Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №165/1447/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/1447/26

Провадження № 2/165/905/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Василюка А.В.,

за участю секретаря Навроцької М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Волиньвуггілля", Відокремленого підрозділу "Шахта "Бужанська" Державного підприємства "Волиньвуггілля" про стягнення заборгованої заробітної плати

встановив:

24 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП "Волиньвуггілля", ВП "Шахта "Бужанська" ДП "Волиньвуггілля" про стягнення заборгованої заробітної плати.

Вимоги позовної заяви обґрунтовує тим, що він працював у ВП "Бужанська" ДП "Волиньвугілля" на посаді майстра гірничого з повним робочим днем у шахті. У період з 28.09.2025 по 03.03.2026 заявник перебував у трудових відносинах з відповідачем. 03.03.2026 він був звільнений з підприємства на підставі ч.1 ст.38 КЗпП. Зазначає, що у день звільнення роботодавець не виплатив йому заробітну плату і загальна заборгованість за період з вересня 2025 року по березень 2026 складає 172069,25 грн. Крім цього, позивач ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до розрахункового листа за лютий 2026 року не нараховано заробітну плату за 20 робочих днів у розмірі 19866,63 грн. при цьому за роботу у вихідні дні не нарахованозаробітну плату.

Ухвалою від 27 квітня 2026 року Нововолинського міського суду Волинської області у даній справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження .

11 травня 2025 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з заробітної плати у розмірі 100981,65 грн, а також заборгованість з заробітної плати за відпрацьовані вихідні дні у лютому 2026 року в розмірі 7703,60 грн., розгляд справи просив проводити без його участі, позов пітримав з врахуванням зменшених позовних вимог, просив задоволити (а.с.31-32).

Представник відповідача ДП "Волиньвуггілля" у судове засідання не з`явився, про час та місце рогляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу в його електронний кабінет (а.с.60), відзиву на позов, чи будь-яких заперечень проти позову до суду не подав.

Суд, відповідно до ст.281, ст.282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгяд справи.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 цього Кодексу.

Згідно зі ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що усі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення працівника.

Відомостями, внесеними у трудову книжку позивача підтверджується, що 03 березня 2026 року позивача ОСОБА_1 звільнено з ДП "Волиньвугілля" (наказ від 03.03.2026 №39/к) на підставі ст.38 КЗпП України (за власним бажанням). (а.с.12)

Відповідно до довідки про доходи видану ОСОБА_1 (а.с.64). за період з вересня 2025 року по березень 2026 року нараховано заробітну плату: вересень 2025 року нараховано 28867,48 грн., 16 грудня 2025 року виплачена; за жовтень 2025 року нараховано 30624,80 грн., не виплачена; за листопад 2025 року нараховано 34884,62 грн., не виплачена; за грудень 2025 року нараховано 29985,71 грн., не виплачена; за січень 2026 року нараховано 26471,68 грн., виплачена 28 лютого 2026 року; за лютий 2026 року нараховано 19866,63 грн., виплачена 30 квітня 2026 року; за березень 2026 року нараховано 39733,32 грн., виплачена 30 квітня 2026 року. (а.с.64). Відповідно до довідки №838/91/01-19 станом на 17 липня 2026 року сума невиплаченої заборгованості з заробітної плати становить 95495,13 грн.

У судовому засіданні встановлено, що роботодавець-відповідач не виконав повністю свого обов`язку, передбаченого ст.47, ст.116 КЗпП та не провів виплату всіх належних позивачеві сум в день його звільнення.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягнути 95495,13 грн. невиплаченої на час розгляду справи судом заборгованості по заробітній платі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 7703,60 грн. заробітної плати за відпрацьовані вихідні дні у лютому 2026 року, суд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні з огляду на наступне.

Наданий позивачем розрахунковий лист (а.с. 14) містить лише узагальнені показники та не відображає кількості та конкретних дат відпрацьованих вихідних днів у лютому 2026 року. Аналогічно, довідка про доходи, видана ОСОБА_1 , підтверджує тільки факт нарахування загальних сум заробітної плати, проте не дає змоги ідентифікувати, за які саме дні чи години у лютому 2026 року йому нараховувалися відповідні виплати (а.с.64). Оскільки у матерілах справи відсутні належні та допостимі докази на підтвердження самого факту залучення позивача до роботи у вихідні дні у лютому 2026 року, тобто судом не встановлено обставин щодо виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків у вихідні дні в квітні 2026 року, тому суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовій збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідача в дохід держави підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 935,67 грн., пропорційно до задоволених вимог, інша частина компенсується за рахунок держави.

Керуючись ст.13, ст.12, ст.81, ст.141, ст.211, ст.259, ст.263, ст.281, ст.282, ст.430 ЦПК України, на підставі ст.47, ст.116, ст.117 КЗпП України, суд

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля» в користь ОСОБА_1 95495(дев`ятдесят п`ять тисяч чотириста дев`яносто п`ять) грн. 13 коп. заборгованої заробітної плати з урахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля» в дохід держави 935 (дев`ятсот тридцять п`ять) грн. 67 коп. судового збору.

Допустити негайне виконнання рішення про виплату заробітної плати ОСОБА_2 за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державне підприємство «Волиньвугілля» (ЄДРПОУ 32365965, юридична адреса: вул.Луцька, 1, м. Нововолинськ Волинської області, 45400.

Головуючий суддя підпис А.В. Василюк