Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №520/3014/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м.Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

24 вересня 2026 року №520/3014/26

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар`єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 24.09.2025 №204150008802 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві та Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи з 04.07.1994 по 31.12.1998 та з 01.01.2002 по 31.07.2003;

3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 16 жовтня 2025 року та провести відповідні виплати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він працював на роботах із шкідливими та важкими умовами праці згідно зі Списком 1, тому має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону №1058. Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, проте рішенням від 24.09.2025 №204150008802 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу. Не погоджуючись із таким рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання за правилами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надало до суду відзив на позовну заяву, в якому вказало, що у спірних правовідносинах відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства.

Представник відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в установлений судом строк, правом надіслати відзив на позовну заяву не скористався, заяву про визнання позову суду також не надсилав.

Позивач скористався своїм процесуальним правом та надав до суду відповідь на відзив, в якій додатково аргументував доводи, викладені в позовній заяві, просив суд позовні ивмоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 17.09.2025.

З урахуванням п.4.1 та 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), заява розглянута за принципом екстериторіальності Головним управління Пенсійного фонду України в м.Києві та прийнято рішення від 24.09.2025 №204150008802 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 , у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.

З вказано рішення не вбачається, які саме періоди не були зараховані до пільгового стажу ОСОБА_1 .

З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.11.2025, у відповідь на звернення адвоката позивача, встановлено, що до пільгового стажу позивача, відповідно до рішення від 24.09.2025 №204150008802, не зараховано періоди роботи з 04.07.1994 по 31.12.1998 та з 01.01.2002 по 31.07.2003 в АТ "Лисичанськнафтаоргсинтез", оскільки до заяви від 17.09.2025 не долучено документи, передбачені Постановою КМУ від 12.08.1993 №637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", а саме: пільгова довідка, відомості про проведення атестації робочих місць, та в реєстрі застрахованих осіб відомості по спеціальному стажу відсутня.

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав відсутності пільгового стажу протиправним та незаконним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.

До набрання чинності Законом №1058-IV (01.01.2004) питання пенсійного забезпечення непрацездатних громадян України врегульовував Закон №1788-ХІІ. Пунктом "а" статті 13 Закону №1788-ХІІ передбачена можливість і умови виходу на пенсію за віком на пільгових умовах працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Аналогічне право передбачене статтею 114 Закону №1058-ІV. Так, за приписами частини першої статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Таким чином, умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV є досягнення громадянином відповідного віку, наявність відповідного страхового та пільгового стажу, зайнятість на роботах та посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, протягом повного робочого дня.

Згідно з пунктом 16 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

За змістом пункту 2 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 №1451/11731; далі - Порядок №383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно з пунктом 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1; далі Порядок №22-1).

Підпунктом 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 установлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV Прикінцеві положення Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105 (далі - Порядок 18-1). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії; документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (набула чинності з 21.08.1992; далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. В іншому випадку - при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Основним документом, що трудову діяльність, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тобто, законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 27 лютого 2020 року у справі №577/2688/17, від 31 березня 2020 року у справі №446/656/17, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 10 грудня 2020 року у справі №195/840/17, від 18 травня 2021 року у справі №229/2330/17.

Основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до списків, після 21 серпня 1992 року є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці, якими можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Так, відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 04.07.1994, у період з 04.07.1994 по 31.12.1998 та з 01.01.2002 по 31.07.2003 останній працював оператором технічних установок різних цехах в АТ "Лисичанськнафтаоргсинтез".

Трудова книжка позивача містить достатньо відомостей про характер роботи у відповідний період на посадах, що віднесені до відповідного списку, що не потребувало надання уточнюючих довідок про пільговий характер роботи.

Згідно із Списком № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах, затвердженого Міністрів СРСР від 22.08.1956 за № 1173, і який був чинним до 26.01.1991, розділ Х "Переробка нафти, вугілля, газу та сланцю" передбачає, що право на пенсію на пільгових умовах мають усі перелічені нижче працівники, зайняті у виробництвах: перегонки і крекінгування сірчистих нафт і вироблення з них нафтопродуктів; перегонки сланцевих і вугільних смол; піролізу сірчистих нафтопродуктів; ректифікації ароматичних вуглеводнів, компримування і фракціонування газів, що містять сірководень і окис вуглецю; алкілування сірчистого сировини; етіолування бензину; кислотної, селективної, гідроочищення і депарафінізації нафтопродуктів і штучного рідкого палива; дефеноляції вод; парафіну; церезина; каталізатора і алкілфенольних присадок до нафтопродуктів; коксу; синтетичних продуктів з нафтосировини; полукоксования твердого палива; очищення газів від сірчистих сполук і окису вуглецю; гідрування твердого палива і сірчистих нафтопродуктів; синтезу вуглеводнів; переробки продуктів гідрування, синтезу, напівкоксування, коксування і газифікації твердого палива; сажі, а саме робочі, у тому числі апаратники та їх помічники, старші апаратники, оператори та їх помічники, старші оператори.

Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, що діяв до 11.03.1994, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, що діяв до 16.01.2003, містять в собі розділу Х "Переробка нафти, газу, газового конденсату, вугілля і сланцю" в якому передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті у виробництвах: перегонки, крекінгування сірчистих нафт і вироблення з них нафтопродуктів; каталітичного риформінгу; перегонки сланцевих і вугільних смол; піролізу сірчистих нафтопродуктів, зокрема апаратники всіх найменувань (спеціальностей), оператори технологічних установок.

Отже, позивач працював за професією, яка передбачена Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема з 04.07.1994 по 31.12.1998 та з 01.01.2002 по 31.07.2003 в АТ "Лисичанськнафтаоргсинтез".

Робота в даному випадку підтверджена належними і достатніми записами трудової книжки.

Варто зазначити, що навіть за відсутності атестації робочого місця особа може претендувати на пільгову пенсії, якщо працювала за професією віднесеною до Списків №1 чи №2.

До такого переконання суд приходить з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах списком №2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії відповідач 1 вказує відсутність уточнюючих довідок, передбачених пунктом 20 Постанови №637.

Надаючи оцінку таким підставам оскаржуваного рішення, суд зазначає, що необхідність подання уточнюючої довідки відповідно до пункту 10 Порядку №383 передбачена лише у разі якщо відсутні записи у трудовій книжці про займану посаду і період виконуваної роботи, а також неподання виписки із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово розглядав справи з таким предметом спору. Зокрема, у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 25.04.2019 у справі №336/6112/16-а та від 31.10.2019 у справі №688/4170/16-а Верховний Суд дійшов висновку про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Записи трудової книжки позивача містять достатні відомості про роботу (професії), які віднесені до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Оскільки записами у трудовій книжці позивача підтверджується факт роботи оператором технічних установок, відомості про умови та характер роботи не свідчать про неповний робочий день, а пільговий характер виконуваної позивачем роботи підтверджується наявністю цих посад у Списку №1, то такі обставини спростовують доводи відповідачів про необхідність надання уточнюючих довідок.

Саме до таких висновків прийшов Верховний Суд за подібних правовідносин у постанові від 20.01.2022 у справі №591/7003/16-а, вказуючи, що посилання відповідачів на неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду праці позивача у зв`язку з відсутністю уточнюючих довідок є безпідставними, оскільки спірний трудовий стаж позивача повний робочий день за професією, яка відносяться до Списку №1, підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що пільговий стаж роботи в АТ "Лисичанськнафтаоргсинтез" підтверджений належними і допустимими доказами, достатніми для зарахування періодів з 04.07.1994 по 31.12.1998 та з 01.01.2002 по 31.07.2003 на посаді оператора технічних установок, а оскаржуване рішення ГУ ПФУ в м.Києві від 24.09.2025 №204150008802 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 з підстав відсутності пільгового стажу слід скасувати як протиправне.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідачем жодних належних доказів на підтвердження правомірності власних дій (рішення), які є предметом оскарження, надано не було.

Суд враховує, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Chahal проти Об`єднаного королівства" (заява №22414/93) зазначив, що ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145).

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі "Афанасьєв проти України").

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з урахуванням обставин цієї справи та враховуючи ненадання Головним управліня Пенсійного фонду України в м.Києві належної оцінки заяві та документам позивача, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є зобов`язання пенсійного органу - Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, яке було визначено за принципом екстериторіальності для розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком, зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи з 04.07.1994 по 31.12.1998 та з 01.01.2002 по 31.07.2003 на посаді оператора технічних установок та повторно розглянути заяву позивача від 17.09.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду в даній справі.

При цьому, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оскільки в спірних правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не вчиняло жодних управлінських дій відносно позивача, на відміну від Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, яке було визначено за принципом екстериторіальності для розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 17.09.2025.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до частини восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16, м.Київ,04053, код ЄДРПОУ42098368), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 24.09.2025 №204150008802 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 04.07.1994 по 31.12.1998 та з 01.01.2002 по 31.07.2003 на посаді оператора технічних установок.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.09.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду в даній справі.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (вул.Бульварно-Кудрявська, буд. 16,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 24 вересня 2026 року.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО