Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №521/13265/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №521/13265/25

Суддя: Домусчі Л. В.

Справа № 522/13265/25

Провадження № 2/522/707/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Лисенко А.О.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представник позивача – адвокат Бандурченко Ю.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору-Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права на спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2025 року Позивач звернулась до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовними вимогами до ОСОБА_2 , за участю третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору-Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права на спадкування за законом.

15 серпня 2025 року ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору-Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права на спадкування за законом передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.

11 вересня 2025 року дана цивільна справа надійшла до Приморського районного суду м. Одеси.

Ухвалою судді Домусчі Л.В. Приморського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2025 року дану цивільну справу було повернуто до Хаджибейського районного суду для належного оформлення.

10 жовтня 2025 року Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси було відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач - ОСОБА_1 є ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною дочкою гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 від 21.03.1975 р. виданого Приморським відділом запису актів цивільного стану.

Відповідно до свідоцтва про смерть № НОМЕР_2 від 18.11.2024 р., виданого Доброславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2021 року по справі №420/13239/21 суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській зробити перерахунок пенсії та здійснити виплату недоотриманої пенсії з грудня 2019 року по листопад 2021 року. Однак, у зв`язку зі смертю, ОСОБА_3 недоотриману пенсію отримати не встигла.

18.02.2025 року Позивач особисто звернулася до Відділу обслуговування військовослужбовців та деяких інших категорій громадян із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера та відповідними доказами, але їй було відмовлено у виплаті у зв`язку з не підтвердженим фактом проживання з пенсіонером на день його смерті однією сім`єю.

На підставі вище викладено, Позивач була вимушена звернутись до суду про встановлення факту проживання разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 на день її смерті та просила визнати за нею права власності на суму недоотриманої пенсії, яка належала померлій ОСОБА_3 , що не була одержана нею за життя та не включена до спадщини у розмірі 196 415 грн (сто дев`яносто шість тисяч чотириста п`ятнадцять гривень) 52 коп., у порядку спадкування за законом.

27.10.2025 року від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позов, згідно якого просили у задоволенні позову відмовити. Також просили справу розглядати за відсутності представника ГУ ПФУ в Одеській області.

19.01.2026 року від Відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого просила суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 10.11.2025 року підготовче засідання закрито і справу призначено до розгляду по суті.

В судове засідання 15.09.2026р з`явились позивачка, її представник-адв.Бандурченко Ю.В., не з`явився представник відповідача-надав заяву про розгляд справи без них, свідки.

Позивачка та її представник в судовому засідання просили позов задовольнити з викладених в ньому підстав. Зазначили що позивачка є рідною донькою ОСОБА_3 , яка в 2021р подавала позов до ПФУ, яким позов було задоволено про виплату пенсії. Проте вона не встигла їх отримати і померла. Позивачка проживала разом з мамою. Оскільки останні декілька років хворіла на онкозахворюванням, і не могла самостійно себе обходити позивачка була з нею всюди і по лікарням.

Допитані як свідки ОСОБА_4 зазначила, що є головою ОСББ та знає позивачку та її маму з 2008р. , яка проживала в їх будинку та була членом правління, проте вона захворіла тяжко, і її донька –позивачка останні 1,5-2 роки проживала разом з нею в квартирі АДРЕСА_1 , оскільки остання потребувала постійного догляду. Діброва померла в один день ІНФОРМАЦІЯ_3 , як і її рідна тітка.

Свідок ОСОБА_5 також підтвердила що позивачка проживала разом зі своєю мамою ОСОБА_6 . Сідок дружила з 2007р.на початку війна вона виїхала, але потім повернулась, оскільки погано себе почувала в 2022-2023р., і потім ОСОБА_7 її возила по всім лікарням і лікарям, допомагала і жила разом з нею. ОСОБА_8 вела усе домашнє господарство, оскільки її мама ходила на милицях, і не могла самостійно за собою доглядати. ОСОБА_9 померла десь 2 роки тому.

Свідок ОСОБА_10 також пояснила суду, що знаю ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , оскільки багато років дружить з не. Десь 10 років. Часто бувала у неї в гостях, і з нею проживала її донька, яка постійно за нею доглядала в останні 1.5 року . В останній рік вона бувала у них в гостях десь раз на місяць.

Дослідивши матеріали цивільної справи та вислухавши свідків, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною дочкою гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 від 21.03.1975 р. виданого Приморським відділом запису актів цивільного стану.

Відповідно до свідоцтва про смерть № НОМЕР_2 від 18.11.2024 р., виданого Доброславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У відповідності до трудової книжки на ім`я ОСОБА_3 , остання перебувала на службі в органах внутрішніх справ України протягом 30 років 6 місяців та 28 днів на підставі чого їй було назначено пенсію за вислугу років згідно посвідчення № НОМЕР_3 від 29.01.2004 року.

У 2021 році, ОСОБА_3 подала до суду позовну заяву про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 року в якій прохала зобов`язати Відповідача перерахувати пенсію.

На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2021 року по справі №420/13239/21 суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській зробити перерахунок пенсії та здійснити виплату недоотриманої пенсії з грудня 2019 року по листопад 2021 року.

Однак, у зв`язку зі смертю, ОСОБА_3 недоотриману пенсію отримати не встигла.

Позивач наголошує на тому, що зазначена сума є саме тією сумою пенсії, що підлягала виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю. Отже, вказана сума не є доплатою до пенсії, а є саме недоодержаною пенсією, оскільки Дніпропетровським оружним адміністративним судом зобов`язано ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за попередній період.

13.12.2024 року, Позивачем через свого представника направлено заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, на що отримала відповідь про те, що ОСОБА_1 необхідно особисто звернутися з даним питанням до Відділу обслуговування військовослужбовців та деяких інших категорій громадян.

18.02.2025 року Позивач особисто звернулася до Відділу обслуговування військовослужбовців та деяких інших категорій громадян із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера та відповідними доказами.

Однак, Відділ обслуговування військовослужбовців та деяких інших категорій громадян не прийняв заяву ОСОБА_1 і зазначив, що для прийняття заяви від Позивача, остання має звернутися до суду з проханням про встановлення факту проживання з пенсіонером на день його смерті однією сім`єю, позаяк, довідка з ОСББ «Зелений квартал», надана Позивачем, у даному випадку не підходить, оскільки не відповідає вимогам передбачених п. 2.2 ЗУ «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

Так, 12.03.2025 р. Позивач звернулася до Малиновського районного суду м. Одеса з заявою про встановлення факту проживання Позивача ОСОБА_1 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 на день її смерті.

Однак, відповідно до ухвали по справі №521/3748/25 від 13.03.2025 року судом відмовлено у відкритті цивільної справи у зв`язку з тим, що встановлення даного факту необхідне задля отримання недоотриманої пенсії пенсіонера ОСОБА_3 її дочкою ОСОБА_1 , оскільки з вимог, зазначених у заяві, вбачається спір про право.

Суд вважає, що позивачка належним чином довели позов в частині проживання з мамою .

Згідно листа ГУ ПФУ в Одеській області від 18.01.2025р. вбачається про нарахування за рішенням суду по справі №420/13239/21 у сумі 196415,52 грн.(а.с.31).

Судом також встановлено, що позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26.06.2025р. після смерті ОСОБА_3 , а саме 2/5 частки квартири АДРЕСА_2 (ас.143), що вбачається з копії спадкової справи.

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обо`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 Цивільного кодексу України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема ті що перечислені у ст. 1219 Цивільного кодексу України, а саме: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України.

Статтею 1227 Цивільного кодексу України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 зазначив, що тлумачення статті 1227 Цивільного кодексу України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 Цивільного кодексу України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 Цивільного кодексу України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 Цивільного кодексу України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом. Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 Цивільного кодексу України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» , суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Однак, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

За частиною 2 цього ж Закону, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

У відповідності до сттатті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за якою, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Уразі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

За вказаною нормою саме членам сім`ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатним членам сім`ї, які перебували на його утриманні в першу чергу можуть набути правовласності на недоотриману пенсію, оскільки законодавець надає саме таким особам значущу перевагу серед інших спадкоємців.

Зазначені особи мають звернутися за виплатою цих грошових коштів протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця. Якщо такі особи відсутні або не звернулися у встановлений строк із заявами, недоотримана пенсія входить до складу спадщини і успадковується спадкоємцями померлого на загальних підставах.

За правилами частини 5 статті 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 2 статті 1220 Цивільного кодексу України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до статті 41 Конституцією України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Також статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Виходячи зі змісту статті 392 Цивільного кодексу України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Таким чином позивач успадкувала належні спадкоємцю суми пенсії відповідно до положеньстатті 1227 ЦК Україниу тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті. Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат.

Також суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про встановлення Факту проживання позивачки однією сім`єю зі спадкодавцем для отримання спадщини, оскільки такий факт зазначається безпосередньо в мотивувальній частині судового рішення як обставина, що підлягає доказуванню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі викладеного та керуючись ст. 15-16, 321, 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1233, 1234, 1268 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 43, 44, 51, 78, 76-81, 82, 84, 89, 141, 210, 211, 223, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору-Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права на спадкування за законом – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) право власності на суму недоотриманої пенсії, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , що не була одержана нею за життя та не включена до спадщини, у розмірі 196 415 ( сто дев`яноста шість тисяч чотириста п`ятнадцять ) гривень 52 копійки у порядку спадкування за законом .

В іншій частині позовних вимог- відмовити.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 24.09.2026р.

Суддя Домусчі Л.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua