Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №166/1120/26 — Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/1120/26

провадження № 2/166/726/26

категорія: 38

РІШЕННЯ

іменем України

24 вересня 2026 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого – судді Cвистун О.М., з участю секретаря Заєць Н.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача Юхименко Ю.Ю. звернувся у суд із даним позовом, який мотивує тим, що 18 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гвадіана" (далі – ТОВ "ФК "Гвадіана") та ОСОБА_1 укладено договір № F-00101549 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі – Кредитний договір) у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Відповідно до умов Кредитного договору первісний кредитор зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 6000 грн строком на 14 днів зі сплатою 1,5% на добу, на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

09 січня 2025 року між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" (далі – ТОВ "Цикл Фінанс") укладено договір факторинг № 25001-01 (далі – Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "Гвадіана" відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Враховуючи встановлені договором умови, позивач уважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором у розмірі 7260 грн, яка складається з наступного: 6000 грн – заборгованість по кредиту, 1260 грн – заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом за період з 18.07.2024 по 01.08.2024 (в межах строку договору).

Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором у сумі 7260 грн, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн та поштові витрати у розмірі 120 грн.

Ухвалою від 16.07.2026 справу прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву, а також призначено судовий розгляд на 26 серпня 2026 року, який у подальшому було відкладено на 24 вересня 2026 року через перебування головуючої у відпустці.

Відповідач 24 серпня 2026 року та 23 вересня 2026 року скерував на адресу суду відзиви на позовну заяву, які суд залишає без розгляду, оскільки вони подані з порушенням строку. Так, ухвалою від 16.07.2026 відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позову. Вказану ухвалу відповідач одержав в особостому кабінеті системи ЄСІТС 16 липня 2026 року, а тому з врахуванням положень ст. 124 ЦПК України останнім днем для подання відзиву припав на 31 липня 2026 року. Всупереч вищенаведеному, відповідач подав відзиви лише 23 серпня 2026 року та 23 вересня 2026 року, тобто, з пропуском процесуального строку, який був установлений судом. Водночас, до відзиву не було подане клопотання про поновлення процесуального строку на його подання, у зв`язку з чим на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України даний відзив підлягає залишенню без розгляду.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Суд установив, що між ТОВ "ФК "Гвадіана" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) F941322.

За умовами п. 3.1 Кредитного договору ТОВ "ФК "Гвадіана" зобов`язується надати ОСОБА_1 у кредит (тип кредиту - кредит) на засадах строковості, зворотності та платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 1,50% на добу на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 3.2 Кредитного договору кредит надається позичальнику в загальному розмірі 6000 грн з метою задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з п. 4.2 Кредитного договору кредит надається позичальнику в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної кредитодавець електронний цифровий підпис банківської картки НОМЕР_1 , вказаної позичальником.

Пунктом 4.4 Кредитного договору передбачено, що кредит надається строком на 14 днів від дати надання кредиту та підлягає поверненню до 31.07.2024 року.

На виконання умов Крединого договору ТОВ "ФК "Гвадіана" 18 липня 2024 року перерахувало грошові кошти на належну відповідачу банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною двідкою ТОВ "Платежі Онлайн" № 2511/01 від 16.01.2025 та наданою на виконання ухвали суду АТ КБ "Приватбанк" випискою по банківській карті № НОМЕР_2 .

Таким чином, сторони погодили усі істотні умови кредитування та відповідач отримав грошові кошти у сумі 6000 грн, шляхом їх переказу ТОВ "ФК "Гвадіана" на банківський картковий рахунок, вказаний відповідачем при укладенні Кредитного договору.

Між ТОВ "ФК "Гвадіана"та ТОВ "Цикл Фінанс" 09 січня 2025 року укладено договір факторингу № 2501-01, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Гвадіана"перадає за грошові кошти ТОВ "Цикл Фінанс" належне йому право грошової вимоги за кредитними договорами, укладеними між ТОВ "ФК "Гвадіана"та боржниками в розмірі портфеля заборгованості.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 09.01.2025 ТОВ "Цикл Фінанс" набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у сумі 17160 грн, з яких 6000 грн – сума заборгованості за тілом кредиту, 1260 грн – сума заборгованості за відсотками, 9900 грн – сума заборгованості за пенею.

Відповідно до наданого представником позивача розрахунку заборгованості за Кредитним договором заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Цикл Фінанс" станом на день подання позову становить 7260 грн, з яких: 6000 грн – тіло кредиту, 1260 грн – відсотки за користування кредитом.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення виконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт укладення між первісним кредитором та ОСОБА_1 . Кредитного договору, перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача за ним, отримання відповідачем кредиту в сумі 6000 грн, відсутність будь-яких платежів зі сторони останнього в рахунок погашення кредитної заборгованості, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Цикл Фінанс" тіла кредиту в розмірі 6000 грн.

Водночас суд не погоджується з розміром нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом з огляду на таке.

Так, з наданого представником позивача розрахунку заборгованості за Кредитним договором установлено, що первісним кредитором упродовж строку кредитування нараховувались відсотки за користування кредитом за стандартною процентною ставкою – 1,5% в день.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про споживче кредитування" законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, укладаючи 18 липня 2024 року Кредитний договір, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, позивач не мав права визначати проценту ставку в розмірі 1,5% за кожен день користування кредитом, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.

Судом проведено власний розрахунок відсотків, які підлягають сплаті ОСОБА_1 протягом строку дії договору, який складає: 6000 грн (тіло кредиту) х 1 : 100 х 14 (строк кредитування) = 840 грн.

Водночас, з огляду на повідомлення відповідачем перебування його у статусі військовослужбовця, суд уважає за необхідне роз`яснити йому, що передбачена п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пільга поширюється на дві категорії військовослужбовців: військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та інших військовослужбовців, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.

До інших військовослужбовців належать, зокрема, громадяни, які проходять строкову військову службу та які добровільно уклали контракт на проходження військової служби на певний строк.

Таким чином, відповідач у розумінні п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відноситься до інших військовослужбовців, яким на підтвердження наявності пільги щодо звільнення від сплати відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій необхідно надати документи на підтвердження їх участі у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.

Надані відповідачем документи не містять інформації щодо його участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а тому не надають йому пільг передбачених п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за Кредитним договором у розмірі 6840 грн, яка складається із тіла кредиту в розмірі 6000 грн та заборгованості за відсотками за користування кредиту в розмірі 840 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог документально підтверджені витрати зі сплати судового збору на суму 2508грн 38 коп. (6840/7260*2662,40) та поштові витрати на суму 113 грн 06 коп. (6840/7260*120).

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача подав до суду такі документи: договір про надання правничої допомоги № 12/01/26 від 12.01.2026, укладений між ТОВ "Цикл Фінанс" та адвокатським об`єднанням "Деналі", а також додаткову угоду до нього № 7 від 27.05.2026; свідоцтво Юхименка Ю.Ю. про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 12018/10; довіреність ТОВ "Цикл Фінанс" від 05.01.2026, яке підтверджує повноваження адвоката Юхименка Ю.Ю. представляти інтереси позивача; акт прийому-передачі наданих послуг № 197 від 21.05.2026 АО "Деналі" надало ТОВ "Цикл Фінанс" правову допомогу щодо стягнення заборгованості з відповідача вартістю 5000 грн; акт про підтвердження надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 14.11.2025; платіжну інструкцію про перерахування позивачем АО "Деналі" 5000 грн за надану правову допомогу щодо стягнення заборгованості з відповідача за Кредитним договором.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні та позовні вимоги задоволено частково. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000 грн.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору пропорційо до розміру задоволених вимог у сумі 2508грн 38 коп., поштові витрати у сумі 113 грн 06 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн, загалом 5621 грн 44 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 1048-1050, 1077 ЦК України, суд

ухвалив :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" заборгованість за договором № F-00101549 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 18 липня 2024 року в розмірі 6840 (шість тисяч вісімсот сорок) гривень, з яких: 6000 (шість тисяч) гривень – тіло кредиту, 840 (вісімсот сорок) гривень – відсотки за користування кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" 2508 (дві тисячі п`ятсот вісім) гривень 38 (тридцять вісім) копійоксудового збору, 113 (сто тринадцять) гривень 06 (шість) копійок поштових витрат та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс", код ЄДРПОУ 43453613, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8;

Відповідач – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун