Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №520/4741/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 вересня 2026 року № 520/4741/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ), Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, буд.6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ00034022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у взятті ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних;

- зобов`язати Міністерство оборони України виключити з військового обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 та виключити дані щодо ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- стягнути з Відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2129,92 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у взятті ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних є протиправними та такими. що порушують права позивача.

Представниками відповідачів надано відзиви на позовну заяву, в яких просили відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Представником відповідача зазначено, що відповідно до ч. 11 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" в редакції, що була чинною та підлягала застосуванню станом на 14.02.2022, жінки, які мають спеціальність або професію, споріднену з ВОС, визначеною в переліку, затвердженому МОУ, та придатні за станом здоров`я і віком, беруться на військовий облік військовозобов`язаних. Наказом МОУ від 11.10.2021 № 313 було затверджено Перелік, первинна редакція якого містила 35 фахових напрямків, серед яких економіка, фінанси, облік і оподаткування. Враховуючи, що позивачка здобула економічну освіту у 2001 році та безперервно працювала на посадах провідного та головного бухгалтера, вона імперативно підлягала військовому обліку відповідно до чинного на 14.02.2022 Наказу МОУ № 313.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, згідно якої заперечив проти доводів викладених у відзиві на позовну заяву, та підтримав свою позицію, викладену в позовній заяві.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

18 грудня 2025 року ОСОБА_1 стало відомо про перебування її на військовому обліку військовозобов`язаних. Дільничний інспектор доставив її до ІНФОРМАЦІЯ_2 та де вона отримала відомості з реєстру військовозобов`язаних про те, що перебуває на обліку як молодший спеціаліст з медичною освітою медична сестра, дата введення інформації про особу в систему 14.02.2022 року, а також протокол №2637 про адміністративне правопорушення від 18.12.2025 року та Постанову №2637 за справою про адміністративне правопорушення від 18.12.2025 року.

06.02.2026 року позивачка звернулася з заявою до Міністерства оборони України, як уповноваженого органу держателя Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку та видалення з Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів обліковий запис. Також було запитано повну інформацію та копії всіх документів, зокрема, довідку військово-лікарської комісії, заяву, дипломи та всю іншу інформацію на підставі яких ОСОБА_1 поставлено на військовий облік.

ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 26.02.2026 року № 1216/ВОБ повідомив зокрема, що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться відомості (персональні та службові дані) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнені в облікових документах РТЦК та СП. У травні 2022 року у ході активних бойових дій на території міста Харкова у ІНФОРМАЦІЯ_4 було втрачено частину відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, узагальнених, в облікових документах. У зв`язку з чим, неможливо підтвердити зазначені у Вашій заяві факти, а саме те, що Ви не зверталися до ІНФОРМАЦІЯ_5 з питань взяття на військовий облік, проходження ВЛК.

Крім того, представником відповідача зазначено, що відповідно частини 24 Закону України від 30 березня 2021 року № 1357-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку” у Законі України "Про військовий обов`язок і військову службу" частину 11 статті 1 цього Закону було викладено в новій редакції, а саме:

Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком, беруться на військовий облік військовозобов`язаних".

Відповідно до ч. 11 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" в редакції, що була чинною та підлягала застосуванню станом на 14.02.2022, жінки, які мають спеціальність або професію, споріднену з ВОС, визначеною в переліку, затвердженому МОУ, та придатні за станом здоров`я і віком, беруться на військовий облік військовозобов`язаних. Наказом МОУ від 11.10.2021 № 313 було затверджено Перелік, первинна редакція якого містила 35 фахових напрямків, серед яких економіка, фінанси, облік і оподаткування. Враховуючи, що позивачка здобула економічну освіту у 2001 році та безперервно працювала на посадах провідного та головного бухгалтера, вона імперативно підлягала військовому обліку відповідно до чинного на 14.02.2022 Наказу МОУ № 313.

Зміни у частину 11 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", які встановили, що жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальність визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком, крім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов`язаних за їх бажанням - внесені Законом України від 7 жовтня 2022 року № 2664-ІХ “Про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" щодо взяття жінок на військовий облік військовозобов`язаних” та набули чинності лише 26.10.2022.

З урахуванням викладеного, відповідач вказав, що відповідно до вимог чинних нормативно - правових актів України у ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутні підстави для виключення з військового обліку військовозобов`язаних осіб жіночої статі, які взяті на військовий облік на підставі здобуття спеціальності та/або професії, спорідненої з відповідною військово-обліковою спеціальністю.

Судом встановлено, що позивач 30.06.2001 року отримала диплом НОМЕР_3 Харківського державного економічного університету і отримала повну вищу освіту за спеціальністю "Економіка підприємства" та здобула кваліфікацію економіста.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та на даний час триває.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 “Про загальну мобілізацію” в Україні оголошено проведення загальної мобілізації.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені статтею 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Частиною третьою ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Згідно з ч. 11 ст. 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” встановлено, що жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком і виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням для проходження базової військової служби за їх заявою (зверненням) беруться на військовий облік призовників. Після проходження базової військової служби звільнені з військової служби жінки за їх бажанням беруться на військовий облік військовозобов`язаних у порядку та строк, визначені частиною одинадцятою статті 26 цього Закону.

Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних.

Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком, крім зазначених в абзаці другому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов`язаних за їх бажанням.

Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком, крім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов`язаних за їхнім бажанням.

Відповідно до ч. 12 ст. 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час у добровільному порядку. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

Наказом Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313 затверджений Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов`язаних, яким, зокрема передбачені професії в галузі медицини за військово-обліковою спеціальністю - 878.

Як вже було встановлено судом вище, позивач перебуває на військовому обліку та є військовозобов`язаною особою.

При цьому суд зазначає, що ОСОБА_1 , не отримувала спеціальності чи професії в галузі медицини, чи іншої спеціальності, після одержання якої позивачка могла бути взята на військовий облік.

Варто зауважити, що позивачка не є колишнім військовослужбовцем або ветераном АТО чи ООС; особою, яка проходила строкову службу до 2014 року або служила за контрактом; офіцером запасу та/або військовозобов`язаною, яка закінчила військову кафедру вузу. Належних чи допустимих доказів того, що позивачка виявила бажання бути прийнятою на військову службу та службу у військовому резерві до суду не надано.

Отже, на відповідача не покладено обов`язку взяття ОСОБА_1 на військовий облік під час дії правового режиму воєнного стану та під час проведення заходів загальної мобілізації.

З огляду на вказане суд вважає, що дії ІНФОРМАЦІЯ_6 , які полягають у взятті ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних є протиправними, оскільки вчинені з неповно встановленими обставинами та за відсутності на це підстав.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання Міністерство оборони України виключити з військового обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 та виключити дані щодо ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, суд зазначає наступне.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.22 року № 1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік), зокрема територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Відповідно до пункту 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці, забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки АРК, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік військовозобов`язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

З урахуванням зазначеного, саме ІНФОРМАЦІЯ_1 є суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо взяття осіб на військовий облік та виключення з військового обліку військовозобов`язаних.

Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2статті 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Згідно з частиною 1статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно із частиною 2статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до частини 2статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У справі “Рисовський проти України” Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності “небезпідставної заяви” за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути “ефективним” як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Отже, “ефективний засіб правого захисту” у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Таким чином, встановивши порушення прав позивача, суд має обрати такий захисту, який з урахуванням конкретних обставин справи буде ефективним з точки зору частини 1статті 2 КАС України та статті 13 Конвенції та виключатиме можливі подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 2статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд дійшов висновку, що здійснення належного захисту у даній справі з урахуванням дискреційних повноважень відповідача є саме зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_6 розглянути питання щодо виключення ОСОБА_1 із військового обліку з урахуванням висновків суду по даній справі.

Згідно частин першої-третьої статі 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ), Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, буд.6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ00034022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у взятті ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 розглянути питання виключення ОСОБА_1 із військового обліку, з урахуванням висновків суду по даній справі.

В іншій частині позовні вимоги - залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.