Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №154/3562/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/3562/26

1-кп/154/678/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Володимирі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026030510000226 від 10.05.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нововолинськ Волинської області громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, військовозобов`язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним.

Постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11.12.2023 у справі № 154/4345/23, яка набрала законної сили 07.02.2024 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років без застосування конфіскації транспортного засобу.

Однак, ОСОБА_4 будучи ознайомленим із постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11.12.2023 у справі № 154/4345/23 шляхом отримання 12.06.2024 копії постанови у адвоката ОСОБА_6 , а також отримання у мобільному додатку Єдиного порталу державних послуг «Дія» повідомлення про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню даного судового рішення, достовірно знаючи і усвідомлюючи, що вищевказаним судовим рішенням його позбавлено права керування транспортними засобами на строк п`ять років, діючи в порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими для виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, умисно не виконав вищевказану постанову суду, що виразилось в тому, що він 09.05.2026 о 19 год 13 хв усвідомлюючи протиправність своїх дій керував автомобілем марки «Opel Vectra» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та рухався ним по вулиці Центральній у селі Дитів Володимирського району Волинської області, під час чого був зупинений працівниками СРПП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за порушення п. 9.8 Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

Позиція учасників кримінального провадження.

Прокурор вказав, що у судовому засіданні достеменно установлено, що інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення вчинене останнім, тому просив суд визнати його винуватим та, ураховуючи особу обвинуваченого наявність обставин, які пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, просив призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу в розмірі 550 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідно становить 8500 гривень. Також просив вирішити питання щодо речових доказів у відповідності до статті 100 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю. Фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, та досліджені у справі докази не оспорював.

У своїх показаннях ОСОБА_4 зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому. Пояснив, що після отримання постанови Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11 грудня 2023 року у справі № 154/4345/23 він усвідомив характер накладеного на нього адміністративного стягнення, у тому числі в частині позбавлення права керування транспортними засобами строком на п`ять років, та сплатив накладений штраф у повному обсязі.

Разом з тим, достовірно знаючи про те, що він позбавлений права керування транспортними засобами строком на п`ять років, 09 травня 2026 року о 19 год 13 хв ОСОБА_4 керував транспортним засобом марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Центральній у с. Дігтів Володимирського району Волинської області, де був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції Володимирського РВП ГУНП у Волинській області.

Підстави, за яких суд не досліджує докази сторін обвинувачення та захисту

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності позиції обвинуваченого, роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку присутніх в судовому засіданні учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

З огляду на викладене, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують обвинуваченого, суд дійшов висновку щодо доведеності винуватості поза розумним сумнівом ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.

Кваліфікація дій обвинуваченого за викладених обставин перевірена судом і є вірною.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Мотиви призначення покарання

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Метою покарання є не лише кара, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених санкцією статті Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Отже, при визначенні виду та розміру покарання суд повинен забезпечити його відповідність характеру і ступеню суспільної небезпечності вчиненого, конкретним обставинам кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого. Покарання має бути справедливим, співмірним учиненому та індивідуалізованим, без застосування до особи надмірного кримінально-правового примусу, який не є необхідним для досягнення мети покарання.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесене до категорії нетяжких злочинів, конкретні обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, наявність установлених судом обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які його обтяжують.

Суд також враховує ставлення ОСОБА_4 до вчиненого. У судовому засіданні він визнав протиправність своєї поведінки, критично оцінив власні дії, висловив щире каяття та запевнив, що надалі не допускатиме вчинення кримінальних правопорушень.

При дослідженні даних про особу обвинуваченого судом установлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, кримінальне правопорушення вчинив уперше, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Суд бере до уваги й інші обставини, які позитивно характеризують особу обвинуваченого. У судовому засіданні ОСОБА_4 надав квитанції, якими підтверджено внесення ним благодійного внеску на підтримку Збройних Сил України в загальній сумі 2 000 грн. Суд не розцінює сам по собі факт здійснення такого внеску як окрему обставину, що пом`якшує покарання, однак враховує його у сукупності з іншими відомостями про особу обвинуваченого як прояв його активної громадянської позиції та обставину, що додатково позитивно характеризує його особу.

Водночас суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, достовірно усвідомлюючи встановлену щодо нього заборону керувати транспортними засобами, оскільки раніше був позбавлений такого права судовим рішенням. Тому саме по собі позитивне ставлення обвинуваченого до вчиненого після події не нівелює характеру та суспільної небезпечності його умисної поведінки, а підлягає врахуванню лише в сукупності з усіма іншими обставинами справи.

При визначенні виду та розміру покарання суд також бере до уваги позицію сторони публічного обвинувачення щодо міри покарання, водночас оцінюючи її поряд з усіма іншими встановленими обставинами та керуючись вимогами закону щодо індивідуалізації кримінальної відповідальності.

Оцінивши наведені обставини в їх сукупності, характер вчиненого кримінального правопорушення, ступінь його суспільної небезпечності, дані про особу ОСОБА_4 , його ставлення до вчиненого, наявність обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які його обтяжують, суд доходить висновку, що мета покарання може бути досягнута шляхом призначення ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією відповідної статті Особливої частини КК України.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і водночас не становитиме надмірного кримінально-правового примусу.

Ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Враховуючи ту обставину, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно обвинуваченого.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі еквівалентному 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п?ятсот) гривень.

Речові докази по справі:

- оптичний DVD-R № 202509000144574 - зберігати у матеріалах кримінального провадження;

- автомобіль «Опель», р.н. НОМЕР_2 — вважати повернутим власнику ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_9