Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №154/3966/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/3966/26

1-кп/154/700/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року місто Володимир

Володимирський міський суд Волинської області у складі

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Володимирі за відсутності учасників судового провадження (у спрощеному провадженні) кримінальне провадження № 12026035510000216, внесене до ЄРДР 15.08.2026 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Москви Російської Федерації, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовій посаді укладача парашутів 1 відділення десантного забезпечення взводу десантного забезпечення батальйону логістики, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого ,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.296 КК України, повністю згідний із встановленими органом досудового розслідуванням обставинами вчиненого ним кримінального правопорушення, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст. 394 КПК України, і у присутності захисника адвоката ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні без його участі. Потерпілий ОСОБА_5 не заперечував проти такого розгляду, про що надав до суду відповідну письмову заяву.

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 21.09.2026 року за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст.381 та ст.382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.196 КК України, призначено до судового розгляду без проведення судового засідання за відсутності учасників кримінального провадження.

За результатами спрощеного провадження, встановлено, що 07.06.2026 солдата ОСОБА_3 наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 161 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, та призначено на посаду укладача парашутів 1 відділення десантного забезпечення взводу десантного забезпечення батальйону логістики.

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов`язаний неухильно одержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей.

Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Однак, солдат ОСОБА_3 , під час проходження військової служби у Збройних Силах України, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів, 15.08.2026 приблизно о 14:40 годині перебуваючи у приміщення КП «Володимирське ТМО», що розташоване за адресою: Волинська область, місто Володимир, вулиця Шпитальна, будинок 20, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та виразилося у демонстративному ігноруванні загальноприйнятих норм поведінки, прагненні самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб та демонстрації фізичної переваги, усвідомлюючи, що перебуває у громадському місці, діючи з особливою зухвалістю, використовуючи нікчемний привід, спровокував конфлікт із ОСОБА_5 , у ході якого ОСОБА_3 наніс останньому один удар долонею правої руки в ліву частину голови, один удар долонею лівої руки в праву частину голови та один удар правою ногою в ліве стегно. В подальшому потерпілий, щоб уникнути конфлікту відійшов від ОСОБА_3 до вхідних дверей, однак останній підійшовши до ОСОБА_5 наніс йому один удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя та три удари кулаком правої руки в ліву частину голови.

В результаті протиправних дій ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_5 фізичний біль і не спричинив тілесні ушкодження.

Зазначені дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.296 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать, додані до обвинувального акта їх письмові заяви.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані вірно за ч. 1 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Згідно ч. 2 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, його беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

До обвинувального акту при його направленні до суду додано заяву ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_4 про визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Крім цього, до обвинувального акту долучено письмову заяву потерпілого ОСОБА_5 , згідно якої останній зазначив, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Також зазначив, що йому роз`яснено наслідки ч. 2 ст. 302 КПК України щодо позбавлення права оскарження вироку на наслідками його розгляду в спрощеному порядку в апеляційному порядку.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно ч. 4. ст. 382 КПК копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, раніше не судимий, щиро покаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, на обліку в диспансерах та лікарнях міста не перебуває, за місцем служби характеризується негативно.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого – відсутні.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, наявністю пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, обставин вчинення кримінального проступку, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі санкції статті, при цьому вважає, що саме таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню щодо обвинуваченого не обирався.

Заходи забезпечення по даному кримінальному провадженні не застосовувались.

Процесуальні витрати по справі - відсутні.

Долю речових доказів по справі суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 302, 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази по справі: один CD -R диск з копією відеозаписів, наданих КП «Володимирське ТМО» – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя : ОСОБА_6