Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №755/5842/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 755/5842/26 Головуючий у суді першої інстанції - Метелешко О.В.

Номер провадження № 33/824/3912/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Марченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року щодо притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої головним бухгалтером у ТОВ «ФК «Октава Фінанс», місце проживання - АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 1445 від 09 квітня 2026 року ОСОБА_1 , 06 березня 2026 року о 11 годині 20 хвилин, у пункті обміну валюти за адресою: м. Київ, пр-т Павла Тичини, 1-В, вчинила порушення порядку проведення розрахунків, а саме: не проведення розрахункової операції через РРО та не видача розрахункового документу, чим порушено п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тобто вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 85 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665, 60 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що не погоджується з постановою суду першої інстанції, вважає її необґрунтованою та такою, що ухвалена без всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин справи.

Зазначає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів причетності ТОВ «ФК «Октава Фінанс» та безпосередньо її до діяльності пункту обміну валют за адресою: м. Київ, просп. Павла Тичини, 1-В. Вказаний пункт обміну іноземної валюти здійснює діяльність під торговельною маркою «NAMOMENTI CRYPTO».

Відповідний пункт обміну валют відсутній у Реєстрі пунктів обміну іноземної валюти Національного банку України як такий, що належить ТОВ «ФК «Октава Фінанс».

Однією з обставин, що свідчить про відсутність зв`язку Товариства з об`єктом перевірки, є відсутність у нього договірних відносин щодо користування приміщенням за адресою: м. Київ, проспект Павла Тичини, 1-В, що додатково підтверджується листом № 17/26 від 15 квітня 2026 року, отриманим у відповідь на адвокатський запит № 09/04/26-5 від 09 квітня 2026 року.

Водночас самі матеріали перевірки та оскаржувана постанова від 02 червня 2026 року містять відомості, які вказують на здійснення діяльності іншою юридичною особою та спростовують висновки контролюючого органу щодо причетності ТОВ «ФК «Октава Фінанс» до перевіреного об`єкта.

Так, в Акті перевірки контролюючий орган посилається на вебсайт kyiv.namomente.ua як на джерело інформації, що нібито підтверджує зв`язок перевіреного об`єктам з Товариством. Водночас у розділі «Про компанію» зазначеного вебсайту (https://kviv.namomente.ua/about us) розміщено інформацію про іншу юридичну особу - ТОВ «NAMOMENTI CRYPTO» (код ЄДРПОУ 45704148), що, навпаки, свідчить про відсутність зв`язку цього вебресурсу з ТОВ «ФК «Октава Фінанс».

Відповідно до відомостей Спеціальної інформаційної системи УКРНОІВІ власником та заявником торговельної марки «NAMOMENTI CRYPTO» є ОСОБА_2 , який одночасно є керівником та єдиним учасником вказаного Товариства.

Крім того, вказує, що висновок суду першої інстанції про вчинення нею адміністративного правопорушення не підтверджується матеріалами справи. В оскаржуваній постанові зазначено, що порушення порядку проведення розрахунків 06 березня 2026 року вчинено саме ОСОБА_1 , а відповідні обставини зафіксовано актом фактичної перевірки № 15438/5/26/15/07/39628794. Водночас зазначений акт не містить жодних відомостей про неї, не фіксує її участі у проведенні розрахункової операції та взагалі не містить відомостей про проведення будь-яких операцій 06 березня 2026 року. Вважає, що посилання на вказаний акт як на доказ вчинення нею адміністративного правопорушення є безпідставним.

На думку ОСОБА_1 , суд без належної оцінки наведених доводів та доказів фактично поклав в основу постанови висновки контролюючого органу, які ґрунтуються переважно на непідтвердженому усному повідомленні невстановленої особи, у зв`язку з чим висновок про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення є недоведеним.

У апеляційній скарзі останньою також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, відповідно до якої просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що з постановою суду першої інстанції своєчасно ознайомлена не була. Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС зареєструвала лише 29 червня 2026 року, коли й дізналася про існування оскаржуваної постанови та отримала можливість з нею ознайомитися. Після цього апеляційну скаргу подано без невиправданої затримки.

Так, доводи апелянта про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не була присутня в судовому засіданні 02 червня 2026 року в день проголошення постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, судові повістки, які були направлені на адресу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, були повернути до суду першої інстанції із зазначенням причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином, особа стосовно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення не була обізнана про те, що стосовно неї відбувається розгляд справи.

Разом з тим, як зазначає ОСОБА_1 про оскаржувану постанову їй стало відомо після реєстрації в у підсистемі «Електронний суд» лише 29 червня 2026 року, що підтверджується відповіддю про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС (а.с. 34) та після чого отримала можливість ознайомитись з постановою суду.

Апеляційну скаргу було подано 01 липня 2026 року (а.с. 23-49).

Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 рокуяк такий, що пропущений з поважних причин.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явилася, про день та час розгляду справи судом повідомлена у встановленому порядку, а тому суд вважає можливим розгляд справи у її відсутність.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у повній відповідності із законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Оскаржувана постанова суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки, визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, суд допустив неповне з`ясування обставин справи, що у свою чергу призвело до прийняття необґрунтованого рішення про винуватість останньої у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

Так, суд першої інстанції, ухвалюючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП мотивував свій висновок тим, що її вина у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується наявними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення № 14445 від 09.04.2026 року та актом фактичної перевірки № 15438/ж5/26/125/07/39628794 від 06.03.2026.

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши наявні в матеріалах адміністративної справи докази вважає, що вина ОСОБА_1 у інкримінованому їй адміністративному правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, відсутня з огляду на наступне.

Диспозицією частини 1 статті 155-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу та необережності.

При цьому, у диспозиції вказаної статті не зазначено, у чому може полягати порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Тобто, за своїм змістом диспозиція ст. ст. 155-1 КУпАП є бланкетною, оскільки має відсильний характер на нормативно-правовий акт, який встановлює правові засади проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 1445 від 09 квітня 2026 року ОСОБА_1 , 06 березня 2026 року о 11 годині 20 хвилин, у пункті обміну валюти за адресою: м. Київ, пр-т Павла Тичини, 1-В, вчинила порушення порядку проведення розрахунків, а саме: не проведення розрахункової операції через РРО та не видача розрахункового документу, чим порушено п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тобто вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Як вбачається з акту фактичної перевірки № 15438/ж5/26/15/07/39628794 від 06 березня 2026 року, в якому контролюючими органом сформовано висновок про наявність порушень вимог законодавства ТОВ «ФК «Октава Фінанс» під час провадження діяльності. Перевіркою встановлено, що за адресою м. Київ, пр-т. Павла Тичини, ТЦ «Сільвер Бриз» знаходиться пункт обміну іноземних валют «NAMONENTI», де здійснює господарську діяльність ТОВ «ФК «Октава Фінанс» без використання ЗЗО/та або ПРРО у сфері здійснення валютних операцій в частині торгівлі валютними цінностями у готівковій формі та обміну криптовалюти використовуючи мережу інтернет. Перед початком перевірки проведені контрольні розрахунки операцій з обміну іноземної валюти: 17.01.2026 року о 13:47 з обміну 100 доларів США на 4 320 грн; 25.02.2026 о 12:02 з обміну 150 доларів США на 6 435 грн; 26.02.2026 о 15:41 з обміну 2 400 доларів США на 112 115 грн. Зазначені розрахункові операції проводились касиром ОСОБА_3 без застосування ЗЗО/та або ПРРО. Перевіркою також встановлено, що суб`єктом господарювання не подано відомостей щодо об`єкта оподаткування, а саме: пункту обміну іноземних валют. Крім того, касир ОСОБА_3 офіційно не працевлаштована у суб`єкта господарювання та не подано до контролюючого органу повідомлення про прийняття на роботу.

До обов`язків продавця входить, зокрема проводити розрахунок з покупцем та проводити ведення та облік касових (фіскальних) документів.

Отже, саме до обов`язків продавця входить проводити розрахункові операції відповідно до вимог чинного законодавства.

Інструкцією з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02 липня 2016 року №566 врегульовано порядок складання протоколів про адміністративні правопорушення податковими органами.

Відповідно до п. 1 вказаної Інструкції, уповноважені посадові особи податкових органів мають право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення за статтями 51-2, 155-1, 162-1, 163-1-163-4, 163-12, частинами другою та третьою статті 163-17, 164, 164-5, 164-16, 166-16, 166-17, 177-2 КУпАП.

У разі неможливості складання протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення протокол складається в податковому органі. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується до податкового органу для складання та підписання протоколу. У запрошенні зазначаються дата, час та місце складання протоколу. Запрошення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто такій особі (п.12 Інструкції).

Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

На порушення вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02 липня 2016 року №566, протокол про адміністративне правопорушення було складено без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. До матеріалів справи долучено лист ГУ ДПС у місті Києві, яким ОСОБА_1 запрошено 09 квітня 2026 року на 09.00 год. до ГУ ДПС у місті Києві за адресою: місто Київ, вулиця Смілянська, 6 з питань складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Проте доказів направлення рекомендованим листом з повідомленням та отримання ОСОБА_1 вказаного листа матеріали справи не містять, а наявний в матеріалах справи акт засвідчення факту неявки від 09 квітня 2026 року, не є доказом належного повідомлення та не може свідчити про обізнаність особи щодо обов`язку з`явитись до контролюючого органу.

Проаналізувавши матеріали провадження, встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, не знайшла свого підтвердження.

Зокрема до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження вчинення саме ОСОБА_1 вказаних протиправних дій у вигляді проведення розрахункових операції з обміну іноземної валюти. Згідно до Акту фактичної перевірки № 15438/ж5/26/15/07/39628794 від 06 березня 2026 року, дане розрахункові операції проводилися касиром ОСОБА_3 (а.с. 3-6). Матеріали справи не містять відомостей про вчинення ОСОБА_1 розрахункових операції з обміну іноземної валюти у зазначеному протоколі ТЦ «Сільвер Бриз» у зазначений час - 17.01.2026 року, 25 та 26 лютого 2026 року.

На підставі викладеного, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, спростовують висновки суду та дають підстави вважати, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відтак суд першої інстанції не надав оцінки всім обставинам справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

В оскаржуваній постанові суд лише послався на досліджені докази, проте не розкрив їх суті та не здійснив їх належного аналізу та не оцінив наявні докази з точки зору їх належності, допустимості та достатності для прийняття відповідного рішення.

З урахуванням викладеного, оскаржувана постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому на підставі ст. 294 КУпАП - підлягає безумовному скасуванню в повному обсязі, із закриттям провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП - скасувати, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 09 квітня 2026 року - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду М.А.Яворський