Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №500/3140/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3140/26

24 вересня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач 1), Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі – Комісія, відповідач 2), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 3), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 та Комісії, оформлене протоколом, в частині скасування ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 та Комісію поновити ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";

визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_4 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації та особливий період" в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та звільнити з військової служби ОСОБА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що позивач перебував на військовому обліку та мав діючу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, надану відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі – Закон № 3543-XII).

17.04.2026 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою з`ясування обставин чому він перебуває у розшуку при наявності чинної відстрочки. Його в насильницький спосіб було затримано без права покинути приміщення, утримано, а потім переміщено до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Далі йому стало відомо про скасування відстрочки, хоча письмове повідомлення про скасування відстрочки йому не надали та не повідомили про правові підстави для такого скасування, а 19.04.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 видано наказ, яким ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до Військової частини НОМЕР_1 .

Оскільки позивач мав відстрочку, а її скасування є протиправним, то представник позивача вказує на відсутність підстав для призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період, призов відбувся всупереч вимог чинного законодавства. Зарахування позивача до складу військової частини відбулось на підставі протиправного наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 про мобілізацію, а тому вважає, що наказ про зарахування позивача до особового складу Військової частини НОМЕР_1 є протиправним та підлягає.

Ухвалою суду від 25.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово за наявними у справі матеріалами.

Одночасно цією ухвалою встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 та Комісію у строк для подання відзиву подати до суду всі матеріали, які стосуються предмета позову, в тому числі заяви ОСОБА_1 з доданими до неї документами про надання відстрочки, протокол відповідної Комісії (витяг з протоколу) про надання відстрочки, рішення Комісії про скасування відстрочки (копію протоколу чи витяг з протоколу) з доказами щодо підстав для його прийняття, повідомлення про скасування відстрочки та доказів його вручення позивачу, рішення про створення Комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 , облікову картку (особову справу) ОСОБА_1 , направлення на проходження медичного огляду, наказ про призов військовозобов`язаних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період в частині призову та направлення позивача для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, висновок (постанову/довідку) військово-лікарської комісії про ступінь придатності позивача до військової служби; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 у строк для подання відзиву подати до суду всі матеріали, які стосуються предмета позову, у тому числі копію витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.

У відзиві на позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_2 проти позову також заперечує та зазначає, що відповідно до положень пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII умовою для надання відстрочки від призову на військову службу є необхідність здійснення постійного догляду за членом сім`ї першого ступеня споріднення особи (в т.ч. з інвалідністю I або II групи), і така обставина повинна бути підтверджена на вибір заявника довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідченням, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Позивачем до заяви про надання відстрочки від призову під час мобілізації (за формою згідно додатку 4 Порядку №560), яка була зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_4 28.10.2025, додано копію Висновку № 215 від 06.10.2025 за формою № 080-2/о, затвердженою наказом МОЗ №407 від 09.03.2021 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я», зареєстрованим в Міністерстві юстиції № 510/36132 від 15.04.2021, копію акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 17.10.2025 (додаток 8), який не зареєстрований у діловодстві Збаразької міської територіальної громади, рішення про відмову в компенсації про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, документи про підтвердження ступеня родинних зав`язків. З доданих до заяви документів вбачається, що Висновок № 215 від 06.10.2025 не містить висновку про потребу постійного догляду, а лише рекомендацію отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи. Також позивачем не надано документів, які передбачені у додатку 5 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, а саме: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Представник відповідача 1 вважає, що згідно з поданими позивачем документами, які видані медичними установами в період 2025-2026 року потребу особи в отриманні постійного стороннього догляду не підтверджено, тому відсутня самостійна правова підстава у позивача на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Ще представник відповідача з посиланням на наказ Міністра охорони здоров`я № 407 від 09.03.2021 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.04.2021 за №510/36132, вказує, що лікарсько- консультативною комісією (ЛКК), особам похилого віку з когнітивними порушеннями, невиліковно хворим, особам з інвалідністю, які потребують догляду видається «Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, внаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» у формі первинної облікової документації № 080-2/о. Вказаний медичний документ підписується головою та членами ЛКК, у ній обов`язково зазначається строк дії та необхідність стороннього догляду. У наданому позивачем на розгляд комісії висновок у формі первинної облікової документації № 080-2/о потребу надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі не завірений печаткою ЛКК. Вважає, що позивачем не надано на розгляд Комісії відповідних підтвердних документів, які слугували б підставою для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Рішення про відмову позивачу у наданні відстрочки приймалось Комісією, тобто колегіально, яке було оформлено протоколом № 46 від 17.03.2026. Встановленим порядком позивачу доведено прийняте Комісією рішення, а саме повідомленням засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Позивач 18.04.2026 був направлений на проходження медичного огляду ВЛК, за результатами проходження медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 2026-0419-1421-0873-7 від 19.04.2026, на підставі статті 23в, 76в, 64в графи ІІ Розкладу хвороб визнаний придатним до військової служби.

На основі результатів проведення медичного огляду, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 19.04.2026 №109 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» позивача призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до місця проходження військової служби у Військову частину НОМЕР_1 .

Ще відповідач 1 вказує, що наказ про призов позивача на військову службу під час мобілізації як акт індивідуальної дії реалізовано шляхом його застосування, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту, оскільки скасування вказаного наказу не може привести до відновлення порушеного права. Станом на дату подання цього позову позивач перебуває у статусі військовослужбовця Збройних Сил України; позовні вимоги в частині скасування рішення Комісії про скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не призведе до бажаних (очікуваних) наслідків, а саме поновлення позивачеві відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за наявності підстав відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII, оскільки надання відстрочки ставиться в залежність від перебування особи у статусі військовозобов`язаного і після прийняття наказу та призову позивача виникли нові правовідносини, а саме проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі – Закон №2232-ХІІ), Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2018 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008).

Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 просив відмовити у позові.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву Військова частина НОМЕР_1 позовні вимоги не визнає з посиланням на те, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 за позовом військовослужбовця до районного ТЦК та військової частини про визнання протиправними дій щодо призову і зобов`язання прийняти рішення про звільнення зі служби та вказав, що визнання процедури призову протиправною не спричиняє звільнення незаконно мобілізованого з військової служби, тобто, не відновлює попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Після мобілізації виникли нові правовідносини проходження військової служби позивачем, особливості яких визначаються Законом №2232-ХІІ, Положенням № 1153/2008. Підстави та порядок звільнення з військової служби визначає стаття 26 цього Закону, з огляду на які командування ВЧ НОМЕР_1 не має правових підстав для звільнення позивача з військової служби.

Зазначає, що позивач був доставлений до Військової частини НОМЕР_1 з документами, які були необхідні для його зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.04.2026 за № 110/нст сержанта ОСОБА_1 , призваного на військову службу за мобілізацією, призначено на посаду командира третього стрілецького відділення першого стрілецького взводу сьомої стрілецької роти третього батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 за штатом воєнного часу та зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 в пункті постійної дислокації ( АДРЕСА_1 ), на всі види забезпечення, та з 20.04.2026 він вважається таким, що справу та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Підставою для видачі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.04.2026 за № 110/нст є власноруч підписаний рапорт від 20.04.2026 за №12767/р сержантом ОСОБА_1 про приймання відповідної посади та поіменний список від 19.04.2026 за №5668. Командир Військової частини НОМЕР_1 для дотримання положень про облік військовослужбовців був зобов`язаний видати наказ про зарахування позивача до списків особового складу військової частини.

Представник відповідача 3 просить у позові відмовити.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи учасників, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 , військово-облікові дані уточнив своєчасно, що підтверджується відомостями електронного військово-облікового документа позивача, сформованого через застосунок «Резерв+» (а.с.24).

Відомості електронного військово-облікового документа позивача, сформованого станом на 17.04.2026, вказують на надання Комісією з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 відстрочки позивачу від призову на військову службу під час мобілізації у період до завершення мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII (а.с.24).

Про наявність відстрочки у ОСОБА_1 свідчить і подальше прийняття Комісією рішення про її скасування, відповідне сповіщення про скасування відстрочки станом на 17.04.2026 о 18:25 було наявне в електронному кабінеті позивача (а.с.29).

Матеріали справи містять копію заяви ОСОБА_1 від 21.10.2025 та документів, які надавалися позивачем для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з резолюцією керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Опрацювати встановленим порядком». У цій заяві позивач просив надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". До заяви долучалися такі документи (їх копії): військовий документ позивача, паспорт та РНОКПП позивача; Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціально послуги з догляду на непрофесійній основі №215 від 066.10.2025, акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 17.10.2025, довідка про склад сім`ї, рішення про відмову у призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Заява ОСОБА_1 розглянута Комісією та надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII.

Надалі відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації скасована. Так, матеріали справи містять копію витягу з протоколу Комісії №46 від 17.04.2026 з відомостями про те, що під порядковим №3 прийнято таке рішення щодо ОСОБА_1 «скасувати, акт про встановлення догляду без реєстрації», результати голосування «за» - 7, «проти» - 0 (а.с.73).

У матеріали справи відсутня копія повідомлення позивачу про скасування відстрочки, таке сповіщення направлено в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста ОСОБА_1 .

Надалі 18.04.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 скероване направлення голові ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 про визначення придатності до військової служби ОСОБА_1

18.04.2026 позивач пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 2026-0419-1421-0873-7 від 19.04.2026, на підставі статей 23в, 76в, 64в графи ІІ Розкладу хвороб визнаний придатним до військової служби.

Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №109 від 19.04.2026 призвано ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.04.2026 за № 110/нст сержанта ОСОБА_1 , призваного на військову службу за мобілізацією, призначено на посаду командира третього стрілецького відділення першого стрілецького взводу сьомої стрілецької роти третього батальйону територіальної оборони Військової частини НОМЕР_1 за штатом воєнного часу, з 20.04.2026 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 в пункті постійної дислокації ( АДРЕСА_1 ), на всі види забезпечення.

Позивач, не погодившись з рішенням про скасування відстрочки, рішеннями щодо його призову на військову службу під час мобілізації в особливий період та зарахування до списків особового складу військової частини, звернувся з цим позовом до суду.

До спірних правовідносин суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану”, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію” постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, загальну мобілізацію в Україні продовжено і дотепер.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України “Про військову службу і військовий обов`язок” від 25.03.1992 № 2232-XII.

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом частини дев`ятою статті 1 № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, серед іншого, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

За приписами частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 № 3543-XII (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 цього Закону мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Абзацом другим частини першої статті 22 Закону №3543-XII визначено, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (частина третя статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає, серед іншого, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Статтею 23 Закону №3543-ХІІ для деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.

Перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (частина восьма статті 23 Закону №3543-XII).

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята статті 23 Закону №3543-XII).

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає, серед іншого, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (далі – Порядок №1487), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до пунктів 56-57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. .

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Пунктом 58-1 Порядку № 560 визначено, що військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка). Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку, інформацію про інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.

Ще пункт 58-1 Порядку № 560 містить абзац, відповідно до якого районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

Пунктом 59 Порядку № 560 (який викладений у новій редакції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації» від 31.12.2024, яка набрала чинності 16.01.2025) визначено, що за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови. .

У разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2978), або довідка за формою згідно з додатком 6 (для військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів). .

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України (крім випадків, передбачених цим Порядком). У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов`язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється протягом п`яти днів у разі:

подання військовозобов`язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації);

надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;

отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

У разі виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (комісія Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) скасовує таку відстрочку протягом семи днів з дати виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки. .

Відомості про скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у день надсилання повідомлення про скасування відстрочки (додаток 10) засобами поштового зв`язку на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (за умови її уточнення) або адресу електронної пошти, зазначену у заяві про надання відстрочки, або повідомлення засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

За змістом пункту 61 цього ж Порядку військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім`я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, за якою здійснюється догляд. .

Військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов`язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду. .

Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:

відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов`язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;

перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов`язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.

За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов`язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Судом встановлено, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації була надана Комісією по заяві ОСОБА_1 відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII та діяла на період до 17.04.2026 на підставі розгляду документів (їх копій), серед яких:

висновок (форма № 080-2/о) про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, від 06.10.2025 №215, виданого КП «Збаразький центр первинної медико-санітарної допомоги» Збаразькової міської ради щодо матері позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,

акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 17.10.2025, складеного комісією Збаразької міської ради,

рішення про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 13.10.2025 про відсутність права на компенсацію через те, що середньомісячний дохід перевищує прожитковий мінімум на одну особу,

довідки МКП ПОБ «Добробут» від 02.10.2025 про склад сім`ї: ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 .

Спірним у цій справі є питання наявності підстави для скасування цієї відстрочки згідно з рішенням, оформленим протоколом Комісії №46 від 17.04.2026. При цьому у протоколі вказане таке обґрунтування рішення Комісії: «скасувати, акт про встановлення догляду без реєстрації».

Згідно з додатком 5 до Порядку №560, який визначає Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, у випадку подання заяви про відстрочку на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII документами, що підтверджують право на відстрочку, зокрема, є:

для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім`ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім`ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Із наведеного слідує, що під час мобілізації військовозобов`язані, які зокрема зайняті постійним доглядом за своїми батьком чи матір`ю, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду, не підлягають призову на військову службу, а для набуття права на відстрочку такій особі достатньо надати лише документ, який підтверджує родинні зв`язки, акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8), а для особи яка потребує догляду - довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

На підтвердження цих обставин позивач надав до відповідача 1 копію Висновку (форма № 080-2/о) про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, від 06.10.2025 №215, виданого КНП «Збаразький центр первинної медико-санітарної допомоги» Збаразькової міської ради щодо матері позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , згідно з яким рекомендовано соціальну послугу: отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи. Довідка підписана головою ЛКК, секретарем ЛКК та трьома членами ЛКК, скріплена печаткою КНП «Збаразький центр первинної медико-санітарної допомоги» Збаразькової міської ради. Висновок дійсний до 06.10.2026 (а.с.40, 69 зворот).

Також позивач надав акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 17.10.2025, згідно з яким комісією представників Збаразьської міської ради встановлено факт здійснення постійного догляду ОСОБА_1 за своєю матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Акт складений за формою, визначено додатком 8 до Порядку №560 (а.с.70), та довідку про склад сім`ї з підтвердженням родинних зв`язків (а.с.42).

Пунктом 58-1 Положення №560 передбачено, що військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку, інформацію про інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.

Позивач для отримання права на відстрочку на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII надав відповідачу 1 разом з заявою від 21.10.2025 про надання відстрочки усі необхідні документи на підтвердження здійснення постійного догляду за своєю матір`ю. Відповідно у Комісії не було підстав у подальшому скасовувати своє рішення про надання відстрочки позивачу.

Єдиною підставою в оскаржуваному рішенні про скасування відстрочки зазначено відсутність реєстрації акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 17.10.2025, проте така обставина жодним чином не впливає на наявність чи відсутність підстав для отримання військовозобов`язаним відстрочки та не вказує на недійсність такого документа, не ставить під сумнів обставин, які ним засвідчені.

Також суд зазначає, що представник відповідача 1 у відзиві на позовну заяву підшуковує нові підстави для скасування відстрочки, які не вказані в оскаржуваному рішенні. При цьому сам же представник ІНФОРМАЦІЯ_4 зауважує, що рішення про скасування відстрочки приймалося колегіально, а на даний час він самостійно аналізує документи, подані позивачем для надання відстрочки, і у відзиві на позов надає власні висновки щодо їх відповідності чи невідповідності вимогам законодавства та наявності підстав для надання відстрочки.

Водночас суд вважає і такі висновки представника ІНФОРМАЦІЯ_4 помилковими. Останні зводяться до того, що немає довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а лише висновок ЛКК про рекомендацію отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи, тоді як Порядок № 560 вимагає саме висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ.

З цього приводу суд зазначає, що наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.03.2021 № 407 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я" було затверджено Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-2/о "Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі".

Згідно з пунктом 2 цієї Інструкції висновок призначений для реєстрації когнітивних порушень які виникають при захворюваннях (органічні психічні розлади (F00-F09), розумова відсталість (F70-F79), порушення рухової активності (паралічі), соціальна дезадаптація, інвалідність І групи тощо). Когнітивні порушення можуть спостерігатися у симптокомлексі наступних розладів психіки (F10-F19), шизофренія (F20), первазивні розлади розвитку (F84), нейродегенеративні захворювання (хвороба Альцгеймера, Паркінсона тощо), судинні захворювання головного мозку (інсульти, інфаркти мозку, церебральний атеросклероз), нейроінфекція, наслідки черепно-мозкової травми, новоутворення, метаболічні порушення та інтоксикації, аутоімунні захворювання, генетичні захворювання тощо.

За змістом пунктів 3, 4 Інструкції висновок надається закладами охорони здоров`я усіх рівнів надання медичної допомоги. Висновок заповнюється членами лікарської комісії на підставі форми первинної облікової документації № 027/о «Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974.

Висновок надається особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 (пункт 5 Інструкції).

Згідно з пунктом 8 Інструкції у пункті 4 Висновку вказуються рекомендовані соціальні послуги: денного догляду, догляду вдома, паліативного догляду вдома, отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.

Висновок підписується членами лікарської комісії, із проставленням дати видачі, після чого завіряється печаткою закладу охорони здоров`я (пункт 9 Інструкції).

Висновок призначений для надання до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчих органів міської, міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (пункт 10 Інструкції).

Цим самим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.03.2021 № 407 затверджено Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі". Згідно з пунктами 2, 3 цієї Інструкції такий висновок надається закладами охорони здоров`я усіх рівнів надання медичної допомоги; висновок заповнюється членами лікарської комісії на підставі заповненої лікарем загальної практики-сімейної медицини форми первинної облікової документації №025/о "Медична карта амбулаторного хворого №__", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року №110, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за №661/20974.

У пункті 4 висновку вказуються рекомендовані соціальні послуги: денного догляду, догляду вдома, паліативного догляду вдома; отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи (пункт 7 Інструкції).

Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 у справі № 120/1909/23 зауважив про недосконалість та неузгодженість термінів у нормативно-правових актах стосовно питання, яким документом підтверджується необхідність здійснення постійного догляду та який орган має право видавати цей документ. Аналізуючи повноваження МСЕК, передбачені Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 03.12.2009 № 1317, Верховний Суд виснував, що вона визначає потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі особам з інвалідністю, а також особам, яким визначена ступінь втрати професійної працездатності. Щодо осіб, які не відносяться до цих категорій, але які за станом здоров`я нездатні до самообслуговування і потребують постійно стороннього догляду, то на переконання Суду, такі повноваження віднесені до ЛКК закладу охорони здоров`я, які мають право приймати, зокрема: 1) висновок або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною 16-річного віку; 2) висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою № 080-4/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг; 3) висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціального послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою № 080-2/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг; 4) висновок щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу за формою бланка, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 31 липня 2013 року № 667.

Така неузгодженість полягає у тому, що у додатку 5 до Порядку №560 у Переліку документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, у випадку подання заяви про відстрочку на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII документами, що підтверджують право на відстрочку, зокрема, для особи, яка потребує постійного догляду, є серед іншого, висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, проте зазначені вище Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-2/о та № 080-4/о

передбачають лише такі рекомендовані соціальні послуги: денного догляду, догляду вдома, паліативного догляду вдома; отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи, тобто про потребу в постійному догляді в жодному висновку мова не йде.

Тобто законодавство станом на жовтень 2025 року не передбачало затвердженої форми висновку лікарсько-консультативної комісії про потребу в постійному догляді.

Відсутність уніфікованого зразка висновку про потребу в постійному догляді та повноважень лікарсько-консультативної комісії для його прийняття свідчить про наявність прогалини та неузгодженості нормативно-правового регулювання, що спричиняє правову невизначеність у реалізації права особи на отримання відстрочки чи звільнення з військової служби за відповідною підставою.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 20.11.2025 у справі № 560/17590/24, від 12.05.2026 у справі № 500/7485/23.

Отож суд враховує, що на момент виникнення спірних правовідносин нормативно-правовими актами не було затверджено окремої уніфікованої форми висновку лікарсько-консультативної комісії про необхідність постійного стороннього догляду за особою, яка його потребує.

За таких обставин вимога про подання документа встановленої форми з зазначенням необхідності здійснення саме постійного догляду (на чому зараз наполягає представник ТЦК та СП) не могла бути виконана позивачем, оскільки нормативно було визначено лише надання висновків з такими рекомендованими соціальними послугами: денного догляду, догляду вдома, паліативного догляду вдома; отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.

В цьому аспекті суд також вказує, що надалі наказом Міністерства охорони здоров`я України від 27.11.2025 № 1811 внесено до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 09.03.2021 № 407 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2021 № 510/36132, зміни, зокрема внесено зміни до форми первинної облікової документації № 080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09 березня 2021 року № 407, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2021 року за № 510/36132, виклавши її в новій редакції, та Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-4/о, виклавши її в новій редакції.

Цим же наказом Міністерства охорони здоров`я України від 27.11.2025 № 1811 підпункт 2, який передбачав форму первинної облікової документації № 080-2/о «Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, внаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» та інструкцію щодо її заповнення, виключено. Також установлено, що видані до набрання чинності цим наказом висновки згідно з формою первинної облікової документації № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09 березня 2021 року № 407, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2021 року за № 510/36132, та формою первинної облікової документації № 080-2/о «Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, внаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09 березня 2021 року № 407, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2021 року за № 510/36132, є чинними протягом строку, на який вони були видані.

У викладеній в новій редакції Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі», зазначено, що висновок призначений для реєстрації порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду, в тому числі для реєстрації когнітивних порушень, які виникають при захворюваннях (органічні психічні розлади (F00–F09), розумова відсталість (F70–F79), порушення рухової активності (паралічі), соціальна дезадаптація тощо). Когнітивні порушення можуть спостерігатися у симптокомлексі розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин (F10–F19), шизофренії (F20), первазивних розладів психологічного розвитку (F84), нейродегенеративних захворювань (хвороба Альцгеймера, Паркінсона тощо), судинних захворювань головного мозку (інсульти, інфаркти мозку, церебральний атеросклероз), нейроінфекції, наслідків черепно-мозкової травми, новоутворень, метаболічних порушень та інтоксикацій, аутоімунних захворювань, генетичних захворювань тощо (пункт 2).

Висновок надається закладами охорони здоров`я усіх рівнів надання медичної допомоги (пункт 3 Інструкції).

Висновок заповнюється членами лікарсько-консультативної комісії (далі — ЛКК) на підставі форми первинної облікової документації № 025/о «Медична карта амбулаторного хворого № _____», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974, або форми первинної облікової документації № 027/о «Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (пункт 4 Інструкції).

Висновок надається особі, яка потребує постійного стороннього догляду, або її законному представнику (пункт 5 Інструкції).

Пункт 4 Висновку, в якому зазначається про визначення ЛКК потреби особи в постійному сторонньому догляді, не заповнюється (пункт 8 Інструкції).

Висновок підписується членами ЛКК із проставленням дати видачі, після чого засвідчується печаткою закладу охорони здоров`я (пункт 9 Інструкції).

Особам, яким інвалідність встановлено безстроково, Висновок видається безстроково. Особам, яким інвалідність встановлено на певний строк, Висновок видається на строк не більше, ніж до завершення строку, на який їм встановлено інвалідність, але не менше, ніж на 12 місяців. Іншим категоріям осіб Висновок видається на строк 12 місяців з дати видачі (пункт 11 Інструкції).

Наведене нормативне регулювання набрало чинності після видачі Висновку матері позивача від 06.10.2025 №215, проте його зміст свідчить про подальше врегулювання на нормативному рівні питання щодо оформлення лікувально-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я документів, пов`язаних із підтвердженням потреби особи саме у постійному сторонньому догляді.

Враховуючи наведене, на переконання суду, доданий позивачем до заяви про надання відстрочки Висновок (форма № 080-2/о) про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, від 06.10.2025 №215, виданий КНП «Збаразький центр первинної медико-санітарної допомоги» Збаразькової міської ради щодо матері позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , згідно з яким рекомендовано соціальну послугу: отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи, є достатнім доказом про потребу в постійному сторонньому догляді.

Такий підхід узгоджується із загальним принципом належного урядування, відповідно до якого ризик помилки чи недосконалості нормативного регулювання, допущеної державою, не може покладатися на особу, яка діє добросовісно та намагається реалізувати надане їй законом право.

Також суд зазначає, що пунктом 60 Порядку №560 передбачена можливість перевірки підстав у військовозобов`язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, водночас така перевірка здійснюється за наявності підстав, зокрема у разі отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

ІНФОРМАЦІЯ_2 та Комісія не надали жодної отриманої офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки, що свідчить про відсутність таких та відсутність законних підстав для скасування відстрочки ОСОБА_1 .

При наявності відстрочки позивач не міг бути мобілізований на військову службу. Отож, протиправне скасування відстрочки позивачу та його подальша мобілізація свідчать про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо призову позивача під час мобілізації та наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 №109 від 19.04.2026 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації.

Також суд зазначає, що незважаючи на той факт, що після видання оскаржуваного наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 , такий наказ вичерпав свою дію реалізацією, позивач не позбавлений права в судовому порядку оскаржити індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень, який безпосередньо стосується його прав та законних інтересів.

Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.

Подібний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 06.10.2021 у справі №9901/26/21, від 03.11.2021 у справі №9901/226/21, від 02.02.2022 у справі № 9901/256/21, від 16.03.2023 у справі № 9901/494/21, від 06.04.2023 у справі № 990/152/22, від 14.09.2023 у справі №990/73/23.

Можливість оскарження актів індивідуальної дії не шкодить самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені в суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Тобто індивідуально-правові акти можуть бути предметом оскарження в адміністративній справі.

Отже, у разі видання суб`єктом владних повноважень, в даному випадку начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 наказу про призов позивача на військову службу за мобілізацією, позивач, враховуючи очевидну протиправність видання такого наказу (наявність у нього відстрочки від проходження військової служби), має законне право звернутись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу в частині, яка безпосередньо його стосується, що ним (позивачем) фактично і було зроблено у даній справі.

Такий спосіб судового захисту як визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу є ефективним та належним, не призводить до порушення публічних правовідносин щодо проходження громадянами військової служби за мобілізацією, а навпаки дозволяє попередити в майбутньому порушення прав та законних інтересів позивача.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 звільнити позивача з військової служби та виключити зі списків особового складу, то суд враховує таке.

Після видання начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 наказу від 19.04.2026 № 109 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період, виникли правовідносини щодо проходження військової служби, особливості якої визначаються Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.

Водночас незаконна мобілізація може порушувати права громадян, зокрема право на свободу та право на обрання форми служби. Захист цих прав може включати звернення до суду, а також право на звільнення з військової служби, якщо незаконна мобілізація є наслідком порушення закону.

У національному законодавстві відсутній чіткий механізм поновлення прав особи, яка була незаконно мобілізована, шляхом використання легітимних процедур звільнення зі служби. Це означає, що для фізичних осіб, які зазнали неправомірного втручання зі сторони держави у особі відповідного суб`єкта влади, і для поновлення прав яких не встановлений чіткий порядок, виникає ситуація правової невизначеності, яка може тривати роками.

Разом з тим, ризик негативних наслідків будь-якої помилки державного органу, пов`язаної з неналежним урядуванням, повинен покладатись на державу, а не на особу, відтак помилки не можуть виправлятись за рахунок осіб, які зазнали протиправного втручання.

Відповідно до частини першої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Крім того, суд послуговується практикою Європейського суду з прав людини

Аналізуючи рішення Європейського суду з прав людини, можна виокремити такі основні складові принципу належного урядування, які становлять його зміст:

1) на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок;

2) у разі, якщо йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб;

3) ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються;

4) принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість;

5) потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу; державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків;

6) такі помилки не повинні бути усунені за рахунок зацікавленої особи, особливо там, де немає конфлікту приватних інтересів.

Зазначені підходи до тлумачення цього принципу наведені у таких рішеннях у справах Європейського суду з прав людини, як: «Москаль проти Польщі» (п. 73), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (п. 58), «Лелас проти Хорватії» (п. 74), «Ґаші проти Хорватії» (п. 40), «Трґо проти Хорватії» (п. 67), «Рисовський проти України» (п. 71) та інших.

Отже, у разі відсутності дієвого механізму поновлення права особи не повинен унеможливлюватись загалом захист її інтересів, гарантованих Конституцією України, що означає, що у цьому випадку держава повинна самостійно нести відповідальність за невиконання нею свого зобов`язання або за допущені порушення.

Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд не позбавлений права захистити інтереси особи, виходячи в першу чергу зі змісту вказаного принципу.

У свою чергу, допущені законодавцем прогалини у правових актах та нормах, а також вчинені суб`єктами влади порушення під час застосування таких правових норм, не можуть виправдовувати неправомірне втручання в реалізацію особою належних їй прав та інтересів.

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював та застосовував доктрину під умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульовану Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.

Іншими слова неправомірні діяння, не можуть породжувати правомірний результат.

Суд також враховує те, що позивач, не дивлячись на незаконність рішення про його призов на військову службу, перебуває на військовій службі, фактично виконуючи обов`язок, передбачений статтею 65 Конституції України.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Водночас, Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, не передбачає особливостей щодо процедури виключення зі списків особового складу військової частини тих військовослужбовців, які були зараховані на службу внаслідок дій суб`єкта владних повноважень, що не відповідали вимогам закону в частині порядку призову/мобілізації на службу.

Зважаючи на це, суд вважає, що у цьому випадку можливим ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування наказу про його зарахування до списків особового складу військової частини і зобов`язання командира військової частини, де позивач проходить службу, виключити його зі списків особового складу, звільнивши з військової служби.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту суд, в першу чергу, враховує його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Так, відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України»).

В даному випадку, за відсутності правових підстав для призову позивача на військову службу під час мобілізації як особи, яка має право та оформила відстрочку для постійного догляду за матір`ю, яка потребує стороннього догляду, а Комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 її протиправно скасувала і ІНФОРМАЦІЯ_2 незаконно мобілізував позивача шляхом вчинення протиправних дій, суд погоджується з представником позивача, що ефективним та належним способом відновлення порушеного права позивача буде не лише визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №109 від 19.04.2026 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, а й скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.04.2026 за № 110/нст про призначення на посаду командира третього стрілецького відділення першого стрілецького взводу сьомої стрілецької роти третього батальйону територіальної оборони Військової частини НОМЕР_1 та зараховання до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з зобов`язанням Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключити зі списків особового складу.

Незважаючи на те, що командир Військової частини НОМЕР_1 фактично не вчиняв протиправних дій при прийнятті даного наказу, проте зарахування позивача на військову службу є похідним від протиправного наказу про призов та не має самостійних правових підстав для існування.

Зарахування особи до списків особового складу військової частини стало безпосереднім наслідком незаконної мобілізації, а тому збереження юридичного статусу військовослужбовця за позивачем, унеможливлює фактичне відновлення порушеного права позивача та залишає його у стані правової невизначеності.

Такі вимоги не є самостійним способом звільнення позивача з військової служби відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а спрямовані на усунення правових наслідків незаконного призову та відновлення становища, яке існувало до порушення його прав.

Аналогічні висновки викладені Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 29.05.2026 у справі №260/9985/25, від 18.09.2025 по справі № 460/1771/25, Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 04.08.2026 у справі № 560/14872/25.

Щодо посилання відповідача 3 на висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 05.02.2025 по справі № 160/2592/23 про визнання процедури призову незворотною, то така справа не є зразковою, стосується військовослужбовця, який майже через рік звернувся до суду з позовом щодо непроходження перед мобілізацією медичного огляду ВЛК, що не мало місця у спірних правовідносинах. У справі №160/2592/23 позивач оскаржував не акт індивідуальної дії (наказ начальника районного ТЦК та СП про мобілізацію), а дії щодо порушень, допущених під час процедури проведення військово-лікарської комісії (ВЛК), а тому суд вважає висновки не релевантним до обставин даної справи.

Водночас слід відмовити у позовній вимозі про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 та Комісію поновити ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки скасування судом рішення про скасування відстрочки позивачу як протиправного матиме наслідком відновлення відстрочки на період, на який така була надана, і не потребує додаткового ухвалення рішення з даного питання. Окрім того, згідно з поданими до заяви про відстрочку документами потреба у догляді за матір`ю позивача підтверджена висновком ЛКК до 06.10.2026, тобто для отримання права на відстрочку після 06.10.2026 позивач має надати відповідні документи, передбачені Порядком №560.

Перевіривши обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень, суд дійшов висновку, що вони не відповідають наведеним у частині другій статті 2 КАС України критеріям та принципу належного урядування.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивач звільнений від сплати судового збору, такий при поданні позову не сплачувався, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом № 46 від 17.04.2026, в частині скасування ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 №109 від 19.04.2026 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації та особливий період" в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.04.2026 за № 110/нст про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та звільнити з військової служби ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 24 вересня 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.