Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №203/8020/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 203/8020/25

Провадження № 2/522/7899/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Центрального районного суду міста Дніпра 04.11.2025 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики № 77581564 від 09.09.2021 року в розмірі 45 204,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.09.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір № 77581564, за умовами якого товариство зобов`язалося передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі позику) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Загальний розмір наданої позики становить 13 342,00 грн. Процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99%, яка нараховується за кожний день користування позикою. Кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за договорами кредиту, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку, передбаченому умовою договору. 22.02.2022 було укладено договір №22/02/2022 відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77581564. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77581564. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв?язку з чим у ОСОБА_1 обліковується прострочена заборгованість.

У зв`язку із порушенням зобов`язань за вказаним договором відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 45 204,88 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 13 342 грн., заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення вимоги - 31 860,69 грн., нараховані 3% річних - 2,19 грн.

Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» суму заборгованості за договором № 77581564 від 09.09.2021 року в розмірі 45 204,88 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 грн.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 13.03.2026 року цивільну справу передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.

04.05.2026 року зазначена справа надійшла до Приморського районного суду м. Одеси та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена суддю Домусчі Л.В.

Матеріали справи суддя отримала 05.05.2026 року.

07.05.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання представника ТОВ «Коллект Центр» про витребування доказів з АТ «Універсал Банк».

Ухвалою суду від 12.05.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін із призначенням судового засідання на 26.06.2026 року.

Ухвалою суду від 26.06.2026 року задоволено клопотання представника ТОВ «Коллект Центр» про витребування доказів та витребувано з АТ «Універсал Банк»:

- ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім?я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки;

??- докази зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 13 342,00 грн., які 09.09.2021 року були на неї перераховані, а саме, витребувати виписки за номером картки № НОМЕР_1 за період з 09.09.2021 року по 15.09.2021 року;

??- інформацію, чи відкривалась ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банківська картка № НОМЕР_1 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер банківської картки № НОМЕР_1 ;

- інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 09.09.2021 року по 15.09.2021 року;

- інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_2 ).

Розгляд справи призначений на 26.06.2026 року відкладено на 14.09.2026 року у зв?язку з витребування інформації з АТ «Універсал Банк» та відсутністю відзиву.

22.07.2026, 24.07.2026 року на електронну пошту суду надійшов лист АТ «Універсал Банк», на виконання ухвали суду від 26.06.2026 року, в якому повідомлено, що на ім?я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 . 09.09.2021 року надійшло зарахування коштів у сумі 13 342 грн. Також надали суду виписку за картковим рахунком № НОМЕР_4 за період з 09.09.2021 року по 15.09.2021 року.

30.07.2026 року засобами поштового зв?язку до суду повторно надійшов лист АТ «Універсал Банк», на виконання ухвали суду від 26.06.2026 року.

Про розгляд справи 14.09.2026 року учасники справи повідомлені належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи був повідомлений належним чином, процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, заяв по суті справи суду не надавав.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 279 ЦПК України передбачено що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи повторне належне повідомлення учасників справи, ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, за згодою позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складення судового рішення є 24.09.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 09.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №77581564, за умовами якого товариство зобов`язалося передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі позику) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до п. 2 Договору, сума позики - 13 342 грн.; строк позики (строк договору) - 30 днів; процентна ставка (базова/фіксована) - 1,99% в день; знижена процентна ставка - 1,59% в день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,7% в день; дата надання позики - 09.09.2021 року; дата повернення позики - 09.10.2021 року; орієнтована реальна річна процентна ставка - 11 459,58%; орієнтована загальна вартість позики - 19 714,14 грн.

У розділі договору «Реквізити та підписи сторін» у графі «Позичальник» містяться персональні дані ОСОБА_1 , зокрема: РНОКПП, паспортні дані, зареєстроване місце проживання, рахунок № НОМЕР_1 , а також підпис відповідача .

Вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором - 2QHBry0SvU.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 17.10.2024 року за вих. № КД-000001266/ТНПП, Товариство підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код за ЄДРПОУ 39861924) відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-198/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операцій: 1) Дата 09.09.2021 року; 2) Номер платежу 5a593f39-c458-4f05-8c 7d-ac2f47ee8593; 3) Сума 13 342,00 грн.; 4) Отримувач ОСОБА_1 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

На виконання ухвали суду від 26.06.2026 року АТ «Універсал Банк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 . З руху коштів за картковим рахунком ОСОБА_1 за період з 09.09.2021 року по 15.09.2021 року вбачається, що 09.09.2021 року було зараховано кошти в сумі 13 342 грн на картку № НОМЕР_4 .

Як вбачається з матеріалів справи, Договір позики № 77581564 від 09.09.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі, підписано електронним підписом відповідача, шляхом використання одноразового ідентифікатора 2QHBry0SvU, що відповідає наведеним вище вимогам закону, унаслідок чого у сторін виникли права та обов`язки. Цей договір, серед іншого, містить інформацію про номер особистого електронного платіжного засобу: № НОМЕР_1 .

Отже, 09.09.2021 року у встановленому Договором позики порядку, а також у відповідності до Закону «Про електронну комерцію», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали Договір позики № 77581564, за умовами якої позивач надав, шляхом перерахування відповідачу грошові кошти у розмірі 13 342 грн.

Цього ж дня, тобто 09.09.2021 року, вказана сума позики у розмірі 13 342 грн. була перерахована відповідачу на вказану ним платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 17.10.2024 року за вих. № КД-000001266/ТНПП.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного суду які викладені у постанові від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23 в яких викладено що довідка про перерахування за допомогою платіжної системи кредиту на вказану позичальником картку є належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів.

Також перерахування коштів ОСОБА_1 у сумі 13 342 грн. на картку № НОМЕР_4 підтверджується інформацією наданою АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду від 26.06.2026 року.

Доказів на підтвердження того, що вказана картка не належить відповідачу або, що на таку не було зараховано 13 342 грн. на виконання умов договору позики відповідачем надано не було.

Матеріали справи не містяться відомостей про те, що відповідач звертався з позовом до суду про визнання недійсним зазначеного вище кредитного договору і судом такі позовні вимоги задоволені.

Таким чином, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за Договором виконало та надало грошові кошти в розмірі 13 342 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника, у той час як відповідач у строк, передбачений умовами договору, заборгованість не повернув.

Відповідно до розрахунку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором № 77581564 від 09.09.2021 року станом на 22.02.2022 року становить 45 202,69 грн., з яких: 13 342 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 31 860,69 грн. - сума заборгованості за відсотками.

В подальшому право грошової вимоги за кредитним договором перейшло до позивача на підставі договорів факторингу.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

22.02.2022 було укладено договір №22/02/2022 відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77581564.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №22/02/2022 від 22.02.2022 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» набуло права грошової вимоги за договором № 77581564 до відповідача ОСОБА_1 в сумі 45 202,69 грн.

Згідно платіжної інструкції №333740001 від 23.02.2022 року ТОВ «Вердикт Капітал» здійснило оплату за відступлення прав вимоги відповідно до Договору факторингу №22/02/2022 від 22.02.2022 року в розмірі 6 382 999,39 грн. на рахунок ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77581564.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 року ТОВ «Коллект центр» набуло права грошової вимоги за договором № 77581564 до відповідача ОСОБА_1 в сумі 45 204,88 грн.

Факт сплати ТОВ «Коллект Центр» за вказаним договором підтверджується копією акту зарахування зустрічних однорідних вимог.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним). Такі висновки містяться постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.07.2021 року у справі №759/24061/19, Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.02.2025 року у справі №183/4256/21.

Відомості про те, що Договори факторингу №22/02/2022 від 22.02.2022 року та №10-01/2023 від 10.01.2023 року судовим рішенням визнано недійсним, матеріали справи не містять.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» належними та допустимими доказами довів обставини щодо його права вимоги до ОСОБА_1 , яке перейшло до нього на підставі вказаних вище правочинів, які у судовому порядку недійсними не визнавалися, тобто презумпцію їх правомірності не спростовано.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом, суд виходить з наступного.

Згідно з Договором позики № 77581564 від 09.09.2021, сума виданого кредиту становить 13 342 грн., дата надання кредиту 09.09.2021, строк кредиту 30 днів, стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 висловила таку правову позицію: «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.»

На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує, що нарахування процентів може здійснюватися в межах строку кредитування.

Як встановлено з матеріалів справи, строк кредитування за договором позики № 77581564 від 09.09.2021 був погоджений сторонами та становив 30 днів, тобто до 09.10.2021 року.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту, матеріали справи не містять.

Отже, розмір процентів відповідно до умов договору, який підлягає стягненню з відповідача, становить 7965,17 грн., виходячи з розрахунку: 13 342 грн. (тіло кредиту) х 1,99% (відсоткова ставка) х 30 днів (строк кредиту).

Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам Цивільного кодексу України.

Отже, позивач відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Відтак, наданий позивачем розрахунок заборгованості (-у розмірі 31 860,69 грн по 22.02.2022р)., не може вважатися належним доказом на підтвердження наявності заборгованості по відсоткам за договором про надання споживчого кредиту за договором позики № 77581564 від 09.09.2021.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягненню з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» підлягає заборгованість за договором позики № 77581564 від 09.09.2021 у розмірі 21 307, 17 грн., з яких: 13 342 грн. заборгованість за тілом кредиту та 7965,17 грн. нараховані проценти.

Щодо стягнення нарахованих 3% річних у розмірі 2,19 грн., то суд зазначає наступне.

Так, виходячи із положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки нарахування штрафних санкцій здійснено за 2025 рік, тобто під час дії воєнного стану, суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 2 грн.19 коп. грн. не підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково на 47,13 %, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно - у розмірі 1141,68 грн.

Позивач ТОВ «Коллект Центр» у позові просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 16 000 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду надано: копію договору про надання правничої допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, Заявка на надання юридичної допомоги №2485 від 01.09.2025 року та витяг з Акту №14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 року, встановлено факт надання позивачу послуг правової допомоги, зокрема: надання усної консультації з вивченням документів, складання позовної заяви для подачі до суду вартістю 16000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової Постанови Великої Палати Верховного Суду № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) від 19.02.2020 року.

Також Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, усі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.

Враховуючи наведене, часткове задоволення позовних вимог, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат, предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 3000 грн., що відповідає критеріям розумності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 207, 509, 524-526, 530, 536, 610-612, 625, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43, 64, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість за Договором № 77581564 від 09.09.2021 року в розмірі 21 307 (двадцять одна тисяча триста сім) гривень 17 копійок, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 13 342 грн.;

- заборгованість за нарахованими процентами - 7965,17 грн.;

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) судовий збір у розмірі 1141 (одна тисяча сто сорок одна) гривня 68 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 24.09.2026 року.

Суддя Домусчі Л.В.