Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №504/5271/25 — Ренійський районний суд Одеської області

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження № 2/510/1654/26

Справа № 504/5271/25

24 вересня 2026 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі

головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.

при секретарі Фурсовій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись не те, що 23 серпня 2025 року на вул. Семена Палія, 130Б, м. Одеси, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Citroen», номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля «Honda CR-V», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

За постановою Пересипського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2025 року (справа № 523/18510/25, провадження № 3/523/4375/25) ОСОБА_1 визнано винним у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Між власником автомобіля «Citroen», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «ВУСО» укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 22077925-02-16-01 від 21 лютого 2024 року (з додатковими угодами до нього).

Страхувальник звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку та надав всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страховий акт.

Так, внаслідок страхового випадку та у відповідності до рахунків – фактури СТО № АДСЧ0003181 від 27 серпня 2025 року, № АОСЧ0000983 від 27 серпня 2025 року, а також актів виконаних робіт, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Citroen», номерний знак НОМЕР_1 становила 89 471 грн. 39 коп.

На підставі вище зазначеного страхового акту ПрАТ «СК «ВУСО» здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 89 471 грн. 39 коп.

Цивільно-правова відповідальність відповідача, в порушення виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на момент настання ДТП застрахована не була.

Отже, на підставі вищезазначеного, до позивача перейшло право вимоги до відповідача, як до особи відповідальної за нанесену шкоду внаслідок ДТП нанесеної потерпілому.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, направив суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення сповіщався, причини неявки суду не відомі. Направив до суду відзив з запереченнями у задоволені позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази суд дійшов наступного.

Дійсно, як встановлено під час розгляду справи, між власником автомобіля «Citroen», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «ВУСО» укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 22077925-02-16-01 від 21 лютого 2024 року (з додатковими угодами до нього).

23 серпня 2025 року на вул. Семена Палія, 130Б, м. Одеси, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Citroen», номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля «Honda CR-V», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Пересипського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2025 року (справа № 523/18510/25, провадження № 3/523/4375/25) ОСОБА_1 визнано винним у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

За нормою ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Нормами ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Згідно з статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення, що передбачено ст. 1188 ЦК України.

Так, внаслідок настання страхового випадку страхувальник звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування відповідно до рахунків фактури СТО № № АДСЧ0003181 від 27 серпня 2025 року, № АОСЧ0000983 від 27 серпня 2025 року, а також актів виконаних робіт.

Розмір страхового відшкодування становив 89 471 грн. 39 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно вимог статті 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення закріплено у ст. 27 Закону України «Про страхування».

Таким чином, до позивача у зв`язку з здійсненням виплати страхового відшкодування потерпілій особі, перейшло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи.

Відповідач у своєму відзиві частково не визнає розмір страхового відшкодування, вважає, що сума завданих ним збитків становить 25 000 грн., а також, що не всі зафіксовані під час огляду та дефектування пошкодження автомобіля «Citroen» виникли у результаті ДТП. Надав до відзиву схему місця ДТП від 23 серпня 2025 року, фото автомобіля «Citroen» номерний знак НОМЕР_1 та ін. документи.

Надаючи оцінку доводам, наведеним відповідачем у відзиві, суд зазначає наступне.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Відповідачем, у своїх запереченнях, не наведено жодного доказу, згідно якого сума завданих ним збитків становить 25 000 грн., а також, того, що не всі зафіксовані під час огляду та дефектування пошкодження автомобіля «Citroen» виникли у результаті ДТП 23 серпня 2025 року.

Згідно ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ПрАТ «СК «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Разом із тим, доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого належного підтвердження доказами під час розгляду справи та зводяться лише до часткового визнання позовних вимог відповідачем.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що передбачено ст. 141 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача під час пред`явлення позову до суду, сплачено судовий збір у належному розмірі 3028 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 77915 від 01 грудня 2025 року.

Отже, з урахуванням задоволення позовних вимог в повному обсязі, зазначені витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -

вирішив:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, ЄДРПОУ 31650052, р/р НОМЕР_4 в АТ «Ощадбанк» МФО 322669) завдану матеріальну шкоду в розмірі 89 471 (вісімдесят дев`ять тисяч чотириста сімдесят одна) грн. 39 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, ЄДРПОУ 31650052, р/р НОМЕР_4 в АТ «Ощадбанк» МФО 322669) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова