Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №165/2662/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/2662/26

провадження №2/165/1295/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря судового засідання Король І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Нововолинського міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Шахта Бужанська» Державного підприємства «Волиньвугілля», Державне підприємство «Волиньвугілля» про стягнення заборгованої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відокремленого підрозділу «Шахта Бужанська» Державного підприємства «Волиньвугілля», Державне підприємство «Волиньвугілля» про стягнення заборгованої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що він працював на ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» з 14.03.2025 учнем гірника підземного на дільниці шахтового транспорту (конвеєрного). 30.04.2026 ОСОБА_1 був звільнений з посади гірника підземного ІІІ розряду дільниці шахтового транспорту (конвеєрного), за власним бажанням. Зазначає, що ДП «Волиньвугілля» не виконало вимог законодавства і не виплатило позивачу розрахункові в сумі 69679,59 грн. На даний час заборгованість по заробітній платі не виплачено.

Вказує, що оскільки відповідач своєчасно не виплатив позивачу розрахункових, тому повинен виплатити за затримку виплати розрахункових з 01 травня 2026 року по 30 липня 2026 року(день звернення до суду) в сумі 60446,70 грн, із розрахунку: 90 робочих дні *671,63 грн (середньоденний заробіток).

Вважає, що такими діями відповідач завдав йому моральну шокду, яку він оцінює в розмірі 20000 гривень.

Просить стягнути із Державного підприємства «Волиньвугілля» в його користь 69679,59 грн заборгованої заробітної плати, 60446,70 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку за період із 01 травня 2026 року по 30 липня 2026 року(день звернення до суду), та моральну шкоду в розмірі 20000 гривень.

Ухвалою від 14.08.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

16.09.2026 ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій відмовився від вимоги в частині стягнення моральної шкоди і просив задоволити позовні вимоги про стягнення заборгованої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Справу просив розглядати у його відсутності.

У судове засідання представник відповідача ДП «Волиньвугілля» не з`явився. Позовні вимоги визнав явчиурір, з підстав наведених у відзиві. Вважає, що до стягнення з ДП “Волиньвугілля” на користь позивача підлягає заборгованість із виплати заробітної плати в розмірі 69679,59 грн. Наглошує, що розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку, наведений у позові, суперечить пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, яким передбачено, що виплати, які обчислюються із середньої зпаробітної плати за останні два місяці роботи визначаються шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а календарні дні застосовуються лише у випадках, прямо передбачених законодавством. Зазначає, що позивач не надав розрахунку відповідно до графіка роботи, не визначив кількості робочих днів або годин та без будь якого правового обгрунтування застосував календарні дні, при уьому вказавши, що їх кількість становить 90 днів, хоча період з 01.05.2026 по 30.07.2026 становить 91 календарний день. Вважає, що заявлена до стягнення сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 60446,70 грн., не підтверджена належним розрахунком та не може бути покладена в основу рішення суду.

Просить відмовити в задоволенні позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахункових за період з 01.05.2026 року по 30.07.2026 року в розмірі 60446,70 грн. та у стягненні моральної шкоди в сумі 20000 грн., за необгрунтованістю.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив такі фактичні обставини справи, зміст відповідних спірних правовідносин та застосовує до них такі норми права.

Як встановлено судом, позивач перебував у трудових відносинах із ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» та 30 квітня 2026 року був звільнений з роботи на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується копією витягу з наказу №49/к від 13.03.2025 та №77/к від 29.04.2026 (а.с.11,12).

Згідно з довідкою ДП «Волиньвугілля» №797/9.1/01.19 від 10.07.2026 року, середньоденна заробітна плата позивача становить 671,63 грн, заборгованість із виплат станом на 10.07.2026 складає 69679,59 грн (а.с.15).

У відповідності до п. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці, відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно із статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені в день звільнення працівника.

Таким чином, невиплачені ОСОБА_1 розрахункові, належні при звільненні, в сумі 69679,59 грн.підлягають стягненню з відповідача в користь позивача.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, суд виходить з такого.

Відповідно до положень ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Позивач просить стягнути середній заробіток за 90 календарних днів за період, починаючи з 01 травня 2026 року і по дату звернення з позовом до суду.

Пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, передбачено, що виплати, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, визначаються шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а календарні дні застосовуються лише у випадках, прямо передбачених законодавством. Порядок № 100 є чинним у редакції від 18.12.2025.

Тобто при розрахунку розміру середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку насамперед слід встановити кількість саме робочих днів за вказаний період - з 01.05.2026 по день звернення з позовом до суду - 30.07.2026, який становить 65 робочих днів.

Розмір середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку з дня його звільнення за період з 01 травня 2026 року по 30 липня 2026 року включно становить 43655,95 грн., виходячи із розрахунку: 671,63 грн (середньоденна заробітна плата) x 65 (робочих днів затримки розрахунку) = 43655,95 грн.

На спростування заперечень віідповідача викладених у відзиві, слід зазначити, що простій на підприємстві, не зменшує кількість днів у місяці та не скасовує факт прострочення грошового зобов`язання перед звільненим працівником.

Враховуючи наведені обставини, суд позов задоволює частково, та стягує з відповідача ДП «Волиньвугілля» в користь позивача 69679,59 грн заборгованої заробітної плати, та 43655,95 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 травня 2026 року по 30 липня 2026 року.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмовив позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача ДП «Волиньвугілля» понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених вимог, а саме: 961,39 грн (із розрахунку 1331,20 грн х 72,22 %) судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду за вимогу в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку (а.с.5,22), та в дохід держави 1331,20 грн судового збору за вимогу в частині стягнення розрахункових належних при звільненні.

Керуючись ст.ст.12,89,141,263,265,268 ЦПК України, ст.116, ст. 117 КЗпПсуд

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля» в користь ОСОБА_1 69679 (шістдесят дев`ять тисяч шістсот сімдесят дев`ять) грн 59 коп. заборгованої заробітної плати, 43655 (сорок три тисячі шістсот п`ятдесят п`ять) грн 95 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 травня 2026 року по 30 липня 2026 року, а всього 113335 (сто тринадцять тисяч триста тридцять п`ять) гривень 54 копійки.

Стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля» в користь ОСОБА_1 961 (дев`ятсот шістдесят одна) гривень 39 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля» в дохід держави 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Державне підприємство «Волиньвугілля», код ЄДРПОУ 32365965, юридична адреса: вул.Луцька, 1, м. Нововолинськ Волинської області.

Головуючий підпис О.Р. Ференс-Піжук