Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №154/1735/26 — Володимирський міський суд Волинської області

Копія

154/1735/26

2/154/1246/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Каліщука А.А.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук А.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі судових засідань Володимирського міського суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»» (надалі ТзОВ «Діджи Фінанс») звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06.07.2024 між ТзОВ «Сіроко Фінанс» та відповідачем укладено електронний кредитний договір № 428569, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором та акцептований відповідачем в порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець надав відповідачу кредит в сумі 3500 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування коштами.

Кредит видавався строком на 15 днів, із стандартною процентною ставкою – 1,50% в день.

Кредитодавець свої зобов`язання виконав в повному обсязі. Однак відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, не повернув кошти та не сплатив проценти за користування кредитом.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором від 06.07.2024 утворилась заборгованість:

заборгованість за тілом кредиту — 3500 грн;

заборгованість за процентам за користування кредитом – 787,50 гри;

заборгованість по штрафним санкціях (пеня) — 7000 гривень.

29.11.2024 ТзОВ «Сіроко Фінанс» та ТзОВ «Діджи Фінанс» уклали договір відступлення прав вимоги № 29112024, згідно з якого ТзОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТзОВ «Діджи Фінанс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 428569 від 06.07.2024.

Оскільки відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором, тому позивач просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором від 06.07.2024 в розмірі 11287,50 грн, 2662,40 грн судового збору та 6000 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 11.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

18.05.2026 представник відповідача подав заяву про часткове визнання позову. Зазначив, що визнає вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3500 грн та заборгованість за процентами в розмірі 367,50 грн (787,50 - 420), оскільки відповідач 20.07.2024 сплатив 420 грн процентів за користування кредитом. Оскільки кредит надавався строком на 15 днів, а тому нарахування процентів поза межами строку кредитування є протиправним. З урахуванням наведеного та сплачених 420 грн процентів за користування кредитом, розмір процентів за користування кредитом становить 367,50 грн (з 06.07.2024 по 21.07.2024). Не ґрунтується і вимога про стягнення пені, оскільки відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України нарахована з 24.02.2022 пеня за прострочення виконання кредитного договору підлягає списанню. Також не погоджується із розміром витрат на правничу допомогу в сумі 6000 грн, оскільки вона є явно завищеною та не є співмірна із складністю справи, а тому просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн витрат на правничу допомогу.

06.07.2026 представник позивача подав додаткові пояснення, в яких просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, оскільки вимоги є законними і обґрунтованими.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав заяву в якій позовні вимоги підтримує повністю, просить проводити розгляд справи у відсутності представника позивача. Просить позов задовольнити.

Відповідач та його представник Жук Ю.Б. в судове засідання не з`явилися, у заяві про часткове визнання позову просили розгляд справи проводити у їхній відсутності, позовні вимоги задовольнити в розмірі 3867,50 гривень.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 06.07.2024 між ТзОВ «Сіроко Фінанс» та відповідачем укладено електронний кредитний договір № 428569, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором та акцептований відповідачем в порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2. договору, ТзОВ «Сіроко Фінанс» надав відповідачу кредит в розмірі 3500 гривень.

За користування кредитом відповідач зобов`язався сплатити проценти в розмірі 1,50% в день, який діє протягом строку кредитування визначеного у п.п. 2.2. п.2. та згідно з додатку до договору становить 787,50 гривень.

Відповідач ОСОБА_1 не заперечує факт укладення кредитного договору, отримання коштів в розмірі 3500 грн та їх не повернення у строк, передбачений договором, а тому дані обставини не підлягають доказуванню.

Згідно з п.п. 2.2. п.2 договору сторони визначили, що строк кредитування становить 15 днів, тобто до 21.07.2024.

У п. 6 договору сторони погодили, що позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати Позики, установлених цим Договором (пролонгація) на підставі поданого до Позикодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування Позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку Позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для Позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та змінні значення умов, що підлягають узгодженню у зв`язку з продовженням Строку Позики, обираються Позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження Строку Позики, та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами, а також відображаються Позичальнику в особистому кабінеті.

Однак у матеріалах справи відсутні докази, що між позивачем та відповідачем досягнуто домовленість про продовження строку кредиту (пролонгація), а тому строк надання кредиту не продовжений і закінчився 21.07.2024.

Судом встановлено, що 29.11.2024 ТзОВ «Сіроко Фінанс» та ТзОВ «Діджи Фінанс» уклали договір відступлення прав вимоги № 29112024, згідно з якого ТзОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТзОВ «Діджи Фінанс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 428569 від 06.07.2024.

Таким чином, ТзОВ «Діджи Фінанс» має право вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №428569 від 06.07.2024, укладеного між ТзОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 .

Застосовані норми права та мотиви суду.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 20.07.2024 сплатив 420 грн процентів за користування кредитом, а тому дана сума повинна враховуватись у розмір заборгованості за процентами за користування кредитом (787,50 - 420).

Враховуючи, що ОСОБА_1 до 21.07.2024 не повернув кредит у розмірі 3500 грн, а також проценти за користування кредитом в період з 06.07.2024 по 21.07.2024 в розмірі 367,50 грн, а тому з відповідача підлягає стягненню в користь позивача 3867,50 гривень заборгованості за кредитом.

Щодо правомірності нарахування та стягнення процентів після закінчення строку кредитування, то суд зазначає наступне.

Позивач має право нараховувати відсотки лише протягом строку кредитування. Після спливу строку користування кредитом, права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 справа №444/9519/12 провадження №14-10 цс 18).

Однак така вимога позивачем не заявлена.

Судом встановлено, що визначений кредитним договором строк кредитування (15 днів) не продовжувався, а тому нарахування процентів після закінчення строку кредитування є неправомірним і такі проценти не підлягають стягненню з відповідача.

Щодо нарахування та стягнення неустойки за невиконання зобов`язання, то суд

дійшов висновку, що дана вимога є незаконною з наступних підстав.

Відповідно до п. 18 Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки неустойка нарахована в період дії вищенаведеної норми закону, а тому

відповідно до положення цієї норми, відповідач звільняється від обов`язку сплатити на користь позивача неустойку за прострочення виконання зобов`язання.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 7000 грн є незаконною, а тому не підлягає до задоволення.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково (34,20%), а тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених в розмірі 912,13 грн (2662,34,20%:100%) судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 265 ЦПК України, ст.ст. 526, ст.610, ст. 611, 1049, 1054 ЦК України,суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 428569 від 06.07.2024 в сумі 3867,50 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 912,13 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746 м. Бровари, вул. Симона Петлюри 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Головуючий:/підпис/

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя А.А. Каліщук