Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №520/17267/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №520/17267/26

Суддя: Садова М.І.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року Справа № 520/17267/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить (з урахуванням уточнених вимог): - визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна при Мирноградській міській військовій адміністрації від 15.06.2026 №11495 про відмову ОСОБА_1 у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна за заявою №ЗВ-12.03.2026-327516; - зобов`язати Мирноградську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №ЗВ-12.03.2026-327516 з урахуванням висновків суду, матеріалів дистанційного зондування Землі, документів про право власності, фотоматеріалів, відомостей РПЗМ та інших наявних доказів; - зобов`язати відповідача за результатами повторного розгляду прийняти належне, індивідуальне та мотивоване рішення із зазначенням конкретних фактичних обставин, доказів, оцінки доказів та правових підстав прийнятого рішення.; - вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що позивач є власником нерухомого майна, а саме житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Унаслідок збройної агресії рф та обстрілів м. Мирнограда житловий будинок був зруйнований або істотно пошкоджений. З приводу пошкодження майна повідомлялися компетентні органи, а відомості щодо події пов`язані з кримінальним провадженням за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України. В період з липня 2024 року м. Мирноград Донецької області зазнало важких ворожих обстрілів з боку збройних сил рф в результаті яких було зруйновано будинок за адресою: АДРЕСА_1 . 12.03.2026 подано заяву про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна №ЗВ-12.03.2026-327516 щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . До відповідача було направлено запит, яким просили надати, чи зверталась Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України до Державного космічного агентства щодо отримання знімків для дистанційного обстеження вищевказаного об`єкта. Було отримано лист від 20.02.2026 року №01-29/01/1288. В листі відсутня інформація, що комісія зверталась за інформаційними продуктами дистанційного зонування землі. Руйнування підтверджуються фотознімками. Рішення від 10.04.2026 №9127 у частині, що стосується заяви, є формальним, загальним та не містить індивідуальної оцінки саме мого об`єкта нерухомого майна. У ньому не зазначено, які саме дії вже вчинено щодо заяви, яких доказів не вистачає, у який спосіб і в який строк відповідач має завершити перевірку, чи були оцінені надані мною фото, чи отримано та проаналізовано матеріали ДКА/ ДЗЗ. По відношенню до об`єкта обстеження складено звіт про результати технічного обстеження від 29 вересня 2025 року №131/09/2025-ТО та акт за результатами проведеного обстеження пошкоджених об`єктів, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. Зазначений звіт про результати технічного обстеження було внесено до державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, про що свідчить витяг з державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України. З огляду на викладене просить позов задовольнити. У відповідності до ст. 139 КАС України здійснити розподіл судових витрат.

Відповідачем Мирноградською міською військовою адміністрацією Покровського району Донецької області (надалі – відповідач-1) подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що після надходження заяви позивача комісією було розпочато її розгляд у порядку, встановленому чинним законодавством. При цьому комісія не обмежилася формальною перевіркою поданих документів, а здійснила всі необхідні дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення питання про можливість надання компенсації. Під час розгляду заяви було встановлено, що спірний житловий будинок знаходиться на території активних бойових дій. За результатами розгляду заяви №ЗВ-12.03.2026-327516 та дослідження зібраних матеріалів комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна 15.06.2026 прийнято рішення №11495, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна на підставі підпункту 2 пункту 6 статті 6 Закону України №2923-ІХ у зв`язку із виявленням недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації. Таким чином, комісією проведено повний розгляд заяви позивача, досліджено всі наявні матеріали та прийнято остаточне рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Листом від 04.03.2026 №01-29/01/1642 представника позивача було офіційно повідомлено про направлення таких запитів та роз`яснено порядок подальшого розгляду заяви. Отже, відповідач не приховував інформацію від заявника, а навпаки повідомив про вжиті заходи, причини необхідності отримання матеріалів дистанційного зондування Землі та подальший порядок розгляду заяви. Після отримання необхідної інформації Комісією завершено перевірку та прийнято остаточне рішення від 15.06.2026 №11495. Посилання позивача на протиправну бездіяльність є безпідставними також з огляду на те, що бездіяльністю суб`єкта владних повноважень є невчинення дій, які він був зобов`язаний вчинити відповідно до закону. Оскільки місто Мирноград віднесено до територій активних бойових дій, проведення натурного технічного обстеження будинку було неможливим. Саме тому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №815, яка встановила спеціальний порядок дистанційного обстеження об`єктів нерухомого майна. Зазначена постанова передбачає використання інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі, матеріалів безпілотних літальних апаратів, фото- та відеоматеріалів, а також інших засобів дистанційного спостереження. При цьому жодною нормою постанови №815 не передбачено, що окремі фотографії, надані заявником, є достатньою та безумовною підставою для встановлення факту знищення об`єкта. Навпаки, комісія повинна оцінити всі отримані матеріали у їх сукупності. Саме з цією метою Мирноградська міська військова адміністрація направляла запити до Державного космічного агентства України. Тобто відповідач не затягував розгляд заяви, а виконував покладені законом обов`язки щодо збору необхідної інформації. Якщо позивач посилається на звіт про технічне обстеження, то сам по собі такий документ не має наперед встановленої доказової сили. Листом від 04.03.2026 №01-29/01/1642 представнику позивача було повідомлено: що будинок не визнано таким, який є непридатним для експлуатації; що проводиться процедура дистанційного обстеження відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №815; що адміністрацією направлено запити до Державного космічного агентства України; що після встановлення факту знищення об`єкта буде складено відповідний акт та вирішено питання щодо компенсації. Таким чином, відповідач не лише повідомив заявника про стан розгляду його звернення, а й детально роз`яснив причини, з яких остаточне рішення не могло бути прийняте. Відсутність бажаного для позивача результату не свідчить про наявність бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Позивач не довів наявності підстав для задоволення заявлених вимог, а його доводи ґрунтуються переважно на власному тлумаченні норм законодавства. Просить у позові відмовити.

Відповідачем комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (надалі – відповідач-2) не подано до суду відзив, який би містив заперечення на позов.

Ухвалою судді від 22.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 20.07.2026 прийнято до розгляду змінені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 03.08.2026 залучено комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області як другого відповідача у цій справі.

Відповідно до пп. 15.3 п. 15 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 122 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 (із змінами), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Зважаючи на те, що початок функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС наразі не забезпечено, суд з огляду на наявні у суді технічні можливості, вважає за доцільне здійснити розгляд (формувати та зберігати) цієї адміністративної справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов наступного.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу на праві приватної власності належить об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що вказаний об`єкт нерухомого майна був пошкоджений унаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, у зв`язку з чим через електронну публічну послугу єВідновлення ним подано заяву ЗВ-12.03.2026-327516

про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, а саме житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України та надання житлових ваучерів на території Мирноградської міської територіальної громади від « 15» червня 2026 № 11495 ухвалено рішення за заявою позивача ЗВ-12.03.2026-327516. Відповідно до пункту 4 статті 1, підпункту 2 пункту 6 статті 6 Закону України від 23.02.2023 № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України», а також відповідно до пункту 16 Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600 «Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна» (із змінами), відмовлено ОСОБА_1 у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна згідно заяви ЗВ-12.03.2026-327516 на підставі підпункту 2 пункту 6 статті 6 Закону у зв`язку виявленням недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Попри те позивачем наводить аргументи про те, що позивачем самостійно отримано фотознімки: IMG_20260225_170143_697 з координатами 48.16.36N 37.16.35E; IMG_20260225_170144_236 з координатами 48.16.36N 37.16.35E; IMG_20260225_170143_986 з координатами 48.16.36N 37.16.35E; IMG_20260225_170144_419 з координатами 48.16.36N 37.16.35E; IMG_20260225_170143_829 з координатами 48.16.36N 37.16.35E; IMG_20260225_170144_540 з координатами 48.16.36N 37.16.35E, які підтверджують руйнування будинку.

У зв`язку із наведеним обставинами позивач вважає рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, визначено Законом України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» (далі Закон № 2923-ІХ).

Згідно пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 2923-IX визначено, що знищені об`єкти нерухомого майна - це об`єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, зокрема, квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2923-IX отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є фізичні особи - громадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна.

Отримувачами компенсації не можуть бути: 1) особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України Про санкції; 2) особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I Злочини проти основ національної безпеки України Особливої частини Кримінального кодексу України; 3) спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини (частини друга і третя статті 2 Закону № 2923-ІХ).

Відповідно до частини першої статті 3 вказаного Закону передбачено, що для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі - виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 2923-IX заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до частини сьомої статті 4 Закону № 2923-IX до заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна додаються: 1) щодо знищеного об`єкта нерухомого майна, визначеного підпунктом а пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об`єкта нерухомого майна, - копія документа, що підтверджує право власності на об`єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо право власності на відповідний об`єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

Частиною сімнадцятою статті 4 Закону № 2923-ІХ встановлено, що заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна направляється на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території, автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Компенсація за знищені об`єкти нерухомого майна регламентована положеннями статті 8 Закону № 2923-ІХ, згідно частин першої та другої якої компенсація за знищений об`єкт нерухомого майна надається шляхом: 1) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку. Такий рахунок відкривається на ім`я отримувача компенсації. Порядок відкриття та ведення таких рахунків визначається Національним банком України; 2) фінансування придбання об`єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об`єкт, частки у праві власності на таке майно з використанням житлового сертифіката; 3) передачі у власність отримувачу компенсації об`єкта нерухомого майна, відновленого в рамках реалізації місцевих програм відновлення на заміну знищеного об`єкта нерухомого майна. Компенсація за знищений будинок садибного типу, садовий або дачний будинок, об`єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки) надається за вибором отримувача компенсації в один із способів, визначених частиною першою цієї статті.

Відповідно до статті 8 Закону № 2923-ІХ Кабінетом Міністрів України постановою від 30.05.2023 № 600 Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна був затверджений Порядок надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна (далі Порядок № 600), який визначає механізм надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна та її використання відповідно до Закону України Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.

Відповідно до пункту 2-1 Порядку № 600, подання особою, яка є власником знищеного об`єкта нерухомого майна, заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, визначеного згідно з підпунктом а пункту 4 частини першої статті 1 Закону, в електронній формі здійснюється з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема мобільного додатка Порталу Дія (Дія), за умови, що право власності такої особи на зазначений знищений об`єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та підтверджено відповідними відомостями з нього.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 6 Закону № 2923-ІХ строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.

Рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту протягом п`яти календарних днів з дня прийняття Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації такого рішення (абзац перший частини сьомої статті 6 Закону № 2923-ІХ).

Пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 6 вказаного Закону передбачено, що розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає: - встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, - забезпечення проведення обстеження об`єкта (крім випадків його проведення до розгляду заяви); - прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону № 2923-ІХ підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна є: 1) подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви; 2) виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна; 3) подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна після спливу строку, визначеного частиною 1 статті 4 цього Закону.

Таким чином, громадян України, які є власниками знищених житлових будинків, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, мають право на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Виключні підстави для відмови в наданні такої компенсації закріплені в частині шостій статті 6 Закону № 2923-ІХ та цей перелік не підлягає розширеному тлумаченню.

Суд звертає увагу, що підставою для відмови у наданні компенсації позивачу за знищений об`єкт нерухомого майна, відповідач зазначив пункт 2 частини шостої статті 6 Закону №2923-ІХ.

При цьому, суд вважає необґрунтованими мотиви відповідача, наведені у рішенні, яким встановлено, що підставою для відмови у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, зокрема є виявлення недостовірних даних, однак комісією не зазначено які саме відомості або документи містять такі недостовірні дані, у чому полягає їх недостовірність, якими доказами це підтверджується.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивачем до заяви щодо надання компенсації були подані лише офіційні документи, які не можуть бути визнані недостовірною інформацією.

За правовим висновком Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 у справі №922/2598/18 і у постанові від 09.06.2022 у справі № 759/18854/20 документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

Відмінність між пошкодженими та знищеними об`єктами полягає в можливості та/або доцільності їх відновлення.

Виходячи з наведеного суд прийшов висновку, що у відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення і при його затвердженні не було правових підстав для відмови позивачу в компенсації за пошкоджений об`єкт нерухомого майна з посиланням на виявлення факту недостовірності даних, зазначених у заяві про надання компенсації за пошкоджений об`єкт, адже суд не установив, що у заяві позивача про отримання компенсації за знищене майно наведені недостовірні дані.

07.07.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 815 «Деякі питання проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій» (надалі - постанова КМУ № 815).

Відповідно до абз. 5 пп. 2 п. 5 ст. 15 Закону № 2932 Кабінет Міністрів України постановив затвердити особливості проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, що додаються.

Також постановою КМУ № 815 затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, відповідно до яких у постанові Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473 «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд»: 1) пункт 3 викладено в такій редакції:

3. Установити, що акт обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією російської федерації (акт комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації), складений відповідно до пункту 8-1 Порядку, затвердженого цією постановою, та/або звіт з технічного обстеження, складений відповідно до пункту 9 Порядку, затвердженого цією постановою, є документами, що підтверджують факт пошкодження або знищення нерухомого майна внаслідок збройної агресії російської федерації для цілей реалізації положень пунктів 8-11 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про споживче кредитування і Закону України Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України;

2) у Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженому зазначеною постановою: пункт 6-1 викладено в такій редакції:

6-1. З метою фіксації факту знищення об`єктів, які розташовані на територіях активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій, проводиться обстеження:

1) за відсутності безпосередньої загрози життю та здоров`ю людей під час проведення обстеження, зумовленої воєнними (бойовими) діями, та за умови наявності можливості дотримання заходів, передбачених пунктом 8 цього Порядку, - шляхом комісійного обстеження, що проводиться відповідно пункту 8-1 цього Порядку, та/або технічного обстеження, що проводиться відповідно пункту 9 цього Порядку;

2) в інших випадках - шляхом проведення комісією, утвореною відповідно до пункту 8-1 цього Порядку, дистанційного обстеження відповідно до особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 року № 815.

Рішення щодо проведення обстеження знищених об`єктів приймається уповноваженим органом на підставі пропозицій комісії, утвореної відповідно пункту 8-1 цього Порядку, та повинне містити інформацію про вид обстеження (комісійне, дистанційне або технічне). При цьому план робіт не складається.

Отже, постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473 «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд» (надалі постанова КМУ № 473) передбачена можливість фіксації факту знищення об`єкту, який розташований на територіях активних бойових дій, шляхом проведення комісією дистанційного обстеження відповідно до особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2025 № 815, для цілей реалізації положень Закону № 2923-ІХ.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону 2923-IX, комісія з розгляду питань щодо надання компенсації має доступ та право на отримання документів та/або інформації з інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації або про відмову в її наданні, перевірки відомостей, зазначених у заявах про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не досліджено всі обставини, викладені у заяві позивача, не прийнято належним чином вмотивоване рішення про відмову або про надання компенсації.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд акцентує увагу й на тому, що суб`єкт владних повноважень повинен належним чином мотивувати своє рішення (висновок). Це дає можливість зацікавленому суб`єкту, чиїх прав, свобод та інтересів воно стосується, оскаржити таке рішення до суду й визначити підстави позову, обґрунтувати свої вимоги. Недотримання суб`єктом владних повноважень вимог стосовно обґрунтованості прийнятого ним адміністративного акта свідчить про недотримання визначених у частині другій статті 2 КАС критеріїв, серед яких закріплено вимоги до владних суб`єктів діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Окрім цього, в постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 160/18668/21 зазначено, що стосовно вимог до адміністративного акта суб`єкта владних повноважень у судові практиці склалася правова позиція, відповідно до якої такий акт має бути детально обґрунтованим (мотивованим).

Слід зазначити, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (стаття 2 КАС України). Відтак, обираючи спосіб захисту прав позивача, суди мали б зважати на ефективність такого захисту.

Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту, згідно з якою засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13 Конвенції, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-2 від 15 червня 2026 № 11495 про відмову позивачу в наданні компенсації за знищений об`єкт.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення, суд прийшов наступного.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними); відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею; завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади; принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності; перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства; адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Пунктами 1, 2 Примірного положення про комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2023 № 516 унормовано, що комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, є консультативно-дорадчим органом виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту, який утворюється для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації.

Комісія може виконувати функції з розгляду питань надання компенсації за об`єкти нерухомого майна, пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської Федерації, у разі прийняття уповноваженим органом рішення щодо покладення на неї таких функцій.

Частинами 1-3 статті 3 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської Федерації проти України» (далі-Закон 2923-ІХ) визначено, що для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.

Згідно з пунктами 19, 20 Примірного положення, рішення комісії про надання/відмову в наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна із зазначенням розміру/обсягу та способу надання такої компенсації підлягає затвердженню рішенням уповноваженого органу (в даному випадку відповідачем-1 протягом п`яти календарних днів з дня прийняття комісією такого рішення.

Рішення комісії про надання/відмову в наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна може бути оскаржене до органу, що її утворив.

Рішення уповноваженого органу про затвердження рішення комісії про надання/відмову в наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Таким чином, питання зупинення/поновлення розгляду заяв про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна та прийняття рішення про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна відноситься до компетенції саме Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна.

Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами.

Суд зазначає, що повноваження комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкодженні/знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій спричинених збройною агресією російської федерації проти України, є дискреційними повноваженнями такого органу державної влади, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій.

Суд вважає за необхідне відмітити, що комісія є консультативно-дорадчим органом міської військової адміністрації, отже не є юридичною особою, а тому не вважається суб`єктом владних повноважень.

Попри те, ухвалою суду така комісія залучена до справи другим відповідачем.

Отже, належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, з дотриманням процедури, встановленої Порядком надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 30.05.2023 №600, з урахуванням висновків суду.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

У відповідності до ст. 139 КАС України стягнути з відповідача-1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст. 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 15 червня 2026 № 11495 про відмову ОСОБА_1 у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна - розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна від 12.03.2026 №ЗВ-12.03.2026-327516, з дотриманням процедури, встановленої Порядком надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 30.05.2023 №600, з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1064,96 грн.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач Мирноградська міська військова адміністрації Покровського району Донецької області, місцезнаходження – Донецька область, місто Мирноград, вулиця Центральна, будинок №9, код ЄДРПОУ 44670895;

відповідач комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, місцезнаходження – Донецька область, місто Мирноград, вулиця Центральна, будинок №9, код ЄДРПОУ 44670895.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 24.09.2026.

Суддя М. І. Садова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua