Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №362/2190/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 362/2190/26 Головуючий у суді першої інстанції - Сухарева О.В.

Номер провадження № 33/824/3978/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Марченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2026 року щодо притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №605618 від 03 березня 2026 року, водій ОСОБА_1 03 березня 2026 року о 23 годині 07 хвилин по АДРЕСА_2, керував транспортним засобом «ВАЗ 21093» з номерним знаком НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі у лікаря-нарколога ОСОБА_1 категорично відмовився.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, 00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665, 60 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2026 року скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та не надав належну оцінку доказам. Зокрема, зазначає, що зупинка транспортного засобу була безпідставною, а працівниками поліції не було належним чином повідомлено його про конкретну причину зупинки та необхідність проходження огляду на стан сп`яніння.

Стверджує, що вимога пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння фактично висловлювалася поліцейським його дружині, а не безпосередньо йому, у зв`язку з чим останній її не почув та не усвідомив. На думку апелянта, залишення ним місця події не може вважатися відмовою від огляду.

Також ОСОБА_1 посилається на суперечності між показаннями поліцейських, відеозаписами та іншими доказами, зазначає про недостовірність відомостей у протоколі, направленні на огляд та рапорті, а також про недотримання працівниками поліції встановленого порядку фіксації відмови від проходження огляду.

Крім того, вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки його показанням, дружини та сина, а також обставинам його захворювання, які могли вплинути на поведінку під час події.

Відповідно до консультативного заключення лікаря-невропатолога від 18 травня 2026 в нього діагностовано епілепсію з фокальними вегетативними нападами, прояви яких можуть включати тремтіння, блідість та порушення реакції зіниць, тобто ознаки, зазначені поліцейськими як ознаки наркотичного сп`яніння.

У зв`язку з цим апелянт вважає, що факт відмови від проходження огляду належними та допустимими доказами не доведений, а в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити.

При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 та його захисник адвокат Голяр І.С. підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Голяра І.С., дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Постанова судді суду першої інстанції не повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду не достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов до хибного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу І цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак наркотичного сп`яніння у водія. Разом з тим, у разі наявності підстав вважати, що такі ознаки наявні, поліцейський пропонує водієві пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а водій зобов`язаний пройти такий огляд, для підтвердження чи спростування зазначених обставин.

Тобто, водій зобов`язаний пройти у встановленому законом порядку огляд, зокрема на стан наркотичного сп`яніння, незалежно від того вважає він наявними чи відсутніми підстави до такого огляду чи підстави до зупинки транспортного засобу.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №605618 від 03 березня 2026 року, водій ОСОБА_1 03 березня 2026 року о 23 годині 07 хвилин по АДРЕСА_2, керував транспортним засобом «ВАЗ 21093» з номерним знаком НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі у лікаря-нарколога ОСОБА_1 категорично відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с. 1-2).

У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено, що від підпису відмовився.

Крім того, до матеріалів справи також долучено копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 03 березня 2026 року, відповідно до якої щодо ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме 03 березня 2026 року о 23 год. 07 хв. водій керував ТЗ без чинного страхового поліса обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (а.с. 4).

В матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу до Васильківської центральної районної лікарні з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03 березня 2026 року. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Огляд не проводився, від підпису відмовився. (а.с.5).

Відповідно до Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. (а.с. 6).

Також в матеріалах справи містяться відеозапис із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівника патрульної поліції- 475497, що здійснював оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП 03 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 (а.с. 8).

На вказаному відеозаписі зафіксовано, як працівники патрульної перебувають у службовому авто та між собою розмовляють де один поліцейський запитує у іншого, що автомобіль «Чистий?» інший поліцейський повідомляє «Так» на що під час розмови поліцейський повідомляє, «Зараз будем розпаковувати» (23:06:40). На відео також зафіксовано, що працівники поліції під час розмови між собою вказують, а поворот не треба включати, на що інший повідомляє, що він моргає (23:07:20). Надалі патрульний екіпаж зупиняє транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та просять водія надати документи на транспортний засіб та повідомляє, що у водія погано працює показник повороту. (23:08:00) Водій повідомляє працівникам патрульної поліції, що у нього зараз немає з собою документів, оскільки забув вдома, запропонував проїхати до дому та там їх показати. (23:09:00). Дійшовши згоди з працівниками патрульної поліції про те, що син за яким вони приїхати до вокзалу, сяде за руль та вдома вони нададуть документи. (23:18:52) На відео зафіксовано, як працівники поліції рухаються на службовому автомобілі та під`їжджають до будинка. Біля будинку працівники патрульної поліції повідомили, що за документами додому нехай іде або дружина або син (23:24:13). Ознайомившись з документами ОСОБА_1 працівниками прийнято рішення виписати штраф за відсутність страхового полісу. (23:25:20). Працівник патрульної поліції роз`яснює права та повідомляє водію, що останньому буде виписано штраф (23:28:35) ОСОБА_1 погодився з правопорушенням (23:28:55). Далі працівник поліції запитав водія, чи не вживає останній ніяких лікарських, наркотичних речовин. (23:35:06). ОСОБА_1 повідомив, що він нічого не вживає та працівник патрульної поліції почав проводити огляд водія на стан наркотичного сп`яніння. (23:35:24). На відео зафіксовано, як потім з працівником поліції почала розмовляти дружина ОСОБА_1 та повідомила працівникам поліції, що її чоловік нічого не вживає та не має ознак також зазначила, що у її чоловіка епілепсія та сказала ОСОБА_1 , щоб він ішов додому (23:36:45). ОСОБА_1 розвернувся та пішов додому проте інший працівник поліції, почав бігти за останнім. Працівник поліції який спілкувався з дружиною почав гучно звертався до ОСОБА_1 та повідомив, що якщо він піде, це нічого не значить він все одно буде притягнутий до адміністративної відповідальності (23:36:45) ОСОБА_1 почав бігти в напрямку дому та втік від працівників поліції. (23:37:20). На відео зафіксовано, як працівники поліції склали протокол відносно ОСОБА_1 .

З дослідженого відеозапису з бодікамери поліцейських вбачається, що працівники патрульної поліції при зупинці транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 близько 30 хвилин не оголошували проте, що у останнього вбачають ознаки наркотичного сп`яніння.

Крім того, після зупинки та ненадання ОСОБА_1 документів для підтвердження права керування транспортним засобом, останні надали змогу доїхати додому та надати документи та на протязі тривалого часу не повідомляли водію, що вони вбачають у останнього ознаки наркотичного сп`яніння.

При апеляційному перегляді судом апеляційної інстанції перевірено відеозапис на якому вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 на відеозаписі чітко відповідає на запитання працівників патрульної поліції, поводиться адекватно та зрозуміло. Будь-яких ознак наркотичного сп`яніння, які зазначені у протоколі, зокрема, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, у ОСОБА_1 з відеозапису не вбачається. Не містить відеозапис і обставин проведення працівником поліції зовнішнього огляду ОСОБА_1 для встановлення ознак наркотичного сп`яніння.

Отже висновок поліцейського про умисне ухилення від медичного огляду є припущенням і належними допустимими доказами не підтверджується.

Таким чином, аналізуючи зібрані докази, а також перевіривши відеозапис з нагрудних камер апеляційний суд приходить до висновку, що оскільки не встановлено свідомої та категоричної відмови ОСОБА_1 пройти відповідний огляд у лікарні, а відтак аналіз зібраних у справі доказів не підтверджує обставин, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному стосовно цієї особи, а отже сукупність вказаних обставин дає підстави для висновку, що матеріалами справи належним чином не доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09 вересня 2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15 травня 2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

На необхідності застосування принципу презумпції невинуватості в справах про адміністративні правопорушення наголосив Касаційного Адміністративний Суд в складі Верховного Суду в пункті 39 Постанови від 08 липня 2020 у справі №463/1352/16-а, зазначивши, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Верховний Суд в постанові від 27 червня 2019 року у справі №536/1703/17 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

За наведених вище обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із не доведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2026 року неможливо визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, у зв`язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 03 березня 2026 року - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду М.А. Яворський