Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №159/9568/25 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/9568/25

Провадження № 2/159/928/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Губара В.Є.,

з участю секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» через систему «Електронний суд» звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість:

- у сумі 38088,00 гривень за договором № 3349133 від 19.08.2021;

- у сумі 8080,09 гривень за договором № 75368474 від 14.08.2021.

Позов обґрунтовано тим, що 19.08.2021 між ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «Мілоан» укладено кредитний договір № 3349133. 29.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 29-11-102, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «Вердитк Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3349133 від 19.08.2021. У подальшому, 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» передало (відступило) ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3349133 від 19.08.2021. Також, 14.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір № 75368474. 22.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 22/02/2022, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «Вердитк Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 75368474 від 14.08.2021. Далі, 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» передало (відступило) ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 75368474 від 14.08.2021. Відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Коллект Центр» за кредитними договорами у загальному розмірі 46168,09 грн. У зв`язку із зазначеним, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у сумі 46168,09 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у сумі 16000,00 грн.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

30.04.2026 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс» надійшла заява про залучення цього товариства до участі у справі як правонаступника позивача.

Ухвалою суду від 10.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс» залучено до участі у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр».до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, у порядку процесуального правонаступництва, у якості правонаступника позивача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у поданій позовній заяві просить справу розглядати у його відсутності, позов підтримує повністю, з підстав, викладених у позовній заяві та просить його задовольнити. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

У судове засідання відповідач не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоч завчасно і належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи. Відзиву на позов не надала.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У судовому засіданні 02.09.2026 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення і у зв`язку зі складністю справи його ухвалення та проголошення відкладено, проголошення судового рішення призначено на 16.00 годину 23.09.2026.

Дослідивши письмові докази по справі суд приходить до наступного висновку.

19.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний Договір № 3349133, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 4600 грн на строк 15 днів, датою повернення кредиту є 03.09.2021, процентна ставка 2% за кожен день користування кредиту в межах строку кредитування. Також сторони погодили графік розрахунків (платежів), який є додатком № 1 до кредитного договору, та паспорт споживчого кредиту.

Згідно з наданим позивачем розрахунком сума заборгованості за цим договором складає 38088 грн, з яких: 4600 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 32614 грн - сума заборгованості за процентами; 874 грн - комісія.

Відповідач підписала кредитний договір, графік плтежів за договором, паспорт споживчого кредиту електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер телефону відповідача.

Договір містить інформацію про контактні дані позикодавця, основні умови кредитування, спосіб та строк надання кредиту.

Отже, зі змісту кредитного договору вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату їх видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. ОСОБА_1 погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

29.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений договір факторингу за № 29-11-102, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 3349133 від 19.08.2021, боржником за яким є ОСОБА_1

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення (купівлі-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до боржників, у тому числі за кредитним договором № 3349133 від 19.08.2021.

Також, 14.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 75368474, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 4000 грн на строк 28 днів, процентна ставка 1,99% за кожен день користування кредиту в межах строку кредитування. Також сторони погодили графік розрахунків (платежів), який є додатком № 1 до кредитного договору.

Згідно з наданим позивачем розрахунком сума заборгованості за цим договором складає 8080,09 грн, з яких: 4000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 4079,44 грн - сума заборгованості за процентами; 0,65 грн - 3% річних.

Відповідач підписала кредитний договір, графік платежів за договором електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер телефону відповідача.

Договір містить інформацію про контактні дані позикодавця, основні умови кредитування, спосіб та строк надання кредиту.

Отже, зі змісту кредитного договору вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату їх видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. ОСОБА_1 погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

22.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений договір факторингу за № 22/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 75368474 від 14.08.2021, боржником за яким є ОСОБА_1

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення (купівлі-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до боржників, у тому числі за кредитним договором № 75368474 від 14.08.2021.

17.04.2026 укладено договір № 17-04/26, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 3349133 від 19.08.2021, за договором № 75368474 від 14.08.2021, що підтверджується Реєстром боржників до Договору № 17-04/26 від 17.04.2026.

У зв`язку з відступленням права вимоги за вказаними договорами Товариство з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс» набуло статусу правонаступника у зобов`язанні, що є предметом справи та стало належним позивачем у ній.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).

В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закону).

Відповідно до статті 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Як визначено ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Судом встановлено, що кредитні договори, про які йдеться у справі, за формою відповідають вимогам законодавства, підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.

ОСОБА_1 при укладенні договорів пройшла ідентифікацію за паспортними даними, ідентифікаційним кодом, номером мобільного телефону, погодилась на запропоновані умови кредитування і скористалася кредитом, який був перерахований на зазначений нею картковий рахунок.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За частиною першою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Наявними в матеріалах справи договорами факторингу, витягами з реєстрів боржників і прав вимог, підтверджується перехід права вимоги за кредитним договором № 3349133 від 19.08.2021 та № 75368474 від 14.08.2021 до позивача.

Окрім тіла кредиту позивачем до стягнення заявлені проценти.

В силу частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору ( частина перша четверта статті 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У свою чергу частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Вимога позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

Щодо розміру заборгованості за процентами суд зазначає таке.

З розрахунку заборгованості суд встановив, що проценти нараховані відповідачу поза межами строку кредитування.

З огляду на вказане суд зазначає, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 (справа № 14-10цс18), після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Згідно умов Кредитного договору, розмір кредиту становить 4600 грн, строк кредитування 15 днів до 03.09.2021 (п. 2.1, 1.3, 1.4).

Комісія за надання кредиту: 874.00 грн., яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 1380.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.5.1, 1.5.2, 1.6)

Згідно з п. 2.3.1.2 Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Суд вважає за необхідне застосувати вказаний правовий висновок Верховного Суду і до правовідносин, що склались по кредитному договору № 3349133 та стягнути з відповідача на користь позивача відсотки в розмірі 1 380 грн (4600 х 2% х 15), де 2 процентна ставка за день; 15 кількість днів на які видано позику та 13800 (4600 х 5% х 60) пролонгації на стандартних базових умовах, що разом становить 15180 грн.

Також, щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 874 грн по кредитному договору № 3349133, суд зазначає наступне.

За загальним правилом, передбаченим ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Положення ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закону України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Однак, Закону України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Разом з тим, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі N 524/5152/15 (провадження N 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Указані умови кредитного договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи те, що відповідачу встановлено комісію, хоча такі послуги за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку, що в цій частині позов задоволенню не підлягає.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у загальному розмірі 27860,09 грн, за Договором споживчого кредиту від 19.08.2021 № 3349133, яка складається з 4600 грн - тіло кредиту, 15180 грн - заборгованість за процентами та Договором позики від 14.08.2021 № 75368474, яка складається з 4000 грн - тіло кредиту, 4079,44 грн - заборгованість за процентами, 0,65 грн - 3% річних.

У частині першій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн, сплачений за ставкою 0,8 за подання позову за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Оскільки позовні вимоги судом задоволено на 59,95% (27860,09 грн х 100% : 46168,09 грн = 59,95%), згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1449,80 грн судового збору (2422,20 грн х 59,85% : 100% = 1449,80 грн).

До судових витрат також відносяться витрати на правничу допомогу (ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16000 грн, суд враховує таке.

В обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача подав: договір надання правничої допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 з адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги, акт про надання юридичної допомоги.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п.95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши надані представником позивача докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є завищеним.

Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Крім того, дана справа відноситься до категорії малозначних, а судова практика у справах цієї категорії є сталою і не потребувала значного часу для аналізу законодавства.

Позовна заява подана до суду через систему «Електронний суд», що не потребує значного часу роботи.

Зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значення справи для сторін, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських послуг, а також розумності їхнього розміру, зважаючи на часткове задоволення позову. суд вважає за необхідне визначити суму відшкодування витрат позивачу на професійну правничу допомогу в даній справі у розмірі 4000 грн.

З огляду на викладене, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 1449,80 грн та витрат, пов`язаних з розглядом справи у сумі 4000 грн.

Керуючись ст. ст. 10,12,13,76,81,133,137,141,264,265,273,274,279,280-282, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс» заборгованість за Договором споживчого кредиту № 3349133 від 19.08.2021 та Договором позики № 75368474 від 14.08.2021 у загальному розмірі 27860 (двадцять сім тисяч вісімсот шістдесят) гривень 09 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1449 (одну тисячу чотириста сорок дев`ять) гривень 80 копійок та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс», код ЄДРПОУ 43520773, місцезнаходження: м.Київ, вул.Жилянська, 101, поверх 3, приміщення 12.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення складене 23.09.2026.

Головуючий:В. Є. ГУБАР