Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №520/20377/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №520/20377/26

Суддя: Котеньов О.Г.

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

24 вересня 2026 р. справа № 520/20377/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, за період з 01.01.2024 по 01.11.2025 з встановленням базового місяця листопад 2015 року; доплати за несення служби нічний час за періоди служби з 01.01.2016 по 31.10.2016, з 01.02.2017 по 31.12.2017, 01.06.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2022 по 31.08.2022, за лютий, травень та вересень 2023 року; додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за періоди служби з 01.03.2020 по 31.07.2020, з 01.09.2020 по 30.11.2020, з 01.01.2021 по 30.06.2023;

- зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, за період з 01.01.2024 по 01.11.2025 з встановленням базового місяця листопад 2015 року; доплати за несення служби нічний час за періоди служби з 01.01.2016 по 31.10.2016, з 01.02.2017 по 31.12.2017, 01.06.2018 р. по 31.12.2018, з 01.01.2022 по 31.08.2022, за лютий, травень та вересень 2023 року; додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за періоди служби з 01.03.2020 по 31.07.2020, з 01.09.2020 по 30.11.2020, з 01.01.2021 по 30.06.2023.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017, за період з 01.01.2024 по 01.11.2025 з встановленням базового місяця листопад 2015 року; доплати за несення служби нічний час за періоди служби з 01.01.2016 по 31.10.2016, з 01.02.2017 по 31.12.2017, 01.06.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2022 по 31.08.2022, за лютий, травень та вересень 2023 року; додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за періоди служби з 01.03.2020 по 31.07.2020, з 01.09.2020 по 30.11.2020, з 01.01.2021 по 30.06.2023 є протиправною та такою, що порушує його права. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що у період з 07.11.2015 по 31.10.2017 правові підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення поліцейським були відсутні, оскільки лише постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 до Порядку № 1078 внесено зміни, якими до переліку осіб, грошове забезпечення яких підлягає індексації, включено поліцейських. У зв`язку з цим індексація грошового забезпечення поліцейських почала проводитися з листопада 2017 року.

Щодо індексації за 2024– 2025 роки відповідач зазначив, що після зупинення дії Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у 2023 році законодавством було встановлено новий порядок обчислення індексу споживчих цін. Тому застосування листопада 2015 року як базового місяця відповідач вважає безпідставним. За твердженням відповідача, у 2024 році право на індексацію виникло з серпня, а у 2025 році - з липня, та з відповідних місяців індексація позивачу нараховувалася і виплачувалася.

Щодо доплати за службу в нічний час відповідач зазначив, що її нарахування здійснюється за фактично відпрацьовані в нічний час години на підставі відповідних документів обліку. У періоди, щодо яких наявні відомості про залучення позивача до нічної служби, відповідна доплата була нарахована та виплачена.

Щодо інших спірних періодів належні докази фактичного несення позивачем служби в нічний час відсутні, а первинні документи за 2016– 2018 роки знищені після закінчення встановленого строку їх зберігання.

Щодо додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за службу в особливих умовах у період карантину відповідач вказав, що така доплата передбачалася не всім поліцейським, а лише тим, які безпосередньо виконували визначені законодавством завдання в особливих умовах. Позивачу така доплата була виплачена за липень та жовтень 2020 року, тоді як доказів її залучення до відповідних заходів в інші спірні періоди не надано.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 07 листопада 2015 року по 01 листопада 2025 року проходила службу в Головному управлінні Національній поліції в Харківській області та у відповідності до Наказу ГУНП в Харківській області від 31.10.2025 № 645 о/с «По особовому складу» звільнений згідно із п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, за власним бажанням.

Під час проходження служби в Національній поліції України, на позивача розповсюджувались всі права і гарантії передбачені законодавством щодо нарахування та виплати грошового забезпечення поліцейських, зокрема щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер).

Позивач у позові зазначає, що відповідачем не проводилась індексація грошового забезпечення позивача у з 07.11.2015 по 31.10.2017, за період з 01.01.2024 по 01.11.2025 з встановленням базового місяця листопад 2015 року; доплати за несення служби нічний час за періоди служби з 01.01.2016 по 31.10.2016, з 01.02.2017 по 31.12.2017, 01.06.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2022 по 31.08.2022, за лютий, травень та вересень 2023 року; додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за періоди служби з 01.03.2020 по 31.07.2020, з 01.09.2020 по 30.11.2020, з 01.01.2021 по 30.06.2023 є протиправною та такою, що порушує його права. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Як передбачено приписами ч.1 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Згідно з ч.5 ст.94 Закону №580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).

Приписами ст.1 Закону № 1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до приписів ст.2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Статтею 6 закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 р. № 1282-ХІІ (зі змінами та доповненнями) встановлено, що порядок проведення індексації грошових коштів населення визначається Кабінетом Міністрів України, який в свою чергу 17 липня 2003 р. Постановою № 1078, затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

Відповідно до приписів п.п. 2 -6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінетів Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення поліцейських. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства. Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, серед іншого підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У відповідності до п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінетів Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078, індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Суд зазначає, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Посилання представника відповідача на обставини того, що індексація грошового забезпечення поліцейських повинна здійснюватися лише після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 782, є необґрунтованими та такими, що не підлягають врахуванню, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Крім того, в силу положень частини другої статті 8 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Під час розгляду справи зі змісту наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що позивачу під час проходження служби не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що позивач має право на індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року (включно), а отже бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 р. є протиправною.

З огляду на встановлення під час розгляду справи обставин порушення прав позивача суд доходить висновку, що належним способом відновлення його порушених прав є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.

Щодо позовної вимоги позивача про нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 01.11.2025 з встановленням базового місяця листопад 2015 року, суд зазначає таке.

Порядком №1078 передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка, а для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації (103 відсотка).

Суд зазначає, що пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" було призупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у 2023 році.

У свою чергу, ст. 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Тобто, у 2024 році право на проведення індексації заробітної плати працівників поновлюється.

Відповідно до Постанови №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, що публікується Держстатом не пізніше 10 числа кожного місяця.

Тобто, базовим місяцем нарахування індексації зарплати буде грудень 2023 року, оскільки нарахування індексації відновили з 1 січня 2024 року. Якщо ж у січні буде підвищено заробітну плату, то базовим місяцем вважатиметься січень 2024 року.

Згідно офіційних статистичних даних які містяться на сайті за посиланням http://www.ukrstat.gov.ua індексів споживчих цін у січні 2024 склав - 100,4%; у лютому 2024 - 100,3%; у березні 2024 - 100,5%; у квітні 2024-100,2%; у травні - 2024 100,6%; у червні 2024-102,2%; у липні 2024 - 100,0%; у серпні 2024 -100,6%; у вересні 2024-101,5%; у жовтні 2024 -101,8%; у листопаді 2024 -101,9%; у грудні 2024 -101,4% загалом за 2024 -112,0%.

Відповідно до правил обчислення ІСЦ, визначених Порядком, право на індексацію грошового забезпечення у позивача виникло у серпні 2024 року, коли ІСЦ перевищив поріг у розмірі - 103,0% (1.004*1,003*1,005*1,002*1,006*1,022*1,00=1,043).

Як вбачається з довідки про доходи Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувало та виплатило позивачу за 2024 рік наступні суми індексації: за серпень-листопад 2024 року - 130,20 грн; за грудень 2024 року - 254,35 грн. З пояснень відповідача установлено, що вказані суми індексації були нараховані позивачу з розрахунком базового місяця грудень 2023 року з урахуванням роз`яснень Мінсцполітики України вказаних в листі від 04 січня 2024 року № 2/0/214-24.

Тобто, підстав для нарахування позивачу індексації за період січня-липня 2024 року у відповідача не було. За іншу частину спірного періоду позивачу нараховувалася індексація. Підстав для перерахунку такої індексації з застосуванням базового місяця - листопад 2015 року судом не установлено. Позивачем наявності таких обставин не доведено.

Щодо індексації 2025 року, суд зазначає, що відповідно до ст. 34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19 листопада 2024 року №4059-IX визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Згідно з офіційних статистичних даних які містяться на сайті за посиланням http://www.ukrstat.gov.ua індекси споживчих цін протягом спірного періоду у 2025 складав: лютий -100,8%; березень - 101,5 %; квітень -101,7%.

Враховуючи, що відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" ІСЦ у січні 2025 року приймається за 1 або 100 відсотків, а також відповідно до правил обчислення ІСЦ, визначених Порядком, обчислення ІСЦ для проведення індексації починається з лютого 2025 року.

За даними Держстату ІСЦ за лютий 2025 року становив 100,8 %, за березень 2025 року - 101,5 %, за квітень 2025 року - 100,7 відсотка.

Тобто, за лютий - квітень 2025 року ІСЦ, обчислений наростаючим підсумком, становив 103,0 % (1,008*1,015*1,007*100).

Отже право на індексацію у січні - червні 2025 року взагалі не настало, оскільки не відбулося перевищення порогу індексації (103 %).

Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою про доходи вбачається, що позивачу виплачувалася індексація в період з липня 2025 року по грудень 2025 року в розмірі по 133,23 грн.

Тобто, підстав для нарахування позивачу індексації за період січня-червня 2025 року у відповідача не було. За іншу частину спірного періоду позивачу нараховувалася індексація. Підстав для перерахунку такої індексації з застосуванням базового місяця - листопад 2015 року судом не установлено. Позивачем наявності таких обставин не доведено.

Щодо позовної вимоги позивача про доплату за несення служби нічний час за періоди служби з 01.01.2016 по 31.10.2016, з 01.02.2017 по 31.12.2017, 01.06.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2022 по 31.08.2022, за лютий, травень та вересень 2023 року, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст.91 Закону №580-VIII встановлено, що особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.

Згідно з ч.1, 2 ст.94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988) визначено, що Національна поліція з метою організації своєї діяльності фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України інших джерел, не заборонених законом, а також забезпечує ефективне і цільове їх використання.

Відповідно до п.1 Постанови №988 грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Водночас підпунктом 3 пункту 5 Постанови №988 постановлено виплачувати поліцейським доплату за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до ст.94 Закон України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, Міністерство внутрішніх справ України видало наказ №260 від 06.04.2016, яким затверджений Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Відповідно до п.11 Розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.

Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.

Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Пунктом 15 Порядку №260 визначено, що у разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35% посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час, при цьому, виплата такої доплати здійснюється на підставі довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку до Порядку № 260.

Відповідно до абзаців 5, 6 пункту 11 Розділу II Порядку №260 підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється керівником підрозділу, у якому проходить службу поліцейський, шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною в додатку 1 до цього Порядку та умов, яка до 15 числа місяця, наступного після залучення поліцейських до несення служби в нічний час, подається до фінансового підрозділу.

Так, відповідно до листом відповідач від 27.05.2026 повідомив представника позивача, що надати інформацію щодо дат добових чергувань ОСОБА_1 у період з 2016 по 2018 роки не надається можливим у зв`язку з тим, що відповідно до ст. 140 наказу НПУ від 23.08.2016 № 737 (зі змінами) “Про перелік видів документів, що створюються під час діяльності центрального органу управління поліцією, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, підприємств, закладів і установ, що належать до сфери управління Національної поліції України, із зазначенням строків їх зберігання”, термін зберігання книги нарядів складає 5 років.

Згідно з розрахункового листа позивачу виплачено за нічні зміни за листопад 2016 року - 264,15 грн, 210,00 грн, 208,81грн; за грудень 2016 року - 238,64 грн; за січень 2017 року - 208,81 грн; за червень 2018 року -253,01 грн, за липень 2018 року - 242,14 грн, за жовтень 20018 року - 196,88 грн, за листопад 2018 року - 238,64 грн, за грудень 2018 року - 218,75 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що за окремі місяці 2016– 2018 років позивачу нараховувалась та виплачувалась доплата за службу в нічний час, що свідчить про фактичне залучення ОСОБА_1 до несення служби в нічний час у відповідні періоди.

Водночас відсутність графіків нарядів, чергувань та довідок обліку несення служби в нічний час за інші спірні періоди зумовлена закінченням установленого строку зберігання відповідних документів. Сама по собі відсутність таких документів на час розгляду справи не може безумовно свідчити ані про фактичне несення позивачем служби в нічний час, ані про наявність заборгованості з виплати відповідної доплати.

При цьому з наданих розрахункових листів вбачається, що за листопад і грудень 2016 року, січень 2017 року, а також окремі місяці 2018 року доплата за службу в нічний час позивачу фактично нараховувалась та виплачувалась. Отже, у частині періодів, за які виплата підтверджена розрахунковими документами, підстави для її повторного нарахування та виплати відсутні.

Відповідно до довідки обліку несення служби в нічній час позивачем у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 встановлено, що у січні 2022 року нічних змін становило - 42 години, у лютому 2022 року - 36 годин, у квітні 2022 року - 12 годин, у травні 2022 року 60 годин, у червні 2022 року - 60 годин, у липні 2022 року - 60 годин, у серпні 2022 року - 62 години, у вересні 2022 року 60 годин, у жовтні 2022 року - 64 години, у листопаді 2022 року - 60 годин, у грудні 2022 року - 48 годин; за січень 2023 року - 44 години, за лютий 2023 року - 42 години, за березень 2023 року - 46 годин, за квітень - 2023 року - 8 годин, за травень 2023 року - 44 години, за червень 2023 року - 46 годин, за липень 2023 року - 48 годин, за серпень 20236 року - 48 годин, за вересень 2023 року - 48 годин.

Згідно з довідкою про доходи №1052 від 15.06.2026 позивачу виплачено доплату за роботу в нічний час за вересень 2022 року - 294,84 грн, за жовтень 2022 - 298,31 грн, за листопад 2022 року - 333,33 грн, за грудень 2022 року - 268,47 грн.

Відповідно до довідки №1054 від 15.06.2026 позивачу виплачено доплату за роботу в нічний час за січень 2023 54,92 грн, за березень -229, 69 грн, за квітень - 218,75 грн, за червень 2023 року - 209,24 грн, за липень 2023 року - 228,69 грн, за серпень 2023 року - 250 грн, за жовтень 2023 - 478, 26 грн, за листопад 2023 року - 149,15 грн, за грудень 2023 - 218, 75 грн.

Суд зазначає, що зі змісту довідок про доходи вбачається, що виплата доплати за службу в нічний час здійснювалася позивачу не за всі місяці, в яких відповідними документами підтверджено фактичне несення нею служби в нічний час.

Зокрема, матеріалами справи підтверджено несення позивачем служби в нічний час у січні, лютому, квітні, травні, червні, липні та серпні 2022 року, однак відомості про нарахування та виплату доплати за службу в нічний час за вказані місяці відсутні. Водночас за вересень, жовтень, листопад та грудень 2022 року відповідна доплата позивачу була виплачена, що підтверджується довідкою про доходи №1052 від 15.06.2026.

Також у 2023 році довідкою обліку несення служби в нічний час підтверджено фактичне несення позивачем служби в нічний час, зокрема у лютому - 42 години, травні - 44 години та вересні - 48 годин. Разом з тим у довідці №1054 від 15.06.2026 відсутні відомості про нарахування та виплату позивачу доплати за службу в нічний час саме за лютий, травень та вересень 2023 року, тоді як за інші наведені у довідці місяці 2023 року така доплата нараховувалась та виплачувалась.

Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено фактичне несення ОСОБА_1 служби в нічний час у січні, лютому, квітні, травні, червні, липні та серпні 2022 року, а також у лютому, травні та вересні 2023 року, за які виплата передбаченої законодавством доплати матеріалами справи не підтверджена.

З огляду на викладене суд доходить висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу доплату за службу в нічний час за період січень, лютий, квітень, травень, червень, липень та серпень 2022 року, а також у лютому, травні та вересні 2023 року.

Щодо позовної вимоги про ненарахування та невиплату додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за періоди служби з 01.03.2020 по 31.07.2020, з 01.09.2020 по 30.11.2020, з 01.01.2021 по 30.06.2023, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 94 Закону № 580-VIII, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Згідно з пунктом 1 Постанови № 988, грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із наступними змінами) (далі - Постанова № 211) установлено карантин з 12.03.2020 на усій території України, котрий тривав протягом усього періоду спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 1 Постанови № 375 установлено, що на період дії карантину, встановленого Постановою № 211, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

За приписами пунктів 2-5 Постанови № 375, встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.

Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 № 485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі - Порядок №485).

Порядок № 485 визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі бюджетні кошти) (пункт 1 Порядку № 485).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 485, головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі органи системи МВС).

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 4 Порядку № 485, кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На виконання пункту 4 Постанови № 375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03.06.2020 № 431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).

Аналіз викладених норм права дає підстави для висновку, що підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; 3) внаслідок виконання своїх обов`язків має безпосередній контакт з населенням.

Отже, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення, зокрема забезпечення правопорядку і безпеки громадян, у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.

Наказом ГУ НП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165 затверджений Порядок визначення персонального переліку поліцейських Головного управління Національної поліції Харківській області для розгляду питання щодо встановлення додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 29.04.2020 № 375 (далі - Порядок № 2165).

Так, відповідно до пункту 3 Порядку № 2165 визначені критерії, яким мають відповідати поліцейські, які включаються до персонального переліку поліцейських, яким установлюється доплата, а саме:

1) несли службу в період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни, та у безпосередньому контакті з населенням виконували відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2») (далі - Постанова № 641) одну або декілька з наступних функцій:

2) здійснення поточного контролю за перебуванням особи в місці самоізоляції шляхом проведення перевірки фактичного перебування осіб за зазначеними ними адресами самоізоляції (відвідування на дому) (згідно з пунктом 28 постанови № 641);

3) виконання поточного контролю дотримання карантинних обмежень на вулицях, у парках, інших громадських місцях, проведення вибіркової перевірки документів, що посвідчують особу (згідно з пунктом 31 постанови № 641);

4) здійснення заходів контролю виконання протиепідемічних вимог під час здійснення пасажирських перевезень (згідно з пунктом 46-4 постанови 641);

5) здійснювали в безпосередньому контакті з населенням протиепідемічні заходи, покладені на поліцію протоколами засідань державних чи регіональних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, відповідно до зеленого, жовтого, помаранчевого та червоного рівнів епідемічних загроз, зокрема:

- заходи контролю за дотриманням маскового режиму при посадці у громадський транспорт (автобус, тролейбус, трамвай) на зупинках, які постійно мають значні навантаження та найбільш завантажених кінцевих зупинках (у пікові години);

- проведення рейдів щодо недопущення роботи нічних розважальних закладів відповідно до діючого протиепідемічного законодавства;

- контроль за недопущенням порушень протиепідемічного законодавства та обмежень керівниками (власниками) приватних навчальних закладів області (якщо такі обмеження встановлено рішеннями державної чи регіональної комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій).

6) здійснювали в безпосередньому контакті з населенням заходи щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян згідно з пунктом 1 постанови 375:

- поліцейські, які залучаються до підтримання публічного порядку та додержання вимог протиепідемічного законодавства під час проведення масових заходів (збори, мітинги, походи, демонстрації, пікети, публічні релігійні заходи; святкові та пам`ятні заходи, організовані органами державної влади та місцевого самоврядування; заходи, організовані іноземними дипломатичними установами в Україні; офіційні спортивні змагання, масові спортивні та культурно-видовищні заходи, візити осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, вибори до органів влади та місцевого самоврядування);

- поліцейські, які несуть службу на стаціонарних постах та в складі мобільних груп із забезпечення карантинних заходів, розташованих на кордонах території обслуговування з іншими областями країни.

7) здійснювали в безпосередньому контакті з населенням заходи щодо забезпечення захисту прав дітей згідно з пунктом 1 постанови 375, статті 5 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 19.12.2017 № 1044:

- проведення за місцем проживання чи навчання бесід з питань індивідуальної профілактики з дітьми, які перебувають на профілактичному обліку, складання відповідного рапорту (акту);

- заходи за заявою про безвісне зникнення дитини (опитування родичів, друзів, вчителів, однокласників, оточення, подомовий обхід), отримання пояснень від опитаних;

- за повідомленнями медичних, освітніх закладів, соціальних служб відвідування дитини за місцем проживання з питань запобігання домашньому насильству, жорстокому поводженню з дітьми, збір медичних документів для підтвердження фактів, отримання пояснень опитаних осіб, складання рапорту, адміністративного протоколу;

- рейди у метрополітені, на ринках, місцях скупчення дітей з метою запобігання дитячій бездоглядності; здійснення заходів поліцейського піклування щодо дітей (з поміщення до лікарні чи дитячого закладу, складання рапорту, протоколу поліцейського піклування;

- відвідування за повідомленням органу освіти дитини за місцем проживання з метою залучення дитини до навчання та захисту права дитини на здобуття освіти, складання рапорту та повідомлення до органу освіти;

- рейди з перевірки дотриманням суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавства щодо заборони продажу неповнолітнім особам алкогольних, слабоалкогольних напоїв і тютюнових виробів - та складання рапорту, адміністративного протоколу;

- рейди з перевірки дотримання обмежень перебування дітей у нічний час у закладах, у яких проводиться діяльність у сфері розваг, та закладах громадського харчування, складання рапорту, адміністративного протоколу;

- проведення рейдів та виявлення фактів уживання дітьми алкоголю, складання адміністративних протоколів;

- відвідування за повідомленням соціальної служби проблемних сімей, складання рапорту та адміністративних протоколів за фактами невиконання батьківських обов`язків;

- рейди з відвідування дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, за місцем їх проживання разом із службою у справах дітей для з`ясування умов проживання, складання акту;

- бесіди з дітьми та їх батьками (законними представниками) під час провадження в справі про адміністративне правопорушення, учинене дитиною; складання адміністративного протоколу;

- заходи за участю дітей (за окремими планами, вказівками НПУ); проведення, за запитами навчальних заходів, бесід з дітьми, схильними до вчинення правопорушень, за місцем проживання, навчання або роботи (складання рапорту, відібрання пояснень, підготовка відповіді до навчального закладу);

- відвідування дитини за місцем проживання для з`ясування умов проживання, а також чинників, які можуть негативно впливати на неї, бесіди з батьками дитини, її законними представниками, членами сім`ї з метою усунення причин і умов, які спонукали до вчинення дитиною адміністративного чи кримінального правопорушення, та складання рапорту.

Відповідно до постанови від 30.09.2025 у справі № 520/5196/22 в аналогічних правовідносинах Верховний Суд дійшов висновку, що суди мають дослідити, чи змінились функціональні обов`язки та характер роботи позивачки у спірних періодах, оскільки без з`ясування й перевірки вказаних обставин неможливо достовірно встановити наявність/відсутність у особи права на отримання додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої Постановою № 375.

Відповідно до відповіді з ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області від 04.08.2026 №256421-2026 вбачається, що старший інспектор-черговий чергової частини сектору моніторингу Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 не виконувала обов`язки з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та не продовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян).

Суд зазначає, що ОСОБА_1 за періоди служби з 01.03.2020 по 31.07.2020, з 01.09.2020 по 30.11.2020, з 01.01.2021 по 30.06.2023 не відповідала критеріям, визначеним пунктом 3 розділу ІІ Порядку затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни», яким мають відповідати поліцейські, які включаються до персонального переліку поліцейських, яким установлюється доплата.

Окрім того, як вбачається з відповіді в період з 01.03.2020 по 31.07.2020, з 01.09.2020 по 30.11.2020, з 01.01.2021 по 30.06.2023 ОСОБА_1 рапорти про виплату додаткової доплати до грошового забезпечення та оригінали первинних документів, які підтверджують виконання поліцейським функцій, визначених розділом ІІ Порядку, затвердженого наказом ГУП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165 не подавалися.

З матеріалів справи вбачається, що у липні та жовтні 2020 року ОСОБА_1 залучалася до виконання обов`язків, пов`язаних із запобіганням поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, у зв`язку з чим їй було нараховано та виплачено відповідну доплату у розмірі 197,81 грн та 278,90 грн відповідно.

Водночас доказів безпосереднього залучення позивача до виконання таких обов`язків в інші спірні періоди матеріали справи не містять. Персональні переліки працівників, до яких була б включена ОСОБА_1 , для нарахування відповідної доплати до УФЗБО ГУНП в Харківській області не направлялися. Також відсутні рапорти та первинні документи, які б підтверджували виконання позивачем у заявлені періоди функцій, визначених Порядком, затвердженим наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165.

При цьому сама по собі служба позивача в органах Національної поліції у період дії карантину не свідчить про наявність безумовного права на отримання зазначеної доплати, оскільки її виплата пов`язувалася з фактичним виконанням відповідних обов`язків в особливих умовах.

Щодо періоду з 24.02.2022 по 30.06.2023 матеріали справи також не містять доказів виконання позивачем обов`язків із забезпечення життєдіяльності населення, які передбачали безпосередній контакт з населенням та могли бути підставою для встановлення спірної доплати.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено наявності правових та фактичних підстав для нарахування і виплати їй додаткової доплати до грошового забезпечення за заявлені спірні періоди, крім липня та жовтня 2020 року, за які відповідна доплата була фактично виплачена.

Отже, підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання нарахувати і виплатити позивачу зазначену додаткову доплату за спірні періоди відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 з встановленням базового місяця листопад 2015 року; доплати за несення служби нічний час за періоди служби за період січень, лютий, квітень, травень, червень, липень та серпень 2022 року, за лютий, травень та вересень 2023 року.

Зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 з встановленням базового місяця листопад 2015 року; доплати за несення служби нічний час за періоди служби за період січень, лютий, квітень, травень, червень, липень та серпень 2022 року, за лютий, травень та вересень 2023 року.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 24 вересня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua