Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №523/20853/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/20853/26

Провадження №1-кп/523/1962/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , вивчивши в порядку ст.ст.381-382 КПК України у спрощеному провадженні в приміщенні суду обвинувальний акт й додані до нього матеріали кримінального провадження №12026164490000195, внесеного до ЄРДР 12.07.2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, зі середньою освітою, неодруженого та офіційно не працевлаштованого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На адресу Пересипського районного суду м.Одеси з Пересипської окружної прокуратури м.Одеси одночасно із означеним вище обвинувальним актом щодо вчинення кримінального проступку, в якому викладено клопотання прокурора ОСОБА_3 про розгляд акта у спрощеному порядку, також для розгляду надійшли матеріали кримінального провадження та відповідна заява сторони захисту.

Приписи ч.1 ст.382 КПК України встановлюють, що у разі розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні, суд у п`ятиденний строк з дня отримання такого обвинувального акта, вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

Вивчивши в порядку ст.ст.381-382 КПК України надані для судового розгляду обвинувальний акт й додані до нього матеріали, суд доходить наступних висновків.

Згідно з обвинувальним актом та матеріалами кримінального провадження, досудовим розслідуванням встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 11.07.2026 року, у невстановлений в ході досудового розслідування час, перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, використовуючи належний йому мобільний телефон, за допомогою месенджеру «Телеграм» в чат-боті «ІНФОРМАЦІЯ_3», зв`язався з невстановленою особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) та замовив наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, за який сплатив грошові кошти у розмірі 8500 гривень, шляхом переказу на банківську картку (номер банківської карти в ході досудового розслідування не встановлено).

Після чого, 11.07.2026 року, у невстановлений в ході досудового розслідування час, обвинувачений ОСОБА_2 отримавши від невстановленої особи (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) інформацію щодо місцезнаходження придбаної ним наркотичного засобу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», не маючи спеціального дозволу, прибув за адресою: м.Одеса, вул.Миколаївська дорога 287, вказаною невстановленою в ході досудового розслідування особою, де знаходився раніше придбаний паперовий пакет (конверт), всередині якого знаходилось 34 (тридцять чотири) згортки в ізолюючій стрічці з речовиною рослинного походження зеленого кольору, а саме наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, який обвинувачений поклав до внутрішньої кишені своєї нагрудної сумки, тим самим незаконно прибав та почав незаконно зберігати при собі до 00:55 годин 12.07.2026 року включно, з метою особистого вживання без мети збуту.

Надалі, 12.07.2026 року, в період часу з 00:55 по 01:21 годину, співробітниками поліції проведено огляд місця події, за адресою: м.Одеса, пр-т Князя Володимира Великого 108, під час якого у обвинуваченого ОСОБА_2 виявлено та вилучено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, кількісний вміст якого згідно з висновком експерта №СЕ-19/116-26/18781-НЗПРАП від 20.07.2026 року становить 36.83г., що перевищує його невеликий розмір, встановлений Таблицею 1 наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 року (у редакції наказу МОЗ України від 29.07.2010 року №634), яку останній незаконно придбав та зберігав для особистого вживання, без мети збуту.

Отже, за обвинувальним актом, ОСОБА_2 висунуте обвинувачення у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

Відповідно до означеної вище заяви сторони захисту, обвинувачений ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_4 , погодились зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомилися з обмеженням права на апеляційне оскарження, виявивши згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, а обвинувачений при цьому повністю й беззаперечно визнав свою винуватість та просив призначити йому покарання у виді штрафу.

З огляду на матеріали кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою провину за висунутою підозрою, що ідентична викладеному в акті обвинуваченню, а будучи допитаним дізнавачем в якості підозрюваного, надав в цілому зізнавальні показання про вчинене ним при вказаних вище обставинах, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування, та фактичні обставини скоєного кримінального проступку.

Втім, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального проступку, фактичні обставини якого ним та ніким із учасників провадження не оспорюються, об`єктивно та повністю підтверджуються наявними у матеріалах досудового розслідування доказами, дослідження яких не здійснювалось, відповідно до ч.1 ст.382 КПК України.

Приймаючи до уваги наведені обставини, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб без мети збуту, а відтак дії зазначеного обвинуваченого вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.309 КК України.

Так, з огляду на ч.1 ст.309 КК України, кримінальна відповідальність за цією нормою закону настає за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, що карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.65, ч.2 ст.50 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, та при призначенні покарання суду слід врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу й у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Внаслідок означених вимог закону, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого ним та те, що в силу ст.12 КК України скоєне ним відноситься до категорії кримінальних проступків, що мало місце під час дії воєнного стану та військової агресії рф проти України, а також судом враховуються характеризуючі обвинуваченого дані.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а згідно зі ст.92 цього ж Кодексу, обов`язок доказування перелічених обставин покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_2 є молодою і працездатною особою; свою провину в інкримінованому діянні визнав повністю; раніше не судимий та вперше притягається до кримінальної відповідальності; на обліку в КНП «Одеський психіатричний диспансер ОМР» та КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» ООР не перебуває; забезпечений місцем проживання на території м.Одеси, де характеризується посередньо; перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 ; неодружений і утриманців не має; офіційно не працевлаштований, проте добровільно перерахував 5000 гривень благодійної допомоги на підтримку Збройних Сил України (квитанція від 15.09.2026 року).

Сукупність наведених обставин свідчить про певну схильність обвинуваченого ОСОБА_2 до протиправної поведінки у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, про відсутність у нього легальних джерел доходів та його непрацевлаштованість, що обумовлює неможливість призначення йому таких видів покарання як штраф чи виправні роботи (ст.ст.53, 57 КК України) та одночасно доводить доцільність виправлення обвинуваченого в умовах суспільства.

В обвинувальному акті до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , прокурором віднесено щире каяття та здійснення благодійного внеску на підтримку ЗСУ під час дії воєнного стану.

Аналізуючи позицію сторони обвинувачення щодо наявності такої пом`якшуючої обставини, як здійснення благодійного внеску на підтримку ЗСУ, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.66 КК України, визнання інших обставин (не зазначених у ч.1 цієї статті) такими, що пом`якшують покарання, належить виключно до дискреційних повноважень суду, відтак остаточна правова оцінка дій обвинуваченого, що прямо не передбачені законом як пом`якшувальні чинники, здійснюється виключно судом за наслідками всебічного дослідження матеріалів кримінального провадження у їх сукупності.

При цьому, при визнанні добровільного перерахування обвинуваченим ОСОБА_2 благодійної допомоги на підтримку Збройних Сил України, як пом`якшуючої його покарання обставиною, суд виходить з правової позиції Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.07.2023 по справі №442/2407/22 (провадження №51-2963км23), якою підтверджено можливість віднесення добровільного перерахування грошових коштів на підтримку ЗСУ в умовах воєнного стану до обставин, що свідчать про щире каяття обвинуваченого.

Отже, за приписами ст.ст.66, 67 КК України, до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , слід віднести щире каяття, а обставин, що обтяжують покарання вказаної особи, як визначено в обвинувальному акті, не встановлено.

Зважаючи на відсутність в матеріалах кримінального провадження відомостей щодо працевлаштованості обвинуваченого ОСОБА_2 чи наявності у нього інших легальних джерел доходів, що обумовлює неможливість призначення таких видів покарань як штраф чи виправні роботи, а тому суд не приймає до уваги пропозицію вказаного обвинуваченого щодо призначення йому покарання у виді штрафу.

На підставі сукупності викладеного, при визначенні виду та міри покарання у даному кримінальному провадженні, беручи до уваги наявні в матеріалах справи характеризуючі дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд у контексті ст.ст.50, 59-1, 65 КК України доходить висновку про те, що виправлення зазначеного обвинуваченого має відбуватися без ізоляції від суспільства, з призначенням покарання у виді пробаційного нагляду у визначених санкцією ч.1 ст.309 цього ж Кодексу межах, з одночасним покладенням на вказаного обвинуваченого низки відповідних обов`язків, що за переконанням суду є обґрунтованим й достатнім для виправлення зазначеної особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Положення ст.59-1 КК України встановлюють, що покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосування наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства, з одночасним покладенням відповідних обов`язків (ч.ч.1, 2).

Питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні, суд вирішує в порядку ст.100 КПК України, а щодо процесуальних витрат та арешту майна, - в силу вимог ст.ст.124, 126, 174 цього ж Кодексу.

Керуючись ст.ст.100, 124-126, 174, 369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, призначивши покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.59-1 КК України, впродовж строку пробаційного нагляду покласти на засудженого ОСОБА_2 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу); виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Згідно зі ст.49-1 Кримінально-виконавчого кодексу України, виконання вироку у виді пробаційного нагляду за засудженим ОСОБА_2 , - покласти на Пересипський районний відділ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України.

В порядку ст.174 КПК України, арешт на майно, накладений за ухвалою слідчого судді від 15.07.2026 року на:

- 12 (дванадцять) згортків в ізолюючій стрічці синього кольору, всередині яких знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору, загальна кількість згортків в ізолюючій стрічці з речовиною рослинного походження зеленого кольору - 34 (тридцять чотири) штуки, які було упаковано до полімерного сейф-пакету НПУ №WAR1928905, паперовий конверт (пакет) з наліпкою «Укрпошта» на ім`я « ОСОБА_5 », який було упаковано до полімерного сейф-пакету НПУ №PSP 3169260, металевий предмет - трубка для паління, металевий ковпак та полімерна ємність - подрібнювач, які було упаковано до полімерного сейф-пакету НПУ №WAR1928904, мобільний телефон марки «One Plus 7 Т, HD1903» в корпусі світло-сірого кольору, з номером телефону НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , який було упаковано до сейф-пакету НПУ №PSP0014990, після набрання вироком законної сили, - скасувати.

В порядку ст.100 КПК України, речові докази у кримінальному провадженні:

- мобільний телефон марки «One Plus 7 Т, HD1903» в корпусі світло-сірого кольору, з номером телефону НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , який переданий ОСОБА_2 від відповідальне зберігання (постанова старшого дізнавача СД відділу поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 від 17.09.2026 року), - вважати повернутим за належністю власнику;

- речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, загальною масою 49.25г, яка є наркотичним засобом, обіг якої обмежено - канабісом, кількісний вміст якого в висушеному стані становить 36.83г, знаходиться в 34 згортках ізоляційної стрічки, упакована в полімерний сейф-пакет №100588074 та зберігається у камері сховища речових доказів ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області (упакування ID 3026215534272621 - квитанція від 03.08.2026 року), - знищити;

- паперовий конверт (пакет) з наліпкою «Укрпошта» на ім`я « ОСОБА_5 », разом з первинним упакуванням - сейф-пакет НПУ №PSP 3169260, які було упаковано до полімерного сей-пакету НПУ №ВУМ 2009467 та зберігаються у камері сховища речових доказів ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області (упакування ID 3026232630827566 - квитанція від 20.08.2026 року), - знищити;

- DVD-R диск з відеозаписами з нагрудних боді-камер працівників патрульної поліції, який зберігається в матеріалах кримінального провадження №12026164490000195 від 12.07.2026 року (постанова старшого дізнавача СД відділу поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 від 08.08.2026 року), - продовжити зберігати в означених матеріалах;

- карта пам`яті «Micro CD» «Kingston Canvas Select Plus» на 128гб, яка зберігається в матеріалах кримінального провадження №12026164490000195 від 12.07.2026 року (постанова старшого дізнавача СД відділу поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 від 20.08.2026 року), - продовжити зберігати в означених матеріалах.

На підставі ст.ст.124, 126 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 8664,48 гривень, за проведення експертного дослідження, - стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Копії вироку направити прокуророві та ОСОБА_2 , надати для відома іншим заінтересованим особам, а також спрямувати до Пересипського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України та начальнику ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області - для виконання, в частинах їх відповідних повноважень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Пересипський районний суд міста Одеси до Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня ухвалення, а для обвинуваченого, - у той же строк з дня отримання його копії.

Суддя: ОСОБА_1