Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №165/3006/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/3006/26

Провадження № 3/165/1094/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Нововолинськ

Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Рибас А.В., розглянувши матеріали, що надійшли від ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

встановив:

27 серпня 2026 року до Нововолинського міського суду Волинської області з ВП № 1 Володимирського РВП ГУНП у Волинській області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 173 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 498522, складеного 08.08.2026 року поліцейським ПОГ СВГ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області капітаном поліції Недорізом С.М., 23.07.2026 року о 03.00 год. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 на ґрунті ревнощів завдав ударів по різних частинах тіла гр. ОСОБА_2 , чим вчинив дрібне хуліганство. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.

Розгляд справи було призначено на 14.50 год. 07 вересня 2026 року. Разом з тим, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується довідкою про доставку SMS на номер телефону, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 98522 від 08.08.2026 року, ОСОБА_1 до суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 07 вересня 2026 року ухвалено піддати останнього приводу у судове засідання на 11.20 год. 22 вересня 2026 року, однак на вказану дату правопорушника для розгляду даної справи до суду не доставлено, постанову про привід не виконано.

При цьому, суддя враховує, що статтею 268 КУпАП встановлений обов`язок учасника судового процесу добросовісно користуватися процесуальними правами. В свою чергу, судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для інформування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи. Крім цього, на офіційному сайті Нововолинського міського суду Волинської області користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їх частин, інформацію про призначені судові засідання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» (п. 41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Реалізуючи положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава – учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п. 53 якого зазначено, що «… «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 достовірно обізнаний про складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить підпис останнього у протоколі, спрямування його для розгляду до суду та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а.с. 20), клопотання від нього про відкладення розгляду справи до суду не надходило, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог статті 19 Конституціх України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на статтю 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами, визначеними відповідними нормами КУпАП, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин адміністративного провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його вчинення, а саме: громадське місце, яке дістало законодавче визначення у статті 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» № 2899-IV, де зазначено, що громадське місце – це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони. Решта громадських місць визначається органами місцевої влади. Ці місця мають бути внесені до списку громадських пунктів, а люди проінформовані стосовно них.

Визначення громадських місць наведено також у ст. 178 КУпАП, відповідно до якої такими місцями є вулиці, закриті спортивні споруди, сквери, парки, та всі види громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення).

Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Таким чином, стаття 173 КУпАП визнає певні дії як дрібне хуліганство лише за умови, що вони були вчинені у громадському місці та були поєднані з порушенням громадського порядку та (або) спокою громадян.

Дрібне хуліганство характеризується наявністю умислу. Особа, яка вчинила дрібне хуліганство, розуміє, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає чи умисно допускає неповагу до суспільства.

Мотиви такої поведінки можуть бути різні, для хуліганства поєднує їх те, що дії особи позбавлені будь-якої необхідності, постають із бажання особи показати свою зверхність, самолюбство, неповагу до інших, байдуже ставлення до правил і норм поведінки.

Складений стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не містить жодних відомостей про те, що зазначена в ньому подія відбулася в громадському місці, тобто, що місце вчинення правопорушення за адресою: 15-ий мікрорайон, буд. 19 у м. Нововолинськ, є громадським місцем. З матеріалів справи вбачається, що ця адреса є місцем проживання потерпілої особи – ОСОБА_2 , що не відповідає визначенню громадського місця.

Крім цього, відсутні жодні відомості про те, що ОСОБА_1 посягав на суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку, порушив громадський порядок і спокій громадян, якимось чином проявив неповагу до суспільства.

Суддя вважає, що докази, які б вказували на те, що подія відбулась у громадському місці, а також що дії гр. ОСОБА_1 були направлені на порушення громадського порядку та вчинені з хуліганських мотивів, які були направлені щодо гр. ОСОБА_2 та проявлялися в погрозах і в явній неповазі до моральних засад суспільства, демонстрації своєї зневаги до існуючих правил і норм поведінки при вчиненні правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В той же час, в даному випадку відсутні такі суб`єктивні ознаки правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП як мотив вчинення і направленість умислу, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень та злочинів, а також відсутні дії, які згідно статті 173 КУпАП становлять об`єктивну сторону даного правопорушення.

За змістом ст. 279 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення, тобто, суд має здійснювати судовий розгляд справи в межах протоколу про адміністративне правопорушення, шляхом перевірки наявностиі складу зазначеного в ньому адміністративного правопорушення, яке інкримінується особі, та у випадку підтвердження вчинення правопорушення, зазначеного у протоколі, особою, описати у своєму рішенні встановлені судом обставини вчинення правопрушення.

Зокрема, ЄСПЛ нагадує, що національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві.

Суддею звертається увага на те, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі кваліфікацію адміністративного правопорушення, фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При розгляді даної справи суддя зауважує на тому, що позиція працівників поліції про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не підтверджується будь-якими доказами, в розумінні ст. 251 КУпАП, які б давали правові підстави для висновку про вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Встановлені при розгляді справи обставини свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Таким чином, всі обставини поведінки ОСОБА_1 , які були встановлені судом, не свідчать про хуліганський мотив його дій, що такі дії були вчинені саме з мотивів неповаги до громадського порядку і спокою громадян, в громадському місці, не свідчать про прагнення останнього показати зневагу до існуючих правил поведінки в суспільстві, що були безпричинними та порушували громадський порядок і спокій громадян, а тому дії ОСОБА_1 не утворюють об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, якими доводиться вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, і таких доказів не здобуто в ході судового розгляду, тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу означеного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 173, 245, 247, 279, 280, 294 КУпАП, суддя, –

ухвалив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду, протягом десяти днів з дня її винесення, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Алла РИБАС