Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №165/2874/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/2874/26

Провадження № 2/165/1372/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Рибас А.В.

за участю секретаря судового засідання Степанець Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововолинського міського суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

встановив:

14 серпня 2026 року до Нововолинського міського суду Волинської області від позивача ОСОБА_1 надійшла позовна заява про розірвання шлюбу, укладеного 29 вересня 2007 року між нею та ОСОБА_2 та зареєстрованого відділом реєстрації актів цивільного стану Нововолинського міського управління юстиції Волинської області за реєстровим номером № 366.

Вимоги позовної заяви позивач обґрунтовує тим, що 29 вересня 2007 року між нею та ОСОБА_2 відділом реєстрації актів цивільного стану Нововолинського міського управління юстиції Волинської області зареєстрований шлюб, про що зроблений актовий запис № 366. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначає, що сімейні відносини між ними почали погіршуватися протягом останніх двох років, та остаточно були припинені протягом двох місяців. Причиною припинення сімейних відносин стала несумісність характерів, різні погляди на сімейні цінності, зловживання спиртними напоями, відсутність порозуміння між сторонами та спільних інтересів. Між ними в присутності дітей виникають постійні сварки, що негативно впливає на емоційний та психологічний стан неповнолітніх дітей. Не відчуває підтримки відповідача не тільки в питанні матеріального забезпечення сім`ї, але також і в питаннях виховання спільних дітей, відповідач не цікавиться їх досягненнями, не приймає участі в їх вихованні.

На підставі наведеного, позивач – ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб, укладений 29 вересня 2007 року між нею та ОСОБА_2 , та зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Нововолинського міського управління юстиції Волинської області за реєстровим номером № 366; прізвище після розірвання шлюбу залишити « ОСОБА_5 ».

Ухвалою судді Нововолинського міського суду Волинської області від 25 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін на 11.00 год. 23 вересня 2026 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала до суду письмову заяву, в якій просила судове засідання проводити без її присутності, проти винесення заочного рішення не заперечила та судові витрати просила залишити за нею (а.с. 23).

Відповідач ОСОБА_2 правом подати відзив не скористався, в судове засідання не з`явився. Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим, судовий виклик за зареєстрованим місцем проживання не вручений через відсутність адресата (а.с. 20).

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року в справі № 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Крім того, судовий виклик скеровано ОСОБА_2 на номер телефону, зазначений у позовній заяві, отримання судової повістки підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а.с. 22).

Враховуючи згоду позивача, керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 вересня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Нововолинського міського управління юстиції Волинської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 366. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_5 , дружини ОСОБА_5 . Вказана обставина підтверджується оригіналом та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 29 вересня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Нововолинського міського управління юстиції Волинської області (а.с. 4-5).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 15 лютого 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нововолинського міського управління юстиції Волинської області, позивач та відповідач являються батьками ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 7). Також, як вбачається із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 06 травня 2021 року Нововолинським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), позивач та відповідач являються батьками ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 6).

З матеріалів справи вбачається, що сімейні стосунки між сторонами припинені у зв`язку з втратою почуття любові та взаємоповаги, на теперішній час позивач прийшла до твердого переконання про неможливість подальшого спільного життя та збереження шлюбу. Підстав для відмови у задоволенні позовної заяви суд не вбачає.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідно до ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб укладається на засадах добровільності, суд дійшов висновку про неможливість збереження шлюбу і спільного життя подружжя, оскільки збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, а тому шлюб слід розірвати.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Зважаючи на викладену норму закону та вимогу позивача, суд також задовільняє її вимогу про залишення після розірвання шлюбу прізвища без змін.

Крім того, з урахуванням клопотання позивача, суд залишає понесені процесуальні витрати у виді сплаченого судового збору за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 141, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 29 вересня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Нововолинського міського управління юстиції Волинської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 366, розірвати.

ОСОБА_1 залишити прізвище, набуте нею після одруження –« ОСОБА_5 ».

Витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 по оплаті судового збору в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. залишити за нею.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя Алла РИБАС