Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №154/3499/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/3499/26

3/154/1274/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Володимир

Суддя Володимирського міського суду Волинської області Вітер І.Р., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2026 року до Володимирського міського суду Волинської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 747279 від 16 серпня 2026 року, ОСОБА_1 16 серпня 2026 року о 18 год 58 хв на вул. Соборній у м. Володимирі керував електроскутером «Corso XP», без номерного знака, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різким запахом алкоголю з порожнини рота, та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.

Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання рекомендованого поштового повідомлення. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подав, причин неявки не повідомив.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Стаття 268 КУпАП не встановлює обов`язкової участі особи при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine, заява № 3236/03) зазначив, що сторони мають у розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи, своїм правом особисто брати участь у судовому засіданні не скористався, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, суд не встановив передбачених законом перешкод для розгляду справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи та відеозапис події, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Щодо правового регулювання та складу адміністративного правопорушення

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, для встановлення складу адміністративного правопорушення у формі відмови від проходження огляду суд повинен встановити у сукупності: факт керування особою транспортним засобом; наявність передбачених нормативними актами ознак, які давали поліцейському підстави вимагати проходження огляду; дотримання встановленої законом процедури пропозиції такого огляду; а також свідому та однозначну відмову водія від його проходження.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння може проводитися поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи з результатами такого огляду огляд проводиться у закладі охорони здоров`я.

Аналогічний порядок закріплено пунктами 6, 7 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Зокрема, у разі незгоди водія з результатами огляду на стан сп`яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, подальший огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення.

Таким чином, проходження водієм огляду на місці та наступне висловлення ним незгоди з отриманим результатом не завершує встановлену законом процедуру огляду. За таких обставин наступним обов`язковим етапом є проведення огляду у відповідному закладі охорони здоров`я. Відмова водія від цього огляду, за умови дотримання поліцейським встановленої процедури, утворює самостійну форму об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо доказів та встановлених судом обставин

Вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю належних, допустимих та взаємоузгоджених доказів.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 747279 від 16 серпня 2026 року зафіксовано час, місце та обставини події, факт керування ОСОБА_1 електроскутером «Corso XP», виявлену працівником поліції ознаку алкогольного сп`яніння — різкий запах алкоголю з порожнини рота, а також відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підтверджується вчинення працівниками поліції передбачених законом дій, спрямованих на проведення огляду ОСОБА_1 у встановленому порядку.

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та долученою до матеріалів справи роздруківкою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6810 підтверджується, що ОСОБА_1 фактично пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу. За результатами огляду спеціальний технічний засіб зафіксував показник 2,66 ‰.

Водночас ОСОБА_1 із результатом проведеного на місці огляду не погодився.

Саме ця обставина відповідно до ст. 266 КУпАП та пункту 7 розділу I Інструкції № 1452/735 зумовлювала необхідність подальшого проведення огляду в закладі охорони здоров`я.

Досліджений судом відеозапис послідовно та безпосередньо зафіксував юридично значущі обставини події.

На відеозаписі було зафіксовано рух ОСОБА_1 на електроскутері «Corso XP» по вулиці Соборній у м. Володимирі та його подальше зупинення працівниками поліції.

Під час спілкування поліцейські виявили у ОСОБА_1 ознаки, які стали підставою для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Його поведінка та особливості мовлення, безпосередньо зафіксовані відеозаписом, не суперечили зазначеним поліцейськими зовнішнім ознакам.

ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6810 та здійснив видих у прилад.

Після отримання результату 2,66 ‰ ОСОБА_1 заявив про незгоду з ним.

У зв`язку з цим працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

Від такої пропозиції ОСОБА_1 відмовився.

Поліцейський роз`яснив йому наслідки відмови та повідомив, що у разі відмови від проходження огляду в закладі охорони здоров`я щодо нього буде складено протокол за порушення п. 2.5 ПДР України та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Після такого роз`яснення ОСОБА_1 свого рішення не змінив, від проходження огляду в закладі охорони здоров`я повторно не погодився та фактично підтвердив обрану ним поведінку.

Зміст відеозапису є послідовним, узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду, роздруківкою Drager та направленням на медичний огляд.

Суд не встановив обставин, які б свідчили про примушування ОСОБА_1 до відмови, введення його в оману щодо порядку огляду, ненадання йому можливості пройти огляд у закладі охорони здоров`я або інше істотне порушення працівниками поліції встановленої законом процедури.

Навпаки, послідовність дій поліцейського відповідала передбаченому законом алгоритму: виявлення ознаки алкогольного сп`яніння — проведення огляду на місці — отримання результату — незгода водія з цим результатом — пропозиція пройти огляд у закладі охорони здоров`я — відмова водія від такого огляду — роз`яснення наслідків відмови.

Саме ця послідовність спростовує будь-які підстави вважати, що ОСОБА_1 не було забезпечено можливості пройти огляд у встановленому законом порядку.

При цьому суд окремо наголошує, що результат Drager Alcotest 6810 — 2,66 ‰ — у межах пред`явленого ОСОБА_1 адміністративного обвинувачення не використовується судом як самостійна підстава для висновку про його винуватість у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Після висловлення ОСОБА_1 незгоди з цим результатом встановлена законом процедура вимагала проведення огляду в закладі охорони здоров`я.

Отже, юридично значущим для кваліфікації його дій є не сам показник спеціального технічного засобу, а те, що після незгоди з цим показником ОСОБА_1 було належним чином запропоновано пройти передбачений законом огляд у закладі охорони здоров`я, від якого він свідомо та однозначно відмовився.

Таке встановлення фактичного змісту відмови не змінює і не розширює фабулу протоколу про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_1 інкриміновано саме відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, а лише конкретизує на підставі досліджених доказів, на якому етапі передбаченої законом процедури ця відмова мала місце.

Щодо стандарту доказування

Враховуючи каральний характер провадження за ст. 130 КУпАП та істотність передбачених законом наслідків для особи, суд при оцінці доказів виходить із необхідності доведення винуватості поза розумним сумнівом.

У пункті 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine, заява № 16437/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що доведення «поза розумним сумнівом» може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.

У цій справі такий стандарт дотриманий.

Факт керування ОСОБА_1 електроскутером підтверджено безпосереднім відеозаписом.

Наявність підстав для проведення огляду підтверджується зафіксованою в протоколі ознакою — різким запахом алкоголю з порожнини рота, а також обставинами спілкування, відображеними на відеозаписі.

Факт проведення огляду на місці підтверджується актом огляду, роздруківкою Drager та відеозаписом.

Незгода ОСОБА_1 з результатом цього огляду безпосередньо зафіксована відеозаписом.

Пропозиція пройти огляд у закладі охорони здоров`я та чітка відмова ОСОБА_1 від такого огляду також безпосередньо зафіксовані відеозаписом та підтверджуються направленням на огляд.

Жоден із цих доказів не суперечить іншому. Навпаки, вони утворюють єдину, логічну та послідовну доказову сукупність, у якій кожен наступний доказ підтверджує та доповнює попередній.

Розумного альтернативного пояснення встановленій сукупності обставин, яке б виключало факт свідомої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в закладі охорони здоров`я після його незгоди з результатом огляду на місці, матеріали справи не містять.

Щодо спеціальних обов`язків водія

Суд також враховує підхід Європейського суду з прав людини, викладений Великою палатою у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Френсіс проти Сполученого Королівства» (O’Halloran and Francis v. the United Kingdom, заяви № 15809/02 та № 25624/02).

Європейський суд з прав людини звернув увагу на особливий характер правового регулювання дорожнього руху та зазначив, що особи, які обирають володіти транспортними засобами та керувати ними, підпадають під дію спеціального регуляторного режиму і приймають на себе певні обов`язки, пов`язані з безпекою дорожнього руху.

Цей висновок не звільняє державу від обов`язку належним чином довести вину особи та не обмежує передбачених Конвенцією гарантій справедливого розгляду.

Разом із тим він підкреслює, що обов`язок водія виконати законну вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння є складовою спеціального правового режиму, безпосередньо пов`язаного з використанням транспортного засобу та забезпеченням безпеки дорожнього руху.

ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом та беручи участь у дорожньому русі, був зобов`язаний виконати встановлену п. 2.5 ПДР України законну вимогу пройти огляд у передбаченому законом порядку.

Після того як він не погодився з результатом огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки, таким установленим порядком було проходження огляду у закладі охорони здоров`я.

Свідома відмова від цього огляду і становить порушення покладеного на водія обов`язку.

Висновок суду щодо кваліфікації

Таким чином, дослідженими судом доказами поза розумним сумнівом встановлено, що ОСОБА_1 16 серпня 2026 року о 18 год 58 хв по вул. Соборній у м. Володимирі керував електроскутером «Corso XP», без номерного знака; за наявності ознаки алкогольного сп`яніння пройшов огляд на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6810; не погодився з отриманим результатом; після цього отримав від поліцейського належну пропозицію пройти огляд у закладі охорони здоров`я та, усвідомлюючи зміст такої вимоги і наслідки відмови, від проходження цього огляду відмовився.

Порушень встановленого законом порядку проведення огляду, які б ставили під сумнів законність вимоги поліцейського або допустимість отриманих доказів, судом не встановлено.

Отже, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Щодо адміністративного стягнення та судового збору

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Зазначена санкція є визначеною законом та не надає суду можливості обрати інший розмір штрафу або не застосувати передбачене нею додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Обставин, які б давали передбачені законом підстави для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, судом не встановлено.

Тому на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір судового збору становить 665 грн 60 коп.

Керуючись ст. 23, 33, 40-1, 130, 245, 251, 252, 266, 268, 280, 283-285, 294, 307, 308 КУпАП, п. 2.5 Правил дорожнього руху України, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Судовий збір підлягає сплаті за такими реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимирський міський суд Волинської області.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови — не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, при цьому з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові, а також витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію постанови протягом трьох днів вручити або надіслати ОСОБА_1 .

Суддя І.Р. Вітер