільки у нього не має водійського посвідчення та повідомив, що він був пасажиром (21:14:46). Працівник патрульної поліції повторно запитав водія ОСОБА_1 , чи готовий водій проїхати до лікаря нарколога, на що водій розвернувся він працівника патрульної поліції та пішов розмовляти по телефону. Працівник патрульної поліції повідомив водію, що такими діями він вбачає пасивну відмову (21:15:34). В подальшому, ОСОБА_1 роз`яснюють, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп`яніння - порушення мови, різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови, виявлені працівниками поліції 27 квітня 2026 року у ОСОБА_1 в розумінні п. 1, 2, 3 п. 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння як на місці зупинки, так і в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів, відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

Факт відмови (пасивної відмови) водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Факт відмови (пасивної відмови) водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі встановлюється судом на підставі доказів, які досліджені та оцінені судом за внутрішнім переконанням.

Відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд доходить висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння.

Законодавець передбачив настання адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, саме з метою забезпечення неможливості ухилитись від проходження такого огляду водіями, які підозрюються у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння.

Так, з дослідженого відеозапису вбачається, що на неодноразову вимогу працівника поліції до ОСОБА_1 про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці або в медичному закладі, останній відмовився. Тобто своїми діями не сприяв проведення процедури огляду на виявлення наявності чи відсутності ознак алкогольного сп`яніння.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 мав беззастережно виконати їх законну вимогу і пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Таке прямо передбачено п. 2.5 ПДР України та абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов`язок виконати передбачені законом вимоги працівника поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп`яніння, чого не зробив.

Вказані докази спростовують доводи апелянта щодо недотримання працівниками поліції процедури проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також те, що працівниками поліції не надано достатніх доказів, що протокол відповідає нормам закону.

Стосовно доводів, що у матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортного засобу, апеляційний суд не може визнати обґрунтованими, оскільки з переглянутих відеозаписів камер патрульних поліції, вбачається, що свідок, який був разом з ОСОБА_1 , повідомив патрульним поліції, що за кермом був водій ОСОБА_1 , крім того, свідок який викликав екіпаж патрульної поліції, також на відеозапис повідомив, що за кермом був водій саме ОСОБА_1 , а також працівниками патрульної поліції було відтворено по камерам «безпечне місто» відеозапис, з якого видно, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем.

Таким чином доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта судом сприймаються критично, оскільки вони не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що посилання щодо відсутності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про необґрунтованість поданої апеляційної скарги.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 27 травня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Бортницькою В.В., слід залишити без задоволення.

Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 27 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Бортницькою Вітою Вікторівною, залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 27 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду М.А. Яворський