Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №520/21288/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

24 вересня 2026 р. справа № 520/21288/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (вул. Григорія Сковороди, буд. 61, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 07923280) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків, оформлену листом від 30 квітня 2026 року № 583/3734 щодо підготовки та направлення до органу місцевого самоврядування клопотання про виключення квартири квартиру АДРЕСА_2 з числа службових;

- зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків за встановленим порядком подати клопотання до Чугуївської міської ради Харківської області про виключення з числа службового житла квартири АДРЕСА_2 з числа службових.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має понад 20 років календарної вислуги, перебуває на квартирному обліку та забезпечений службовим житлом - квартирою АДРЕСА_2 . Позивач вказує, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків безпідставно відмовив у підготовці та направленні клопотання про виключення квартири з числа службових, посилаючись на обставини, які, на думку позивача, не передбачені законодавством. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти її задоволення та зазначив, що відмова у підготовці та направленні клопотання про виключення квартири з числа службових є правомірною. Відповідач послався на те, що позивач не перебуває на квартирному обліку у Харківському чи Чугуївському гарнізонах, не настала черга на забезпечення житлом, а також відсутні необхідні рішення житлової комісії та інші документи, передбачені встановленою процедурою.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій не погодився з наведеними доводами та зазначив, що перебуває на квартирному обліку у Київському гарнізоні, має понад 20 років календарної вислуги, є учасником бойових дій та забезпечений службовим житлом. На думку позивача, законодавство не встановлює вимоги перебувати на квартирному обліку саме у Харківському чи Чугуївському гарнізоні або очікувати настання черги для реалізації права на виключення квартири з числа службових. Позивач також зазначив, що відсутність окремих документів не може бути підставою для відмови, оскільки їх оформлення передбачає вчинення відповідних дій самим відповідачем. У зв`язку з цим позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Інші заяви по суті справи від учасників справи не надходили.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши аргументи учасників спору, викладені в заявах по суті справи, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Судом установлено, що позивач проходить військову службу у Збройних Силах України, має понад 20 років календарної вислуги та забезпечений службовим жилим приміщенням — квартирою АДРЕСА_2 , де проживає разом із членами сім`ї.

Позивач перебуває на квартирному обліку, що підтверджується відповідними документами, долученими до матеріалів справи.

Не погоджуючись із збереженням за зазначеною вище квартирою статусу службового житла, позивач звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків із заявою від 21.04.2026 про підготовку та направлення до Чугуївської міської ради клопотання про виключення зазначеної квартири з числа службових.

Листом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків від 30.04.2026 № 583/3734 позивачу відмовлено у підготовці та направленні відповідного клопотання.

Як убачається зі змісту зазначеного листа, підставою для відмови відповідач визначив те, що положення законодавства щодо виключення службових жилих приміщень передбачають можливість вирішення такого питання лише щодо окремих категорій осіб, зокрема осіб з інвалідністю I чи II групи та членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду, зазначаючи, що відповідач неправильно витлумачив положення законодавства та фактично звузив перелік військовослужбовців, які мають право на виключення займаного службового житла з числа службових. Позивач послався на наявність у нього понад 20 років календарної вислуги, перебування на квартирному обліку та забезпечення службовим жилим приміщенням, які, на його думку, є достатніми умовами для реалізації передбаченого законодавством права.

У поданому до суду відзиві відповідач навів додаткові доводи щодо правомірності відмови, зокрема, послався на відсутність квартирного обліку позивача у Харківському чи Чугуївському гарнізонах, ненастання черги на забезпечення житлом, відсутність окремих рішень житлової комісії та інших документів, передбачених процедурою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

При вирішенні спору суд виходить з того, що статтею 47 Конституції України гарантовано право кожного на житло.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями у межах норм і відповідно до вимог, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.

Механізм реалізації зазначеного права визначений Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 (далі за текстом - Порядок №1081).

Пунктом 3 Порядку № 1081 передбачено, що забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями для постійного проживання здійснюється, зокрема, шляхом надання житлових приміщень, виключених із числа службових.

При цьому, пунктом 11 Порядку № 1081 визначено, що виключення житлового приміщення з числа службових провадиться за рішенням виконавчого органу відповідної ради на підставі клопотання начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.

Зазначене положення кореспондується з пунктом 10 розділу VII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380 (далі за текстом - Інструкція № 380), відповідно до якого військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.

Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.

Таким чином, зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець прямо визначив військовослужбовців, які мають вислугу 20 років і більше та перебувають на квартирному обліку, однією з категорій осіб, які мають право на виключення займаного ними службового житла з числа службових.

При цьому, законодавець не пов`язує виникнення такого права виключно з наявністю інвалідності I чи II групи або зі статусом члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби.

Зі змісту пункту 10 розділу VII Інструкції № 380 вбачається, що зазначені категорії осіб наведені поряд із військовослужбовцями, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а не замість них.

Отже, тлумачення відповідачем цієї норми як такої, що обмежує право на виключення службового житла лише особами з інвалідністю I чи II групи та членами сімей загиблих або зниклих безвісти військовослужбовців, не відповідає її буквальному змісту.

Судом установлено та сторонами не заперечується, що позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України, має понад 20 років календарної вислуги, перебуває на квартирному обліку та забезпечений службовим жилим приміщенням — квартирою АДРЕСА_2 .

Отже, позивач відповідає передбаченим пунктом 10 розділу VII Інструкції № 380 умовам, необхідним для реалізації права на виключення службового житла з числа службового.

Суд не надає окремої правової оцінки доводам відповідача щодо відсутності квартирного обліку позивача у Харківському чи Чугуївському гарнізонах, ненастання черги на забезпечення житлом, відсутності рішення житлової комісії та інших документів, оскільки зазначені обставини не були покладені відповідачем в основу оскаржуваної відмови від 30.04.2026 № 583/3734.

Як убачається зі змісту оскаржуваного листа, фактичною та правовою підставою для відмови відповідач визначив відсутність, на його думку, у позивача належності до категорій осіб, щодо яких може вирішуватися питання про виключення службового житла з числа службових. Саме з огляду на цю підставу суд оцінює правомірність прийнятого відповідачем рішення.

При цьому, доводи, наведені відповідачем лише у відзиві на позовну заяву, не були предметом оцінки відповідача під час прийняття оскаржуваного рішення та не зазначалися ним як підстави для відмови позивачу. Відтак такі доводи не можуть бути покладені судом в основу висновку про правомірність оскаржуваної відмови.

Суд виходить із того, що правомірність рішення суб`єкта владних повноважень повинна оцінюватися з урахуванням тих мотивів, якими цей суб`єкт керувався на момент його прийняття. Надання судом оцінки новим підставам, які відповідач зазначив лише під час судового розгляду, фактично означало б доповнення мотивів уже прийнятого рішення та вихід за межі його первісного обґрунтування.

Отже, доводи відповідача, викладені у відзиві та не зазначені в оскаржуваному листі як підстави для відмови, суд враховує лише як позицію відповідача у справі, однак не розглядає їх як самостійні підстави для визнання оскаржуваної відмови правомірною.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

У цій справі відповідач не довів наявності передбаченої законом правової підстави для відмови позивачу у підготовці та направленні клопотання про виключення квартири АДРЕСА_2 з числа службових.

Таким чином, оскаржувана відмова Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків від 30.04.2026 № 583/3734 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки прийнята без належного врахування передбачених законом житлових гарантій військовослужбовця та ґрунтується на неправильному тлумаченні пункту 10 розділу VII Інструкції № 380.

Суд при цьому враховує, що питання щодо виключення жилого приміщення з числа службових вирішується у встановленому законодавством порядку із залученням відповідних органів та комісій, а суд не може підміняти собою суб`єкта владних повноважень при здійсненні ним повноважень, що передбачають певну процедуру та оцінку відповідних обставин.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для безпосереднього зобов`язання відповідача подати до Чугуївської міської ради клопотання про виключення квартири з числа службових, оскільки таке рішення має прийматися за результатами проходження передбаченої законодавством процедури.

З огляду на встановлену протиправність відмови, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.04.2026 з урахуванням правової оцінки суду.

При цьому, відповідач при повторному розгляді не вправі покладати в основу рішення мотиви, які були наведені в оскаржуваній відмові та визнані судом необґрунтованими.

Отже, з урахуванням установлених обставин та наведених висновків суду адміністративний позов підлягає частковому задоволенню: оскаржувану відмову Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків від 30.04.2026 № 583/3734 слід визнати протиправною, а відповідача — зобов`язати повторно розглянути заяву позивача від 21.04.2026 з урахуванням правової оцінки та висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Водночас вимога про безпосереднє зобов`язання відповідача подати до Чугуївської міської ради клопотання про виключення квартири з числа службових задоволенню не підлягає, оскільки питання щодо подальшого вирішення такого клопотання належить до встановленої законодавством процедури.

Такий спосіб захисту є належним та ефективним, оскільки забезпечує поновлення порушеного права позивача, водночас не допускаючи підміни судом компетенції відповідача та інших уповноважених органів.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (вул. Григорія Сковороди, буд. 61, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 07923280) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною відмову Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків, оформлену листом від 30.04.2026 № 583/3734, щодо підготовки та направлення до Чугуївської міської ради Харківської області клопотання про виключення квартири АДРЕСА_2 з числа службових.

Зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків (вул. Григорія Сковороди, буд. 61, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 07923280) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) від 21.04.2026 щодо підготовки та направлення до Чугуївської міської ради Харківської області клопотання про виключення зазначеної квартири з числа службових, з урахуванням висновків суду в даній справі.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 24 вересня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ