Суд: Володимирський міський суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 23 вересня 2026 р.
Справа: №154/3449/26
Суддя: Вітер І. Р.
154/3449/26
3/154/1263/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року м. Володимир
Суддя Володимирського міського суду Волинської області Вітер І.Р., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
13 серпня 2026 року о 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї сестри ОСОБА_2 , а саме погрожував їй фізичною розправою та ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого їй було завдано шкоди психічному здоров`ю.
За вказаним фактом щодо ОСОБА_1 13 серпня 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 498042 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розписками про отримання судових повісток. Заяв про відкладення розгляду справи, повідомлень про причини неявки чи інших клопотань від нього до суду не надходило.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 було забезпечено реальну можливість скористатися процесуальними правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, а його неявка за умови належного повідомлення та відсутності клопотання про відкладення розгляду справи не перешкоджає її розгляду за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, зокрема погроз, образ чи переслідування, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої особи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство охоплює діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які вчиняються, зокрема, між родичами.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 цього Закону психологічне насильство включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування та інші діяння, якщо вони викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди її психічному здоров`ю.
Отже, для кваліфікації дій за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП недостатньо встановити сам факт сварки, конфлікту чи використання нецензурної лексики. Необхідно встановити, що відповідна поведінка мала характер саме домашнього насильства, була умисною, вчинялася щодо особи, яка перебуває з порушником у визначених законом сімейних чи родинних відносинах, та спричинила шкоду фізичному або психічному здоров`ю потерпілої особи.
Вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 498042 від 13 серпня 2026 року зафіксовано, що ОСОБА_1 погрожував своїй сестрі ОСОБА_2 фізичною розправою та ображав її нецензурною лайкою.
Із письмових пояснень ОСОБА_2 убачається, що поведінка ОСОБА_1 не обмежувалася побутовою суперечкою. Потерпіла повідомила про погрози фізичною розправою та образи з його боку, а також зазначила про негативні наслідки цієї поведінки для її психологічного стану, вказавши на завдання їй шкоди психологічному здоров`ю.
Суд оцінює ці пояснення як доказ не лише характеру поведінки ОСОБА_1 , але й наслідків вчиненого для потерпілої. Відомості, наведені ОСОБА_2 , узгоджуються з фабулою протоколу про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.
Рапорт працівника поліції підтверджує факт реагування працівників поліції на повідомлення про конфліктну ситуацію між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 619509 додатково підтверджує, що за наслідками оцінки обставин події поведінка ОСОБА_1 була розцінена уповноваженим органом як така, що потребувала застосування спеціального заходу реагування у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Підстав вважати пояснення потерпілої недостовірними, внутрішньо суперечливими або такими, що спростовуються іншими доказами, суд не встановив.
Суд при цьому враховує, що шкода психічному здоров`ю у справах цієї категорії не обов`язково має підтверджуватися виключно медичними документами. Її наявність може встановлюватися на підставі сукупності фактичних даних про характер та інтенсивність поведінки кривдника, спрямованість його дій, безпосереднє сприйняття таких дій потерпілою особою та їх емоційні наслідки.
У цій справі погрози фізичною розправою та словесні образи були спрямовані безпосередньо щодо сестри ОСОБА_1 , мали характер залякування та психологічного тиску і, згідно з її безпосередніми поясненнями, завдали шкоди її психічному здоров`ю.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 наявні всі обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення: умисні дії психологічного характеру, вчинені у сфері родинних відносин, завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої та причинний зв`язок між поведінкою кривдника і такими наслідками.
Сукупність досліджених доказів є взаємоузгодженою та достатньою для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою цією особою, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Суд враховує характер правопорушення, його спрямованість проти психічної недоторканності близької особи, спосіб вчинення — шляхом погроз фізичною розправою та словесних образ, а також фактичні наслідки у вигляді завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої.
Обставин, які відповідно до ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують або обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , матеріалами справи не встановлено.
Підстав для застосування щодо ОСОБА_1 заходу, передбаченого ст. 39-1 КУпАП, у вигляді направлення на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство, суд не вбачає, оскільки матеріали справи не містять достатніх відомостей про систематичність такої поведінки, результати оцінки ризиків чи інші обставини, які б свідчили про необхідність застосування такого додаткового заходу.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу ОСОБА_1 , ступеня його вини та конкретних обставин справи суд вважає, що необхідним і достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення є застосування до нього штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 23, 33, 40-1, 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн 00 коп. (триста сорок гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) судового збору за наступними реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимирський міський суд Волинської області.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови, а в разі оскарження постанови — не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, встановлений ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягуються подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові, а також витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було оскаржено.
Копію постанови протягом трьох днів надіслати ОСОБА_1 та потерпілій ОСОБА_2 .
Суддя Ігор ВІТЕР
Оригінал: reyestr.court.gov.ua