Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №295/14246/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/14246/26

Категорія 296

1-кп/295/1405/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

секретаря судового

засідання ОСОБА_2

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 12026060600000965 від 02.08.2026 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Житомира, громадянина України, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

за ст. 345 ч.2 КК України,

з участю:

прокурора ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

в с т а н о в и в :

02.08.2026 близько 19 год. 00 хв. наряд Управління патрульної поліції в Житомирській області у складі екіпажу «Граніт-102», до складу якого входив інспектор взводу № 1 роти № 2 Управління патрульної поліції в Житомирській області ОСОБА_5 , перебуваючи у форменому одязі, із табельною вогнепальною зброєю та на службовому автомобілі, здійснював патрулювання території м. Житомира з метою забезпечення публічного порядку і безпеки. Службовий автомобіль був розташований поблизу будинку № 18 по вул. Сосновій у м. Житомирі.

У цей час проїжджою частиною вул. Соснової у м. Житомирі на електросамокаті рухався ОСОБА_3 , який побачивши працівників поліції, під`їхав безпосередньо до інспектора поліції ОСОБА_5 та, усвідомлюючи, що перед ним перебуває працівник правоохоронного органу, який виконує службові обов`язки, почав агресивно поводитися, висловлюватися на адресу поліцейського нецензурною лайкою та висловлювати погрози застосування фізичного насильства.

Близько 19 год. 01 хв. ОСОБА_3 продовжував поводитися агресивно, не реагував на зауваження та демонстрував явну неповагу до працівників поліції. Інспектор поліції ОСОБА_5 , перебуваючи при виконанні службових обов`язків відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», зробив ОСОБА_3 усне зауваження та висунув законну вимогу припинити протиправну поведінку. Однак, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи законність вимог працівника поліції та бажаючи продовжити свою протиправну поведінку, вимогу поліцейського проігнорував, не припинив висловлюватися нецензурною лайкою та продовжив агресивні дії.

У зв`язку з цим, враховуючи протиправну поведінку ОСОБА_3 , його перебування на проїжджій частині дороги, що створювало небезпеку для нього самого та інших учасників дорожнього руху, а також необхідність негайного припинення правопорушення, працівники поліції, керуючись статтями 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», з метою припинення неправомірної поведінки, усунення загрози безпеці дорожнього руху та забезпечення виконання законних вимог поліцейських застосували до ОСОБА_3 заходи фізичного впливу.

У подальшому, у зв`язку з активною протидією законним діям працівників поліції та необхідністю припинення опору, до ОСОБА_3 було застосовано спеціальний засіб – кайданки. Після цього, коли ОСОБА_3 перебував у кайданках, інспектор поліції ОСОБА_5 розпочав його супроводження до службового автомобіля для подальшого доставлення у встановленому законом порядку.

У цей момент ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що ОСОБА_5 є працівником правоохоронного органу та перебуває при виконанні службових обов`язків, діючи умисно, з метою протидії законній діяльності поліцейського та у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на застосування насильства щодо працівника правоохоронного органу, раптово наніс один умисний удар головою в ділянку обличчя ОСОБА_5 , чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді зачерепно-мозкової та лицевої травми у вигляді струсу головного мозку, садна на обличчі, перелому кісток спинки носа та відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України.

08.09.2026 потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 на підставі ст.ст. 468,469,471,472 КПК України уклали угоду про примирення, відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, відшкодував заподіяну шкоду, а потерпілий не має жодних матеріальних чи моральних претензій. Крім того, сторони погоджуються на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ст. 345 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, тривалість іспитового строку визначає суд, з покладенням обов`язків, предбачених ст. 76 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину, щиро розкаявся. Підтримав угоду, укладену між ним та потерпілим.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні угоду підтримав. Зазначив, що обвинувачений в повному обсязів відшкодував завдані збитки, приніс вибачення, які ним прийнято, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Прокурор в судовому засіданні зазначила, що укладена угода про примирення відповідає нормам КПК та може бути затверджена судом.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Відповідно до вимог ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за ст. 345 ч.2 КК України, яке згідно ч.2 ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права визначені абзацами 1-4 п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також судом з`ясовано, що потерпілий ОСОБА_5 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, що передбачені в угоді.

Суд приходить до висновку, що дана угода відповідає вимогам КПК України та може бути затвердженою і на ній може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконанням обвинуваченим взятих на себе зобов`язань, встановлені фактичні підстави для визнання винуватості.

Процесуальні витрати у провадженні відсутні.

Питання про речові докази, суд виріує в порядку ст. 100 КПК України.

Арешт на майно не накладався.

Підлягає скасуванню запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 469, 471, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Затвердити угоду від 08.09.2026 про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 345 ч.2 КК України і призначити йому покарання за цим законом у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтися на реєстрацію в уповноважений орган з питань пробації.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання строк перебування під вартою з 02.08.2026 по 04.08.2026 з розрахунку день за день.

Скасувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.

Речові докази: ДВД-диск - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1