Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання права власності
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №522/210/26-Е
Суддя: Домусчі Л. В.
Справа № 522/210/26-Е
Провадження № 2/522/4660/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Навроцької Є.І..,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Колективного підприємства «Будова», Споживчого товариства «Сузір`я Будова», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Товариства з обмеженою відповідальністю «Баубуд», Споживчого товариства «Сузір`я Плюс» про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна,
В С Т А Н О В И В:
До Приморського районного суду м. Одеси 07.01.2026 року через систему «Електроннийсуд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Колективного підприємства «Будова», Споживчого товариства «Сузір`я Будова», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Товариства з обмеженою відповідальністю «Баубуд», Споживчого товариства «Сузір`я Плюс» про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна.
Позовні вимоги були обгрунтовані наступними обставинами.
Споживче Товариство «Сузір`я Будова» згідно Статуту, що затверджений рішенням Установчих зборів членів (протокол № 1 від 17.03.2016 р.) є споживчим житлово будівельним кооперативом, яке створене для організації будівництва житла, його експлуатації та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів в житлі та його експлуатації (пункти 1.1., 2.2. Статуту).
Цілями діяльності споживчого кооперативу є, зокрема:
-задоволення потреб членів (асоційованих членів) споживчого товариства і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку (будинків), а також придбання та реконструкція житла та інших об`єктів, вбудованих в житло (п. 3.3.1 Статуту);
-передача членам споживчого товариства створених об`єктів (квартир, нежитлових приміщень, парковочних місць та ін.) відповідно до внесених ними паю (п. 3.3.2 Статуту).
Позивач є членом (асоційованим членом) споживчого товариства «Сузір`я Будова» (далі – Відповідач, СТ «Сузір`я Будова») на підставі укладеного Договору асоційованого членства в споживчому товаристві (далі – Договір), а саме: - договору No 215/М від 29.01.2018 р. (далі – Договір), за яким внесено пай в розмірі 485 326,00 грн. за інвестування в будівництво машиномісця No 215, розташованого на відмітці - 4.800 м.
Згідно вказаного Договору Позивач профінансував будівництво об`єкту у житловому будинку з вбудованими приміщеннями, та підземним паркінгом, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (будівельна адреса : АДРЕСА_2 ).Частку пайовика у товариство Позивачем внесено у повному обсязі, про що свідчать квитанції до прибуткових касових ордерів.
Специфікація Машиномісця: місце знаходження Будинку: м.Одеса, проспект Гагаріна, 19;Відмітка: - 4.800. Будівельний номер Машиномісця: 215 (Додаток 1 до Договору).
Пайовик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань Товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї частки в товариство, з метою забезпечення товариством будівництва Будинку за рахунок внесеного пайовиком паю, а також прийняти на себе в розмірі цільового внеску як частини витрат, пов`язаних з утриманням товариства і реалізацію статутних цілей і завдань, на умовах цього Договору, а Товариство зобов`язується забезпечити будівництво Будинку і після здачі Будинку в експлуатацію, передати Пайовикові закріплене за ним Машиномісце, за умови виконання Пайовиком зобов`язань за цим Договором.
Розмір частки, зазначений в п.2.1 цього Договору, є остаточним і включає в себе витрати товариства на забезпечення будівництва Будинку та виконання всіх необхідних дій для завершення будівництва Будинку та здачі його в експлуатацію (пай), а також, витрати на утримання товариства та реалізацію їх заданих цілей і завдань (цільовий внесок), крім випадків, зазначених у п. 2.8 цього Договору (п. 1.2 Договору);
Пайовик уповноважує Товариство виконати такі дії: реалізувати статутні цілі і завдання відповідно до Статуту Товариства, забезпечувати будівництво Будинку, розпоряджатися внесеною Пайовиком Часткою відповідно до умов цього Договору та Статуту Товариства (п. 1.3 Договору);
Сторони узгодили, що пайовик зобов`язаний:
Пункт 4.1.1. - внести Частку в порядку, передбаченому в Додатку № 2 до цього Договору;
Пункт 4.1.2 - після здачі Будинку в експлуатацію отримати Машиномісце у володіння від Товариства і підписати Акт прийому-передачі нежитлового приміщення;
Пункт 4.1.3 – за власний рахунок оформити документи що підтверджують право власності на Машиномісце, включаючи документи, які необхідні для цього, крім тих, що повинно передати Товариство які зазначені Договором;
Товариство зобов`язано:
Пункт 4.2.1 – забезпечити будівництво будинку в строк – ІV квартал 2021 року;
Пункт 4.2.2. – закріпити Машиномісце за Пайовиком за умови виконання п. 2.1 цього Договору у разі дотримання п. 2.2., 2.3 цього Договору;
Пункт 4.2.3 – на вимогу Пайовика надавати інформацію, що стосується строків
Пункт 4.2.4 – Після здачі Будинку в експлуатацію письмово повідомити Пайовика про готовність Товариства передати Машиномісце у володіння Пайовика і необхідності підписати Акт прийому-передачі Об`єкта;
Пункт 4.2.5 – протягом 7 (семи) календарних днів з моменту підписання Сторонами Акту прийому-передачі Машиномісця, надати Пайовикові Довідку про повну виплату паю, яка буде підставою для оформлення Пайовиком права власності на Машиномісце;
Пункт 4.2.6 – сумлінно виконувати Договір щодо Пайовика.
Товариство гарантує відсутність прав третіх осіб на Машиномісце (пункт 9.1 Договору).
Сторона позивача стверджувала, що через оголошення від 25.10.2025 на сайті Відповідачів (СТ «Сузір`я Будова» та/або СТ «Сузір`я Плюс») за посиланням https://budova.ua/ua/blog/4_sezoni_parking_ekspl/, позивачу стало відомо, що 23.10.2025 Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано Сертифікат ІУ123251010154, яким засвідчена відповідність закінченого будівництвом об`єкту проектній документації та підтверджено готовність до експлуатації об`єкту «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_2 . I черга будівництва (V пусковий комплекс)».
Зазначене також підтверджується згідно даних Єдиного державної електронної системи у сфері будівництва https://e construction.gov.ua/document_detail/doc_id=3740285072314467376/optype=100.
Сертифікат ІУ123251010154 є свідченням того, що об`єкт будівництва введено в експлуатацію.
Між тим, за посиланням сторони позивача, відповідачі не визнають права власності Позивача за об`єктом спору згідно умов Договору асоційованого членства.
Так, незважаючи на гарантії щодо відсутності прав третіх осіб на об`єкт (квартиру) згідно п.9.1 Договору асоційованого членства, Відповідач (СТ «Сузір`я Будова») повідомляла інвесторів, у тому числі Позивача про те, що об`єкт (… паркінг…), вказаний в Договорі асоційованого членства, не може бути переданий Позивачу, а саме, що: «… Договір асоційованого членства у товаристві «укладено на підставі Договору про спільну діяльність, який було припинено у зв`язку з неможливістю його використання через зміну умов, що виникли із рішення суду у справі № 916/1674/18 щодо збільшення частки відшкодування перед контрагентом по договору пайової участі у будівництва та неможливістю виконання СТ «Сузір`я Будова» збільшення частки у зв`язку з тим, що СТ «Сузір`я Будова» є неприбутковою організацією, яка існує на внески членів та асоційованих членів, чого недостатньо для здійснення будівництва квартир за додатковими вимогами Міністерства оборони України», а також, що «право СТ «Сузір`я Будова» на подальше використання земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 скасовано як результат вищеназваної причини. Тому об`єкти (квартири, паркінги, нежитлові приміщення, комори), вказані в Договорах асоційованого членства, не можуть бути передані членам».
Також у листі було зазначено, що СТ «Сузір`я Будова» «…буде вживати заходів для здійснення будівництва та виконання обов`язків перед членами на іншій ділянці», а «у випадку, якщо хочете розірвати договір та повернути сплачені кошти … звертайтесь до офісу».
При цьому, на думку позивача, судове рішення у справі № 916/1674/18 немає ніякого відношення до Позивача та факту набуття права власності на проінвестований об`єкт будівництва, про що свідчить Ухвала Верховного Суду від 14.11.2023 р. у цій же справі (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114954831)..
Позивач вважає, що відбувся факт набуття ним права власності з введенням паркінгу в експлуатацію на повністю проінвестований ними об`єкт будівництва – машиномісце № НОМЕР_1 , зобов`язання щодо якого з боку Позивача (повна оплата) виконано у повному обсязі.
Сторона позивача вважає, що посилання СТ «Сузір`я Будова» щодо неможливості виконати Договір асоційованого членства No 215/М від 29.01.2018р. спростовується наступним:
- не передбачена передача паркомісць до ПУКБ МОУ під час виконання Договору №227/УПБ-70 про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, що підтверджується пунктом 3.4 цього Договору;
- рішення суду у справі № 916/4928/24 розглянуто без повідомлення та залучення Позивача про розгляд справи, що відповідно до ст. 54 ЦПК України свідчить, що такі судові рішення не мають юридичних наслідків для Позивачів;
- обставини, які були предметом спору у справі № 916/4928/24, не охоплюють питання виконання/невиконання умов договору асоційованого членства в Споживчому товаристві, що визначено у постанові Верховного Суду від 29.08.2025 р. у цій же справі.
15.01.2024 р. було зареєстровано СТ «Сузір`я Плюс»;
25.01.2024 р. ТОВ «УВГП-Система» та СТ «Сузір`я Будова» розірвали Договір про спільну діяльність №1/Г-19 від 29.08.2016 р. на підставі Додаткових угод № 3 від 11.12.2019 р., № 4 від 25.01.2024 р. та № 5 від 01.03.2024 р., з причини нібито фактичної неможливості отримання 100 % паркінгів та необхідності ТОВ «УВГП-Система» передати об`єкти ПУКБ МОУ згідно судових рішень у справі № 916/1674/18;
01.03.2024 – за Актом № 1 від 01.03.2024 р. СТ «Сузір`я Будова» передало усі активи ТОВ «УВГП-Система».
26.01.2024 р. ТОВ «УВГП-Система» уклало Договір про спільну діяльність № 1/Г-19 від 26.01.2024 р. з СТ «Сузір`я Плюс», за тим же об`єктом будівництва та за яким згідно пункту 5.2.2 договору 100 % паркінгів одержує у власність СТ «Сузір`я Плюс».
На думку сторони позивача, примушення вступати в інший кооператив (СТ «Сузір`я Плюс») для можливості «отримання повністю оплаченого паркінгу СТ «Сузір`я Будова» та ще й за додаткову значну доплату є протизаконним та відповідає критеріям агресивної підприємницької практики, а також підприємницької практики, що вводить в оману, яка є забороненою згідно Закону України «Про захист прав споживачів» (ст.ст. 19, 21 Закону)
Зазначені дії Відповідачів свідчать про те, що незважаючи на наявність підтверджених належними доказами набуття майнових прав в об`єкті незавершеного будівництва (місце для паркування № 215), такі права Позивача не визнаються Відповідачами.
Крім того, дії Відповідачів свідчать про порушення майнових прав Позивача на об`єкт інвестування (машиномісце № НОМЕР_1 ), будівництво якого відбувалось на оплатній основі за грошові кошти, тобто за рахунок Позивача, у зв`язку з чим Позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Справа була розподілена на суддю Приморського районного суду м.Одеси Ковтун Ю.І. згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2026 року.
Ухвалою суду від 26.01.2026 року провадження у даній справі було відкрито та призначено до розгляду в підготовчому засіданні.
10.02.2026 року представник СТ «Сузір`я Будова» через підсистему Електронний суд надав відзив, якому просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
10.02.2026 року представник СТ «Сузір`я Плюс» через підсистему Електронний суд надала відзив, якому просила у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
10.02.2026 року представник ТОВ «УВГП-Система» через підсистему Електронний суд надав відзив, якому просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ..
12.02.2026 року представник Південного управління капітального будівництва МО України через підсистему Електронний суд надав відзив, якому просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1
13.02.2026 року представник позивача адвокат Дімітріу В.В. через підсистему Електронний суд надала відповідь на відзив СТ «Сузір`я Плюс».
Також 13.02.2026 року представник позивача адвокат Дімітріу В.В. через підсистему Електронний суд надала відповідь на відзив ТОВ «УВГП-Система».
16.02.2026 року представник позивача адвокат Дімітріу В.В. через підсистему Електронний суд надала відповідь на відзив СТ «Сузір`я Будова».
Також 16.02.2026 року представник позивача адвокат Дімітріу В.В. через підсистему Електронний суд надала відповідь на відзив Південного управління капітального будівництва МО України.
За розпорядженням керівника апарату Приморського районного суду м.Одеси Шарага А.О. від 27.04.2026 року №1042/26, на підставі службової записки помічника судді Сребняк І., було здійснено повторний автоматизований розподіл справи між суддями.
Справа надійшла до провадження судді Домусчі Л.В. та отримана суддею 28.04.2026 року.
Ухвалою суду від 12.05.2026 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 23.06.2026 року.
У підготовче засідання призначене на 23.06.2026 року учасники справи не з`явилися, представник СТ «Сузір`я Будова» - адвокат Новак Л.А. надала суду заяву, в якій просила закрити підготовче засідання по справі та призначити її до розгляду по суті.
24.06.2026 року через підсистему Електронний суд представник позивача адвокат Дімітріу В.В. надала заяву про відкладення.
Зазначену заяву суддя Домусчі Л.В. отримала 25.06.2026 року.
Ухвалою суду від 23.06.2026 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено до розгляду по суті на 15.09.2026 року.
У судовому засіданні 15.09.2026 року сторони не з`явились, від представника відповідача СТ «Сузір`я Будова» надійшла заява про розгляд справи без неї., причини неявки представника позивача суду не повідомлено. Інші учасники також не зявились , про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи вимоги ч.1 ст.223 ЦПК України суд вваж аж можливим розглянути справу на підставі наявних в справі доказів за відсутністю учасників справи.
Суд дослідивши матеріали справи ,встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Правокористувачем земельної ділянки, цільовим призначенням якої є розміщення та постійна діяльність ЗСУ, кадастровий номер 5110137500:44:001:0057, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , є Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 12.12.2016 року №75570115.
Так 25 листопада 2004 року між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» (пайовик) та ПУКБ МОУ(Замовник) укладено договір про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей №227/УПБ-70Д, предметом якого було фінансування та будівництво пайовиком в повному обсязі, згідно одержаної у встановленому законом порядку проектно-кошторисної документації на будівництво групи житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, підземними паркінгами, обладнанням, інженерними мережами та спорудами, орієнтованою загальною площею 35 000 кв.м., на земельній ділянці загальною площею 2,5 га у АДРЕСА_2 , в тому числі:
- перша черга група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщенням (12 000кв.м.), термін введення до експлуатації перший квартал 2007 року;
- друга черга група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщенням (12 000кв.м.), термін введення до експлуатації 2007 рік;
- третя черга група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщенням (12 000кв.м.), термін введення до експлуатації 2008 рік.
У п.3.1. Договору визначено, що пайових здійснює у повному обсязі фінансування будівництва об`єкту на умовах, передбачених договором, а замовник вносить свою пайову участь у будівництво у вигляді виконання обов`язків, надання послуг, передбачених у п.4.1. Договору.
Згідно п.п. А, п.4.1. Договору, замовник зобов`язаний виконати всі необхідні дії для відведення земельної ділянки та приведення її у стан, придатний для будівництва об`єкту до31.12.2005 року та виконувати в повному обсязі функції замовника відповідно до умов договору та чинного законодавства.
У п.3.2. Договору, сторони погодили, що після введення об`єкту в експлуатацію, замовники пайовик підписують акт розподілу об`єкта згідно умов, передбачених п.3.4. Договору.
Відповідно до п.3.4. Договору, розподіл об`єкту між сторонами здійснюється наступним чином:
- замовнику 20% від загальної площі житла об`єкту, що на момент укладання угоди складає орієнтовно 7 000 кв.м.;
- пайовику 80% від загальної площі житла об`єкту, що на момент укладання угоди складає орієнтовно 28 000 кв.м., а також кінцеву будівельну продукцію, визначену проектно-кошторисною документацією, а саме, будинок (секції), 100% вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень, підземні паркінги, обладнання, інженерні мережі та споруди.
Відповідно до підпункту «і» п. 4.1 договору Замовник зобов`язаний узгодити з Пайовиком, шляхом підписання відповідної додаткової угоди до цього «Договору» всі права третіх осіб на загальну площу житла, що має придбатися в порядку пайової участі.
У пункті 3.7. Договору сторони погодили, що пайовик має право надавати замовнику квартири в інших новозбудованих житлових будинках у м. Одесі в обсязі частки замовника, визначеної в п.3.4. Договору.
02 грудня 2005 року між ТОВ «УВГП-Система» як пайовиком та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України як замовником, укладено додаткову угоду №1/70 СП до договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004, відповідно до умов якої:
- з метою скорочення термінів забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей, та враховуючи те, що завершення будівництва об`єкта (шифр О-186, група житлових будинків загальною площею 37000 кв.м у АДРЕСА_2 ) згідно з умовами договору №227/УПБ 70Д від 25.11.2004 передбачено чергами на 2007-2008р., сторони домовились про те, що пайовик передає у 2005 році замовнику за його згодою квартири у інших будинках(пункт 1);
- загальна площа квартир, які передаються пайовиком замовнику відповідно до пункту 1цієї додаткової угоди, вираховується з загальної площі житла, яка входить до частки замовника, відповідно до пункту 3.4 договору (пункт 2);
- дійсна додаткова угода набуває чинності з моменту її погодження та є невід`ємною частиною договору на пайову участь у будівництві житла №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 (пункт 4).
Вказане підтверджується постановою КГС ВС від 14 грудня 2022 року у справі№916/1674/18.
25 грудня 2008 року між ТОВ «УВГП-Система» як пайовиком, та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України як замовником, укладено додаткову угоду №2/70 СП до договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004, відповідно до умов якої:
- у зв`язку з необхідністю більш тривалого терміну на виготовлення місто будівної документації, сторони дійшли згоди внести зміни у пункт 2.1 договору №227/УПБ-70Д від
25.11.2004 стосовно термінів будівництва та викласти абзац другий пункту 2.1 у такій редакції: «перша черга група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями (12 тис. кв.м)термін введення до експлуатації перший квартал 2011 р.; друга черга - група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями (12 тис. кв.м) термін введення до експлуатації 2011 р.; третя черга - група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями (11 тис. кв.м)термін введення до експлуатації перший квартал 2012 р.» (пункт 1);
-пункт 3.7 договору викладено у такій редакції: «Пайовик достроково передає замовнику квартири відповідно до п. 3.4 договору загальною площею 7008,20 кв.м, у т.ч. 30 квартир загальною орієнтованою площею 2568 кв.м у АДРЕСА_2 , згідно з додатком №1 до цієї додаткової угоди, у строк до 20.12.2008, 74квартири орієнтовною площею 4439,7 кв.м, згідно з додатком №2 до цієї додаткової угоди, за погодженням КЕВ м. Одеса, у строк до 20.12.2009. У разі затримки строків введення в експлуатацію вищезазначеного житла не з вини пайовика та/або затримки погодження органів КЕЧ понад вищевказаного строку, ці строки переносяться на строк затримки.
При цьому, на площу квартир, отриманих замовником, за вказаними адресами, відповідно зменшується площа квартир в долі замовника в об`єкті, визначена п. 3.4 договору, та на таку ж площу збільшується площа квартир в долі пайовика в об`єкті.
Замовник приймає зазначені квартири та протягом першого кварталу 2009 року, здійснює відселення сімей військовослужбовців, що зареєстровані на момент укладання договору та мешкають у приміщеннях, розташованих на будівельному майданчику у АДРЕСА_2 » (пункт 3).
16 жовтня 2015 року укладена додаткова угода №3/70 СП до договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004 між ТОВ «УВГП-Система» та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України.
У додатковій угоді №3/70 СП від 16.10.2015 до договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 сторони погодили, серед іншого, що розподіл об`єкту між сторонами здійснюється наступним чином:
- Замовнику - 7735,00 кв.м об`єкту;
- Пайовику решта площі об`єкту, а також кінцеву будівельну продукцію, визначену проектно-кошторисною документацією, а саме, будинок (секції), 100% вбудовано-прибудованих приміщень, підземні паркінги, інженерні мережі та споруди, незалежно від ТЕП об`єкту.
Вказане підтверджується постановою КГС ВС від 14 грудня 2022 року у справі№916/1674/18.
13 березня 2016 року на підставі рішення установчих зборів прийнято рішення про створення СТ «СУЗІР`Я БУДОВА», що підтверджується копією статуту. У Статуті визначено, щоСТ «СУЗІР`Я БУДОВА» є споживчим житлово-будівельним кооперативом, створене з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів (асоційованих членів) на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
29 серпня 2016 року між ТОВ «УГВП-СИСТЕМА», СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» та ТОВ«БАУБУД» було укладено договір про спільну діяльність №1/Г-19, предметом якого є будівництво групи житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщенням, підземним паркінгом, обладнанням, інженерними мережами та спорудами, орієнтованою загальною площею 85 000 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Для досягнення мети за договором, сторони зобов`язалися спільно та узгоджено здійснювати необхідні фактичні та юридичні дії.
Зі змісту п.2.1.4 та п.2.1.5 Договору вбачається, що внесок ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» становить 204 000,00 гривень, частка в спільній діяльності становить 0,03%.
Зі змісту п.2.5.3 та п.2.5.4 Договору вбачається, що внесок ТОВ «БАУБУД»» становить 204000,00 гривень, частка в спільній діяльності становить 0,03%.
Зі змісту п2.3.3 та п.2.3.4 Договору вбачається, що внесок СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» становить 679 796 000,00 гривень, частка в спільній діяльності становить 99,94%.
У п.2.4.2. Договору визначено, що СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС» зобов`язалося здійснити фінансування виконання будівельно-монтажних робіт Об`єкту у розмірі 100%, шляхом укладання договору підряду та безпосередніх взаєморозрахунків з виконавцями робіт з будівництва об`єкту відповідно до фактичних витрат на проектні і будівельно-монтажні роботи, а також з постачальниками матеріалів та устаткування, та/або шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідно до Договору про спільну діяльність, зокрема, для здійснення від імені Договору про спільну діяльність відповідних розрахунків за укладеними договорами.
10 квітня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система»(пайовик) та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України(замовник), колективним підприємством «Будова» (генпідрядник) укладено додаткову угоду№303/36/4 до Договору про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей №227/УПБ-70Д від 25.11.2004.
29 січня 2018 року між СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» та ОСОБА_1 було укладено договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 215/М, за яким пайовик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань Товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї частки в товариство, з метою забезпечення будівництва будинку за рахунок внесеного Пайовиком паю, а також прийняти на себе в розмірі цільового внеску частину витрат, пов`язаних з утриманням товариства і реалізацією статутних цілей і завдань, на умовах цього договору, а товариство зобов`язується забезпечити будівництво будинку, і після здачі будинку в експлуатацію передати пайовику закріплену за ним квартиру за умови, виконання пайовиком зобов`язання за цим договором. Розмір частки, зазначений в п.2.1. Договору є остаточним і включає в себе витрати товариства на забезпечення будівництва будинку та виконання всіх необхідних дій для завершення будівництва будинку та його здачі в експлуатацію (паю), а також витрати на утримання товариства та реалізацію заданих цілей і завдань (цільовий внесок).
У п.1.4. Договору, що характеристика квартири закріплюється в додатку №1 («Специфікація» до даного договору, який є невід`ємною частиною цього договору.
Згідно додатку №1 до договору асоційованого членства в споживчому товаристві від 29.01.2018 №215/М, об`єкт, який товариство зобов`язалося передати пайовику після здачі будинку в експлуатацію та виконання пайовиком умов договору характеризується наступними ознаками:
- місцезнаходження будинку місто Одеса, проспект Гагаріна, 19-21;
- відмітка 4,800;
- будівельний номер машиномісця 215.
Частку пайовика у товариство позивачем внесено у повному обсязі, про що свідчать квитанції до прибуткових касових ордерів, наявні у матеріалах справи.
11 грудня 2019 року між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» та ТОВ «СУЗІР`Я БУДОВА» було укладено додаткову угоду №3 до договору про спільну діяльність від 29.08.2016 №1/Г-19, відповідно до якої:
- сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 3.3 Договору: « За рахунок коштів спільної діяльності, Стороні-1 (ТОВ «УВГП-Система») компенсуються кошти, витрачені нею на виконання зобов`язань за договором з пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси, який буде укладений між Стороною-1 та Одеською міською радою, витрати по сплаті плати за землю та відшкодування витрат на виконання зобов`язання Сторони-1 за Договором № 227/УПБ-70Д «Про будівництва житла в поряду пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004 у вигляді квартир або вартості на їх придбання, у розмірах фактично витрачених коштів на покриття зобов`язання ТОВ «УВГП-Система» за Договором № 227/УПБ-70Д. У випадку необхідності збільшення суми фінансування, Сторони укладають додаткову угоду про збільшення внеску Сторони-2 (СТ «Сузір`я Будова»), або, у випадку відмови Сторони -2 від підписання такого Договору про розірвання Договору про спільну діяльність. Сторона-1 (ТОВ «УВГП-Система») має право в такому випадку розірвати договір в односторонньому порядку» (п. 1 Додаткової угоди № 3 від 11.12.2019 р.)».
- сторони дійшли до згоди внести зміни до пункту 2.4.1 Договору та продовжити строк будівництва до 30 жовтня 2022 року (п. 2 Додаткової угоди № 3 від 11.12.2019 р.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 року у справі №916/1674/18 визнано недійсною з моменту вчинення додаткову угоду № 3/70 СП від 16.10.2015 до договору №227/УПБ-70 Д від 25.11.2004 про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, укладену між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та ТОВ «УВГП-Система», якою було змінено розмір площі, що переходить учасникам будівництва після завершення будівництва. Зазначена постанова залишена без змін постановою КГС ВС від 14 грудня 2022 року.
25 січня 2024 року між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» та СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» було укладено додаткову угоду №4 до договору про спільну діяльність №1/Г-19, відповідно до якої у зв`язку із неможливістю виконання СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» зобов`язань з передачі, які виникли на підставі рішення у справі №916/1674/18 та на підставі положень п.п.3.3. Договору про спільну діяльність №1/Г-19, сторони дійшли згоди розірвати договір з 25 січня 2024 року. Уповноважено СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» вчинити дії щодо зняття з обліку договору про спільну діяльність №1/Г-19 з обліку у ГУ ДПС в Одеській області до 30 березня 2024 року. СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» зобов`язалося передати виконані роботи генеральним підрядником ТОВ «УВГП-СИСТЕМІ» в строк до 29 лютого 2024 року.
26 січня 2024 року між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» та СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС» було укладено договір про спільну діяльність №1/Г-19, який було укладено з метою будівництва житлових будинків з вбудованими приміщенням громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_2 , І черга будівництва (4 пусковий комплекс).
01 березня 2024 року між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» та СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» було укладено додаткову угоду №5 до договору про спільну діяльність №1/Г-19, відповідно до якої у зв`язку із неможливістю виконання СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» зобов`язань з передачі, які виникли на підставі рішення у справі №916/1674/18 та на підставі положень п.п.3.3. Договору про спільну діяльність №1/Г-1 з метою забезпечення виконання зобов`язань за Додатковою угодою №4 до договору, уповноважено СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» вчинити дії щодо зняття з обліку Договору у ГУ ДПС в Одеській області до 30 вересня 2024 року. Сторони погодили, що СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» зобов`язано передати виконані роботи генеральним підрядником ТОВ «УВГП-СИСТЕМА», а ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» зобов`язано відшкодувати СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» вартість таких робіт у строк до 01 вересня 2024 року.
01 березня 2024 року між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» та СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» було підписано акт прийому-передачі будівельно-монтажних робіт до договору про спільну діяльність від 29.08.2016 року, за яким СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» передало будівельно-монтажні роботи, які виконані генеральним підрядником.
23 жовтня 2025 року Державна інспекція архітектури та містобудування видала свідоцтво про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів № ІУ123251010154 щодо об`єкта будівництва із назвою: «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_2 , I черга будівництва (V пусковий комплекс)», що підтверджується відомостями з Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва(https://econstruction.gov.ua/document_detail/doc_id=3740285072314467376/optype=100?fbclid=IwY2xjawRwI9hleHRuA2FlbQIxMABicmlkETExc2pGdzY0dVlaNnp6aVN4c3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHi_Oyy2ImYqcrxSPE0DK8iM2T3M5cA_R8s4eX2iRnKrJ8BZW983oMq2vFlxd_aem_wlnGE_z333y6HN0e824-wQ).
На підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 12 листопада 2025 року №629, об`єкту будівництва присвоєно наступну адресу: АДРЕСА_1 .
Рішенням Господарського суду Одеської області від 01 квітня 2025 року у справі № 916/4928/24, договір про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "УВГП-СИСТЕМА", Споживчим товариства "СУЗІР`Я БУДОВА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БАУБУД" визнано недійсним з моменту укладення. Застосовано наслідки недійсності правочину та визнано відсутніми передбачені Договором про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016 права у Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-СИСТЕМА", Споживчого товариства "СУЗІР`Я БУДОВА", Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУБУД" щодо об`єктів будівництва та збудованих об`єктів на земельній ділянці по АДРЕСА_2 .
Заявляючи позовну вимогу про визнання права власності, позивач зазначає про те, що він повністю сплатив пайові внески згідно умов Договору асоційованого членства у споживчому товаристві та, з введенням до експлуатації об`єкту будівництва, а тому набуває прав власності на об`єкти інвестування (будівництва).
Вказує, що СТ «Сузір`я Будова») відмовляється виконати зобов`язання згідно Договору асоційованого членства у споживчому товаристві та передати йому майно, діючи спільно з Відповідачами 2, 3, які в свою чергу уклали низку угод, метою яких є позбавлення Позивачів права власності на проінвестовані об`єкти.
СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» у відзиві на позовну заяву посилається на те, що договір асоційованого членства в споживчому товаристві, що укладені між позивачем та відповідачем не є договором інвестування. Посилання на те, що вказаний договір є договором інвестування суперечить положення законодавства.
Вирішуючи спір суд виходить із наступного.
У статті 626 ЦК України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У частині першій статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови(пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Правовідносини сторін договору про фінансування будівництва регулюються законами України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та «;Про інвестиційну діяльність».
Договір про асоційоване членство в споживчому товаристві N 215/М від 29.01.2018 року було укладено між пайовиком та СТ «СУЗІР`Я БУДОВА».
Згідно Закону України «Про інвестиційну діяльність» в редакції на момент укладання договору No 215/М від 29.01.2018 р., інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект.
У ч.3 ст.4 Закону в редакції на момент укладання договору, інвестування та фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань заякими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об`єктів визначаються виключно законами. Таким чином, вказана норма хоча і є імперативною, але допускає можливість визначення іншими законами інших способів фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва.
Згідно Статуту СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» є споживчим житлово-будівельним кооперативом, створеними його засновниками на добровільних засадах на підставі рішення установчих зборах(засновник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ). та з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб його членів(асоційованих) на основі поєднання їх особистої та коректних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоутворення і самоконтролю.
Так, відповідно до статей 1, 2, 3, 6, 19, 22 Закону України «;Про кооперацію»; кооперація -це система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів; кооперативна організація кооператив або кооперативне об`єднання;
кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, незаборонених законом.
Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу. Земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих йому в оренду або придбаних ним у власність. Землі загального користування дачного кооперативу безоплатно передаються йому у власність із земель державної або комунальної власності відповідно до закону. Кооперативи придбають земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України.
Отже, в розумінні застереження, передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Проінвестиційну діяльність», житлово-будівельний кооператив можна віднести до одного з альтернативних способів фінансування будівництва, врегульованих іншим законом, а саме Законом України «Про кооперацію».
Вказані висновки викладені у постанові ВС від 05 червня 2018 року у справі №921/1204/15-г/6, де ВС досліджував спірний договір, предметом якого було здійснення будівництва об`єкта за рахунок коштів членів кооперативу з метою отримання у власність об`єктів житлового будівництва членами кооперативу і суспільством.
За таких обставин, договори асоційованого членства в споживчому товаристві No 215/М від 29.01.2018 року, що укладений між пайовиком та СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» є інвестиційним договором, а посилання на те, що вказаний договір не відповідає положенням чинногозаконодавства спростовується матеріалами справи та нормою ч.3 ст.4 Закону в редакції на момент укладання договору.
У статті 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» визначено, що об`єкт інвестування - це квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.
Згідно зі статтею 177 ЦК України до об`єктів цивільних прав належать речі, майнові права та інше. Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).
За правилами статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування).
Майнове право є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.
У статті 190 ЦК України визначено, що майно є особливим об`єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Окремо вказано, що майнові права є неспоживчою річчю та визнаються речовими правами.
Концепція поняття «майно» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а отже і «майном» (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі» («Broniowski v. Poland»), заява № 31443/96; пункт 22рішення від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України», заява № 10972/05).
Таким чином, майнове право, яке є предметом договору, - це обумовлене право на набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.
Вказане свідчить про те, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як зазначено у статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає, зокрема, з договорів та інших правочинів, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правилом статті 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін)його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У частині першій статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Згідно з частиною другою статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно ч.1 ст.876 ЦК України, власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено законом або договором.
Після завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію, квартира як окремий об`єкт цивільних правовідносин ще не існує і набуває юридично статусу об`єкта цивільних правовідносин лише після державної реєстрації, здійсненої відповідно до закону (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 521/19092/17).
У статті 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27цього Закону).
Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі №359/5719/17 зроблено висновок, що нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлено право власності інших осіб. Саме інвестор як особа, за кошти якої на підставі договору був споруджений об`єктінвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єктінвестування. Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. В іншому випадку інвестор не зможе визнати право власності на квартиру до введення будинку в експлуатацію. Згідно із частиною четвертою статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.
Захист прав на новостворене майно, прийняте в експлуатацію, у разі невизнання відповідачем прав позивача на спірне майно здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, то захист здійснюється на загальних засадах цивільного законодавства.
Отже, інвестор, після виконання умов інвестування. набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.
Як вже було зазначено, згідно договору асоційованого членства в споживчому товаристві№215/М від 29.01.2018 року пайовик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань Товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї частки в товариство, з метою забезпечення будівництва будинку за рахунок внесеного Пайовиком паю, а також прийняти на себе в розмірі цільового внеску частину витрат, пов`язаних з утриманням товариства і реалізацією статутних цілей і завдань, на умовах цього договору, а товариство зобов`язується забезпечити будівництво будинку, і після здачі будинку в експлуатацію передати пайовику закріплений за ним об`єкт нерухомого майна за умови, виконання пайовиком зобов`язання за цим договором. Розмір частки, зазначений в п.2.1. Договору є остаточним і включає в себе витрати товариства на забезпечення будівництва будинку та виконання всіх необхідних дій для завершення будівництва будинку та його здачі в експлуатацію (паю), а також витрати на утримання товариства та реалізацію заданих цілей і завдань (цільовий внесок).
Тобто, основною умовою, за якої пайовику повинно було бути передано об`єкт нерухомого майна є сплата ним пайових внесків.
Так, загальний розмір сплачених внесків становить 485 326,00 гривень, тобто, пайовик виконав вимоги п.2.1. Договору від No 215/М від 29.01.2018 р.у повному обсязі.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що ОСОБА_1 у розумінні наведених вище норм є інвестором, а тому, у зв`язку із виконанням вказаних умов, СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» мало б передати йому об`єкт нерухомого майна, що за ним був закріплений згідно специфікації, визначеної у договорі.
Суд зауважує, що право у СТ «Сузіря Будова» на залучення коштів виникало згідно Договору про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «УВГП-СИСТЕМА», Споживчим товариства «СУЗІР`Я БУДОВА» та ТОВ «БАУБУД».
Крім того згідно п.4.1. Договору про будівництво укладеного між 25.11.2004р. з ПУКБ МОУ (Замовником) та ТОВ «УВГП-СИСТЕМА», ПУКБ МОУ зобов`язувалось укласти з ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» ще додаткову угоду щодо всіх прав третіх осіб на загальну плошу житла, що має придбаватися в порядку пойової участі.
Проте, як вже встановлено судом, рішенням Господарського суду Одеської області від 01квітня 2025 року у справі № 916/4928/24, договір про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016,укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «УВГП-СИСТЕМА», Споживчим товариства «СУЗІР`Я БУДОВА»; та Товариством з обмеженою відповідальністю «БАУБУД»; визнано недійсним з моменту укладення. Застосовано наслідки недійсності правочину та визнано відсутніми передбачені Договором про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016 права у Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-СИСТЕМА», Споживчим товариства «СУЗІР`Я БУДОВА»; та Товариством з обмеженою відповідальністю «БАУБУД» щодо об`єктів будівництва та збудованих об`єктів на земельній ділянці по м. Одеса, пр-т Гагаріна, 19-21.
Ухвалюючи таке рішення, суд виходив із того, що договір укладений без погодження з Південним УКБ як цього вимагають підпункт «і» пункту 4.1 та пункт 8.1 Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004, відповідно до яких Замовник і Пайовик мають узгодити шляхом підписання відповідної додаткової угоди до цього Договору, всі права третіх осіб на загальну площу житла, що має придбатися в порядку пайової участі; передача Сторонам своїх прав та обов`язків за цим Договором третім особам допускається лише за письмовою згодою обох сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього Договору.
Так, дійсно, позивач за первісним позовом не був учасником справи №916/4928/24.
Відповідно до ч.5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Проте, під час розгляду справи позивач за первісним позовом не спростував ту обставину, що договір від 29.08.2016 №1/Г-19 було укладено без погодження з ПУКБ МОУ.
Більше того, наявність в ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» обов`язку узгоджувати з ПУКБ МОУ права третіх осіб на загальну площі житла підтверджується копією договору №227/УПБ-70Д від25.11.2004.
Також на час подання позову,08.01.2026 року вже було розірвано (25.01.2024) згідно додаткової угоди №4 Договір про спільну діяльність №1/Г-19, та згідно Додаткової угоди №5 ТОВ «УВГП-СИСТЕМА», Споживчим товариства «СУЗІР`Я БУДОВА»; та Товариством з обмеженою відповідальністю «БАУБУД» вартість виконаних робіт.
Суд звертає увагу на те, що у постанові КГС ВС від 29 серпня 2025 року у справі№916/4928/24, предметом якої було визнання недійсним договору про спільну діяльність від29.08.2016 року №1/Г-19, укладеного між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА», СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» та ТОВ «БАУБУД», застосування наслідків недійсності правочину та визнання відсутніми прав, Верховний Суд зазначив, що скаржник не є стороною спірного договору, що обґрунтовано було враховано судом апеляційної інстанції. У той час як права та обов`язки пайовика та СТ «Сузір`я Будова» (одного з відповідачів у даній справі), що виникли та існують із укладеного між ними договору асоційованого членства, в силу закону не можуть впливати на правовідносини дійсності/недійсності договору укладеного у 2016 році між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА», СТ«СУЗІР`Я БУДОВА» та ТОВ «БАУБУД». Колегія суддів вказала, що питання виконання/невиконання умов договору асоційованого членства в Споживчому товаристві від14.03.2018 №4/322, укладеного між пайовиком та СТ «Сузір`я Будова», має розглядатись у межах дії даного договору. При цьому такі обставини не охоплюються предметом спору у справі, що переглядається. Вказана позиція також висловлена у постанові КГС ВС від 10 грудня 2025 року у справі № 916/4928/24.
Вказане свідчить про те, що СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» укладаючи договір асоційованого членства у споживчому товаристві та зобов`язуючись передати закріплений за пайовиком об`єкт нерухомого майна фактично не мало право вирішувати питання про відчуження такого об`єкта нерухомого майна, оскільки, такі дії не були погоджені із ПУКБ МОУ, як особою, яка є право користувачем земельної ділянки, отримали всі дозвільні документи, де здійснювалося будівництво житлового будинку та особою, яка є фактичним замовником будівництва і яка відповідно до закону набуває право власності на новостворений об`єкт нерухомого майна після завершення його будівництва.
Позивач як пайовик згідно договору асоційованого членства на момент його укладання небула позбавлена можливості перевірити наявність або відсутність у СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» прававирішувати питання про передачу об`єктів будівництва третім особам.
Так, на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, який є у вільному доступі позивач за первісним позовом могла ознайомитися із сертифікатом ІУ113182261343 щодо об`єкта будівництва «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_2 . 1 черга будівництва (ІV пусковий комплекс)» що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та встановити, що замовником будівництва є ПУКБ МОУ, генеральним підрядником КП «БУДОВА, а СТ «СУЗІР`ЯБУДОВА» не належить до кола осіб, які беруть участь у будівництві.
Вказана обставина також могла б бути встановлена з Державного реєстру речових право на нерухоме майно, де саме ПУКБ МОУ визначено як правокористувач земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказана обставина не заперечується позивачем у позові.
Суд також зауважує, що покладання на будь-яких третіх осіб відповідальності за зобов`язання, взяті СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» перед пайовиком за відсутності згоди такої особи є недопустимим.
Тому, враховуючи те, що право позивача за первісним позовом на об`єкт будівництва не було погоджено з ПУКБ МОУ, як замовника будівництва та правокористувача земельної ділянки, беручи до уваги те, що у СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» були відсутні будь-які майнові права (в тому числі, володіння, користування або розпорядження) щодо об`єктів нерухомого майна, які входить до складу об`єкту будівництва, а зобов`язання щодо передання позивачеві об`єктів будівництва виникло поза волею ПУКБ МОУ, суд вважає, що підстав для визнання за ОСОБА_5 права власності на об`єкт нерухомого майна не вбачається.
При цьому остання не позбавлена права ініціювати в судовому порядку вирішення питання щодо невиконання або неналежного виконання умов договорів асоційованого членства, зокрема, ініціювати питання про застосування заходів відповідальності сторін, що визначені у розділі 5Договору.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020року у справі №761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі(позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом
Незалучення до участі у справі іншої особи, як належного співвідповідача, за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті, є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 20 січня 2021року у справі№ 203/2/19 (провадження № 61-6983св20).
Визначення відповідачів, предмет спору та підстави позову є правом позивача. Разом з тиму становлення належності відповідачів і обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується останнім під час розгляду справи. Визначення складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
Сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача (аналогічний висновок викладено в пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17).
Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023року у справі № 910/15792/20).
За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача(наведену правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019року у справі № 910/7122/17).
Як вже було встановлено судом, саме ПУКБ МОУ є замовником будівництва та правокористувачем земельної ділянки, де здійснювалося будівництво об`єкта нерухомого майна.
Зі змісту акту приймання-передачі майнових прав від 15.07.2025, що підписаний між ПУКБ МОУ та ТОВ «УВГП-СИСТЕМА», об`єкти будівництва, на які позивач за первісним позовом просить визнати право власності не були передані ТОВ «УВГП-СИСТЕМА». Тобто, речове право на спірні об`єкти нерухомого майна залишилися у ПУКБ МОУ, атому, саме ПУКБ МОУ є належним відповідачем у справі та саме за рахунок нього можливо б було задовольнити позовні вимоги у випадку обґрунтованості.
Проте судом не встановлено правових підстав задоволення позову за рахунок ПУКБ МОУ, оскільки вони не визнають прав позивача та не узгоджували Договір, укладений з СТ «СУЗІР`ЯБУДОВА».
Тому, беручи до уваги те, що СТ «СУЗІР`Я БУДОВА», СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС», ТОВ«УВГП-СИСТЕМА», ТОВ «БАУБУД» та КП «БУДОВА» не є належними відповідачами, оскільки саме ПУКБ МОУ є особою, за рахунок якої можна було б задовольнити позовні вимоги, враховуючи те, що підстави для визнання права власності на об`єкти будівництва за позивачем відсутні, оскільки, СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» зобов`язалося передати спірні об`єкти нерухомого майна за відсутності у нього такого права, без погодження та поза волею ПУКБ МОУ, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині і як до неналежних відповідачів.
Захист права власності за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у цивільному процесі (ЦПК) базується на принципах мирного володіння майном, законності та пропорційності втручання держави. Суди зобов`язані забезпечувати справедливий баланс між інтересами суспільства та правами власника, не допускаючи покладення на особу надмірного тягаря.
Конвенція та Протоколи до неї після їх ратифікації Україною в силу положень статті 9Конституції України є частиною національного законодавства, а їх норми є нормами прямої дії.
Питанням захисту власності присвячена стаття 1 Першого протоколу до Конвенції (далі – Перший протокол), яка містить загальне правило, відповідно до якого кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Одразу слід наголосити, що поняття «власність» в розумінні статті 1Першого протоколу до Конвенції має ширше значення в порівнянні з нормами національного законодавства і володіння добросовісного набувача охоплюється зазначеним поняттям і підпадає під дію гарантій, закріплених у цій статті Конвенції.
Варто зауважити, що зазначене вище положення статті 1 Першого протоколу має де що абстрактний характер і містить низку оціночних понять. Однак, аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування ст. 1 Першого протоколу дозволяє визначити критерії, за якими має здійснюватись оцінка допустимості втручання держави в право особи на мирне володіння майном з точки зору його відповідності положенням Конвенції. Таких критеріїв є три, а саме: 1) чи можна вважати втручання законним: 2) чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес: 3) чи такий захід(втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.
Відповідно до усталеного у практиці ЄСПЛ підходу втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм (наприклад, рішення у справі «Беєлер проти Італії» (Веуеler v. Italy, заява№ 33202/96).
Оскільки судом не встановлено правових підстав вважати, що позивач набув законні підстави згідно норми ст.330ЦК України вважатися власником спірного нерухомого майна, позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 177, 190, 316, 328, 331, 392, 509, 526, 530, 610, 626, 628, 629, 876 ЦК України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Колективного підприємства «Будова», Споживчого товариства «Сузір`я Будова», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Товариства з обмеженою відповідальністю «Баубуд», Споживчого товариства «Сузір`я Плюс» про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна- залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено 24.09.2026р.
Суддя: Домусчі Л.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua