Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №154/2667/26 — Володимирський міський суд Волинської області

Копія

154/2667/26

1-кп/154/638/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимирського міського суду кримінальне провадження № 42026032220000008 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Волинської області, Любомльського району, с. Олеськ, жителя АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, громадянина України, українця, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із прямим умислом з корисливих мотивів та метою особистого незаконного збагачення, 06.03.2026 о 16 год. 32 хв. одержав від ОСОБА_6 шляхом зарахування на платіжну карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить його знайомій ОСОБА_7 , частину грошових коштів в якості неправомірної вигоди як аванс в сумі 6459 гривень 91 копійка, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 06.03.2026 становило 150 доларів США, а також 16.03.2026 близько 17 год. 45 хв. під час особистої зустрічі із ОСОБА_6 , яка відбувалася на АЗС «Амік», що по вул. Ковельська, 22, в с. Верба, Володимирського району, одержав від останнього решту грошових коштів в якості неправомірної вигоди в сумі 2350 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 16.03.2026 становило 103 705 гривень 50 копійок, тим самим за вказаний період отримав від ОСОБА_6 для себе неправомірну вигоду у загальному розмірі 110 165 гривень 41 копійку, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на службових осіб одного з територіальних сервісних центрів МВС щодо сприяння в успішній здачі ОСОБА_6 теоретичного та практичного іспитів на право керування транспортними засобами з метою отримання посвідчення водія категорії «В».

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, просив суворо не карати.

Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, учасники судового провадження не заперечують щодо визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження фактичних обставин справи, немаючи сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч. 3,4 ст. 349 КПК України, суд приходить до висновку, що дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченого, дослідити дані у справі, що характеризують його особу.

Учасникам судового провадження роз”яснено, що вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави є доведеною та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Обставинами, що пом”якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує пом”якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставин, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, не судимий, тому суд дійшов висновку про призначення покарання у виді штрафу, із застосуванням вимог ч.2 ст. 53 КК України, що буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню вчиненню ним та іншими особами нових злочинів.

Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому 100 КПК України.

Судові витрати відсутні.

Арешт майна скасувати.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та із застосуванням вимог ч.2 ст. 53 КК України призначити покарання у виді штрафу в розмірі 7000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 000 гривень.

Речові докази: мобільний телефон марки «Айфон 15», «Моторола» повернути ОСОБА_4 . Грошові кошти в сумі 23500 доларів США повернути у другий відділ 6 урпавління ДВКР СБУ .

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.03.2026 – скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий: /підпис/

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя ОСОБА_1