Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №480/58/25 — Сумський окружний адміністративний суд

Суд: Сумський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №480/58/25

Суддя: С.М. Гелета

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року Справа № 480/58/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 08.12.2024 № 474 "Про результати службового розслідування" в частині пунктів 2, 3, 4, 5.1, 5.2, 7.1, 7.2, 7.3.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що службове розслідування та спірний наказ є необ`єктивними, не відповідають реальним обставинам подій, протиправні. Звертає увагу, що строк проведення службового розслідування відносно позивача було порушено. Зокрема, службове розслідування було призначено 01.11.2024, а тому мало бути завершено не пізніше 01.12.2024. Натомість, службове розслідування було завершено 08.12.2024. Одночасно із цим у вступній частині акту службового розслідування зазначено, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 №681 "Про призначення службового розслідування" датований 01.10.2024. Тобто максимально дозволеним Порядком №608 строком проведення службового розслідування є 01.12.2024. Таким чином, беззаперечно, що службове розслідування відносно позивача проведено з порушенням вимог Порядку №608, тобто поза межами визначеного місячного строку для його проведення. Звертає увагу, що з акту службового розслідування не вбачається, коли він був складений, а тільки наявна дата його затвердження командиром ВЧ НОМЕР_1 та підписання членами комісії.

Стосовно виявлених порушень позивач зазначає, що між нестачею військового автомобіля НОМЕР_3 , та пошкодженням військового автомобіля KIA SORENTO, відсутній причинно-наслідковий зв`язок дій та бездіяльності позивача, що є обов`язковою умовою притягнення до дисциплінарної відповідальності. Відсутня як пряма вина, так і недбалість позивача.

Зазначає, що як вбачається з оскаржуваного наказу, військовий автомобіль НОМЕР_3 був закріплений за ОСОБА_2 , який в усному порядку підтвердив і сам ОСОБА_2 під час службового розслідування. Також зазначені обставини підтвердив під час опитування в рамках службового розслідування колишній начальник служби військової техніки ОСОБА_3 . Аналогічне підтвердив і позивач в рамках службового розслідування.

З оскаржуваного наказу вбачається, що автівка MERSEDES-BENS ML 270 через її несправність потрапила у дорожньо-транспортну пригоду, про що позивач у телефонному режимі повідомив тимчасово виконуючого обов`язки командира ВЧ ОСОБА_4 . Далі автомобіль було евакуйовано до с. Вовчків і розміщено на території фермерського господарства. А після того, як в травні 2024 підрозділ було передислоковано в зону проведення бойових дій, забрати автомобіль у позивача не було можливості. Сам ОСОБА_4 , згідно із оскаржуваним наказом, "не пам`ятає" про доповідь позивача щодо ДТП за участі автомобіля MERSEDES-BENS ML 270. Позивач акцентує увагу на тому, що "не пам`ятає" та "не доповідав" - не тотожні поняття. І якщо ОСОБА_4 не пам`ятає, що позивач доповідав йому про ДТП за участі автомобіля MERSEDES-BENS ML 270, не означає, що цього не було.

Більш того, з приводу зникнення даного автомобіля з території фермерського господарства позивач звертався із відповідною заявою до правоохоронних органів, що підтверджується відповідною заявою від 19.11.2024 . Позивач повідомив правоохоронним органам, що після повернення із зони бойових дій до місця, де залишав даний автомобіль, він його не виявив, але встановив водія евакуатора, який перевозив цю автівку із с. Вовчків до с. Обуховичі Вишгородского району за проханням військових.

Щодо військового автомобіля KIA SORENTO позивач зазначає, що із оскаржуваного наказу вбачається, що згідно пояснень ОСОБА_3 ця автівка використовувалась ОСОБА_5 , який у свою чергу пояснив, що під час перебування підрозділу на Лиманському напрямку старшина ОСОБА_6 отримав розпорядження командування перевезти військовослужбовцю ОСОБА_7 до нового місця служби. Однак KIA SORENTO під керуванням ОСОБА_6 потрапив у ДТП. Це підтвердив і військовий ОСОБА_8 , який додав, що він брав участь у перевезенні Корчинської Ксенії, і автівку через погану погоду та ожеледицю занесло на зустрічну смугу, де і трапилась ДТП з вантажівкою. За кермом знаходився ОСОБА_6 .

Сам позивач пояснив, що після того, як дізнався про ДТП за участі KIA SORENTO, позивач доповів безпосередньому командуванню, яке віддало наказ доставити автівку до пункту постійної дислокації у АДРЕСА_1 . Самих ОСОБА_6 і ОСОБА_9 опитано не було. Також комісією не було вжито заходів щодо з`ясування результатів розгляду заяви позивача про вчинення встановлення місця знаходження військового автомобіля MERSEDES-BENS ML 270, з якою 19.11.2024 він, будучи попередженим про кримінальну відповідальність, звернувся до начальника ВП№1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.

Позивач зазначає, що службове розслідування було проведено поверхнево та може свідчити про те, що відповідачу або відоме місцезнаходження автівки, або у встановленні її місця знаходження відповідач не зацікавлений.

Зазначає, що відповідач не встановив дати та місця втрати військового майна, у матеріалах службового розслідування відсутні належні, беззаперечні докази, які б «поза розумним сумнівом» доводили, що позивач не забезпечив належного контролю за наявністю та збереження майна служби зв`язку, що призвело до його нестачі. При цьому відповідачем залишено поза увагою, що дані автівки були закріплені не за позивачем, що знайшло своє відображення в акті службового розслідування.

Також відповідачем не доведено наявність збитків саме ВЧ, а не державі. Зазначає, що відповідачем не доведено, що позивач під час проходження служби на посаді командира механізованої роти військової частини НОМЕР_1 мав відповідати за цілісність та збереження перелічених автомобілів - відсутнє будь-яке посилання на наказ про призначення позивача як матеріально-відповідальної особи.

Відповідачем надано відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог, наказ вважає правомірним та обґрунтованим .

Зазначає, що за неналежне виконання службових обов`язків, службову недбалість, яка призвела до заподіяння майнової шкоди державі в особі ВЧ НОМЕР_1 , порушення вимог ст.ст. 11, 12, 16, 58, 59, 83, 84, 91, 11, 112 ЗУ "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" позивача правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено сувору догану, за порушення вимог ст.ст. 11, 12, 16, 58, 59, 83, 84, 91, 11, 112 ЗУ "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України", п.12 глави 5 Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України у зв`язку з нестачею військового автомобіля MERSEDES-BENS ML 270 позивача притягнуто до повної матеріальної відповідальності у сумі 194 750 гривень, за порушення вимог ст.ст. 11, 12, 16, 58, 59, 83, 84, 91, 11, 112 ЗУ "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України", п.12 глави 5 Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України у зв`язку з виявленням пошкоджень військового автомобіля KIA SORENTO, через службову недбалість, бездіяльність, неподання доповідей про події, порушення порядку обліку, зберігання, використання військового майна, невжиття заходів щодо запобігання розкраданню, знищенню, псуванню військового майна позивача притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності у сумі 45 420 гривень, вирішено стягувати щомісяця із грошового забезпечення позивача суму у розмірі 19,99% такого грошового забезпечення до повного погашення суми заборгованості в загальному розмірі 240 170 гривень, не виплачувати позивачу щомісячну премію за грудень 2024 р.

З урахуванням матеріалів, зібраних в ході проведення службового розслідування, відповідач дійшов висновку, що факт пошкодження військового майна автомобіля марки КІА SORENTO та факт втрати військового майна, автомобіля MERSEDES-BENS ML 270, які закріплені за 3 стрілецькою ротою військової частини НОМЕР_1 , було встановлено під час проведення інвентаризації майна служби військової техніки військової частини НОМЕР_1 . Розмір заподіяних збитків та вартість втраченого військового майна також було встановлено в ході проведення службового розслідування.

Враховуючи розмір заподіяних збитків від пошкодження автомобілю марки КІА SORENTO позивача в силу положень ч.2 статті 5 Закону № 160-IX покладено обмежена матеріальна відповідальність в розмірі 15 прожиткових мінімумів на працездатну особу в сумі 45 420 грн.

На підставі частини 1 статті 13 Закону № 160-IX, стягнення сум завданої шкоди в разі притягнення позивача до матеріальної відповідальності здійснюється щомісяця із грошового забезпечення особи в розмірі до 20 відсотків місячного грошового забезпечення.

Звертає увагу, що в ході проведеного службового розслідування було достоменно встановлено, що заподіяння шкоди інтересам держави сталося внаслідок відсутності з боку командира 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , капітана ОСОБА_1 неналежного контролю та дбайливого ставлення до військової майна. Вчинення викладеного вище правопорушення підтверджується фактами та обставинами, що були встановлені в ході проведення службового розслідування, а саме: систематична відсутність доповідей вищому командуванню про події, які трапилися у ввіреному підрозділі; відсутність контролю за кількістю та технічним станом військової техніки, неналежне виконання своїх службових обов`язків.

Причинним зв`язком між протиправною поведінкою позивача та завданою шкодою слід вважати свідоме порушення останнім вимог нормативно-правових актів, які регламентують виконання військового обов`язку та проходженні військової служби, у тому числі виконання обов`язків за дорученою посадою шляхом.

Необережність позивача виражена у формі недбалості, коли військовослужбовець міг та повинен був усвідомити протиправний характер своєї бездіяльності та можливість настання суспільно небезпечних наслідків. Своїми діями позивач порушив вимоги низки нормативно-правових актів “Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України» затвердженої Наказом Міністерства оборони України №440 від 17.08.2017, Глава V, пункт 12 “облік бронетанкового озброєння і техніки, автомобільної техніки і майна, електрогазової техніки та майна, засобів інженерного озброєння та техніки служби пального ведеться командиром підрозділу в книзі обліку за номерами і закріплення військового майна”, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України”, а саме щодо обліку, своєчасних звірок та перевірок майна, що визначені відповідними статтями: ст. 11, ст.12, ст.. 16, ст.. 58, ст.. 111, ст.. 112. Позивачем порушено Наказ Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 “Про Затвердження положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України”: Розділ 2 п. 2.4, Розділ 3 пп. 3.1.1, Розділ 3 пп. 3.1.9.

Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення є неналежне виконання позивачем своїх функціональних обов`язків та особиста недисциплінованість, самовпевненість військовослужбовця, ігнорування своїх функціональних обов`язків та вимог керівної документації, службова недбалість.

Враховуючи вищевикладене, наказом командира військової частини НОМЕР_1 №474 від 08.12.2024, за неналежне виконання службових обов`язків, службову недбалість яка призвела до заподіяння майнової шкоди державі в особі військової частини НОМЕР_1 , порушення вимог ст. ст. 11, 12, 16, 58, 59 83, 84, 91, 111, 112 Закону України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України” ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з ст. 45, пункту “б” статті 8, ст.55 Закону України “Про дисциплінарний Статут Збройних Сил України” та накладено на нього дисциплінарне стягнення у вигляді сувора догана та позбавлено премії за грудень 2024р.

За порушення вимог ст. ст. 11, 12, 16, 58, 59 83, 84, 91, 111, 112 Закону України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України”, пункту 12, Глави 5 “Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України”, затвердженої Наказом Міністерства оборони України №440 від 17.08.2017, у зв`язку з нестачею військового автомобілю MERSEDES-BENS ML 270, ОСОБА_1 в силу положень п. 1 ч. 1 статті 6 Закону України №160-IX притягнуто до повної матеріальної відповідальності в сумі 194 750 грн, що підлягає стягненню на відшкодування шкоди, заподіяної державі в особі військової частини НОМЕР_1 .

За порушення вимог ст. ст. 11, 12, 16, 58, 59 83, 84, 91, 111, 112 Закону України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України”, пункту 12 Глави 5 “Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України”, затвердженої Наказом Міністерства оборони України №440 від 17.08.2017, у зв`язку з виявленням пошкоджень військового автомобілю КІА SORENTO через службову недбалість, бездіяльність, неподання доповідей про події, порушення установленого порядку обліку, зберігання, використання військового майна, а також невжиття належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню військового майна, ОСОБА_1 згідно положень частини 2 статті 5 Закону № 160-IX притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі 15 прожиткових мінімумів на працездатну особу, що згідно статті 7 Закону України №1928-IX “Про Державний бюджет України на 2024 рік” складає 45 420 грн., та підлягає стягненню на відшкодування шкоди, заподіяної державі в особі військовій частині НОМЕР_1 .

Окремо відповідач звертав увагу суду, що 06.01.2024 між військовослужбовцем ОСОБА_1 та командиром військової частин НОМЕР_1 було укладено Договір про повну матеріальну відповідальність №86, за умовами якого військовослужбовець брав на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереженості матеріальних цінностей, переданих йому для зберігання військовою частиною та зобов`язувався повідомляти командира про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження переданих йому матеріальних цінностей, вести облік, складати і надавати звіти про рух і залишки переданих йому матеріальних цінностей. Аналогічний договір було укладено і в 2023 році.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, ухвалою суду було прийнято справу до провадження у новому складі суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховується наступне.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232 ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).

Частинами другою-третьою та шостою статті 2 Закону № 2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Види військової служби серед, яких вказана військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі Статут)).

Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини). Обов`язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями.

Дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Згідно зі статтею 16 Статуту кожен військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Статтями 26, 27 Статуту військовослужбовці передбачено, що залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України від 3 жовтня 2019 року № 160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі Закон № 160-ІХ).

Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону № 160-ІХ: інше майно - нерухоме та рухоме державне майно (крім військового майна, закріпленого за військовою частиною, установою, організацією, закладом), майно, залучене під час мобілізації, а також грошові кошти; матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності; пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.

Статтею 2 Закону № 160-ІХ передбачено, що його дія поширюється, зокрема, на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів.

За змістом частин першої, другої, четвертої статті 3 Закону № 160-ІХ підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до приписів статті 5 Закону № 160-ІХ особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність.

Командир (начальник), який своїм рішенням чи бездіяльністю порушив установлений порядок обліку, зберігання, використання військового та іншого майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, визначається на день видання наказу про притягнення особи до обмеженої матеріальної відповідальності.

Частинами першою та другою статті 7 Закону № 160-ІХ передбачено, що розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу військового та іншого майна за встановленими нормами.

Частинами шостою - восьмою статті 8 Закону №160-IX встановлено, що за результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.

У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.

За змістом положень статті 9 Закону № 160-ІХ посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.

У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).

Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.

Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.

За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Наказ доводиться до винної особи під підпис.

Згідно з частинами першою та другою статті 10 Закону № 160-ІХ відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.

Відшкодування шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється на підставі наказу старшого за службовим становищем командира (начальника).

Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті.

У постанові від 27 грудня 2023 року у справі № 120/10943/21-а Верховний Суд зазначив, що у разі зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом постає питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи. Тож обсяг повноважень суду під час розв`язання таких спорів не закінчується дослідженням правильності розрахунку суми завданої шкоди, адже насамперед суд зобов`язаний перевірити наявність причино-наслідкового зв`язку між діями військовослужбовця, вчиненими під час перебування на посаді публічної служби, та заподіяною шкодою.

Пунктом 7 розділу І Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (далі - Порядок № 608), встановлено, що службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування (пункт 5 розділу V Порядку № 608).

Пунктом 6 розділу V Порядку № 608 встановлено, що після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додається всі матеріали службового розслідування.

Відповідно до пункту 1 розділу VIII Порядку № 608 у разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Згідно з пунктом 3 розділу VIII Порядку № 608 до матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.

Отже, суд зазначає, що військовослужбовець може бути притягнутий до матеріальної відповідальності за результатами службового розслідування, проведеного з дотриманням вимог Закону № 160-ІХ і Порядку № 608.

Відповідно до статті 12 Закону № 160-ІХ у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Частиною першою статті 14 Закону № 160-ІХ передбачено, що наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством.

Матеріалами справи підтверджується, що наказом Начальника Регіонального управління Сил територіальної оборони “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” від 06 квітня 2023 року №99, ОСОБА_1 , призначеного на посаду командира механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , а наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.04.2023 №96 військовослужбовець вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 17.07.2024 №170 ОСОБА_1 , призначеного на посаду командира 3-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , а наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2024 №256, військовослужбовець вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

У відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 01.10.2023 №253 (по особовому складу) щодо звільнення з військової служби у запас капітана ОСОБА_1 командира 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , з метою якісної організації і проведення приймання та здавання справ і посади, командиром військової частини НОМЕР_1 був виданий наказ “Про приймання та здавання справ і посади командира 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 ” від 07.10.2024 № 653 (а.с.112).

На підставі розпорядження командира ВЧ НОМЕР_2 від 03.10.2024 №3761/дск з метою встановлення фактичної наявності військового майна, його якісного стану і комплектності, виявлення обсягів нестач, надлишку та надлишкового військового майна, після участі частини в безпосередньо бойових діях та забезпечені здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, наказом №638 від 03.10.2024 було призначено проведення у ВЧ НОМЕР_1 позапланової інвентаризації (а.с.111).

Тимчасово виконуючим обов`язки начальника служби військової техніки військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 (вх.№7711 від 31.10.2024), було повідомлено заступника командира ВЧ НОМЕР_1 , що під час проведення інвентаризації військового майна 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , було виявлено відсутність (нестача) одиниці військової автомобільної техніки, а саме автомобілю MERSEDES BENS ML, а також характерні ушкодження, автомобіля KIA Sorento, який перебуває у технічно несправному стані, до експлуатації непридатний. Зазначено, що доповідей про знищення чи пошкодження військового майна від командира 2 стрілецької роти НОМЕР_5 ОСОБА_11 не надходили, записів в журналі бойових дій НОМЕР_5 про пошкодження чи знищення зазнаечногов військового майна не виявлено (а.с.104).

Відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, наказом командира військової частини НОМЕР_1 №681 від 01.10.2024 “Про призначення службового розслідування” створено комісією для проведення проведено службового розслідування з метою уточнення причин та умов пошкодження та нестачі (втрати) військового майна 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 (а.с.107).

На підставі рапорту Голови комісії – заступника командира військової частини НОМЕР_1 від 30.11.2024 №8598 (а.с.108) наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.11.2024 №191, службове розслідування було продовжено до 30.12.2024 (а.с.109).

Таким чином посилання позивача на те, що службове розслідування проведено із порушенням місячного строку, судом не може бути визнано обґрунтованим, оскільки наказом від 30.11.2024 продовжено до 30.12.2024, а саме службове розслідування завершено 08.12.2024. Комісією складено акт службового розслідування, який підписано членами комісії 08.12.2024, з яким позивача 10.12.2024 ознайомлено, що підтверджується підписом ОСОБА_1 та інформацією про незгоду позивача із висновками акту службового розслідування.

Відповідачем прийнято наказ №474 від 08.12.2024 «Про результати службового розслідування» (а.с.82-103) відповідно до якого службове розслідування вважається завершеним.

В ході службового розслідування встановлено факт надходження у військову частину НОМЕР_1 військового майна, а саме автомобіля MERSEDES BENS ML та автомобіля MERSEDES BENS ML.

Факт надходження майна до військової частини НОМЕР_1 підтверджується Договором дарування автомобілю MERSEDES BENS ML від 25 березня 2023 року, актом приймання передачі до Договору дарування від 25 березня 2023 року автомобілю MERSEDES BENS ML, Актом прийому передачі благодійної допомоги від 25 березня 2023 року автомобілю автомобіль KIA SORENTO (а.с..115-118). На транспорті засоби автомобіль KIA SORENTO та на автомобіль MERSEDES BENS ML270 оформлено реєстраційні талони.

Також службовим розслідуванням встановлено факт отримання вищевказаного військового майна командиром 3-ї стрілецької (механізованої) роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , що підтверджується підписом позивача на відповідних актах приймання-передачі майна (а.с.119-122).

Зокрема, комісією встановлено та відображено в акті службового розслідування, що позивачем підписано Акт приймання передачі основних засобів від 08.09.2023 на автомобіль MERSEDES BENS ML270, Акт введення в експлуатацію основних засобів від 08.09.2023 на автомобіль MERSEDES BENS ML270 шасі (кузов), Акт внутрішнього переміщення основних засобів від 25.08.2023 на автомобілі KIA SORENTO та MERSEDES BENS ML270, Акт введення в експлуатацію основних засобів від 08.09.2023 на автомобіль KIA SORENTO.

Згідно рапорту командира механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 від 18.10.2023, автомобіль MERSEDES-BENS був закріплений за старшим солдатом ОСОБА_2 , а автомобіль KIA SORENTO за молодшим сержантом ОСОБА_12 (а.с.124).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 , наданих комісії, військовослужбовець зазначив наступне. Так, на питання комісії : «Відповідно до рапорту командира 3 стрілецької (механізованої) роти від 18.10.2023, на той час старшого лейтенанта ОСОБА_1 , Ви були закріплені за автомобілем роти MERSEDES-BENS ML 270, чи доводилася до Вас зазначена інформація?», ОСОБА_2 надав пояснення, що в усному порядку командир роти сказав, що ОСОБА_2 закріплений за автомобілем роти MERSEDES-BENS ML 270, але письмово наказ йому не доводили, автомобіль по факту ОСОБА_2 ні хто не передавав.

На питання комісії стосовно особи, яка фактично використовувала автомобіль MERSEDESBENS ML 270, ОСОБА_2 пояснив, що автомобіль MERSEDES-BENS ML 270 постійно використовував командир роти ОСОБА_1 . Щодо місця знаходження автомобіля MERSEDES-BENS і в якому стані знаходиться автомобіль, ОСОБА_2 пояснив, що йому не відомо, де на даний час знаходиться автомобіль MERSEDESBENS ML 270 та не знає в якому технічному стані перебуває транспортний засіб.

Також, будучи опитаним в рамках службового розслідування, на питання комісії ОСОБА_12 повідомив, що йому не доводилася інформація про закріплення за ним на підставі рапорту ОСОБА_1 від 18.10.2023 автомобіля KIA SORENTO. Також ОСОБА_12 повідомив, що в основному автомобіль KIA SORENTO використовувало командування роти.

На питання комісії, чи відома яка-небудь інформація стосовно пошкоджень, які отримав автомобіль KIA SORENTO, ОСОБА_12 повідомив, що з цього приводу йому ні чого не відомо, не відомо де знаходиться зараз та в якому він перебуває технічному стані автомобіль KIA SORENTO.

Будучи опитаним в рамках службового розслідування, колишній начальник служби військової техніки ВЧ НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , надав комісії пояснення, що під час обіймання посади, автомобіль MERSEDES-BENS ML та автомобіль KIA SORENTO були передані до 3 стрілецької (механізованої) роти в/ч НОМЕР_1 , якою на той час командував старший лейтенант ОСОБА_1 .

Також ОСОБА_3 на питання комісії чи відомі йому які-небудь факти щодо втрати командиром 3 стрілецької роти ВЧ НОМЕР_1 , ОСОБА_1 автомобіля MERSEDES-BENS ML 270, зазначив, що він не володіє ніякою інформацією, щодо втрати автомобіля MERSEDES-BENS ML. Автомобіль особисто використовував командир 3 стрілецької роти, капітан ОСОБА_13 . ОСОБА_3 невідомо де на даний час знаходиться MERSEDES-BENS ML 270 і не може знати, в якому він перебуває технічному стані.

Також ОСОБА_3 щодо обставин пошкодження автомобіля KIA SORENTO, повідомив, що обставини йому невідомі, по факту автомобіль KIA SORENTO використовував на той час головний сержант ОСОБА_5 .

Будучи опитаним в рамках службового розслідування, колишній старший технік механізованої роти ВЧ НОМЕР_1 , ОСОБА_5 надав наступні пояснення. Зокрема, зазначив, що бачив у підрозділі автомобіль KIA SORENTO, обслуговував транспортний засіб особисто ОСОБА_5 . По факту зазначеним транспортним засобом користувався особовий склад управління механізованої роти військової частини НОМЕР_1 . З приводу отриманих пошкоджень ОСОБА_14 зазначив, що під час перебування нашого підрозділу на Лиманському напрямку, старшина ОСОБА_6 отримав розпорядження командування на перевезення військовослужбовиці ОСОБА_15 до нового місця служби. Під час руху транспортний засіб KIA SORENTO, яким керував ОСОБА_6 потрапив у ДТП. Точної дати зазначеної події не пам`ятає. Зазначив, що відомо про доповідь командуванню ВЧ НОМЕР_1 , але хто, кому і в якій формі робив доповідь не пам`ятає. Також не відомо де знаходиться зараз автомобіль KIA SORENTO, в якому він перебуває технічному стані.

Опитаний в рамках службового розслідування, водій-електрик ВЧ НОМЕР_1 , ОСОБА_8 надав наступні пояснення. Зокрема, зазначив, що автомобіль KIA SORENTO бачив у підрозділі, за закріплення автомобіля відповідав технік роти та безпосередньо командир роти ОСОБА_1 , в основному автомобіль KIA SORENTO використовувався управлінням 3 стрілецької (механізованої) роти.

Щодо отриманих пошкоджень, які отримав автомобіль KIA SORENTO зазначив, що взимку 2023 року, він разом з старшиною роти ОСОБА_16 перевозили військовослужбовицю до іншого підрозділу, була погана погода і ожеледиця, автомобіль зненацька занесло на зустрічну смугу де і трапилося зіткнення з вантажівкою. За кермом автомобіля KIA SORENTO під час ДТП знаходився ОСОБА_6 . Відразу доповідь про ДТП зробив ОСОБА_6 командиру 3 стрілецької (механізованої) роти, капітану ОСОБА_1 . Після ДТП автомобіль KIA SORENTO на тралі був перевезений до ППД у місті Шостка, в якому він зараз знаходиться технічному стані не відомо. Зазначив, що наказ на перевезення автомобіля KIA SORENTO до ППД м. Шостка, віддавав командир 3 стрілецької (механізованої) роти капітан ОСОБА_1 . Після того, як відбулося ДТП, поліція не викликалась, оскільки постраждалих осіб не було, матеріальні збитки були відшкодовані на місці, у наслідок чого інший учасник ДТП претензій до ОСОБА_6 не мав.

Будучи опитаним в рамках службового розслідування, ОСОБА_1 надав наступні пояснення. Зокрема позивач зазначив, що автомобіль MERSEDES-BENZ ML 270 був переданий до підрозділу весною 2023 року, чи проводилась державна реєстрація вказаного автомобіля йому не відомо. Автомобіль MERSEDES-BENZ ML 270 був закріплений за ОСОБА_2 , по факту використовував автомобіль MERSEDES-BENZ ML 270 ОСОБА_2 , інколи у разі службової необхідності міг користуватись позивач.

На питання комісії де на даний час знаходиться автомобіль MERSEDES-BENS ML і в якому він технічному стані, позивач надав наступні пояснення. На весні 2024 року підрозділ базувався у Київській області, с. Вовчків, в той же період у нічний час доби, позивач разом з ОСОБА_2 , направляючись з КСП роти до місця базування ОСОБА_2 с. Вересня на автомобілі MERSEDES-BENZ через технічну несправність автомобіля потрапили в дорожньо-транспортну пригоду, про факт ДТП доповів в телефонному режимі тимчасово виконуючому обов`язки командира майору ОСОБА_17 . По приїзду тимчасово виконуючого обов`язки командира доповів про ДТП і за вказівкою останнього в присутності старшого солдата ОСОБА_2 та інших солдат машину було евакуйовано до АДРЕСА_2 за порадою та погодженням старости села автомобіль було розміщено на території фермерського господарства. В травні 2024 року було передислоковано роту в зону проведення бойових дій і тому можливості забрати автомобіль з собою не було. Позивач зазначив, що безпосередньо робилась доповідь тимчасово виконуючому обов`язки командира майору ОСОБА_17 .

Щодо автомобіля KIA SORENTO, який був переданий до підрозділу весною 2023 року позивач зазначив, що транспортний засіб був закріплений за солдатом ОСОБА_12 та іншими військовослужбовцями за службовою необхідністю. В листопаді 2023 року під час базування в м. Лиман, Краматорського району, Донецької області позивач отримав розпорядження від командира військової частини про доставку військовослужбовця до нового місця служби. У зв`язку з тим, що солдат ОСОБА_12 перебував на позиціях, а із незадіяних автомобілів був лише KIA SORENTO, позивач надав команду ОСОБА_6 та ОСОБА_8 доставити солдата ОСОБА_9 до нового місця служби у АДРЕСА_3 . Ввечері вищезазначені військовослужбовці залишили пункт дислокації підрозділу, через деякий час зателефонував штаб-сержант ОСОБА_6 та повідомив, що на півдорозі до міста Краматорськ сталося ДТП з вини іншого учасника. Позивач одразу зателефонував до командира військової частини та доповів про вказані обставини. В подальшому за вказівкою командира, автомобіль через його несправність на евакуаторі був доставлено до пункту постійної дислокації у АДРЕСА_1 , де знаходиться на даний час. Доповідь робилась позивачем безпосередньо командиру військової частини.

Будучи опитаним в рамках службового розслідування ОСОБА_4 надав комісії наступні пояснення. Під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , обіймав посаду заступника командира військової частини НОМЕР_1 з 06.2023 по 10.2024. На механізовану роту військової частини НОМЕР_1 , був переданий автомобіль MERSEDES-BENZ ML 270, саме його і використовував капітан ОСОБА_1 .

Також на питання комісії щодо обставин, наданих позивачем щодо автомобіля MERSEDES-BENZ ML 270, а саме зазначення ОСОБА_1 про доповідь ОСОБА_4 про потрапляння в ДТП транспортного засобу, та чи відповідає дійсності зазначена у поясненнях капітана ОСОБА_1 інформація, ОСОБА_4 зазначив наступне. Зазначена інформація у поясненнях капітана ОСОБА_1 не відповідає дійсності, оскільки відповідно до Наказу Міністерства оборони України №604 від 29.11.2018 “Про затвердження Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту”, ДТП у якому став учасником військовослужбовець визначається, як подія, і підлягає негайній доповіді до вищого командування. ОСОБА_4 не пам`ятаю ніякої доповіді капітана ОСОБА_1 із зазначеного приводу, тім більше ОСОБА_4 не був присутнім на місці згаданому капітаном ДТП, йому невідомо, де на даний час знаходиться автомобіль MERSEDES-BENS ML 270, не може знати в якому він знаходиться технічному стані.

З метою перевірки наданих пояснень в ході службового розслідування, комісією було встановлено, що ОСОБА_9 , яка проходила військову службу у військової частини НОМЕР_1 , на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.01.2024 №7 з 07.01.2024 виключена зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та вибула до нового місця несення служби, в зв`язку з чим опитати вказану військовослужбовицю не виявилось за можливе.

Також Комісією було встановлено, що штаб-сержант ОСОБА_6 згідно Довідки-доповіді від 03.07.2024 №1394нт, вважається зниклим безвісти за особливих обставин, Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2024 №191 вказаний військовослужбовець вважається зниклим безвісти 02.07.2024.

З метою визначення розміру заподіяних збитків державі від пошкодження автомобілю KIA SORENTO відповідачем було залучено судового експерта-товарознавця ОСОБА_18 (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №312/2022.

25.11.2024 автомобіль KIA SORENTO було оглянуто експертом за участю капітана ОСОБА_1 , про що було складено Протокол огляду транспортного засобу, який було підписано позивачем.

Висновком Експерта №025 від 29 листопада 2024 року було встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобілю KIA SORENTO становить 203905,06 грн. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобілю KIA SORENTO, становить 100954,04 грн.

Разом з тим, враховуючи, що військовий автомобіль марки КІА SORENTO був імовірно пошкоджено іншим військовослужбовцем, проте ОСОБА_1 своєю бездіяльністю порушив установлений порядок надання доповідей, обліку, зберігання, використання військового та іншого майна, а також не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню військового майна та його наступного відновлення, внаслідок чого було завдано шкоду, згідно положень частини 2 статті 5 Закону № 160-IX, комісією прийнято рішення про те, що позивач має понести матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.

Згідно Відомості щодо визначення залишкової вартості військового майна станом на 07 листопада 2024 року, залишкова вартість військового автомобілю MERSEDES BENZ ML 270, становить 194750 грн.

Також з метою перевірки пояснень, наданих капітаном ОСОБА_1 щодо втрати військового автомобілю MERSEDES BENZ ML 270, командиром ВЧ НОМЕР_1 , згідно наказу №333 від 18.11.2024 було відряджено ОСОБА_1 до с. Вовчків, Вишгородського району Київської області.

З рапорту командира ОСОБА_1 (вх. №8262 від 20.11.2024) відповідача було проінформовано про наступне. Так, 19.11.2024 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 333 від 18.11.2024 року, ОСОБА_1 разом з заступником командира батальйону з психологічної підтримки персоналу прибули до населеного пункту Вовчків, Вишгородського району, Київської області, де не знайшли автомобіль MERSEDES BENZ ML 270, почали самостійні пошуки. Від місцевих мешканців стало відомо, що автомобіль вивозився евакуатором, який працює в населеному пункті Іванків. Через мережу інтернет за пошуковим запитом “евакуатор Іванків” було встановлено, що послуги евакуатора в Іванкові здійснює особа на ім`я ОСОБА_19 , який повідомив те, що в серпні місяці 2024 року його винаймали військовослужбовці та автомобіль марки Мерседес Бенц МЛ270 він перевіз з населеного пункту ОСОБА_20 до населеного пункту Обуховичі, Вишгородського району, Київської області, на територію амбулаторії. Староста села Обуховичі Іванківської громади Київської області повідомила, що на той час в амбулаторії с. Обуховичі дислокувались військовослужбовці НОМЕР_6 бригади ТРО та старший серед військовослужбовців, які там проживали, представлявся особою на ім`я ОСОБА_21 . Завідуючою амбулаторії села Обуховичі, ОСОБА_22 повідомила, що в серпні 2024 року бачила на території амбулаторії автомобіль марки Мерседес Бенц, який військовослужбовці, що там розташовувались ремонтували та в подальшому використовували. Після цього зв`язались з представником НОМЕР_6 бригади, на якого вказували очевидці, яка на особу на ім`я ОСОБА_21 , та попросили підтвердити або спростувати факт заволодіння автомобілем марки ОСОБА_23 , однак останній заперечив факт заволодіння автомобілем та відмовився від спілкування. В зв`язку з цим було прийнято рішення звернутися із заявою про скоєння злочину до органів національної поліції. Відділенням поліції №1 (смт. Іванків) Вишгородського РУП ГУНП в Київській області було зареєстровано заяву про скоєння кримінального правопорушення (номер журналу ЄО 7834 від 19.01.2024).

На момент завершення службового розслідування комісією встановити місце знаходження військового автомобілю MERSEDES BENZ ML 270 не виявилось за можливе, інформація щодо результати розгляду заяви капітана ОСОБА_1 до органів національної поліції (номер журналу ЄО 7834 від 19.01.2024) не надходила.

Таким чином під час проведення службового розслідування комісією було встановлено, що закріплений за 3 стрілецькою ротою військової частини НОМЕР_1 військовий автомобіль KIA SORENTO має значні пошкодження з ознаками перебування у ДТП, однак доповідей про пошкодження автомобілю не надходило, службове розслідування за фактом пошкодження, автомобілю не проводилось, збитки державі не відшкодовані.

Крім того, закріплений за 3 стрілецькою ротою військової частини НОМЕР_1 , військовий автомобіль MERSEDES-BENS ML 270 відсутній у розташуванні 3 стрілецької роти, місце знаходження автомобілю невідомо, що свідчить про недостачу військового майна у військовій частині НОМЕР_1 , яке передавалось капітану ОСОБА_1 , як командиру 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу»”, військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України”, військове майно це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Відповідно до положень статті 12 Закону України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України”, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Статтею 58 Закону передбачено, що Командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, моральнопсихологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

Статтею 111 зазначеного Закону закріплено, що командир роти в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність роти, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу роти, за підтримання внутрішнього порядку і додержання заходів пожежної безпеки в роті, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та іншого майна роти, за успішне виконання ротою (кораблем) бойових завдань, за ведення ротного (корабельного) господарства.

Статтею 112 зазначеного Закону передбачено, що командир роти зобов`язаний підтримувати особовий склад роти, озброєння, бойову та іншу техніку в постійній бойовій готовності.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що під час проведення службового розслідування встановлено, що позивач, як командир 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , всупереч Наказу Міністерства оборони України №604 від 29.11.2018 “Про затвердження Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту” не повідомляв належним чином командування військової частини про події, що сталися з ввіреними йому військовими транспортними засобами, а саме MERSEDES BENZ ML 270 та KIA SORENTO.

Стосовно посилання позивача на те, що транспортні засоби потрапили в ДТП, суд зазначає, що будь-яка дорожньо-транспортна пригода в Україні оформляється або самостійно за допомогою Європротоколу без виклику поліції, або за участю патрульної поліції.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що транспортний засіб MERSEDES BENZ ML 270 та KIA SORENTO потрапили в ДТП. Докази того, що були складені на транспортні засоби MERSEDES BENZ ML 270 та KIA SORENTO відповідні Європротоколи або протокол патрульною поліцією у військовій частині відсутні, не встановлено під час проведення службового розслідування, позивачем до матеріалів справи не надані, в позові про їх наявність не зазначається.

Також відсутній рапорт позивача на ім`я керівництва військової частини про те, що транспортні засоби пошкоджені, чи потрапили в дорожньо-транспорту пригоду.

Відсутні також і докази того, що позивач, як командир 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , ініціював відповідне службове розслідування стосовно пошкодження майна транспортного засобу MERSEDES BENZ ML 270 та KIA SORENTO. Жодним документом не зафіксовано обставини та час надзвичайних подій, винну особу або така особа притягнута до відповідальності за пошкодження майна військової частини, матеріалами справи не підтверджується.

Службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 своєю бездіяльністю порушив установлений порядок надання доповідей, обліку, зберігання, використання військового та іншого майна, а також не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню військового майна та його наступного відновлення, внаслідок чого було завдано шкоду військові частині.

Посилання позивача на те, що в поясненнях ОСОБА_4 зазначається про те, що «не пам`ятає» доповіді позивача, а не зазначається про те, що позивач «не доповідав», суд зазначає, що факт потрапляння будь-якого транспортного засобу в дорожньо-транспортну пригоду оформлюється відповідним документом (самостійно шляхом оформлення Європротоколу або протоколом патрульної поліції), який у ВЧ відсутній, жодними належними та допустимими доказами потрапляння транспортного засобу, як MERSEDES BENZ ML 270 так і KIA SORENTO у ДТП не підтверджується, а заступник командира військової частини НОМЕР_1 (в період з 06.2023 по 10.2024) ОСОБА_4 зазначив, що обставини, які зазначав позивач не відповідають дійсності, він не пам`ятає ніякої доповіді капітана ОСОБА_1 із зазначеного приводу, ОСОБА_4 не був присутнім на місці згаданому позивачем ДТП.

Стосовно посилання позивача на те, що службове розслідування було проведено поверхнево та може свідчити про те, що відповідачу або відоме місцезнаходження автівки, або у встановленні її місцезнаходження відповідач не зацікавлений, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що службове розслідування було проведено відповідачем об`єктивно, відібрані відповідні пояснення у військовослужбовців, в т.ч. і у позивача. Разом із тим, обставини, які зазначалися позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами. Крім того, комісією надавалася можливість позивачу повернути майно, а саме MERSEDES BENZ ML 270, до військової частини, але транспортний засіб на час завершення службового розслідування відсутній у військовій частині.

Відповідачем під час проведення службового розслідування було опитано осіб, які зазначалися позивачем, а також які зазначені в офіційних документах військової частини, за виключенням ОСОБА_6 , який з 02.07.2024 вважається зниклим безвісті, про що свідчить наказ №191 від 03.07.2024 (а.с.136 звоторн.стор).

Стосовно посилання позивача на те, що транспортні засоби закріплені за іншими особами, а із оскаржуваного наказу взагалі не вбачається, що позивач мав відповідати за цілісність та збереження MERSEDES BENZ ML 270 та KIA SORENTO, оскільки відсутнє будь-яке посилання на наказ про призначення позивача як матеріально-відповідальності особи, суд зазначає наступне.

Як встановлено під час службового розслідування, а також підтверджується матеріалами справи позивачем особисто підписано договір про повну матеріальну відповідальність №59 від 01.06.2023, №86 від 06.01.2024 (а.с.159-160). Відповідно до даних договорів позивач взяв відповідно до п. 1 договорів повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження матеріальних цінностей, переданих йому для зберігання військовою частиною. Крім того позивач прийняв транспорті засоби MERSEDES BENZ ML 270 та KIA SORENTO, що підтверджується особистим підписом на відповідних актах введення в експлуатацію основних засобів, актах внутрішньо переміщених основних засобів (а.с.119-122).

При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що після складання ОСОБА_1 рапорту від 18.10.2023 автомобіль MERSEDES BENZ ML 270 в установленому порядку закріплено за ОСОБА_2 , а KIA SORENTO закріплено за ОСОБА_12 і саме зазначені особи відповідали особисто за транспортні засоби.

Крім того, як зазначено вище, відповідно до пояснень, наданих ОСОБА_2 під час службового розслідування, про закріплення за ним автомобіля НОМЕР_3 , письмово наказ йому не доводили, автомобіль по факту ОСОБА_2 ні хто не передавав, автомобіль MERSEDES-BENS ML 270 постійно використовував командир роти, ОСОБА_1 , в якому стані знаходиться автомобіль, ОСОБА_2 пояснив, що йому не відомо, де на даний час знаходиться автомобіль MERSEDESBENS ML 270 та не знає в якому технічному стані перебуває транспортний засіб.

Відповідно до пояснень, наданих ОСОБА_12 , слідує, що йому не доводилася інформація про закріплення за ним на підставі рапорту ОСОБА_1 від 18.10.2023 автомобіля KIA SORENTO, в основному автомобіль KIA SORENTO використовувало командування роти, будь-яка інформація стосовно пошкоджень, які отримав автомобіль KIA SORENTO, невідомо, де знаходиться зараз та в якому він перебуває технічному стані автомобіль KIA SORENTO, невідомо.

Враховуючи те, що службовим розслідування встановлено відсутність взагалі транспортного засобу MERSEDES-BENS ML 270, значні пошкодження транспортного засобу KIA SORENTO, а тому за неналежне виконання службових обов`язків, службову недбалість, яка призвела до заподіяння майнової шкоди військовій частині, через службову недбалість, бездіяльність, неподання доповідей про події, порушення порядку обліку, зберігання, використання військового майна, невжиття заходів щодо запобігання розкраданню, знищенню, псуванню військового майна за порушення вимог ст.ст. 11, 12, 16, 58, 59, 83, 84, 91, 11, 112 ЗУ "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" позивача правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено сувору догану, а також прийнято рішення про невиплату позивачу щомісячну премію за грудень 2024 р. Також позивача правомірно притягнуто до повної матеріальної відповідальності у сумі 194 750 грн вартості транспортного засобу MERSEDES BENZ ML 270, зв`язку з виявленням пошкоджень військового автомобіля KIA SORENTO до обмеженої матеріальної відповідальності у сумі 45 420 грн, у зв`язку із чим зазначена сума підлягає відрахуванню щомісяця із грошового забезпечення позивача суму у розмірі 19,99% такого грошового забезпечення до повного погашення суми заборгованості в загальному розмірі 240 170 грн.

Таким чином відповідачем за наслідками проведеного службового розслідування встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні військовослужбовцем службової дисципліни. Відповідачем зафіксований сам факт порушення, встановлено вину військовослужбовця, , встановлено ступінь його вини та з`ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно приписів частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

На підставі частини 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене суд зазначає, що відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, рішення якого оскаржується, виконано покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладені обставини, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог, у зв`язку із чим в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу від 08.12.2024 № 474 "Про результати службового розслідування" в частині пунктів 2, 3, 4, 5.1, 5.2, 7.1, 7.2, 7.3 – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Гелета

Оригінал: reyestr.court.gov.ua